Тустань № 21

 
 

Тустань № 21




Хто стежить за Михайлом Задорожним?- 1 стор. 

 

 

N21 (565) 8 - 14 вересня 2011 року Ціна 1 гривня 

www. tustan.io.ua; е-mail:vlasjuk60@rambler.ru; тел. 067-3678019 

 

ЧИТАЙТЕ СЬОГОДНІ

 

З ТАБАЧНИКА РЕФОРМ, ЯК З КОЗЛА МОЛОКА - 2 СТОР.

ВЛАДА БЕЗСИЛА ПОГАСИТИ БОРГИ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ДРОГОБИЧА І СТЕБНИКА - 2 СТОР.

ІВАН МАТКОВСЬКИЙ: “НЕВІДОМО ЩЕ, ХТО БІЛЬШИМИ КРОКАМИ ЙДЕ ДО КОЛАПСУ: ЧИ УКРАЇНА В ЗАГАЛЬНОМУ, УКРАЇНСЬКА ЕКОНОМІКА, ЧИ ДРОГОБИЦЬКИЙ РЕГІОН”- 3 СТОР.

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ - 3 СТОР.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР - 3 СТОР.

 

НОВИНИ

 

ПЕРШОГО ВЕРЕСНЯ ОЛЕКСІЯ РАДЗІЄВСЬКОГО доправили до неврологічного відділення Дрогобицької лікарні. Бажаємо Олексієві Васильовичу одужання й повернення на роботу.

МИХАЙЛО ЗАДОРОЖНИЙ на позачерговій сесії Дрогобицької міської ради заявив, що силові структури працюють по ньому. Він переконаний, що вони прослуховують його, стежать за ним. Очевидно, що це пов’язано не лише з політичною, а насамперед економічною діяльністю депутата Львівської обласної ради від “Свободи” та його протистоянням з іншим народним обранцем Михайлом Сендаком від Партії регіонів.

УВАГА:КОНКУРС! Дрогобицька громадська організація Всеукраїнського об’єднання “Жінки Батьківщини” оголошує конкурс для школярів 1-11 класів м.Дрогобича на кращий вірш про рідне місто. Переможці  (1-3 місця) будуть нагороджені цінними призами. Хто бажає взяти участь, просимо до 18.09.2011 року телефонувати 097-44-21-240. Про це редакцію повідомила голова організації Олена Боднарчук.

 

Провінційний щоденник

 

ПОЛЮБИТИ ТИМОШЕНКО

 

Помаранчева революція - це фантом: коли відрізають руку, а вона болить. Здається, так не може бути, бо як може боліти те, чого нема? А Помаранчева революція нам болить, хоча - таке враження, - що її й не було. Болить, бо вкотре ми втратили історичний шанс прорватися до цивілізації.

Ми просто приречені полюбити Тимошенко - всупереч здоровому глузду і підрахункам соціологів. Сімдесят відсотків електорату проти неї. Але ж це електорат. А нація? Вірніше те, що від неї залишилося.

Як вона мужньо не задала питання Ющенкові в суді, бо не хотіла, щоби судили Помаранчеву революцію. А протестний електорат так само мужньо закидав колишнього Гаранта Конституції яйцями, бо не вхопив його свого часу за одне місце, аби він мужньо вів нас до Європи. Кому багато дано - з того багато спитається. Але хіба Ющенку було багато дано? То, може, ми не з того питаємо?

Юля сидітиме, бо цього хоче Янукович, бо якби вона прийшла до влади, то Януковича вже давно би розстріляла. Але чи збудують вони Україну, навіть якщо познищують одне одного? Звичайно, що ні. Вони воюють між собою, але не за Україну, а за своє місце під сонцем, тобто за владу. Нам було би вигідніше, якби вони між собою домовилися, тоді би Україна мала шанс. Якщо їм вистачить здорового глузду, вони рано чи пізно домовляться, підуть на взаємні поступки, досягнуть компромісу. Мабуть, так і буде, бо їхнє існування без України втрачає всілякий сенс. Але доки вони дійдуть до цієї простої, а, значить, геніальної думки, може настати точка неповернення, коли Україна перетвориться на фантом - на те, чого нема, але болить.

Ви здатні полюбити Тимошенко? А Януковича? Ми ж любимо Україну. То ж, якщо ми любимо Україну, то просто приречені полюбити їх, як своїх нерозумних дітей, дітей України, й наставити їх на путь істинний. Навіть якщо Януковичу доведеться сісти в сусідню з Юлею Тимошенко камеру. Але ж це задля блага України?

Бо наступна кривава революція теж перетвориться на фантом, і наших внуків болітиме те, чого нема...

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

ЯК СЕРГІЙ ГОРИСЛАВСЬКИЙ ДОПОМІГ ДРОГОБИЦЬКИМ ДЕПУТАТАМ ВИСТУПИТИ ПРОТИ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ В УКРАЇНІ

 

Сергій Гориславський зачитує особливу думку фракції Партії регіонів

 

Минулої п’ятниці, другого вересня, таки відбулася позачергова сесія Дрогобицької міської ради. У ратуші всіляко гальмували її проведення, бо не хотіли, аби й Дрогобич долучився до засудження політичних репресій в Україні.

За відсутності міського голови Олексія Радзієвського, який напередодні потрапив до лікарні, сесію проводив Тарас Метик. Складалося враження, що він чітко виконує інструкції шефа. Коли минула десята година і для кворуму не вистачало одного депутата, секретар міської ради зробив спробу не розпочати сесію. Але депутати в буквальному розумінні цього слова “заговорили” Тараса Метика, а коли дискусії почали вщухати, з’явився “золотий” народний обранець - Ігор Ямелинець, до якого згодом приєдналося ще декілька депутатів.

Відтак заяву від національно-демократичних сил щодо політичних репресій в Україні зачитав депутат Роман Курчик. Його колеги (Богдан Пристай, Богдан Іванців, Петро Суда та інші) хоча і обговорили дане питання, але, в принципі, не мали нічого проти викладеного у цій заяві.

З особливою думкою виступив керівник місцевої Партії регіонів Сергій Гориславський. На його думку, це не політичний, а кримінальний процес над Юлією Тимошенко, і судять її за підписання невигідної для України газової угоди.

Звісно, це не могло вплинути на загальне рішення інших депутатів, бо вони вважають, що мова йде саме про політичні репресії, й у своєму рішенні вимагають припинити їх.

Хотів цього чи ні Сергій Гориславський, але своєю з’явою на сесії разом ще з одним представником від Партії регіонів він сприяв тому, що ця сесія таки відбулася. Як бачимо, молодому регіоналові не вистачає стратегічного мислення. Тактичну місію він виконав, зачитавши звернення, хоча міг його дати в засоби масової інформації, що мало би більший ефект, а ось проведенню сесії своєю недалекоглядністю завадити не зміг.

Свою громадянську позицію виявив депутат від “Сильної України” Володимир Возняк. Він сказав, що Юлія Тимошенко - мужня жінка, і сидить несправедливо. На його думку, Європа і Східна Україна замерзли б, якби тодішній прем’єр-міністр України не підписала газових угод з Росією.

В радянські часи за таке вільнодумство Володимира Возняка виключили б із партії. Але тут зважатимуть на той авторитет, який він має в Стебнику, і зроблять вигляд, що нічого особливого не сталося. З іншого боку, якось важко уявити заслуженого вчителя в одній команді з Сергієм Гориславським, про що мріють Азаров і Тігіпко.

Проте на депутатів чекав ще один підводний камінь. З’ясувалося, що у владних кабінетах ратуші народився альтернативний документ щодо політичних репресій в Україні. За формою і змістом він мало чим відрізнявся від запропонованого депутатами, але згладжував найбільш дражливі місця і не робив винним у політичних репресіях нинішню владу.

Здавалося, що все загрузне в обговореннях, буде створена редакційна комісія, а потім не вистачить голосів для прийняття рішення, проте депутати пристали на пропозицію Михайла Задорожного підтримати аналогічне звернення обласної ради з цього приводу. Коли я потім запитав в одного з депутатів, чи знайомий він з документом обласної ради, він лукаво усміхнувся і відповів: “Яка різниця, головне, що ми прийняли потрібне звернення і втерли носа тим, хто з нами не рахується”. Кого саме мав на увазі народний обранець, я не став з’ясовувати.

Олег Хрущ запропонував поіменне голосування. І тут з’ясувалося, що за дане рішення проти політичних репресій в Україні проголосували член КУНу Тарас Метик, а також чільні діячі БЮТу Роман Пукало і “Фронту змін” Андрій Шевкенич. До них приєдналися присутні в сесійній залі представники “Сильної України” й інші депутати. Сумно виглядали лише два представники від Партії регіонів.

Особисто мене засмучує інше. Ось уже вкотре на сесії не присутня третина депутатського корпусу, здебільшого ті, хто займає ті чи інші посади і в значній мірі залежний від ратуші. Але ж мова йде про державних службовців, а не партійну належність чи особисту відданість тому чи іншому керівникові. Зрештою, маємо говорити і про громадянську позицію депутата, який під час передвиборчої кампанії бився в груди й казав, що життя віддасть за неньку-Україну.

Опозиція здобула нехай маленьку, але першу перемогу. Тепер від неї самої залежить, чи й далі вона буде такою ж консолідованою, чи розбіжиться по партійних домівках, чи домовлятиметься з ратушею про владнання якихось своїх меркантильних інтересів. З іншого боку, політика об’єднує, а ось економіка, бізнес роз’єднує, тим більше, якщо це бізнес приватний. Чи будуть такими ж принциповими опозиціонери при розгляді економічних питань уже на вересневій сесії? Поживемо-побачимо, чекати залишилося недовго.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

Богдан Пристай

 

Михайло Задорожний читає “Тустань”

 

Богдан Іванців

 

Олег Хрущ пропонує поіменне голосуван-ня

 

 

 

 

 

 

 

ЧИ МАЄ ШАНС ЛЕВ ГРИЦАК СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ УКРАЇНИ?

 

Останнім часом лунає все більше чуток про те, що Лев Грицак може стати головою Львівської обласної державної адміністрації. Причому про це говорять не пересічні громадяни, а сильні світу цього.

Втім, навряд чи до завершення Євро-2012 Янукович намагатиметься змістити Цимбалюка, занадто багато зав’язано на Львів і область. Крім того, це призначення було би сумнівним на тлі того, що першим заступником губернатора вже працює виходець із Дрогобиччини Богдан Петрушак. Хоча для балансу між політичними та економічними так званими елітами Львівщини є й інші важелі впливу.

Лев Грицак фактично став заручником Партії регіонів. Ще напередодні минулорічних виборів він пов’язав свою долю з цією політичною силою. Очок в змаганні за крісло міського голови це йому не додало, а швидше нашкодило. Так званий адміністративний ресурс теж не спрацював на повну силу. Нині ж все залежить від того, кого в Києві поставлять на Дрогобицький виборчий округ від Партії регіонів, і ще не факт, що це буде власне Лев Грицак, а не Михайло Сендак, Олександр Лавринович чи ще хтось інший.

За нинішніх обставин Лев Грицак міг би набрати набагато більше голосів на тлі бездарної політики нинішнього трускавецького мера Руслана Козира, адже трускавчанам є що порівняти. Втім, голосів мешканців курорту явно не вистачатиме для загальної перемоги. Але хто сказав, що Лев Грицак мовив своє останнє слово в політиці? У нього є ще багато скритих резервів і, головне, бажання осягнути нові незвідані вершини в своєму житті.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

 

 

З ТАБАЧНИКА РЕФОРМ, ЯК З КОЗЛА МОЛОКА

  Під таким гаслом першого вересня Україною прокотилась акція, організована Громадянським рухом “Відсіч”.

У Дрогобичі мешканці побачили самого … Дмитра Табачника, роль якого блискуче виконав один з учасників дійства. “Міністр освіти і науки” роздавав перехожим повітряні кульки, на яких фломастером були виведені невиконані ним обіцянки.

Нинішнього головного освітянина України здебільшого зображують у вигляді цапа, який має пристрасть до капусти, причому цей овоч вживають у двоякому значенні.

Реформи по-Табачнику не мають нічого спільного зі справжніми перетвореннями в галузі освіти. Зокрема мова йде про раптове повернення одинадцятирічки без належної для цього підготовки та за відсутності відповідної навчальної бази, про обов’язкову дошкільну освіту, починаючи з п’яти років, за відсутності достатньої кількості садочків. А це все спричинило небачену досі корупцію в цій галузі.

Можна згадати й скасування державного іспиту з української мови для випускників у 2010 році, провалену вступну кампанію того ж року, численні порушення кампанії 2010 року, провал системи “електронний вступ”, коли нею могли скористатися лише 10 відсотків абітурієнтів, повернення корупції та нерівності можливостей при вступі до вищих навчальних закладів, нівелювання незалежного оцінювання. Окремо слід згадати проект закону про вищу освіту, який передбачає можливість збільшувати плату студентам на контрактній формі навчання впродовж року, збільшення плати за проживання в гуртожитках, вибіркове надання стипендій, примусове відпрацювання студентів, які навчаються на державній формі, непосильне навантаження на викладачів.

Перехожі на мить зупинялися, неодмінно усміхаючись, дивлячись на те, що відбувається. Не знайшлося жодного, хто би встав на захист одіозного міністра. На жаль, не було помічено й викладачів з університету, які би висловили свою думку. Можливо, їх усе влаштовує?

В акції взяло участь не так багато студентів Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, хоча про неї було оповіщено заздалегідь, та й відбувалася вона біля стін цього навчального закладу. Звичайно, можна сказати, що цього дня студенти святкували в навколишніх закладах громадського харчування День знань, бо не хочеться думати, що у вільному королівському місті можна застрашити молоде покоління санкціями за участь у подібних акціях. Швидше за все, мова йде про звичайну байдужість, яка, мов корозія, роз’їдає наше суспільство. Проте не слід думати, що Табачник далеко, в Києві. Ганебні наслідки так званих його реформ відчутні і в Дрогобичі. Але про це - в одній із наступних публікацій.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

“Табачник” роздає обіцянки у вигляді повітряних кульок

 

Людям пропонували “молоко з козла, натуральний продукт, без ГМО”

 

Студентки поспішали по своїх справах...

 

Можна було ознайомитись з обіцянками Табачника

 

Активіст “Відсічі” Олег Дукас

 

Учасник (учасниця) акції, який пропонував (пропонувала) “продукти” від Табачника

ВЛАДА БЕЗСИЛА ПОГАСИТИ БОРГИ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ ДРОГОБИЧА І СТЕБНИКА

 

Головним болем для нинішньої дрогобицької влади є боргові зобов’язання комунальних підприємств.

Всього в Дрогобичі здійснюють діяльність 18 комунальних підприємств, у Стебнику - чотири. З них лише три в Дрогобичі (КП “Магазин роздрібної і гуртової торгівлі”, КП “Кредо” і КП “Берегиня”) та одне в Стебнику (КП “Ринок Прикарпаття”) не мають дебіторської і кредиторської заборгованості.

Станом на перше серпня поточного року борг комунальних підприємств Дрогобича і Стебника становив 39 мільйонів 951 тисячу гривень, в тому числі дебіторської заборгованості - 24 мільйони 276,9 тисячі гривень, а кредиторської - 15 мільйонів 674,1 тисячі гривень.

Найбільшу заборгованість мають КП “Дрогобичтеплоенерго” (15 мільйонів 256 тисяч гривень, в тім числі 7 мільйонів 786 тисяч гривень дебіторської і 7 мільйонів 470 тисяч гривень кредиторської заборгованості), КП “Дрогобичводоканал” (11 мільйонів 487,5 тисяч гривень, в тому числі 8 мільйонів 334 тисячі гривень дебіторської та 3 мільйони 153,5 тисячі гривень кредиторської заборгованості), КП “Стебниккомунерго” (3 мільйони 412 тисяч гривень - все дебіторська заборгованість).

Другий ешелон боржників становлять КП “Комбінат міського господарства” (2 мільйони 826,2 тисячі гривень, в тому числі 1 мільйон 636 тисяч гривень дебіторської та 1 мільйон 190,2 тисячі гривень кредиторської заборгованості), КП “ЖЕО” (1 мільйон 884,6 тисячі гривень - все дебіторська заборгованість), КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” (1 мільйон 42,1 тисячі гривень, в тому числі 55,1 дебіторської та 987 тисяч кредиторської заборгованості).

Не будемо більше втомлювати читачів цифрами, тому що картина й так зрозуміла.

Звичайно, можна сказати, що за десять місяців дрогобицька влада не встигла уповні показати свої менеджерські здібності, але ж так може минути й п’ять років її діяльності, а борги не лише не зменшуватимуться, а ростимуть, як гриби після дощу.

Перший заступник міського голови Дрогобича Олександр Коростельов в офіційній відповіді нашій редакції щодо діяльності комунальних підприємств Дрогобича і Стебника пише: “Питання про покращення роботи комунальних підприємств, в тому числі заборгованості комунальних підприємств, розглядається виконкомом Дрогобицької міської ради та Колегією з питань соціально-економічного розвитку при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради та за результатами розгляду приймаються відповідні рішення”. Ось тільки механізму цієї діяльності не розкрито. Чи все зводиться до звичайнісіньких нагінок, аби керівники комунальних підприємств швидше крутились і погашали борги?

І тут ми підходимо чи не до найголовнішого питання: а хто керує нашими комунальними підприємствами? Здебільшого залишилися ті ж самі керівники, що були за попереднього міського голови. Отже, логічно було би припустити, що влада нинішня довіряє вибору влади попередньої й погоджується з тим, що кращих менеджерів на роль керівників комунальних підприємств годі підібрати.

Тоді чому проблема із заборгованістю комунальних підприємств не розв’язується кардинальним чином? Невже в Дрогобичі немає кращих менеджерів чи все-таки об’єктивні обставини ще беруть гору? А, може, нинішнє керівництво комунальних підприємств створює видимість своєї обраності? Мовляв, без нас справи підуть ще гірше, так що ліпше нас не рухати.

На жаль, нам не вдалося з’ясувати, якими є зарплати керівників цих комунальних підприємств. Вірніше, ми знаємо, скільки вони отримують, та ще й головні бухгалтери нараховують їм премії, але, згідно чинного законодавства, без їхньої згоди ми не можемо оприлюднити ці цифри. Обмежимося лише тим, що цифри ці фантастичні й не вкладаються в людський розум. Як можна отримувати такі зарплати й премії, якщо підприємство є боржником, а деякі знаходяться на грані банкрутства? Можливо, тут можна віднайти головну відповідь на це питання: що би керівник не робив, а високу зарплату й належну премію він отримає. То навіщо крутитися, морочити собі голову, якщо в належний час грошики справно можна покласти до кишені?

Наступна важлива проблема - це прозорість діяльності комунальних підприємств. Ви пам’ятаєте випадок, щоби колись бодай один керівник публічно прозвітував перед людьми про свою роботу? В кращому випадку, ми можемо прочитати в газетах про ефективну діяльність та світлі, мало не комуністичні, перспективи того чи іншого підприємства. Внутрішня господарська діяльність комунальних підприємств закрита для пересічного дрогобичанина і стебничанина на сім замків, вас ніхто й близько не допустить, посилаючись якщо не на секретність, то вже точно на службову інформацію. А поза тим комунальні підприємства з’їдають левову частку наших грошей, буцімто надають нам послуги, яких ми й в очі не бачили. Іноземці лише дивуються, як можна при цьому бути збитковими, а не прибутковими? Та й узагалі вони вважають комунальні підприємства пережитком комуністичного минулого, бо твердо переконані, що лише приватник здатний навести лад. У нас все доведено до абсурду, бо приватні електро- та газо-підприємства не лише не виконують своїх функцій, а  безбожно грабують людей.

До цієї теми ми будемо повертатися ще не раз. 

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІВАН МАТКОВСЬКИЙ: “НЕВІДОМО ЩЕ, ХТО БІЛЬШИМИ КРОКАМИ ЙДЕ ДО КОЛАПСУ: ЧИ УКРАЇНА В ЗАГАЛЬНОМУ, УКРАЇНСЬКА ЕКОНОМІКА, ЧИ ДРОГОБИЦЬКИЙ РЕГІОН”

 

Сьогодні гість нашої редакції Іван МАТКОВСЬКИЙ. Він депутат Дрогобицької районної ради, голова фракції “Фронт змін”, аспірант Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

 

“ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ДЕМОКРАТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО, ЧЕРЕЗ ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ МОЖНА ЗРОБИТИ ЗМІНИ”

 

- Пане Іване, а чому “Фронт змін”, а не якась інша партія, в якої вже є імідж? Скажімо, “Наша Україна”, чи “Батьківщина”, чи Партія регіонів?

- Я входив до громадської організації “Наша Україна” ще з 2002 року, коли відбувалась акція “Україна без Кучми!”. 2004 року не вступав у цю партію, хоча був прес-аташе штабу. Відтак зайнявся науковою діяльністю. У Польщі поступив до аспірантури в 2005 році, яку закінчив 2010-го, захистивши дисертацію.

- Чому Ваші плани потім змінилися?

- Арсеній Яценюк оголосив, що буде займатися політичною діяльністю і має намір сформувати партію. Я тоді працював у Варшаві кореспондентом однієї з польських газет і вирішив повернутися в Україну, щоби взяти активну участь у політичному житті. Вже було зрозуміло, що погіршуються економічна і політична ситуації в Україні. Був шанс, що молоді політичні сили Тігіпка, Яценюка, Кириленка можуть виправити стан речей. З останніми двома лідерами партій я особисто зустрічався і зробив свій вибір на “Фронті змін”.

- У “Фронті змін”, якщо взяти саму структуру партії, нема демократії, лише центризм, підпорядкування знизу догори.

- Тим не менше, ми завжди маємо поле для маневру. Колись було радянське гасло “кадри вирішують все”. Воно не втратило своєї актуальності. А до “Фронту змін” був ретельний відбір. Так що централізм аж ніяк не може вплинути на загальну масу тих, хто перебуває в нашій політичній силі.

- А яке поле Вашої наукової діяльності?

- Я займаюся літературознавством. Захистив дисертацію на тему “Багатокультурність у творчості Юзефа Лободовського”. Це польський поет, письменник, публіцист, який надзвичайно багато писав про Україну і про польсько-українські стосунки у міжвоєнний період і пізніше на еміграції в Іспанії. В 1988 році він помер. Похований у Польщі. Був звинувачуваний як українцями, так і поляками. Українці його звинувачували в тому, що він любить Україну, як і польські загарбники, а поляки - в зраді польських інтересів. Проте Юзеф Лободовський залишив надзвичайно цікаву спадщину, поетичну і публіцистичну, також прозаїчну, яка заслуговує на те, щоби вона досліджувалась і популяризувалась.

- Зайняття знову політикою відбиратиме час від наукової роботи.

- Іван Франко казав, що “за долю міліонів мусиш дати ти отвіт”, адже кожний із нас так чи інакше причетний до того, що нині відбувається в суспільстві. Якщо в моїй хаті тече дах, то я не піду до вас і не скажу, щоб ви посунулися, бо у вас хата краща. Треба стати й ремонтувати, а не кричати, що тут все погано, нема майбутнього. Це не вихід із ситуації, а позиція страуса, який при небезпеці запихає голову в пісок і вважає, що все гаразд. Тому я бачу, що лише через демократичне суспільство, через політичні системи можна зробити зміни.

 

“МЕХАНІЗМ НАПОВНЕННЯ БЮДЖЕТУ Є ОДНИМ ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ НАПРЯМКІВ, АЛЕ АДМІНІСТРАЦІЯ НА ЧОЛІ З МИХАЙЛОМ СЕНДАКОМ НІЧОГО НЕ РОБИТЬ, І В ЦЬОМУ Є ЇЇ СТРАТЕГІЧНА ПОМИЛКА”

 

- Добре, давайте тепер перейдемо до Дрогобицької районної ради, де Ви є депутатом. Маємо там національно-демократичну більшість, яка ніяк не може висловити недовіру голові держадміністрації Михайлові Сендаку, представникові Партії регіонів. Як це пояснити?

- Насамперед недовіру Михайлові Дмитровичу не підтримав “Фронт змін”. Ми вважаємо, що на регіональному рівні політичні питання повинні бути на другому плані. Слід займатися розвитком району, економікою, господаркою, створювати сприятливий інвестиційний клімат, брати участь у всеукраїнських і обласних програмах, домагатися фінансування з фонду Кабінету Міністрів України, інших фондів.

- Отже, Михайло Сендак, нехай не ідеально, але працює над тими проблемами, які Ви щойно озвучили?

- На жаль, ні. Але питання про недовіру йому виникло лише через декілька місяців після того, як ми розпочали свою каденцію. Всі проблеми стосувалися попередньої адміністрації на чолі з Михайлом Кравцем. Я вважаю, що Михайло Кравець добросовісно ставився до роботи, дбав про район. Коли постало питання про недовіру Михайлові Сендаку, ми не підтримали цього, бо десь побачили політичний піар депутата обласної ради Михайла Задорожного і фракції “Свободи”. Натомість “Фронт змін” задекларував свою співпрацю з Михайлом Сендаком щодо підтримання проектів, заходів, ідей, які би мали принести користь розвитку Дрогобицького району. Наша позиція була публічно оприлюднена, хоча дехто вбачав у цьому співпрацю з Партією регіонів. Ми запропонували Михайлові Дмитровичу низку заходів та ідей, кілька цільових програм, в розробці яких ми брали активну участь. Треба було змінити ситуацію, бо невідомо ще, хто більшими кроками йде до колапсу: чи Україна в загальному, українська економіка, чи дрогобицький регіон. Ми ж бачимо, що він розвалюється на очах.

- Але ж це наслідок політики Партії регіонів і її представника на Дрогобиччині Михайла Сендака. Досить відстежити його голосування на сесіях обласної ради чи відсутність при голосуванні принципових питань.

- На обласній раді так, але я не зауважив, аби він проводив політику Партії регіонів на рівні Дрогобиччини.

- Скажіть, за ці дев’ять місяців змінилося ставлення  “Фронту змін” до Михайла Сендака?

- Безперечно, що змінилося. За дев’ять місяців практично жодної нашої пропозиції не було взято до уваги. Скажімо, ми розробили програму енергозбереження для Дрогобицького району, згідно якої за умови співфінансування з обласної програми мешканці нашого краю можуть брати кредити на енергозбереження, причому відсоткова ставка не перевищує двох відсотків. Це можна сказати і про багато інших наших пропозицій стосовно економіки, соціального розвитку, культури.

- Ви серйозно сподівалися на те, що запропонуєте Сендаку якісь умови співпраці, а він погодиться і буде це робити?

- Безперечно.

- Значить, зробили помилку, як Ви вважаєте?

- Ми не вважаємо, що зробили помилку. Ми йому дали шанс, зайнявши конструктивну позицію. Але брак співпраці з депутатами - це один з тих механізмів, які пан Сендак застосовував ще на посаді голови обласної ради.

- Чи проголосує тепер “Фронт змін” за висловлення недовіри Сендаку, якщо це питання постане на сесії?

- Думаю, що так. Більше того, ми хочемо заслухати інформацію адміністрації щодо виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку за перше півріччя 2011 року. Нехай нам покажуть здобутки за цей період, якщо такі є. Хочемо, щоби вони розказали, чому адміністрація не створила належних умов для інвестиційного клімату в районі, чому не відбулося наповнення бюджету. Район на 92 відсотки дотаційний, і навіть цих 8 відсотків сьогодні вже не можна заробити, на наступний рік ще більше буде дотацій. Механізм наповнення бюджету є одним із найважливіших напрямків, але адміністрація на чолі з Михайлом Сендаком нічого не робить, і в цьому є її стратегічна помилка.

 

“НЕ МОЖНА РОБИТИ СВЯТО, ДЕ ДУШІ ФРАНКА НЕМА”

 

- Наскільки однорідною є Ваша фракція? Як її члени будуть голосувати по цьому питанню? І як вони взагалі голосують по інших питаннях?

- Наша фракція однорідна, хоча кожний із її членів є самодостатньою людиною і має право на прийняття того чи іншого рішення.

- Чи застосовуються міри впливу до тих, хто голосує не так, як того вимагає партійна лінія?

- Якщо питання принципові, то рішення ми приймаємо колективно, без жодних вказівок згори чи моєї особистої вказівки як голови фракції. Якщо рішення непринципове, то кожний голосує так, як вважає за потрібне. Для нас проблем у цьому нема, адже кожний має свою думку щодо конкретних проблем в економіці чи в культурі.

- Скільки всього членів фракції?

- Десять.

- Чи не є причиною поганих справ у районі позиція “Свободи”, яка має більшість в обласній раді? Там знають про протистояння між Михайлом Сендаком і Михайлом Задорожним.

- З боку “Свободи” упередження нема. Може бути упередження лише з боку голови облдержадміністрації Михайла Цимбалюка, бо всі знають про його натягнуті стосунки з Михайлом Сендаком. Але на сьогодні жодний стратегічний об’єкт у районі, який потребує негайного фінансування, не був профінансований. Або візьміть підготовку шкіл до нового навчального року. Станом на перше вересня не було виділено жодної копійки. Мабуть, справа не в упередженні когось до когось.

- Як Вам святкування 155-ої річниці від дня народження Івана Франка?

- Не можна робити свято, де душі Франка нема. Адміністрація пише, що вони плоти городили навколо музею. Але ж це не завдання адміністрації, музей є самодостатньою структурою, має біля 30 працівників, підпорядковується обласній раді. В попередні роки проводили наукові конференції, присвячені висвітленню спадщини Івана Франка, відбувалися заходи, скеровані на популяризацію його творчості, видавали його твори. А тут маємо городіння плотів, палатки з накритими столами, профінансовані підприємцями району.

- 2012 року можемо мати неконтрольовану ситуацію, пов’язану з відсутністю в селах генеральних планів.

- Так, і це може призвести до того, що з першого січня 2012 року операції з землею на території цих сіл будуть заморожені. Є державна програма по Львівській області на 2011-2015 рік, завдяки якій виготовляються генеральні плани, але жодного села Дрогобицького району в тій програмі нема. Самотужки сільські ради цього не зроблять, бо не мають таких коштів.

- “Фронт змін” у передвиборчій кампанії багато обіцяв мешканцям району. Як себе зараз почуваєте?

- Знаєте, як у “Хресному батькові” казали: нічого особистого, це бізнес. А зараз кажуть: нічого особистого, це політика. Не треба пізніше ображатися, тупати ногами. Коли ми зустрічалися з громадами сіл, то обіцяли їм підтримку і гідне представлення їхніх інтересів у районній раді, в інших керівних органах. На жаль, сьогодні ми цього не можемо зробити, бо районна адміністрація чи не розуміє, чи не хоче прислухатись до наших пропозицій, ідей, які можуть сприяти розвитку Дрогобицького району.

- А як виконується план соціально-економічного і культурного розвитку району на 2011 рік?

- Ми двічі голосували проти його прийняття, бо розуміємо, що ніякий це не план. Ось, наприклад, там написано про створення 500 нових робочих місць. Ви уявляєте, що таке створити 500 нових робочих місць? За рахунок чого? Де? Або: заміна двох стовпів у селі Уличне. Це програма розвитку? Це програма занепаду!

- На яких засадах могла би формуватися програма розвитку району?

- Насамперед на туризмі та сільському господарстві, якщо взяти потенційні можливості Дрогобицького району. Якщо в адміністрації зараз нема фахівця, який би займався туризмом, то про що ми можемо говорити? На жаль, членів нашої фракції недостатньо, щоби ми могли приймати кардинальні рішення, а тим більше - впроваджувати кардинальні зміни в районі.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

 

 

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

8 вересня

1709 - Помер Іван Мазепа, гетьман України. 

1989 - У Києві заснований Народний рух України за перебудову

9 вересня

1769 Народився Іван Петрович Котляревський, видатний український письменник, поет, драматург, засновник сучасної української літератури, автор поеми “Енеїда” (1798), що стала першим в українській літературі твором, написаним живою народною мовою.

10 вересня

1883 - Народився Дмитро Донцов, публiцист, політичний дiяч, літературний критик, iдеолог українського нацiоналiзму.

1894 - Народився Олександр Довженко, український письменник і кінорежисер.

11 вересня

1530 - Помер Костянтин Острозький, волинський князь, Великий Гетьман Литовський з 1497.

1864 - Народився Павло Грабовський, український поет.

12 вересня

957 - Гостина княгині Ольги в Царгороді.

13 вересня

1834 - Народився Анатоль Свидницький, український письменник-реаліст, автор повісті “Люборацькі”.

14 вересня

1906 - Народився Олександр Пащенко, український графік.

 

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

 

8 вересня - ВОЛОДИМИРСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ та НАТАЛІЇ ВІВСЯНИЦІ

За ім’ям мучениці Наталії, яка померла на початку IV ст. Цієї пори в деяких місцевостях закінчують збирати овес, тому це свято одержало ім’я Вівсяниці.

9 вересня - ПИМЕНА

В цей день вшановується Пимена Печерського, який мав прізвище Посник, бо вів дуже суворе життя в Києво-Печерському монастирі.

10 вересня - ГАННИ-СКИРТОВИЦІ

Назва походить від імені пророчиці Анни, яка зустріла Малюка Ісуса Христа в Єрусалимському храмі і славила Його. Вона досягла глибокої старості і померла наприкінці І ст. В народному побуті Ганну називають Скиртовицею, оскільки цього часу селяни поспішають вивезти скирти з поля до стодол.

11 вересня - ГОЛОВОСІКА, ІВАНА ПІСНОГО

Так у народі звуть церковне свято Усікновення (Усічення) голови Пророка, Предтечі і Хрестителя Господня Івана. Цей пророк молився за всіх грішних людей і усовіщав їх покаятись. Вони його не слухали, грішили далі. Правив на той час в Іудеї цар Ірод, дуже великий грішник, якого Іван Хреститель усовіщав прилюдно, картав його, що він одружився з жінкою свого брата. Як свідчить Євангеліє, за промови проти беззаконня Івана за наказом царя Ірода кинули до в’язниці. Та він продовжував проголошувати пророцтва, в яких віщував про прихід Сина Божого. Цар Ірод боявся цих пророцтв, тому навіть думки не мав страчувати Івана Предтечі. Та його жінка мала лихі наміри - хотіла владу тримати за допомогою магії. Вона спокусила царя Ірода красою своєї дочки, що приходилась йому небогою, яка станцювала перед ним танок живота. Розпалений пристрастю, цар Ірод зголосився за танок виконати бажання небоги. Вона забажала, щоб їй піднесли на таці голову Івана Хрестителя. Цар дотримав даного слова й наказав відтяти Івану голову, яку й принесли небозі та цариці на таці. І та свята голова промовила до людей: “Покайтеся й у цей день не січіть ніякої голови, то й у вас не буде боліти ніколи голова”. Цариця хотіла, щоб голова Івана Пророка за допомогою магії для неї віщувала та давала відповіді на запитання. Це була перша спроба застосувати християнські святині в магічних цілях. Та Господь не дозволив це зробити. Ісус Христос з цього приводу говорив, що після смерті Івана Предтечі припинились будь-які пророцтва. Це свято застерігає людей від великого гріха - спроби використати християнські святині в магічних цілях. Ще з давніх часів віруючі в цей день поминали померлих й остерігалися вживати будь-який овоч, котрий мав круглу чи овальну форму, бо це нагадувало людську голову.

12 вересня - ІВАНА ВОЇНА

В цей день за допомогою різноманітних молитов і провидців намагалися розшукати злодіїв.

13 вересня - КИПРІЯНА

Від імені свщм. Кипріяна, єпископа Карфагенського. Він жив у III ст. Під його головуванням проходили Карфагенські собори християн, що зреклися віри, і перехрещення єретиків, які розкаялись. Ідеал єпископського правління Кипріян вбачав у тому, щоб нічого не робити без згоди народу.

14 вересня - СЕМЕНІВ ДЕНЬ

Народне свято, назва якого походить від імені праведника Симеона Стовпника, що помер в 459 р. За християнським календарем це перший день осені, а тому його звуть ще Семеном, провідником літа. Від Семена раніше починали копати картоплю, мочити коноплі, сушити і теребити льон.

 

ЗАПРОШУЄ А-КВАДРАТ

 

- Продаж ПК і комплектуючих; 

- діагностика, ремонт, заміна апаратної частини;

- встановлення, переустановка, реанімація операційних систем;

- інсталяція офісних, мультимедійних, антивірусних і сервісних програм;

- налаштування локальних мереж.

Адреса: м.Дрогобич, вул. Шевченка, 2.

Тел. (067) - 972-18-31, (093)-811-70-66.

E-mail:

 for.A.kvadrat@gmail.com

http: // akvadrat.at.ua/

 

 

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! 

 

Газета “Тустань” вітає з ювілеєм приватного підприємця Галину БАСЮК, з днем народження старійшину журналістського цеху Дрогобича Івана ТИХОГО, приватного підприємця Лева КУЛИНЯКА і керівника Інтернет-сайту “Дрогінфо” Максима ФЕДИСА! 

Бажаємо вам міцного здоров’я, сповнення всіх мрій і бажань, сімейного затишку, поваги друзів, знайомих, колег, радості від кожного прожитого дня, терпіння і мужності!

Многая літа!

 

Галина БАСЮК

 

Іван ТИХИЙ

Лев КУЛИНЯК

 

Максим ФЕДИС

 

Хай Матір Божа Вас охороняє,

Сіяє втіхи зірка золота,

Ісус Христос  з небес благословляє

На щедрі,

довгі, многії літа!

Нехай життя квітує

буйним цвітом

І день народження

приходить знов і знов,

А доля хай дарує

з кожним роком

Здоров’я, злагоду,

любов!

 

ЧИТАЙТЕ В НАСТУПНОМУ НОМЕРІ “ТУСТАНІ”

(15 ВЕРЕСНЯ)

 

ВЛАДА БАНДИТСЬКИМ МЕТОДОМ ХОЧЕ РАДИКАЛЬНО ЗМЕНШИТИ КІЛЬКІСТЬ ТИХ, ХТО СТОЇТЬ У ЧЕРЗІ НА ЖИТЛО.

ЧИ МАЄ ШАНС ВОЛОДИМИР ГОЛОБУТОВСЬКИЙ СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ УКРАЇНИ?

 

 

 

 

 

 

 

 



Создан 10 сен 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником