Тустань № 19

 
 

Тустань № 19




Сильна Україна” здалась Партії регіонів - 4 стор.

N19 (563) 25 - 31 серпня 2011 року Ціна 1 гривня 

www. tustan.io.ua; е-mail:vlasjuk60@rambler.ru; тел. 067-3678019 

 

ЧИТАЙТЕ СЬОГОДНІ

 

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ - 2 СТОР.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР - 2 СТОР.

“ЕКОВОД” ЛІКУЄ ВІД ХВОРОБ -  2 СТОР.

У ДРОГОБИЧІ З’ЯВИЛАСЯ “ЖИВА” І “МЕРТВА” ВОДА - 2 СТОР.

РОЛАНД ФРАНКО: “НАСТАВ ЧАС ВИДАТИ ПОВНЕ АКАДЕМІЧНЕ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ ІВАНА ФРАНКА”  - 3 СТОР.

ПОЛІТИЧНІ ІГРИ НАВКОЛО ІВАНА ФРАНКА - 3 СТОР.

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ! - 3 СТОР.

ПОВЕРНЕННЯ ЧЕРЕЗ 25 РОКІВ  -  4 СТОР.

СТОЛИКИ Є - СТОЛИКИ ЗНЕСУТЬ? -  4 СТОР.

НОВОЮ БУДОВОЮ ЗАЦІКАВИЛАСЬ МІЛІЦІЯ - 4 СТОР.

БОГДАН БРИТАН МАЄ ТАБЛИЦЮ -  4 СТОР.

 

НОВИНИ

 

З ПЕРШОГО ВЕРЕСНЯ заходьте на інтернет-сайт “Тустані” tustan.info. Там ви зможете прочитати не лише те, що друкується в газеті. Вдалого перегляду!

ПРЕМІЯ ІМЕНІ ВІКТОРА МАЦІВА, встановлена газетою “Тустань”, в 2011 році присуджена Орестові Хандоняку - за серію матеріалів на спортивну тематику, опублікованих у газеті “Вільне слово”, та Марії Кульчицькій - за серію інтерв’ю з жінками (“Вільне слово”).

У НЕДІЛЮ В СТЕБНИКУ згорів мікроавтобус. Камера відеоспостереження зафіксувала двох чоловіків, які о п’ятій ранку кинули всередину автомобіля невстановлені предмети, після чого він вибухнув. 

 

Провінційний щоденник

 

ДЕНЬ ЗАЛЕЖНОСТІ

 

Учора відсвяткували двадцяту річницю Незалежності України.

Не знаю, як у вас, але в мене залишилося відчуття несправжності, фальшивості цього свята. Як і двадцять років тому, ми залишилися залежними. Тоді - від комуністичної номенклатури, яка подарувала нам незалежність, бо не хотіла, аби нею командувала Москва. Нині - від донецької олігархії, яка імітує незалежність, бо хоче знову бути незалежною від Москви.

Вони побудували свою незалежність, де нема відповідальності й зобов’язань, а є лише можливість безкарно збагачуватися. Найбільший бич України так і залишився - залежність народу від влади. В Конституції України написано все гарно, і той же  народ оголошено єдиним джерелом влади. Насправді все з точністю до навпаки, бо не виписаний механізм, а як дійсно стати цим єдиним джерелом влади. А якщо до цього доплюсувати наші лінь і байдужість, то матимемо гримучу суміш безвідповідальності народу за владу.

Не Ющенко винен у тому, що змарнував наші надії після Помаранчевої революції, а ми, що дозволили йому це зробити. Не Тимошенко винна в тому, що нині суди перетворилися на пародію, а ми, коли мовчали, хоча й бачили її спроби “приручити” суддів, коли вона була прем’єр-міністром. Не Янукович винен у тому, що нині в Україні відбуваються політичні репресії, а ми, бо мовчали, поки він один за одним висмикував людей у тюремні камери. Не опозиція винна в тому, що нині діється в Україні, а ми, бо не змусили й досі лідерів цих партій об’єднатися в єдиний рух “Україна без Януковича”!

Залежність сидить усередині кожного з нас. Її щодня треба вичавлювати по краплині із себе. Як можна подолати страх, так і залежність треба викорінити назавжди. Людина народжується вільною і такою має бути все життя. Такий Божий замисел, і великий гріх його порушувати. Не можна стати вільним з першого числа чи з понеділка. Треба таким бути завжди, плекати власну незалежність, як безцінний дар.

А якщо ви не можете зробити перший крок, аби стати незалежним, то не скаржіться, що живете в багнюці.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

ОПЕРАЦІЯ “ОЛЕСЬ”, АБО ЧИ МАЄ ШАНС ОЛЕКСАНДР ЛАВРИНОВИЧ СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ УКРАЇНИ?

 

 

 

Після Януковича й керівника президентської адміністрації Льовочкіна Олександр Лавринович є фактично третьою особою в Україні за впливом на процеси так званого державотворення. Так званого, тому що практично мова йде про руйнацію України як незалежної держави.

Посада міністра юстиції дозволяє йому бути непублічною людиною і фактично виконувати роль “сірого кардинала”, зміцнюючи особисту владу Віктора Януковича. Звідси й надання тому повноважень, які не снились усім попереднім президентам, разом узятим, і неконстутиційні за своєю суттю  рішення Конституційного Суду України, коли президентові стало дозволено те, чого нема в Основному Законі.

Найбільш яскравий приклад - переведення президентським розчерком пера судді Кірєєва до Печерського суду Києва, хоча нормами Конституції подібні дії не передбачені, а тому процес над Тимошенко від самого початку є нелегітимним.

Всі ці маніпуляції з законами та Конституцією здійснюються Лавриновичем мало не таємно, не для широкого загалу, а того, кого звикли називати електоратом, просто ставлять перед фактом.

Вірно-відданість Лавриновича зросла в геометричній прогресії, коли, за чутками, Янукович, який тоді ще був прем’єр-міністром, кулаком “виховав” міністра юстиції, як це він полюбляв і полюбляє робити. Тепер Лавринович не просто вгадує бажання боса, а й попереджає їх, кинувши до ніг президента з маленької літери всі свої юридичні знання.

Будучи в стані національно-демократичних сил, Лавринович не сповна використав свій потенціал. Його явно тримали на другорядних, а то й третьорядних ролях. Тому, коли випала нагода здійснити стрімку кар’єру в “ворожому” таборі, Лавринович навряд чи вагався, тим більше, що вербувальники відразу намацали слабкі ланки майбутнього міністра: захланність, амбітність і власне здатність до кар’єризму. Мова не йшла про звичайне зрадництво, в якому українські політики постійно звинувачують одне одного. Сам стиль життя народних обранців й аморфність електорату спонукає їх шукати де краще для них самих, а поняття совісті, моралі їм не притаманні.

Вісім років Олександр Лавринович представляв Борислав Львівської області у Верховній Раді України й навіть удостоївся звання Почесного громадянина цього нафтового містечка. Зараз, звісно, його популярність не така вже й велика, як раніше, але чинна влада час від часу користується його послугами. Скажімо, обленерго вимкнуло за борги електропостачання місцевому водоканалу, а, отже, автоматично припинилося й постачання води. Міністр юстиції прислухався до прохання міського голови Борислава, який прийшов до влади від Фронту змін, зателефонував куди треба - і постачання електроенергії та води відновилися. За великим рахунком, це не розв’язало й не могло розв’язати проблем водоканалу, бо сумарний борг комунального підприємства становить понад десять мільйонів гривень, що для куцого місцевого бюджету є астрономічною сумою, але реклама Лавриновичу була зроблена. Міський голова особисто подякував йому в засобах масової інформації. Можливо, цей досвід слід запровадити Партії регіонів як доказ проведення економічних реформ? А що, зателефонував міністр - і проблему розв’язано! Що стосується бориславського водоканалу, то після втручання Лавриновича підприємство вирішили реорганізувати, створивши нову структуру. А ось понад десятимільйонні борги зависли в повітрі й кредитори ламають собі голову, як їх повернути. Чи не з легкої руки Олександра Лавриновича здійснена ця оборудка? І чи не з тієї ж опери списання олігархам їх понад двадцятимільярдного боргу?

Саме “засвітка” Лавриновича змусила багатьох задуматися, чому це було зроблено. Для Партії регіонів зайвих штиків у майбутній Верховній Раді не буде. Тому слід очікувати, що Олександр Лавринович піде до парламенту не лише за партійним списком, а й ризикне балотуватися на мажоритарному окрузі, якщо, звісно, вже не порадив Януковичу відтягнути вибори до 2015 року. На Дрогобицькому виборчому окрузі, куди, крім Борислава і Східниці, вже входять Трускавець, Дрогобич, Стебник, Дрогобицький район (цікавий  округ з точки зору перспективи розвитку цього регіону!), у нього мало шансів, щоби знову стати народним обранцем, хоча все залежатиме від того, хто з гідних конкурентів балотуватиметься на ньому й чи не застовбичить Партія регіонів це місце для свого улюбленця - Віктора Ющенка, про що зараз не говорить хіба що лінивий. Тому не виключено, що Олександр Лавринович подасться на рідну Житомирщину або знайде якийсь інший нейтральний округ.

Олександр Лавринович прекрасно розуміє, що, за великим рахунком, йому просто необхідна депутатська недоторканість з огляду на стрімке падіння рейтингу Януковича і Партії регіонів. За даними Центру Разумкова, популярність чинного президента з травня минулого року впала з 39,2 відсотка до 14,6, хоча рейтинг Ющенка за перший рік президентства впав з 47 до 20 відсотків. Нині Януковича однозначно підтримує лише 9,7 відсотка виборців. Особисто для Лавриновича це не може призвести ні до чого доброго. Падіння влади може відбутися навіть набагато раніше, ніж сам собі замислив Олександр Лавринович, хоча він робить усе можливе й неможливе, аби зберегти цей режим, а, головне, - комфортне й безбідне існування в ньому для себе, коханого. І депутатська недоторканість, звичайно, не буде зайвою, тим більше, що Олесю, як його називають у Бориславі, можуть пригадати процес над Юлією Тимошенко, адже всім зрозуміло, що без втручання “сірого кардинала” тут не обійшлося…

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

ДРОГОБИЧАНИ ПРОТИ ДИКТАТУРИ

 

 

 

Активісти “Батьківщини” біля ратуші збирають підписи небайдужих проти диктатури

 

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

 

25 серпня

1698 - Гетьман Петро Дорошенко загинув у московськiй неволi.

1924 - Народився Павло Загребельний, український письменник. 

1963 - Помер Іван Багряний, український письменник.

26 серпня

1657 - Гетьманом України обрано Івана Виговського.

27 серпня

1856 - Народився Іван Якович Франко, письменник, вчений, громадсько-політичний діяч, публіцист. 

28 серпня

1921 - Київським губЧК розстрiляні поет-романтик Григорій Чупринка, сотник Опоко, сотник Іван Андрух та 36 членів Українського Центрального Повстанського Комітету.

1985 - Василь Стус потрапив у карцер табору для політв’язнів.

29 серпня 

1940 - Помер Євген Петрушевич, український громадсько-політичний діяч, президент ЗУНР.

1992 - Відбулося перепоховання мощів патріарха Йосипа Сліпого у храмі Святого Юра у Львові.

30 серпня

1673 - Похід на Крим кошового Івана Сірка. 

1883 - Народився Дмитро Донцов, український літературний критик, публіцист, політичний діяч, фундатор теорії інтегрального націоналізму.

1920 - У Празі утворено Українську військову організацію на чолі з Євгеном Коновальцем.

31 серпня

1919 - З’єднані українські війська УНР і УГА (придніпрянські й галицькі) здобули Київ.

 

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

 

25 СЕРПНЯ - ОЛЕКСАНДРА КОМАНСЬКОГО

На честь єпископа з малоазійського міста Комани. За молодих років заробляв собі на життя виробництвом і продажем деревного вугілля. Оскільки він сам і його одяг були завжди брудні, то його називали Вугільником.

26 СЕРПНЯ - ТИХОНА ЗАДОНСЬКОГО

Народився в 1724 р. Навчався в Новгороді і Твері. Був єпископом Воронезьким, прославився чудо-творенням.

27 СЕРПНЯ - МИХЕЯ-ТИХОВІЯ

На честь біблійного пророка. Жив у VIII ст. до народження Христа.  На Михея, як правило, дмуть вітри. За характером вітру визначають погоду на осінь. Якщо вітер тихий, то осінь буде доброю. Коли ж буря, слід чекати непогожого вересня.

28 СЕРПНЯ - УСПІННЯ БОГОРОДИЦІ

Найбільше свято, встановлене на честь Діви Марії. За переказами, вона померла в 48 років. Своє тіло Марія заповіла поховати у Гетсиманський печері. Під час похоронної процесії з’явився Ісус Христос із небесними силами в ореолі сяйва, взяв душу Марії і вознісся на небо. А через три дні після Успіння Богородиця воскресла і вознеслась на небо. Свята Діва Марія зветься Пречистою, тому й свято одержало назву Першої Пречистої. Два інших відзначатимуться 21 вересня та 4 грудня. Про них говорять так: “Перша Пречиста жито засіває (сіють озимі), друга дощем поливає, а третя - снігом покриває”. Успіння Богородиці вельми шановане в народі свято. На Успіння помирають люди, які щиро вірили у Бога. Тому навіть з того світу вони можуть допомагати та захищати своїх рідних. Після свята Успіння починається відліт ластівок. Якщо ластівки влітку висиджують другий виводок, то осінь скоро не настане. Відліт в цей день журавлів віщує ранню зиму.

29 СЕРПНЯ - ТРЕТІЙ СПАС

Свято пов’язане із вшануванням полотняної ікони Ісуса Христа (Спаса на полотні). За давнім переказом, коли Ісус Христос умив обличчя та витер його рушником (убрусом), то на рушнику відобразився його лик. Рушник було передано хворому на проказу царю, і той повністю вилікувався від хвороби. А чудесний убрус згодом викупив візантійський імператор Костянтин Багрянородний. З цієї події було встановлено свято на честь ікон, і, до речі, єдине на честь образу Ісуса Христа. В народі воно зветься Горіховим Спасом і Хлібним Спасом, бо закінчилися жнива і починається сівба озимих. “Третій Спас - хліба припас”. Раніше в цей день влаштовували ярмарки, на яких в основному продавали полотно.

30 СЕРПНЯ - АЛІПІЯ ІКОНОПИСЦЯ

Це перший відомий з історичних джерел український живописець. Його ікони, що сяяли, ніби сонце, розходилися по всій країні, а деякі з них уславилися як чудотворні. Прославився як живописець і як вправний лікар. Помер у 1114 р.

31 СЕРПНЯ - ФЛОРА ТА ЛАВРА

День встановлено на честь святих, які жили в II ст. Це були два брати-близнюки, які навчалися каменярській професії. Вони мали добудувати храм Геракла, але замість нього спорудили християнську церкву, їх наказали стратити, але ангели унесли їхні душі. В народі ці угодники вважаються покровителями коней. Цього дня коням дають можливість відпочити, щоб не накликати пошесті, їх купають у річках і ставках.         

 

“ЕКОВОД” ЛІКУЄ ВІД ХВОРОБ

 

 

 

 

Про те, що хороша вода творить зі здоров’ям справжні дива, знає кожен, але таких результатів можна досягти тільки у тому випадку, коли вода очищується належним чином.

Таке очищення можна провести за допомогою фільтру для води. На жаль, сьогодні ідеальних фільтрів для води не існує. Фільтри на вугільних картриджах видаляють тільки хлор і органіку, а у водопровідній воді є ще нітрати, нітрити, сіль важких металів, пестициди.

Забезпечити достатній рівень очищення води дозволяє технологія електроактивації води за допомогою водоочисників “Ековод”. При цьому важкі метали очищуються до 70 відсотків, а нітрит і хлорорганічні суміші видаляються повністю.

Крім того, у воді зберігаються необхідні живому організму мікроелементи. На відміну від бутильованої або очищеної за допомогою фільтру така вода є біологічно активною, насичена кремнієм і киснем.

Не дивно, що вживання такої води забезпечує високий оздоровлюючий ефект. Наприклад, людина після трьох місяців пиття електроактивованої води раптом помічає, що зникла бронхіальна астма, перестали докучати серцеві й головні болі, нормалізувався цукор у крові.

Водоочисники “Ековод” дозволяють також отримати лужну і кислотну воду, так звану воду “живу” і “мертву”. А це серйозні профілактичні засоби для зміцнення здоров’я.

 Кисла вода володіє антиалергічними, протизапальними, протисвербіжними і протиглистовими властивостями, є модулятором венозно-гепатичної системи. Ця вода ефективна при харчовому отруєнні, знижує біль у суглобах і тиск у гіпертоніків, бореться з простудними і інфекційними захворюваннями, успішно застосовується при лікуванні незаживаючих ран, екзем.

Лужна або “жива” вода - це могутній антиоксидант, радіопротектор, імуностимулятор. Для людей, які потерпіли від Чорнобильської радіації, ці властивості особливо важливі. Більш важливих засобів від радіації сьогодні немає. Лужна вода модулює артеріальну систему. Вона загоює опіки, нормалізує тиск у гіпотоніків, покращує апетит і травлення, стимулює обмін речовин.

Суміш кислої і лужної - це якісна питна вода. Вона використовується для пиття, приготування перших страв, компотів.

Винятковою особливістю водоочисника “Ековод” є те, що людина кожного разу бачить кількість видаленого з води осаду, а також відсутність витратних матеріалів, картриджів і таке інше.

 

Довідки за телефоном (095) 658-17-65.

 

У ДРОГОБИЧІ З’ЯВИЛАСЯ “ЖИВА” І “МЕРТВА

ВОДА”

(Закінч. Поч. у попередньому числі)

 

Ми завершуємо розпочату в минулому номері нашої газети розмову з дрогобичанином, реабілітологом, спеціалістом відновлювальної і спортивної медицини Віталієм ГРИНЬКІВИМ про “живу” і “мертву” воду, а також про чудодійний водоочисний апарат “Ековод”.

 

“ОМОЛОДЖЕННЯ ОРГАНІЗМУ І ЗНИЩЕННЯ ПАРАЗИТІВ”

 

- Пане Віталію, як довго може функціонувати “Ековод”?

- Треба віддати належне, що установка вірою і правдою служить не один десяток років. Фактично єдиний елемент, який згодом може бути замінений після виходу з ладу, але який успішно виконає свою місію, який виділяє той же самий кремній, - це анодний електрон. Згодом, коли він вичерпується, завершує свою функціональну здатність, його треба поміняти. Оце і все. Плюс великий, що тут ти не залежиш від провідності води. Коли хочеш, можеш налити собі воду, коли хочеш, можеш підключити в мережу. Людина не зв’язана нічим, все це робить надсучасна технологія, якою управляє надсучасна електроніка. Коли завершується процес електроактивації, вимикається мережа, тобто датчики контролю якості завершують функцію, вода вже готова, тобі треба лише злити її в склянки. Крім того, ти вже сам вживу бачиш, яка вода поступала через водопровідну систему, а ми б її пили. Ми вживу можемо побачити той весь негатив, який часто поступає в організм і врешті-решт його отруює, зашлаковує, призводить до відхилень, розладів багатьох систем. Не дивно, що люди зараз часто скаржаться на болі в шлунково-кишковому тракті, нирках, а після серйозної діагностики з’ясовується, що з’являються пісок, камінчики, а це все і є та сама вода, порушення обміну речовин і врештірешт втрата тими ж внутрішніми органами своїх функціональних здатностей.

- Яку ж воду краще вживати конкретній людині - “живу” чи “мертву”?

- Кожну з них можна використовувати в контексті конкретних проблем. “Жива” як біоактиватор при щоденному вживанні якраз буде виводити той же пісок або м’яко підтоплювати ті камінці, їх розмивати, і згодом вже людина побачить, що в неї вже й нема нічого. Окрім цього, це потужний радіопротектор. Людям, які знаходяться в зонах забрудненої екології, особливо в зоні великих хімічних промислів, заводів, фабрик,  украй необхідно вживати саме таку воду. Це йдеться про активну живу, вона називається по-іншому лужна вода, яка твориться з допомогою катодних електродів. Ця вода дуже добре омолоджує організм, чистить шкіру. Людина, яка щоранку буде омиватися такою водою, побачить, що згодом у неї шкіра стає молодою, вона регенерується, тому що та вода вкраплюється на клітинному рівні, чистить клітину, мембрана її пропускає, шкіра починає постійно дихати, вона виділяє яди, токсини, шлаки, тобто нормалізується обмін речовин. В результаті ми бачимо, що організм омолоджує себе, стає активним. І людина по самопочуттю може це відчути.

- А “мертва” вода справді мертва?

- Кисла вода теж прекрасна. Вона називається мертвою, але вона не мертва, просто вона кисла, вбиває весь негатив. Вона є м’яким антисептиком, антибіотиком по-іншому можна сказати, тому що не гірше за наші загальновідомі антисептичні засоби (як йод, зеленка), дуже успішно може впоратися зі всіма шкірними захворюваннями, струпами, висипками. Якщо її всередину вживати, так само буде чиститися весь організм, тому що кисле середовище сприяє виведенню з організму всіляких вірусних, інфекційних збудників захворювань. Плюс вона дуже добра для тих, у кого, скажемо, є паразити в організмі, а вони не можуть перебувати в кислому середовищі.

- А якщо поєднувати “живу” і “мертву” воду? Це корисно людині?

- Якщо ми її в певних пропорціях поєднаємо, то можемо отримати хорошу питну воду. Як це робити? Залежно від того, яка вода людині корисна. Яку ж воду краще пити? Теж непросте питання, тому що людина, окрім всього, повинна знати свій стан здоров’я. Якщо людина здорова, то може профілактично вживати цю воду, отримує ідеальну за параметрами природну біоактивну живу, животворну воду. Але коли є якісь певні проблеми, і людина хоче справлятися з ними в своїх домашніх побутових умовах, вона може, попередньо проконсультувавшись зі спеціалістом, отримати нормальні схеми або профілактичного вживання, або лікування. Наприклад, в когось є, скажімо, проблема шлунково-кишкового тракту. Звісно, тут насамперед слід з’ясувати, який у людини стан кислотності, чи підвищений, чи понижений, після цього вона може більше знати, яку їй при тій чи іншій проблемі вживати воду. А якщо певний контроль забезпечити, періодично ті всі показники контролювати, вона однозначно забезпечить поліпшення свого стану здоров’я, більше того - покращить і загальний тонус, і енергетику організму і, найголовніше, - імунний фактор. Саме на грунті зниження імунітету в нас виникає більшість хвороб. Ми на 70 відсотків складаємося з води, отож повинні вживати таку воду, яка найбільше підходить для нашого організму. “Ековод” у цьому допоможе.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

РОЛАНД ФРАНКО: “НАСТАВ ЧАС ВИДАТИ ПОВНЕ АКАДЕМІЧНЕ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ ІВАНА ФРАНКА”

 

 

Напередодні 155-річчя від дня народження Івана Франка я задав декілька питань його внукові - Роландові Франку.

- Пане Роланде, чи важко Вам бути внуком Каменяра?

- (Усміхається).  Я не знаю, чи важко. Може, дійсно якась наді мною опіка була, бо за радянського режиму, ви розумієте, всіляке було - й смерті, й арешти, й репресії, й висилання в Сибір. Але хочу сказати, що ми всі в нашій родині, маючи такого генія, все ж були звичайні люди, але виховані, звичайно, на творчості Франка, на любові до українського.

- Коли, на Вашу думку, вийде повне зібрання творів Івана Яковича Франка?

- Про це було написано в Указі Президента України (мова йде про указ Віктора Ющенка п’ятирічної давності, напередодні 150-ліття від дня народження Івана Франка - А.В.), але нічого не робиться. Я маю на увазі насамперед академічне видання творів Івана Франка. Я був членом організаційного комітету. Нині є 50-томник, але там є декілька томів, які мають дві книжки. Бо робили так, аби не було більше 50 томів Франка, то ж була своєрідна політика. Треба зняти багато купюр із текстів, не кажучи вже про те, що було заборонено цензурою. Заборонених творів Франка на сьогодні вже п'ять томів зробили. Моя старша сестра Зеновія написала книжку “Мозаїка”, це теж внесок у спадщину Івана Франка. Але, звичайно, треба зробити повне академічне видання творів Івана Франка. Сто томів буде - нехай так і буде. Сто два - нехай буде сто два. Вісімдесят п’ять, дев’яносто - скільки вийде, не треба штучної цифри. Шість томів лише складають приповідки, прислів’я, що зробив Франко. Є багато ненадрукованих листів. А замітки в книжках у його могутній бібліотеці? Це все треба чітко визначити й академічно вписати. П’ятдесятитомник Івана Франка відіграв велику роль, але треба зробити академічне видання, щоби воно стояло  у всіх бібліотеках, і люди знали, що тут зібране все, написане Іваном Франком. Не робиться це сьогодні. Правда, дещо упорядковують, це величезна робота, потім буде легше після упорядкування надрукувати.

- А по часу як? Треба чекати до двохсотріччя від дня народження Івана Фр-нка? Чи, може, раніше?

- Цього я вже не знаю.

- Чи потрібна на всеукраїнському рівні премія імені Івана Франка, як ми маємо, скажімо, Шевченківську премію?

- В тому ж указі написано про Міжнародну премію імені Івана Франка. Я думаю, що премії не можна порівнювати, але за значенням вона мала би теж бути вагомою, як Шевченківська.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

ПОЛІТИТИЧНІ ІГРИ НАВКОЛО ІВАНА ФРАНКА

 

За двадцять років української незалежності ні держава, ні політичні партії, що чубляться між собою, називаючи Каменяра своїм предтечею, ні діаспора, ні ті, хто вважають себе щирими українськими патріотами, - ніхто не спромігся видати повного зібрання творів Івана Яковича Франка.

Відомий літературознавець Василь Яременко писав про Каменяра: “Його називають титаном праці, що, подібно біблійному Мойсею, сорок років свого життя віддав невсипущій, а часом каторжній праці і невпинній боротьбі за соціальне і національне визволення свого народу. Він плекав нових борців, вів молодих митців до вершин світової культури. Щоб сучасний читач зміг конкретно уявити собі титанічність праці Франка, досить назвати кілька цифр. За все життя він написав понад шість тисяч художніх творів і наукових праць, себто кожні два дні творчого життя - новий твір. “Зібрання творів у 50-ти томах”, що побачили світ,- ледве чи охоплюють половину спадщини І.Я.Франка! Подібну працездатність до самозабуття, до повного фізичного і психічного виснаження у світовій практиці відшукати важко (“Українське слово”. Книга перша. - Київ, видавництво “Рось”: 1994, с.26).

Отже, мова йде принаймні про стотомне (якщо не більше!) повне зібрання творів Івана Франка. Боляче спостерігати, скільки державних коштів (про інші я вже не кажу) за ці двадцять років української незалежності витрачено на випуск російськомовної та бульварної літератури. Незначної частки тих грошей і паперу вистачило б на те, щоб пристойним накладом видати “повного” Каменяра.

Той же Василь Яременко писав про Івана Франка: “Він горів до всього, що працювало на майбутнє народу: видобував з архівних сховищ середньовічні манускрипти і писав революційні гімни, друкував томи апокрифів і писав підручник з політичної економії, записував і аналізував народні пісні і творив поезії, що ставали народними піснями, вивчав і узагальнював спадщину класиків і ретельно рецензував будь-яку художню чи наукову спробу свого молодого сучасника. Він одночасно був співробітником близько 50-ти різних європейських періодичних видань, до яких подавав численні праці, написані різними мовами, і постійно боровся за власну трибуну. Франко не міг прожити й дня без газети чи журналу, в яких би ідеологічний тон не був його. А ще треба було утримувати сім’ю, працювати, щоб заробити шматок хліба. І тоді йшов у найми “до своїх”, як називав співпрацю з народовцями, чи “до чужих”, як говорив про роботу в польській пресі” (“Українське слово”. Книга перша. - Київ, видавництво “Рось”:1994, с.30).

Будь-яка нація пишалась би таким генієм, титаном думки й давно б знайшла можливість гідним чином вшанувати його. Мова йде не про помпезні ремонтні роботи в Нагуєвичах, які - складається враження - здійснювалися лише заради того, щоб раніше аграрії, соціалісти та об’єднані соціал-демократи, а тепер регіонали позмагалися за належність Франка до їхньої партії, а про видання справді повного зібрання творів Івана Франка.

І тут справа не у відсутності коштів. Відсутня політична воля вищого керівництва держави, котре боїться, як за радянських часів, щоб “справжній” Франко дійшов до масового читача, бо нині ті політичні сили, які спекулюють його іменем, постали би перед електоратом у всій своїй непривабливій наготі, і навіть школяр зрозумів би тоді, що нічого спільного з Франком ці “слуги народу” не мають.

При даній ситуації в Україні сподіватися на швидке видання повного зібрання творів Івана Франка не доводиться. Оптимісти стверджують, що це станеться  в 2016 році (до століття з дня смерті), песимісти - що в 2056 році (до двохсотліття від дня народження). Реалісти кажуть, що істина завжди знаходиться посередині ...

Ідеологи різних партій стверджують, що Іван Франко був чи то соціалістом, чи то соціал-демократом, але це все-таки не відповідає дійсності. Можна казати, що на певному етапі Каменяр сповідував ліві ідеї, але сутність нашого великого краянина в тому, що він був виразником національних інтересів - навіть тоді, коли з тих чи інших причин знаходився на лівому політичному фланзі. І не можна просто так “віддавати” Івана Франка ні соціалістам, ні соціал-демократам, ні владі, ні тим, хто вважає себе націоналістом, але не є ним за своєю суттю, бо всі вони переслідують одну мету: “приватизувати” Каменяра заради своїх кланових інтересів.

Неабияку активність до постаті Івана Франка напередодні парламентських виборів виявили регіонали. Фонд Ріната Ахметова виділяє мало не мільйон гривень на реконструкцію заповідника в Нагуєвичах, родинному селі Каменяра на Дрогобиччині (Львівська область). Голова облдержадміністрації Львівщини розпорядився завести до Музею Каменяра в цьому селі вулики, які були за часів Івана Франка, а сестра нинішнього міністра культури, яка відає в Дрогобицькій райдержадміністрації гуманітарними питаннями, мріє створити на цій землі озеро. Оце і весь внесок у пошанування пам’яті генія світової літератури! Угадайте з трьох разів, скільки коштів передбачено на видання творів Івана Франка, аби він став доступнішим українцям?

У відомій статті “Поза межами можливого” Іван Франко писав: “Все, що йде поза рами Нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фантастів, що раді би широкими вселюдськими фразами покрити своє духовне відчудження від рідної Нації”.

Але хто нині читає Франка?..

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!

 

Шановні мешканці Дрогобиччини!

З двоякими відчуттями святкуємо двадцятиліття Незалежності України. Це дійсно свято, про яке мріяли попередні покоління. Але, з іншого боку, не за таку Україну вони віддавали своє здоров’я і життя.

Нині Україна приватизована олігархами й безбожно ними розкрадається. Не лише зайди, а й “свої” беруть активну участь у цьому процесі.

Проте ми пам’ятаємо, якою ціною здобута незалежність, й не дамо так просто відібрати її від нас. Боротьба за незалежність триває щодня, й пощади ворогам не буде!

Слава Україні!

Анатолій ВЛАСЮК

Шановні краяни!

Щиро вітаю Вас з Днем Незалежності України!

Кожне свято по-своєму радісне, величне. День Незалежності - свято особливе. Це свято Воскресіння української Держави, українського народу як нації. Попри всі негаразди у нас є багато гарних і великих здобутків, та головний - наша воля. Бережімо її, як зіницю ока.

Зі святом вас, дорогі краяни!

Ігор КУШНІР

Шановні трускавчани і гості міста!

Нині можна з упевненістю сказати: Україна є, Україна буде! До цього нас завжди спонукатиме незнищима пам’ять про мільйони наших співвітчизників, котрі жили, боролися, віддавали своє життя заради Бога і України.

З Днем Незалежності України! 

Лев ГРИЦАК

Молимося: Боже, нам Україну храни. Чи не пора просити: дай нам, Господи, мудрості, сили й рішучості збудувати її красивою і заможною?

Зі святом Вас, шановні краяни!

Тетяна ЛАГАНЯК

Шановні трускавчани та гості міста-курорту!

З особливою радістю на серці вітаю Вас зі Святом Незалежності.

Нам випала доля берегти одне з найцінніших земних джерел - “Нафтусю”. І ми це робимо з честю, бо вона дарує людям найбільшу радість - здоров’я. Нехай завжди ця радість б’є через вінця.

Олександр ЧЕБАНЕНКО

Шановні дрогобичани!

Все далі й далі відходить від нас вікопомна  подія, учасниками і свідками якої ми були, - проголошення Української Незалежної Держави. Це величне і радісне свято для кожного з нас, бо ми відчули себе нарешті людьми, які мають свою Державу, людьми гідними і вільними.

Бажаю Вам за жодних обставин не втрачати здобутої волі та гідності. Відстоюймо свої духовні скарби, не шкодуючи сил, здоров’я і навіть життя. Нехай Господь зішле на нашу землю мир і благодать.

Богдан ІВАНЦІВ

Двадцята річниця Незалежності України - як мало це для історії, але як багато для людського життя.

За цей період ми стали очевидцями й творцями своєї Держави.

Не все у нас зараз гаразд, бо йдемо невторованими стежками. Але йдемо під покровом Господа до кращого життя. У цьому наша віра. І нехай зникнуть у серцях розчарування і зневіра.

Добра і щастя зичу всім дрогобичанам і стебничанам!

Михайло ВАВРИН

Шановні мешканці Дрогобиччини і гості Франкового краю!

Щиро вітаю вас з 20-літтям Української Незалежності.

Ця вікопомна дата назавжди увійшла в історію нашої держави. За двадцять років виросло вільне покоління громадян у новій державі. Будьмо гідні Великих Лицарів Нації, твердо ступаймо слідами їхніх заповітів!

Генріх МУРАВСЬКИЙ

 

 

ЗАПРОШУЄ А-КВАДРАТ

 

 

 

- Продаж ПК і комплектуючих;

- діагностика, ремонт, заміна апаратної частини;

- встановлення, переустановка, реанімація операційних систем;

- інсталяція офісних, мультимедійних, антивірусних і сервісних програм;

- налаштування локальних мереж.

Адреса: м.Дрогобич, вул. Шевченка, 2.

Тел. (067) - 972-18-31, (093)-811-70-66.

E-mail: for.A.kvadrat@gmail.com

http: // akvadrat.at.ua/

 

 

ВІД МИКОЛИ МИХАЦЯ ДО БОГДАНА БРИТАНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОВЕРНЕННЯ ЧЕРЕЗ 25 РОКІВ

 

Викладач Дрогобицького університету Микола Михаць приступив до роботи в театрі Юрія Дрогобича. Відтепер він диригент цього колективу. Цікаво, що вперше на цій посаді Микола Михаць працював ще чверть століття тому, віддавши театру 13 років життя. З поверненням, Маестро!

 

СТОЛИКИ Є - СТОЛИКИ ЗНЕСУТЬ?

 

Віднедавна на Дрогобицькому ринку можна побачити столики, з яких городиною торгують підприємці. Коштує їм це задоволення три гривні за робочий день. Але є чимало й тих, хто не хоче платити таких грошей, бо це суттєво б’є по їхньому бюджету, тому вони продовжують торгувати з землі. З одного боку, добре, що хоч якось виконуються санітарні норми й уже без пилюки й бруду можна вибрати той же огірок чи кукурудзу. Але, з іншого боку,  планом реконструкції передбачено розширення дороги ближче до колишнього приміщення кінотеатру “Прометей”. Отже, ці столики будуть демонтовані й уся робота працівників ринку піде коту під хвіст. Чи, можливо, будуть внесені ко-ективи і влада натисне на нових власників цієї землі?

 

НОВОЮ БУДОВОЮ ЗАЦІКАВИЛАСЬ МІЛІЦІЯ

 

Минулого тижня біля фонтану розпочалася нова грандіозна будова в Дрогобичі. Оперативно був зведений декоративний паркан, який мав би вберегти людей від несподіванок, і зрізано дерева, які милували око дрогобичан не одне десятиліття. Оскільки люди в нас пильні, вони відразу зателефонували куди треба, висловлюючи припущення, хто ж із місцевих олігархів освоює нові землі. Найчастіше називалося прізвище Миколи Лагодича, хоча його ніхто поруч не бачив. Натомість на місце події прибули міліціонери. Один із них, який, звісно, побажав залишитися невідомим, стверджував, що це будівництво є незаконним. Воно й справді припинилося після цього візиту. Але якщо власником земельки є Микола Лагодич, то він долав ще й не такі бар’єри.

 

БОГДАН БРИТАН МАЄ ТАБЛИЦЮ

 

Віднедавна в приміщенні газети “Вільне слово” з легкої руки Євгена Виноградова висить таблиця, яка увінчує геніального поета нашого часу (і це без іронії) Богдана Британа. Отаку відповідальність має поет!

Ось така фільозофія, пані та панове...

 

ФІЛЬОЗОФ МАКСИМ ГІРЧИЦЯ ІЗ ГОРІШНЬОЇ БРАМИ

 

“СИЛЬНА УКРАЇНА” ЗДАЛАСЬ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ

 

 

 

Всі, звичайно, розуміли, що “Сильна Україна” тісно співпрацює з Партією регіонів, але мало хто сподівався, що Сергій Тігіпко так швидко ліквідує своє політичне дітище.

Йому, мабуть, пообіцяли крісло прем’єр-міністра замість Миколи Азарова, а Партія регіонів позбулася ймовірного конкурента.

Як би там не було, а заручниками на місцях опинилися рядові партійці. Свого часу вони балотувалися в різні органи влади, власне, від “Сильної України”, в якій убачали розумну альтернативу Партії регіонів. Для багатьох стало незрозумілим, чому Сергій Тігіпко не пішов в опозицію, а прийняв запрошення Віктора Януковича на посаду віце-прем’єр-міністра. Та цей крок ще можна було вибачити, якщо звернути увагу на те, що Сергій Тігіпко взяв на себе найбільш невдячну роль у проведенні реформ.

Згодом з’ясувалося, що реформ як таких фактично нема, а якщо вони й здійснюються, то заради того, аби багатії стали ще багатшими, а бідні - біднішими.

Тому ліквідація “Сильної України” - логічний крок для Сергія Тігіпка, який хоче зберегти не лише власний бізнес, а й свою вагу в політичному житті України.

Ті, хто на Дрогобиччині йшов до влади від “Сильної України”, тепер поставлені перед нелегким вибором: або мужньо влитися в Партію регіонів, або забути про будь-яку партійність до кінця днів своїх і більше ніколи не зв’язуватися зі спритними політиканами.

Про своє майбутнє вчасно подбав перший заступник дрогобицького міського голови Олександр Коростельов. Перед виборами він став членом “Сильної України” і балотувався в депутати Львівської обласної ради від цієї політичної сили, але пролетів, як фанера над Парижем. Відразу після виборів заявив, що виходить із партії, бо не хоче зв’язувати свою долю з політикою. Хитрий жук: зберіг не лише грошенята, бо треба було фінансувати партійні заходи, а й обличчя перед виборцями...

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

 

Газета “Тустань” вітає з днем народження директора комунального підприємства “Дрогобицький ринок” Віталія МОЙСЕЄНКА, журналістку газети “Галицька зоря” Ірину МИХАЦЬ, журналіста інтернет-сайту “Майдан” Леоніда Гольберга і керуючого справами Дрогобицького міськвиконкому Євгенія ШИЛЬНИКА!

Бажаємо вам міцного здоров’я, сповнення всіх мрій і бажань, сімейного затишку, поваги друзів, знайомих, колег, радості від кожного прожитого дня, терпіння і мужності!

Многая літа!

 

 

Віталій МОЙСЕЄНКО

 

Ірина МИХАЦЬ

 

Леонід ГОЛЬБЕРГ

 

Євгеній ШИЛЬНИК

 

Хай Матір Божа Вас охороняє,

Сіяє втіхи зірка золота,

Ісус Христос  з небес благословляє

На щедрі,

довгі, многії літа!

Нехай життя квітує

буйним цвітом

І день народження

приходить знов і знов,

А доля хай дарує

з кожним роком

Здоров’я, злагоду,

любов!

 

ЧИТАЙТЕ В НАСТУПНОМУ НОМЕРІ “ТУСТАНІ” (1 ВЕРЕСНЯ)

 

АЗІЙСЬКЕ МИСЛЕННЯ ДРОГОБИЦЬКОЇ ВЛАДИ, АБО ЧИ ВИЖИВУТЬ БРАТИ НАШІ МЕНШІ ДО ЄВРО-2012?

ДРОГОБИЦЬКІ ВЧИТЕЛІ ЗАВОЮВАЛИ БЕРДЯНСЬК

ЧИ МАЄ ШАНС РОМАН ІЛИК СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ УКРАЇНИ?

 

 

 

 

 



Создан 27 авг 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником