Тустань № 14

 
 

Тустань № 14




 N14 (558) 22 - 28 липня 2011 року Ціна 1 гривня 

www. tustan.io.ua; е-mail:vlasjuk60@rambler.ru; тел. 067-3678019 

 

Провінційний щоденник

 

РАДИКАЛ

 

Народний депутат України Олег Ляшко збирає підписи, аби зареєструвати Радикальну партію власного імені.

Коли його послухаєш, не можеш не погодитись: так далі жити не можна, потрібні хірургічні втручання. Але справжній його “радикалізм” виявився на день народження Януковича, коли п’яний нардеп попросив президента взяти його до себе прем’єр-міністром. Та ще й вистачило глупоти розмістити це відео у себе на сайті. Ось який я вірнопідданий “радикал”. Ага, зараз! Олігархи дадуть так просто себе розкуркулити.

Радикальною є “Свобода”, яка хоче все й одразу. Радикалізувалася “Батьківщина”, бо запахло смаленим навколо їхньої лідерки. А де ж ви були, нешановні, коли знаходились при владі? Не бачили того безладу?

Нині стає модним бути радикалом. Але за цим проглядає неодмінне прагнення до влади. Ось я стану керівником (держави, області, міста, району, села) - і неодмінно наведу лад. Зазвичай, правда, забувають вказати механізми наведення того ладу. Як завжди.

Радикалізм страшний навіть не своїм більшовизмом, коли старий світ “разрушим до основанья, а затем мы наш, мы новый мир построим, кто был ничем, тот станет всем”), а цинізмом носіїв цього радикалізму. І нині бачимо при владі вчорашніх радикалів, які обіцяли нам золоті гори. А нині вони зрозуміли, що влада - це бізнес, а тому радикалізм такому бізнесу протипоказаний. Легше ловити рибку в каламутній водичці, аніж проголошувати гучні гасла. Та й професіоналізму бракує втілювати в життя те, що наобіцяв. То чом би не скористатися шансом особисто збагатитися, забезпечити свою старість, гідне життя дітям, а якщо поталанить, то й онукам?

Найпростіше робити революції, перевертати все догори дригом. Провокаторів, які грають на нашому невдоволенні нинішнім станом речей, вистачає.

Набагато складніше кожному робити щодня чорнову роботу, аби оцих радикалів від політики ставало щораз менше. Не просто на кухні чи в транспорті, на вулиці чи в магазині обурюватися нинішньою владою як у Києві, так і на місцях, а й самому поступати так, аби ця влада не могла поступити негідно з тобою.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОЛЕКСІЙ РАДЗІЄВСЬКИЙ СПОНУКАЄ ПІДПРИЄМЦІВ ДО КОРУПЦІЇ?

 

Хоча Олексій Радзієвський перебуває на відпочинку в Хорватії, але процес відродження первинного історичного вигляду площі Ринок перебуває під його невсипущим контролем

 

 

Ревним прихильником Олексія Радзієвського став Михайло Лужецький, який телефонує підприємцям і “радить” їм заплатити за плитку. Як член фракції “Батьківщини” він мав би бути в опозиції, але... Чи не зашкодить йому таке роздвоєння?

 

Улесливий лист Олексія Радзієвського до підприємців

 

Минулої середи, 13 липня, міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський закликав до себе підприємців, чиї фірми та фірмочки знаходяться навколо ратуші, й мав з ними задушевну бесіду.

Очевидці стверджують, що зібрання проходило в стилі найгірших компартійних часів, коли народ мали за бидло. Багато хто не був готовий до такого, адже щиро повірив у демократичність Олексія Радзієвського, особливо в період передвиборчої кампанії. Поталанило тим підприємцям, хто проігнорував запрошення міського голови, а тому ще більше не розчарувався в ньому.

Мер, не добираючи слів і відкинувши, як непотріб, дипломатичні викрутаси, “запропонував” підприємцям долучитися до реконструкції площі Ринок. За свій рахунок люди мають викласти з кишені чималу суму в залежності від кількості квадратних метрів плитки, яка буцімто примикає до їхніх підприємств. Якщо врахувати, що за один квадратний метр “батьки міста” хочуть до 250 гривень, то сума набігає чималенька - в декого до 40, а то й до 60 тисяч гривень.

Фактичний відлуп Олексієві Радзієвському дав лише Богдан Іванців, який обурився такою постановкою питання. Схоже, що тепер йому можуть згадати “грішки”, коли він був при владі.

Як з’ясувалося, одним із ініціаторів такого геніального розв’язання проблеми виявився колишній міський голова, а нині керівник так званого Інституту розвитку міста Михайло Лужецький. Свого часу подібна ідея-фікс уже зароджувалася в його голові. Будучи мером, навколо ратуші - і не тільки - він познімав бруківку, яку й досі не можуть розшукати. Кажуть, що вона несподівано опинилась на одній із будов самого Михайла Петровича, але то, мабуть, плещуть злі язики, бо де би білий і пухнастий Лужецький до цього додумався, сплутавши державне з власним.

А тим часом за підписом Олексія Радзієвського до підприємців надійшов лист, де політика кнута змінилась на політику пряника. Солодким єлейним голосочком Олексій Васильович каже, персонально звертаючись до кожного керівника: “Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради відзначає надзвичайну важливість Вашої роботи для громади міста, за що висловлюємо Вам щиру подяку. З метою відродження первинного історичного вигляду, починаючи з 1 серпня 2011 року на Площі Ринок почнуться роботи по реконструкції згідно розробленого проекту. Від імені громади просимо Вас прийняти участь у цій роботі” (Стилістику й орфографію документу збережено. Складається враження, що в ратуші не шанують літературної української мови - А.В.). Тут же подано рахунок, на який слід перечислити кошти.

Підприємці, з якими вдалося поспілкуватися, налаштовані рішуче й не збираються платити великі гроші за плитку. Ні, звичайно, вони розуміють, що реконструкція площі Ринок конче потрібна, аби Дрогобич хоч у центрі виглядав як європейське місто. Але чому це має бути зроблене за їхній кошт? І чому Олексій Радзієвський, Олександр Коростельов, Андрій Янів, інші урядники, які мали чи мають бізнес і велику зарплату, не покажуть особистий приклад і за власні гроші не прилучаться до реконструкції площі Ринок? А то виходить, що від імені громади це змушують робити інших.

Чи не більшою проблемою, ніж встановлення плитки на площі, є випомповування води з підвалів, які знаходяться під фірмами й фірмочками. Ось тут підприємці за власний кошт могли б під мудрим керівництвом тандему Радзієвський-Лужецький здійснити відповідні роботи й врятувати історичний центр міста від руйнації.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

новини

 

АНАТОЛІЙ РИБЧУК став черговою жертвою в боротьбі проти корупції. Завідувача кафедри економіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка упіймали на гарячому цього понеділка, 18 липня. Правоохоронці звинувачують його в отриманні хабара за сприяння у вступі в університет на платній основі. Він був наближеним до ректора університету Валерія Скотного. Коли ви будете читати цей номер, шановного Анатолія Васильовича, мабуть, відпустять на підписку про невиїзд. Так зазвичай роблять з тими, хто має “плечі”, а не з простими смертними. Нагадаємо, що напередодні за звинуваченням у хабарництві затримали заступника міського голови Стебника і одного з дрогобицьких експертів. Як кажуть правоохоронці, далі буде, бо потенційні хабарники втратили будь-яку пильність.

В ОБМІННОМУ ПУНКТІ  МАГАЗИНУ “ВІИШЕНЬКА” можна часто побачити суддів. Звідки у них стільки доларів і євро, якщо зарплату їм платять у гривнях?

ВАСИЛЬ КИРИЛИЧ провів 19 липня одиночну акцію-протест “Кобзар проти переслідування за віру”. Як відомо, цей журналіст належить до так званої Української православної греко-католицької церкви. Щось ніхто не помітив, аби його переслідували за віру.

У НЕДІЛЮ чотири священики благословили працю мешканців будинку N9 на вулиці Січових Стрільців у Стебнику. 120 родин живуть дружно, як одна сім’я.

 

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

 

22 липня

1854 - Народилась Марія Заньковецька, українська актриса

1944 - Помер Олександр Олесь, український поет.

23 липня

971 - Київ та Візантія уклали мирний договір.

1632 - Помер Памво Беринда, письменник i друкар, автор першого українського друкованого словника “Лексикон славеноруський” i силабічних віршів

24 липня

969 - У віці близько 79 років померла Велика Київська княгиня Ольга.

1015 - За наказом князя Святополка Окаянного у боротьбі за київський престол вбито його брата князя Бориса.

1964 - Помер Максим Рильський, український поет.

25 липня

1657 - Помер Богдан Хмельницький, гетьман України.

1687 - Івана Мазепу було обрано гетьманом України. 

1934 - Помер Нестор Махно, український анархіст.

 26 липня

1648 - Під Старокостянтиновим козацькі полки на чолі з Максимом Кривоносом розбили польське військо Яреми Вишневецького.

1708 - За наказом гетьмана Івана Мазепи поблизу Білої Церкви страчено полковника Василя Кочубея, звинуваченого у зраді.

1808 - Помер Артемій Ведель, композитор, хоровий диригент, співак, автор 29 церковних концертів. В 1799 був заарештований російським урядом, оголошений божевільним i утримувався в божевільні Кирилівського монастиря.

27 липня

971 - Договір князя Святослава з візантійським імператором Цимісхієм. 

1649 - Перемога Богдана Хмельницького над поляками під Збаражем.

1672 - Гетьман Петро Дорошенко погромив поляків біля Четвертині.

28 липня

День хрещення Русі

1649 - Загинув під Збаражем козацький полковник Морозенко (Станислав Мрозовицький).

 

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

 

22 ЛИПНЯ - ПАНКРАТІЯ

Цей святий жив у І ст., був єпископом Тавроменійським. Життя закінчив мученицькою смертю. За старих часів цього дня було прийнято куштувати огірки нового врожаю.

23 ЛИПНЯ - АНТОНІЯ ПЕЧЕРСЬКОГО

На честь засновника чернецтва в Україні. За молодих років здійснив поїздку на Афон, де прийняв чернецтво під ім’ям Антонія. У 1051 р. поселився в печері на одному із Київських пагорбів. Незабаром до нього приєдналося ще кілька ченців, і цим було започатковано існування Печерського монастиря, згодом Києво-Печерської лаври. Антоній займався лікуванням хворих, мав дар чудотворення. Помер у 1073 р.

24 ЛИПНЯ - КНЯГИНІ ОЛЬГИ

На честь видатної політичної діячки Київської Русі X ст. Народилась близько 890 р. У хрещенні її назвали Оленою. Церква величає її рівноапостольною, оскільки вона була ніби ранньою зорею, яка віщувала наступне хрещення України-Русі. Померла Ольга в 969 р.

25 ЛИПНЯ - ПРОКЛА-ВЕЛИКІ РОСИ

За ім’ям християнського мученика, який жив у II ст. Цього дня бувають найрясніші роси. Тому селяни поспішали висушити сіно і зібрати його в стоги. “На Прокла поле від роси промокло”. Знахарі збирали росу, бо вона, на їх думку, - найкращий засіб від наврочень та очних хвороб.

 СЕРАПІОНА

На честь письменника-проповідника XIII ст. Був ченцем, а потім архімандритом Києво-Печерського монастиря.

26 ЛИПНЯ - СОБОР АРХАНГЕЛА ГАВРИЇЛА

За церковним вченням, Гавриїл - один із семи головних ангелів, який підносить молитви людей до Бога. Якщо цього дня суха погода, то й осінь буде доброю, і навпаки.

27 ЛИПНЯ - СТЕФАНА МАХРИЩСЬКОГО

Народився й виховувався в Києві, молодим прийняв чернецтво в Печерському монастирі. Був прихильником реформ монастирського життя.

28 ЛИПНЯ - КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА

День пам’яті видатного державного і політичного діяча України X-XI ст. Володимира Святославича. Спочатку княжив у Новгороді, потім у Києві. Він став володарем величезної держави. У 987 р. князь хрестився і прийняв ім’я Василія, а наступного року ввів християнство як державну релігію. Київська Русь як повноправна держава увійшла в коло європейських країн. Завдяки дипломатичним стосункам, торговельним та шлюбним зв’язкам, організації війська держава вийшла на одне з перших місць у Європі. Володимир значно розширив Київ, при ньому почали карбувати монети. Помер у 1015 р. Церква приєднала Володимира Святославича до лику рівноапостольних. Цей день вважається серединою літа.

 

БОГДАН НЕДБАЛЬСЬКИЙ КИДАЄТЬСЯ НА ЖУРНАЛІСТІВ

 

Коли Олексій Радзієвський ішов до влади, то обіцяв дрогобичанам, що старі кадри, які скомпрометували себе, не будуть більше керувати містом.

Чи не найбільше нарікань було до тодішнього керівника одного з ЖЕКів Богдана Недбальського, який запустив ввірену йому територію, належним чином не займався ремонтом будинків, розвів антисанітарію, а натомість збудував привабливий особнячок. Олексій Радзієвський обіцяв розібратися. Розбирається й досі.

Натомість Богдан Недбальський не лише не позбувся роботи, а пішов на підвищення. Тепер він очолює житлово-експлуатаційне об’єднання, яке постало на місці колишніх ЖЕКів. Також він став депутатом Дрогобицької міської ради і нині справно голосує за всі геніальні пропозиції Олексія Радзієвського.

Нещодавно з паном Недбальським трапився прикрий трафунок. Ми розуміємо, що він дуже зайнята людина, вдень і вночі допомагає дрогобичанам, а тому не читає законів. А в одному із них чорним по білому записано, що не можна рухати журналістів. Кримінальний кодекс попереджає, що за перешкоджання журналістській діяльності передбачена карна відповідальність.

Отже, всього того пан Недбальський не знав, а тому накинувся на дрогобицьку журналістку, яка знімала його камерою, коли мешканці з будинку на вулиці Коновальця, 15 звернулися до нього зі скаргою, що з них беруть гроші за послуги, які житлово-експлуатаційне об’єднання не надає. Пан Недбальський рукою затуляв камеру, що добре видно на відео, не дозволяючи журналістці виконувати свій професійний обов’язок.

Мабуть, Олексієві Радзієвському видніше, з ким працювати, але якщо він матиме подібних керівників, то рано чи пізно це відіб’ється і на його іміджі.

 

Анатолій ВЛАСЮК 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗЕМЛЮ ПРОДАВАТИ НЕ МОЖНА

 

 

Небайдужі люди стали ініціаторами проведення загальних зборів, на яких попросили дрогобичан і стебничан висловитися за доцільність проведення всеукраїнського референдуму щодо недопустимості купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення на цьому етапі.

В цілому ми вважаємо, що земля має бути товаром, але в цій ситуації, яка склалася в нашій державі, - нестабільність цін, загальне зубожіння людей, - земля потрапить до  рук перекупників, які на цьому наживуться, і, можливо, що це будуть неукраїнці.

19 травня 2011 року ми провели збори з цього приводу. На них було більше двісті осіб. Зібрані матеріали ми подали в міську раду для того, щоби там, згідно чинного законодавства, перевірили правильність оформлення документів і скерували відповідне подання у Центральну виборчу комісію. На превеликий жаль, міська рада нам повернула матеріали. Заради справедливості слід сказати, що ми допустили ряд помилок, неправильно оформили документ. Але були й надумані і упереджені підстави. Керівники міської ради викликали працівників ратуші, які як громадяни висловилися за те, щоб накласти мораторій на землю, і змушували їх писати пояснення, що вони відмовляються від своїх підписів. Таким чином, у нас вийшло менше двісті людей. Це, я вважаю, несправедливо поступила міська влада.

Ми повторно провели збори 13 липня, де зареєструвалося вже 311 осіб, а потрібно не менше 200. Зараз ми оформлюємо документи і будемо подавати їх у міську владу для того, щоб вона скерувала подання до ЦВК. Представники, які за дорученням міського голови були присутні на зборах, заявили, що порушень законодавства на етапі проведення зборів немає. Побачимо, як цього разу влада поставиться до думки більшості дрогобичан.

 

Михайло ВАВРИН,

голова Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини,

голова Дрогобицької міської організації ВО “Батьківщина”,

депутат Дрогобицької міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

ФОТОАЛЬБОМ ПАМ’ЯТІ ОЛЕКСАНДРА БАРАНА

 

 

Ігор Фецяк готує до друку фотоальбом пам’яті Олександра Барана - “Життя мов спалах”.

Сашко Баран не дожив декілька днів до свого двадцятип’ятиліття. Вже замовляв “поляну” в “Мисливському раю” в Трускавці, запрошував гостей...

Проте він устиг стати професіоналом своєї справи. Його фотографії друкували світові та вітчизняні інформаційні агенції, часописи, журнали. Для багатьох він став не просто сімейним фотографом, а справжнім другом.

Фотоальбом складається з двох частин: власне фотографії Сашка Барана і світлини, на яких він зображений, а також спогади людей, які знали талановитого чоловіка.

Серед тих, з ким Сашко товаришував, - впадають в очі спогади Лева Грицака, Олександра Чебаненка, Євгена Майданюка, Богдана Волошина, Володимира Турмиса, Валерії Ягодської, Миколи Лагодича, Ореста Скірка, Петра Мацана, Василя Танчука  та інших.

Осібно стоять спогади самого Ігоря Фецяка, для якого Сашко був не просто найталановитішим учнем, а й другом, і Оксани Новосад, хрещеної матері здібного фотографа.

Червоною ниткою крізь усі спогади проходить думка про те, що Сашко був неординарною особистістю. Він був напрочуд комунікабельним, умів знаходити спільну мову з будь-ким, незалежно від віку. Сашко Баран був тим, про кого говорили: “Він давав себе любити”. Завжди глибоко вникав у проблеми, які були йому незнайомі, й за доволі короткий термін часу міг дискутувати на професійному рівні.

У дружбі він був щирим і ніколи нікого не зраджував. До опонентів, особливо тих, хто натякав на його єврейське походження, зовні ставився спокійно, хоча всередині все у нього клекотіло.

Сашко мав намір ще багато здійснити. Зокрема, останнім часом перед трагічною загибеллю він працював над фотоальбомом “Столиці країн світу”. Вже мав квиток до польоту у Великобританію, де домовився про зйомки з англійським фотографом українського походження. А перед цим були Японія і Франція, Сполучені Штати Америки, низка європейських країн.

Йому катастрофічно бракувало часу. Одного дня міг бути у Львові й Івано-Франківську, Стрию і Моршині. Мабуть, тому й купив автомобіль і, не маючи навичок їзди, трагічно загинув.

Злий рок витав над родиною Баранів. За якихось два роки пішли з життя бабця, його батьки і сам незабутній Сашко...

 

Анатолій ВЛАСЮК   

ПОПЕЛІ ВДРУГЕ ВІДСВЯТКУВАЛИ ДЕНЬ СЕЛА

 

Мешканців Попелів із Днем села вітає депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний

 

 

Сільський голова Попелів Тарас Біликівський задоволений: свято вдалося!

 

Не кожне село на Дрогобиччині може похвалитися тим, що має свій День. Схоже, в Попелях це стає гарною традицією.

Ось уже другий рік поспіль на Петра і Павла мешканці Попелів святкують День села.

Ініціатором цього став сільський голова Тарас Біликівський. Йому вдалося переконати спонсорів і меценатів долучитися до цього свята. Втім, активісти, які найбільше попрацювали, аби свято вдалося, здебільшого робили це на безоплатній основі.

Мешканці Попелів й багаточисельні гості мали нагоду помилуватися не лише сільськими талантами, а й співом Оксани Винницької із Нагуєвич, Ярека зі Стебника і гурту “Ясени” із Ясениці. А на нічній дискотеці молодих попелівців розважав гурт із Дрогобича.

До пізнього вечора лунали музика й співи. Мешканці Попелів уміють не лише добре працювати, а й гарно відпочивати.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

На святі рідного села зійшлись і старий, і малий...

 

“Ясени ви мої, ясени...”

 

Виступає Ярек

 

 

 

Добре відсвяткували День села - можна й чарку перехилити разом із гостями 

 

Петро Тучапський надув стільки ж кульок, скільки й переможець, але менших розмірів

 

Спів Оксани Винницької зачарував усіх присутніх

 

 

Найбільше тішилися дітлахи

 

Веселий попелівець

 

ПАРК ВАСИЛЬЄВА: ВЛАДА ПРОСПАЛА ЛІТНІЙ СЕЗОН

 

Колись тут були лавочки і літня естрада...

 

На гойдалках катаються не діти, а пияки, наркомани і бомжі...

 

Ще в березні цього року парк Васильєва від фірми “Галицький гай”, яка за Гука нічого в ньому не зробила, знову перейшов до міської влади.

За квітень-травень пани з ратуші могли щось зробити у парку культури та відпочинку. Але нема ні культури, ні відпочинку.

А пам’ятаємо, як під час передвиборчої кампанії тодішні кандидати в депутати наввипередки встановлювали лавочки і столики між будинками, намагаючись сподобатися потенційним виборцям. Тепер вибори закінчилися, нема перед ким вимахуватися.

Нині парк культури і відпочинку належить одній львівській фірмі, яка обіцяє навести тут лад. Будуть гойдалки і до гойдалок. А щоб не викидати просто так гроші, вирішили спорудити в парку Васильєва японський ресторанчик.

Але тут влада дала маху. Справа в тім, що згідно чинного законодавства, спиртне в парковій зоні розпивати не можна.

Ось навідається, приміром, до японського ресторанчика Олексій Радзієвський і захоче скуштувати суші чи якусь іншу японську страву. Чи зважиться він на це на тверезу голову? Звісно, що ні! Плюне на все та й знову поїде до свого улюбленого “Залісся”, а потім стане витикати тому, хто порадив йому безалкогольний японський ресторан.

Не знаю, коли в парку Васильєва наведуть лад, і чи наведуть узагалі, але для мене зі Стефков то така ностальгія, жи аж сльози на очі навертає. Тут зашпорталась у молоді роки наша любов. А нині хіба може щось в такім парку сі зашпортати?

Ось така фільозофія, пані та панове...

 

ФІЛЬОЗОФ МАКСИМ ГІРЧИЦЯ ІЗ ГОРІШНЬОЇ БРАМИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІД ВІРИ БАЙСИ ДО СЕРГІЯ ОЛЕНИЧА

 

 

Наразі Бодю Гринчишина “заарештували” “енкаведисти” в тюрмі на Лонцького ві Львові.                                                                          Фото Вікторії ЛИШИК

 

ВІРА БАЙСА ПІДСТАВЛЯЄ РАДЗІЄВСЬКОГО?

 

Нє, шо не кажіть, а моя Стефка таки Штірліц. Після того, як мій шеф Анатолій Власюк проколовся з фотографією на 9 травня, де Радзієвський з георгіївською стрічкою стоїть під червоним прапором, моя кохана дружина розшукала справжнього героя цієї фотографії. А проколотися було чому. Цю фотографію надрукувала газета “Каменярі”, де більд-редактором влаштувався Ігор Фецяк. У будь-якому виданні, якщо нема підписів під фотографіями, то всі знають, жи світлини належать більд-редактору, а підписані - іншим авторам. В “Каменярах” підпису не було, тому мій шеф Анатолій Власюк написав, жи тото диво зазнимкував Фецяк. Він уже перепросився перед Радзієвським, який “наїхав” на нього, а “Каменярі” перед Фецяком - ще ні. А справжнім героєм виявився мій кумпель Бодьо Гринчишин, рідний братій Віри Байси, яка працює в Радзієвського зрадницею. То ж треба таку свиню підсунути “папіку”, бо ту фотку передрукували три дрогобицькі газети. Я давно казав, жи пані Віра, то наша людина в штабі Радзієвського.

 

ХТО СТАНЕ ЗЯТЕМ МИРОСЛАВА ГЛУБІША?

 

Йой, чи думав, чи гадав мій кумпель Миросько Глубіш, який вродився націоналістом, жи матиме зятем “комсомольця”? А кажуть, жи в серпні його доньку ощасливить заступник міського голови Борислава з гуманітарних питань Сергій Оленич. Свою кар’єру він розпочинав у Партії регіонів. Потім перекинувся до екологів, нині є чільним діячем Фронту змін і особою, про яку високої думки ректор університету Валерій Скотний. А ще Сергій Оленич є членом Дрогобицького міськвиконкому і депутатом Дрогобицької районної ради. І коли він усе встигає? А тут ще матиме молоду дружину, то ж явно не висипатиметься. А Мирослав Глубіш очолює обласний осередок Республіканської християнської партії, тож мав би знаходитись в глухій опозиції до зятя. Але ж діти за батьків не відповідають. Та й, зрештою, молодята житимуть, мабуть, окремо. Гірко!

Ось така фільозофія, пані та панове...

 

ФІЛЬОЗОФ МАКСИМ ГІРЧИЦЯ ІЗ ГОРІШНЬОЇ БРАМИ

 

 

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

 

 

Сім’я Власюків, друзі з Попелів і Борислава, газета “Тустань” вітають з красивим ювілеєм

Марію Степанівну ТУЧАПСЬКУ

і бажають їй міцного здоров’я

 

Хай Матір Божа

Вас охороняє,

Сіяє втіхи зірка золота,

Ісус Христос

з небес

благословляє

На щедрі,

довгі, многії літа!

 

 

 

Видавнича фірма “Відродження” і газета “Тустань” вітають з днем народження

Володимира Євгеновича ГНАТИКА

і бажають йому міцного здоров’я.

 

Нехай життя квітує

буйним цвітом

І день народження

приходить знов і знов,

А доля хай дарує

з кожним роком

Здоров’я, злагоду,

любов!

 

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ!

 

 

 

Дрогобицька міська і районна організації партії “УДАР” висловлюють щирі співчуття братам Кличкам з приводу передчасної смерті їхнього батька.

 

ЧИТАЙТЕ В НАСТУПНОМУ НОМЕРІ “ТУСТАНІ”

(29 ЛИПНЯ)

 

 

ЯК ДРОГОБИЧАНЦІ АННІ КОРЯГІНІЙ ПРОПОНУВАЛИ КУПИТИ ОРДЕН

ЧОМУ ДРОГОБИЦЬКІ ПІДПРИЄМЦІ ВИСТУПАЮТЬ ПРОТИ ВЛАДИ

 

 

 

 



Создан 06 авг 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником