Тустань № 22

 
 

Тустань № 22




Вечір пам’яті Георгія Гонгадзе - 4 стор.

 

N22 (566) 15 - 21 вересня 2011 року Ціна 1 гривня

www. tustan.io.ua; е-mail:vlasjuk60@rambler.ru; тел. 067-3678019

 

ЧИТАЙТЕ СЬОГОДНІ

 

БОРИСЛАВ МОЖЕ ЗАГИНУТИ В БУДЬ-ЯКУ МИТЬ  - 2 СТОР.

ВЛАДА БАНДИТСЬКИМ МЕТОДОМ ХОЧЕ РАДИКАЛЬНО ЗМЕНШИТИ КІЛЬКІСТЬ ТИХ, ХТО СТОЇТЬ У ЧЕРЗІ НА ЖИТЛО - 2 СТОР.

ТАЄМНО ВІД ДРОГОБИЦЬКОЇ ГРОМАДИ МОЖНОВЛАДЦІ З РАТУШІ ДАЛИ ДОЗВІЛ НА ВСТАНОВЛЕННЯ СТАНЦІЇ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ - 3 СТОР.

ІРИНА ПРИМ’ЯК: “ВИШИВАННЯ КАРТИН БІСЕРОМ ПРИНОСИТЬ МЕНІ ЗАДОВОЛЕННЯ” - 3 СТОР.

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ - 3 СТОР.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР - 3 СТОР.

У ДРОГОБИЧІ НА ОДНОГО ЖУРНАЛІСТА СТАЛО БІЛЬШЕ - 4 СТОР.

 

НОВИНИ

 

ЧИТАЙ “ТУСТАНЬ” В ІНТЕРНЕТІ на сайті tustan.info (вхід через браузер). Або наберіть “газета Тустань” в Google. Заходьте, коментуйте, розкажіть друзям. На сайті вміщено чимало матеріалів, які не ввійшли до номерів газети.  

П’ЯТЬ ПРАЦІВНИКІВ “ІНДЕКСБАНКУ” В ДРОГОБ-ЧІ цього вівторка, 13 вересня, написали заяву на звільнення. За їхніми словами, їх змусили це зробити. Залишилася працювати лише керівниця філії.

ВАСИЛЬ СТОРОНСЬКИЙ став лауреатом літературного конкурсу, який проходив  цієї неділі в Червонограді. Йому вручили грамоту і медаль, хоча найбільше  поет і композитор потребує грошей. Вітаємо, Маестро!

 

Провінційний щоденник

 

ГІЯ

 

16 вересня 2000 року Георгій Гонгадзе вийшов з хати і не повернувся.

Минуло одинадцять років, але й досі від нас приховують таємниці його зникнення, те, хто замовив це вбивство.

Справа Григорія Гонгадзе з буденної кримінальної переросла в політичну, на якій піариться вже не одне покоління політиканів. За великим рахунком, ними не беруться до уваги доля самого Гії, страждання його рідних і близьких.

В акурат до кожних виборів нам викидають дещицю нової інформації про справу Георгія Гонгадзе - але й не більше цього, позаяк правду й надалі ретельно приховують. Це потрібно, аби знову “засвітився” той чи інший політик, нагадав про своє існування потенційному виборцеві. Поставити остаточну крапку в цій історії ніхто й не думає, сподіваючись щоразу заробляти додаткові дивіде-нти.

Справа Георгія Гонгадзе, за задумом тих, хто заради власної вигоди готовий роздмухати вогонь навіть у власному помешканні, мала скинути режим Кучми. Натомість вона не лише призвела до зміцнення авторитаризму в Україні, незважаючи на те, хто знаходиться при владі, а й до цинічного знущання над свободою слова.

Авторитарний керівник, якому залишається здійснити лише декілька кроків до встановлення диктатури, ніколи не дозволить, аби в країні панувала справжня свобода слова. Віктор Ющенко, який проголосив встановлення свободи слова в Україні, насправді добився лише одного: кожний може говорити все, що він бажає, не боячись відповідальності за свої дії. Це так само має стосунок до свободи слова, як морська свинка до свині чи моря. За Януковича навіть ця декоративна свобода слова зменшується кожного дня, мов шагренева шкіра.

На тлі олігархічних газет ницою і байдужою до бід людей залишається місцева преса. Вона не пише про можновладців, які підгодовують її з руки. Служіння будь-якій владі за шмат гнилої ковбаси руйнує зсередини свободу слова, а самоцензура сковує свободу думки.

Душа Георгія Гонгадзе бажає спокою, а за свободу слова нам доведеться ще повоювати...

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

БОРИСЛАВ СМІЄТЬСЯ ... КРІЗЬ СЛЬОЗИ

 

В минулі п’ятницю і суботу Борислав відсвяткував День міста, який традиційно припадає на День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості.

Нині Борислав лише умовно можна назвати містом нафтовиків, хоча й досі нафтогазовидобувне управління “Бориславнафтогаз” й дає левову частку коштів у вигляді податків до місцевого бюджету. Проте інші структурні підрозділи, які були пов’язані з видобутком нафти й газу, вже давно підпорядковані Києву, а, відповідно, всі грошики йдуть туди.

Оскільки нинішня бориславська влада, яку вже важко назвати новою, бо минув майже рік з часу її володарювання, не може дати мешканцям “хліба”, то ставку зробила на “видовища”. Втім, зачарувати когось Карпою чи “Ватрою” важко, а на щось солідніше у можновладців грошей нема. Вірніше є, але їх шкода витрачати.

Імідж нинішньої влади падає з кожним днем. Чимало бориславців, особливо з числа тих, хто голосував за Володимира Фірмана та членів його команди, відверто кажуть, що сподівалися на краще. Але знову спрацьовує той самий парадокс: в цьому винні можновладці, а не ми. Так само свого часу тішилися з перемоги Ющенка, а ось використати конституційне право, коли народ є джерелом влади, не змогли. З кожним роком будемо обирати все гіршу й гіршу владу, допоки не візьмемо відповідальність за свій вибір.

Найбільше бориславців нині допікають погані дороги і незадовільне водопостачання. Бориславські можновладці, більшість з яких очолювали та й нині фактично очолюють гуртівні, не змогли показати себе менеджерами. Ними керує те ж саме спекулятивне мислення: купити оптом, продати вроздріб, а різницю в ціні - покласти собі в кишеню. А створювати щось нове - в тому числі й робочі місця - не для них.

Нині Борислав, який міг би стати європейським містом, теж сміється, як і в часи Івана Франка. Але все частіше проступають сльози, бо бачиш незворотність катастрофи.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

 

Бориславський либак стоїть на Барабському мості в роздумах про те, де знайти роботу

 

ЧИ МАЄ ШАНС ВОЛОДИМИР ГОЛОБУТОВСЬКИЙ СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ УКРАЇНИ?

 

 

 

 

За великим рахунком, якби Володимир Голобутовський захотів стати народним депутатом України, то шансів для цього в нього обмаль.

Все-таки це політик місцевого масштабу. Насамперед його знають у Бориславі як власника мережі магазинів “Гаманець”, та й то більшість бориславців не підозрюють, хто насправді володіє цими закладами. Звичайно, ще його знають у рідному селі Попелі Дрогобицького району, але, погодьтеся, для того щоби вибороти мандат народного депутата України, цього замало.

З іншого боку, Володимир Голобутовський може стати жертвою “Фронту змін”, до якого належить. Видається, що на Дрогобиччині нема більш відомої і вдатної людини від цієї політичної сили. Міських голів Трускавця і Борислава Руслана Козира і Володимира Фірмана, які теж представляють Арсенія Яценюка на батьківщині Івана Франка, розглядати не будемо, оскільки їм є що робити на цих посадах.

У “Фронті змін” нема демократичного централізму, як бодай для видимості спостерігаємо в інших партіях. Місцеві керівники партійних організацій навіть не мають печаток. Ні, вони можуть “варитись у власному соку”, створювати видимість дискусій і навіть буцімто суперечок між собою, але останнє слово все ж таки залишається за Києвом.

Якщо в Арсенія Яценюка, цього новітнього українського вождя, нема інших планів щодо Дрогобиччини, то Володимирові Голобутовському таки доведеться потрясти власним гаманцем, аби організувати передвиборчу кампанію. З огляду на майже нульовий шанс перемоги, це трясіння гаманцем буде чисто символічним.

Видатних заслуг Володимира Голобутовського як депутата обласної ради теж не помічено. Щоправда, його часто можна бачити на КП “Бориславводоканал”, понад десятимільйонні борги якого хочуть списати. А ще на День міста роздавали повітряні кульки з логотипом магазинів “Гаманець”. Проте, пам’ятається, “Фронт змін” обіцяв цілодобову воду в місті нафтовиків, ремонт доріг, створення нових робочих місць. Але ці обіцянки стають подібними на повітряні кульки від Володимира Голобутовського...

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

БОРИСЛАВ МОЖЕ ЗАГИНУТИ В БУДЬ-ЯКУ МИТЬ

 

 

 

У народі кажуть: “Рятування потопаючих є справою рук самих потопаючих”.

Схоже, подібна доля написана на небесах Бориславу.

Місто нафтовиків може загинути у будь-яку мить. Катастрофа, яка нависла над Бориславом, основною масою мешканців належно не усвідомлена. Мова йде про шурфи, копанки, на яких фактично розташований увесь Борислав.

Гляньте на цю карту, шановні читачі. Великі цифри - це мікрорайони Борислава, дрібні - конкретні місця шурфів. Тут колись добували нафту. Потім порожнечі засипали землею. Глибина кожного шурфу сягає десятків метрів. Ніхто не застрахований від того, що не провалиться будь-коли у прірву.

В цьому на собі переконалися мешканці будинку N40, що на вулиці Тараса Шевченка у Бориславі. Вони стали свідками події, що не на жарт схвилювала їх.

А було так. За двадцять метрів від будинку утворилася велика й глибока діра, вщент наповнена нафтою. Напередодні на цій ділянці бавились онуки господарів, а за деякий час трапилась ось така пригода.

Вулиця Тараса Шевченка - центральна у Бориславі, тож можна уявити, про що йде мова.

Добре, що цей випадок не призвів до людських жертв. Але що робити далі? Чекати, поки нова копанка не нагадає про себе? А їх у Бориславі майже 20 тисяч!

Ще дві нерозв’язані проблеми, як Дамоклів меч, нависли над Бориславом: загазованість міста та озокеритова шахта.

Один старий нафтовик, на жаль, нині покійний, казав мені якось: якби не специфічна роза вітрів, яка гуляє над Бориславом, місто би вже давно вибухнуло. Але справа в тім, що з плином часу роза вітрів має здатність змінюватися.

Ще недавно Борислав мав шанс вирішити деякі свої проблеми, пов’язані з загазованістю, якби попереднім владам вдалося добитися, аби уповні була виконанана відповідна постанова Кабінету Міністрів. Але “слуги народу” були, очевидно, зайняті розв’язанням більш нагальних проблем.

Те саме стосується й озокеритової шахти. Обіцянки-цяцянки можновладців призвели до того, що саму шахту підтопило, на ній практично не здійснюються роботи. А вона знаходиться у самому центрі міста! Бориславці, які тут мешкають, постійно відчувають себе як на пороховій діжці.

Борислав фактично став заручником некомпетентної влади, яка змінює одна одну, а стан справ усе погіршується й погіршується.Чи, може, можновладці сподіваються на особистий дивний порятунок у тому разі, коли трапиться катастрофа?

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

ТАЄМНО ВІД ДРОГОБИЦЬКОЇ ГРОМАДИ МОЖНОВЛАДЦІ З РАТУШІ ДАЛИ ДОЗВІЛ НА МОНТУВАННЯ СТАНЦІЇ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ

 

Дрогобицька влада вкотре продемонструвала свою антинародну сутність.

У ніч з дев’ятого на десяте вересня на будинку ДОСААФ, що по вулиці Сагайдачного, завезли обладнання для монтажу станції мобільного зв’язку.

Впродовж наступного дня це обладнання монтували, збрехавши місцевим мешканцям, що мова йде про телевізійну вишку.

Слід зазначити, що декілька років тому на цьому ж місці була змонтована станція мобільного зв’язку, але завдяки рішучим виступам громади її незабаром демонтували. Люди сподіваються, що подібне буде зроблене й зараз.

З’ясувалося, що ще 24 березня цього року відповідне рішення про монтаж станції мобільного зв’язку було прийняте в ратуші. Минуло майже півроку, поки львівське відділення “Київстару” приступило до його виконання. Очевидно, крім рішення міської влади, слід було запастися відповідними папірцями і від санепідемстанції. Як і минулого разу, буцімто відповідальні працівники з цієї установи, які мали би насамперед дбати про здоров’я людей, потрібні документи підписали.

Цілком зрозуміло, що без подібних станцій мобільного зв’язку в сучасному світі не обійтись. Але “Тустань” ще позаминулого і минулого року писала про те, що кількість таких станцій у Дрогобичі аж зашкалює порівняно з сусідніми Бориславом і Трускавцем. Все це негативно впливає на здоров’я дрогобичан. Дійшло до того, що в древньому місті зникли таракани, які не витримали опромінювання.

Якщо говорити про опромінювання людей, то ніхто подібних досліджень не проводив. Проте, очевидно, існує прямий зв’язок між кількістю станцій мобільного зв’язку і кількістю дрогобичан, які захворіли на рак.

Епопея зі встановленням станцій мобільного зв’язку в Дрогобичі розпочалася ще за першої каденції Олексія Радзієвського, найбільш бурхливо розвивалася в часи, коли міським головою був Михайло Лужецький, не припинялася за Миколи Гука. Неозброєним оком було видно, що керівництво “Київстару” вміло якимось чином зацікавлювати міських голів Дрогобича, що вони всупереч здоровому глузду і на шкоду здоров’ю мешканців дозволяли встановлювати таку велику кількість станцій мобільного зв’язку.

За відсутності Олексія Радзієвського, який зараз знаходиться на лікуванні, весь удар обурених дрогобичан прийняв на себе Олександр Коростельов. На скликаній терміново нараді з цього приводу було прийняте рішення демонтувати цю станцію. Проте для цього необхідно зібрати сесію міської ради, а люди тим часом будуть наражатися на випромінювання небезпечних для життя променів.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

ВЛАДА БАНДИТСЬКИМ МЕТОДОМ ХОЧЕ РАДИКАЛЬНО ЗМЕНШИТИ КІЛЬКІСТЬ ТИХ, ХТО СТОЇТЬ У ЧЕРЗІ НА ЖИТЛО

 

Уже першого січня 2012 року може з’ясуватися, що кількість тих, хто стоїть в черзі на житло, може скоротитися принаймні на половину, якщо не більше.

І справа не в тім, що влада ударними темпами має намір за три місяці року нинішнього звести житло для мільйонів черговиків. З першого вересня діє постанова Кабінету Міністрів України, за якою всі, хто стоїть на черзі, повинні перереєструватися. Для цього слід подати купу довідок, підтвердити своє право на те, що дійсно перебуваєш у черзі.

За нинішньої інформаційної блокади, яку влада організувала своїм громадянам, марно сподіватися на те, що до кожного черговика на житло дійде інформація про нові правила гри, а якщо й дійде, то чи зможе він нею належним чином скористатися.

Якщо взяти Дрогобич, Борислав, Трускавець і Стебник, то окремі з мешканців стоять на квартирній черзі ... понад сорок років. Чимало з них померли, не дочекавшись квартири, але це не означає, що автоматично черга переходить до їхніх дітей чи навіть онуків. Та й сподіватися на будівництво житла не доводиться. Держава зараз живе виборами до Верховної Ради України, які мають відбутися наступного року. За попередніми оцінками, за це дороге “задоволення” доведеться викласти з державного бюджету понад 800 мільйонів гривень. Скільки безхатченків могли би отримати житло!

Уже минуло півмісяця з часу набуття чинності цієї постанови, але фактично нічого не зроблено з боку держави. Абсолютна більшість черговиків не звернула увагу на це, навіть якщо інформація прозвучала на радіо і телебаченні чи була опублікована в газетах. Ніхто достеменно не знає, куди слід звертатися, які документи подавати. Цим неодмінно хочуть скористатися спритні ділки, аби незаконно залізти в чергу й безпідставно отримати житло. Очевидно, не обійдеться й без судових процесів, коли в буквальному розумінні цього слова люди битимуться за ту чи іншу довідку.

Ми готуємо з цього приводу відповідний запит на інформацію до місцевих органів влади. Будемо вас, шановні читачі, інформувати про відповіді можновладців, а, головне, про те, які документи й куди слід подавати, аби не бути вкотре ошуканим державою. Не маємо права програти ще й житлову війну, як це сталося свого часу з нашими вкладами в банках.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

ІРИНА ПРИМ’ЯК: “ВИШИВАННЯ КАРТИН БІСЕРОМ ПРИНОСИТЬ МЕНІ ЗАДОВОЛЕННЯ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Моя співрозмовниця народилась у Бориславі, але віднедавна мешкає у Львові. Виховує двійко дітей, які для неї є найдорожчим скарбом у світі. А ще Ірина Прим’як має захоплення: вишиває картини бісером. Мабуть, це захоплення вже давно переросло в щось інше, бо стало не просто хобі, а часткою її життя.

- Ірино, а чому саме бісер?

- Так сталось. Я побачила, як це робить моя знайома. Захотілося спробувати й собі. Мало-помалу – і захопилася. Вишиті картини  бісером і нитками мені чомусь подобаються більше. Вони мають зовсім інший вигляд, ніж намальовані, певну об’ємність, блиск, вимагають більше уваги, точності. Тепер не уявляю дня, щоби не займатися цим.

- Але ж це потребує витримки. Я би, мабуть, не зміг займатися такою одноманітною роботою.

- Ну що ви! Робота дуже цікава. Звісно, потребує й витримки, і уміння. Але вишивання картин бісером приносить мені задоволення. Всі свої картини я дуже люблю. І, мабуть, якби хтось побачив цей процес зі сторони, посміявся від душі. Коли вже починає вимальовуватися малюнок і зроблений кусок роботи, я виставляю картину на видне місце і милуюся нею, можу гладити (бісер дуже приємний на дотик). До вишивання картин ставлюсь дуже відповідально. Якщо я починаю роботу над іконою, то обов’язково молюся перед початком роботи і потім весь час, поки вишиваю, завжди думаю тільки про хороше, тому що вважаю: така ікона є потужним оберегом родини і дому. Почавши вишивати ікони, стала цікавитися про їх походження, шукаю інформацію про  те, в чому вони можуть допомогти, молитви.  Але вишиваю не тільки ікони, вибір настільки широкий, що можна взяти собі щось до душі, а так як мені подобається дуже багато, то роботи мені вистачить років на десять, не менше (Сміється).

- Чи маєте вже багато подібних картин?

- Почала вишивати я недавно. Десь коло шести місяців тому, але собі вже не можу уявити життя без цього заняття. Поки ще й десятка  робіт не набереться. По-друге  - заняття це недешеве. Чим більша робота за розміром, тим  сама заготовка дорожча.

  - Продаєте їх?

- Ні. Дарую. Одна з них, скажімо, у високопосадової особи, яка мешкає в Кончі-Заспі. Ще одну можете побачити в одній із дрогобицьких кав’ярень. А здебільшого роблю подарунки подругам на дні народження та інші пам’ятні дати. Я тільки, як то кажуть, на початку дороги, і я буду дуже  рада,  якщо мої роботи сподобаються настільки, що хтось захоче їх купити.

- Чи багато часу займає вишивання однієї картини?

- Як коли. Сама робота забирає достатньо багато часу. Залежно від малюнка. Але коли я знаю, що в моєї подруги день народження, то стараюся пришвидшити цей процес, вишиваю від ранку і до пізнього вечора.

- Над чим зараз працюєте?

- Вишиваю ікону “Покров Пресвятої Богородиці”. Це буде моя власна ікона, але на таку ж саму вже маю замовлення від подруги.

- Чи маєте якусь мрію?

- Хочу об’єднати талановитих людей. Наприклад, у Дрогобичі в мене є багато друзів, які теж займаються творчістю. Хтось гарно малює, хтось ліпить, хтось ще робить дивовижні речі. Але, як правило, про них мало хто знає, - так лише в колі знайомих, рідних і друзів. Виставок вони не проводять, газети про них не пишуть. В  нас дуже талановиті люди, і я  просто пишаюся тим, що живу в такому краї. Хотілося б, що б про нас дізналось якомога більше людей. І ще я зрозуміла, що якщо в людині живе ця творча іскра, її неможливо загасити, вона рано чи пізно прорветься. Так що не зважайте на обставини, думку інших, а пробуйте, творіть, навіть якщо цього ніхто і не побачить. Головне, щоб це заняття приносило радість вам.

- А свою виставку Ви би не хотіли організувати?

- Звичайно хотілося б, але навряд чи це можливо зараз, тому що майже всі свої роботи я пороздарювала. Звісно, дещо можна було би попросити віддати на час проведення виставки, але ще замало робіт. Ось коли їх буде хоча би 15, тоді можна подумати.

- Чи думали Ви, що будете займатися художньою творчістю?

- Я закінчила четверту бориславську школу і хотіла поступати в художнє училище, але життя склалося так, що до Львова я не потрапила. Малювати люблю з дитинства, всі стіни в нашому домі були завішані моїми малюнками. Потім на деякий час я перестала займатися малюванням, але у погані хвилини життя рука завжди тягнеться до олівця.  Тепер моя мрія втілюється в життя.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

 

15 вересня

1804 - Народився Михайло Максимович, український історик, етнограф і літературознавець.

1916 - Відозва Загальної Української Ради в Галичині до публічної світової опінії з осудом московської імперіалістично-шовіністичної політики.

16 вересня

1651 - У Білій Церкві спалахнуло повстання козаків, незадоволених умовами перемир’я з Польщею.

1658 - Гетьман Іван Виговський уклав з Польщею Гадяцький трактат про входження козаків у польське підданство.

1930 - Польський уряд розпочав проведення так званої пацифікації (насильницького умиротворення) українців у Галичині.

1947 - Народився Валерій Марченко, правозахисник, літературознавець i перекладач, помер у тюремній лiкарні в Ленінградi 7 жовтня 1984 року.

2000 - День пам’яті (зникнення) журналіста Георгія Гонгадзе.

17 вересня

1864 - Народився Михайло Коцюбинський, письменник, громадський діяч, класик української літератури.

18 вересня

1640 - Церковний Собор у Києві прийняв “Ісповідання Православної Віри” митрополита Петра Могили.

1841 - Народився науковець і публіцист Михайло Драгоманов.

19 вересня

1903 - Помер буковинський поет Сидір Воробкевич.

20 вересня

1648 - Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями.

1919 - Нестор Махно уклав договір з Директорією про спільну боротьбу проти Денікіна.

21 вересня

1709 - Помер Іван Мазепа, гетьман України в 1687-1709.

 

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

 

15 вересня - МАМОНТА-ВІВЧАРА

За ім’ям мученика Мамонта, що жив у III ст. Він народився у в’язниці, куди була кинута його мати за те, що стала християнкою. У 275 р. Мамонтій прийняв мученицьку смерть. У народі ім’я святого набуло форми Мамонта або Мамонтія - покровителя овець і кіз.

16 ВЕРЕСНЯ - ВАСИЛИНИ ТА ДОМНИ

Названий в пам’ять християнських великомучениць, які загинули за віру. Наші предки відзначали день Василини та Домни різними сільськогосподарськими роботами.

17 вересня - ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ “НЕОПАЛИМА КУПИНА”

Ікона була створена в XVII ст. В Україну потрапила із Пінського повіту і свого часу була головною святинею Софійського собору Києва. На іконі зображений палаючий кущ купини, всередині якого знаходиться постать Діви Марії. Шанують ікону Божої Матері як заступницю за рід людський.

18 вересня - АФАНАСІЯ БЕРЕСТЕЙСЬКОГО

Названо на честь церковного діяча XVII ст. Афанасія. В 1648 р., коли під проводом Богдана Хмельницького почалася визвольна боротьба українського народу проти польського поневолення, Афанасія, звинувативши у зносинах з козаками, заарештували і замучили лютою смертю.

19 вересня - МИХАЙЛА ЧУДОТВОРЦЯ

Одне із свят, присвячених Архистратигу Михаїлу, полководцю небесного воїнства. За церковними легендами, в IV ст. в одній із областей Римської імперії був храм святого Михаїла, що стояв над джерелом чудотворної води. Ті, хто її пили або вмивалися нею, зразу ж одержували зцілення від хвороб, а невірні приймали святе хрещення. Тоді язичники вирішили знищити джерело та церкву. Та завдяки заступництву Архистратига цього не сталося. На Михайла починають варити питний мед. Від цього дня настають приморозки, які звуться Михайлівськими.

20 вересня - МАКАРІЯ КАНІВСЬКОГО

 Макарій прославився як чудотворець, зцілюючи своїми молитвами хворих і сліпих. Загинув Макарій у 1678 р., коли турки й татари пішли війною в Україну і здобули Канів.  Макарій одержав ім’я Переяславського чудотворця, бо біля його мощів у Переяславі відбувалися чудеса.

21 вересня - РІЗДВО БОГОРОДИЦІ

 Віруючі шанують Діву Марію не тільки як Богоматір, а й як свою заступницю перед Господом. У народі це свято зветься також Другою, або Малою Пречистою, воно присвячене Роду й Рожаницям (породіллям). До Богородиці у цей день по допомогу звертаються бездітні жінки. Для цього в церкві замовляється Божа служба, після якої бездітні жінки запрошують до себе на обід бідних людей, щоб ті потім молились за їхніх майбутніх дітей. В цей день рано-вранці жінки виходять до води зустрічати осінь з хлібом. Вважалось, що зібрані між Першою та Другою Пречистими цілющі зілля мали особливу силу - могли привертати хлопця до дівчини або дівчину до хлопця.

 

ВІД ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ ДО ІВАНА ШВЕДА

 

 

У ДРОГОБИЧІ ВІДБУДЕТЬСЯ ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ ГЕОРГІЯ ГОНГАДЗЕ

 

У п’ятницю, 16 вересня, відбудеться всеукраїнська акція вшанування пам’яті загиблих журналістів.

Метою акції є нагадати чинній владі про покарання замовників вбивства Георгія Гонгадзе та вшанувати людей, що, пожертвувавши життям, не продали свою професійну гідність та не побоялись доносити до людей правдиву інформацію.

Вечори пам’яті пройдуть у Києві, Харкові, Львові, Дрогобичі, Черкасах, Рівному, Одесі, Івано-Франківську.

У Дрогобичі  вечір пам’яті розпочнеться о 19.30 на майдані Т. Шевченка. Звідси колона людей із запаленими лампадками рушить маршрутом вул. Т. Шевченка – вул. С. Бандери - майдан Ринок - площа Замкова Гора - вул. Юрія Дрогобича (до будинку N2 , де знаходиться філія  Вінницького проектного інституту). Тут біля будинку, де у 1998 р. працював Г. Гонгадзе, відбудеться віче та викладення лампадок біля меморіальної дошки.

Контактна особа: Олег Дукас, тел. 093-15-333-83

 

У ДРОГОБИЧІ НА ОДНОГО ЖУРНАЛІСТА СТАЛО БІЛЬШЕ

 

Минулого тижня у відомого журналіста Івана Шведа народився внук. Вітаємо щасливого дідуся й сподіваємося, що внук продовжить журналістську справу Івана Дмитровича. А малому та його мамі бажаємо міцного здоров’я, поважної матеріальної допомоги від дідуся й усіляких гараздів!

Ось така фільозофія, пані та панове...

 

ФІЛЬОЗОФ МАКСИМ ГІРЧИЦЯ ІЗ ГОРІШНЬОЇ БРАМИ

 

ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!

 

 

Газета “Тустань” вітає з ювілеєм приватного підприємця Лесю ШНІЦЕР.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, сповнення всіх мрій і бажань, сімейного затишку, поваги друзів, знайомих, колег, радості від кожного прожитого дня, терпіння і мужності!

Хай Матір Божа Вас охороняє,

Сіяє втіхи зірка золота,

Ісус Христос  з небес благословляє

На щедрі,

довгі, многії літа!

Нехай життя квітує

буйним цвітом

І день народження

приходить знов і знов,

А доля хай дарує

з кожним роком

Здоров’я, злагоду,

любов!

 

“ЕКОВОД” ЛІКУЄ ВІД ХВОРОБ

 

Про те що хороша вода творить зі здоров’ям справжні дива, знає кожен! Але таких результатів можна досягнути тільки у тому випадку, коли вода очищується належним чином.

Таке очищення можна провести за допомогою фільтру для води. На жаль, сьогодні ідеальних фільтрів для води не існує. Фільтри на вугільних картриджах видаляють тільки хлор і ор-ганіку, а у водопровідній воді є ще нітрати, нітрити, солі важ-ких металів, пестициди, феноли.

Забезпечити належний рівень очищення води дозволяє технологія електроактивації за допомогою водоочисників ук-раїнської науково-виробничої фірми “Ековод”. При цьому лег-кі метали залишаються у воді на 100 відсотків, важкі метали очищуються до 70 відсотків, а нітрит і хлорорганічні сполуки видаляються повністю.

Крім того, у воді зберігаються необхідні живому організму мікроелементи. На відміну від фасованої у пляшках або очи-щеної іншими  фільтрами, така вода є біологічно активною, насиченою іонами кремнію і киснем.

Не дивно, що вживання такої води забезпечує високий оздоровлюючий ефект. Наприклад, людина після трьох місяців пиття електроактивованої води раптом помічає, що зник-ла бронхіальна астма, перестали докучати серцеві й головні болі, нормалізувався цукор у крові.

Водоочисники “Ековод” дозволяють також отримати лужну і кислу воду, так звану “живу” і “мертву”. А це серйозні профілактичні засоби для зміцнення здоров’я.

Кисла вода – м’який антисептик та антибіотик. Вона воло-діє антиалергічними, протизапальними, протисвербіжними і протиглистовими властивостями, позитивно впливає на ве-нозно-лімфатичну систему. Ця вода ефективна при харчово-му отруєнні, знижує біль у суглобах і тиск у гіпертоніків, боре-ться з простудними та інфекційними захворюваннями, успі-шно застосовується при лікуванні незаживаючих ран, екзем.

Не менш дивовижна – лужна (“жива”) вода. Це могутній антиоксидант, радіопротектор, імуностимулятор. Для людей, які потерпіли від чорнобильської радіації, ці властивості особ-ливо важливі. Інших ефективніших засобів від радіації на сьо-годнішній день немає. Лужна вода зміцнює артеріальну сис-тему. Вона також загоює опіки, нормалізує тиск у гіпотоніків, покращує апетит і травлення, стимулює обмін речовин.

Основні відмінності апаратів “Ековод” від відомих фільтрів для води наступні: в апаратах є датчик контролю якості, який вимикає їх при досягненні потрібних параметрів води і вми-кає звуковий сигнал; не потрібно додатково жодних витратних матеріалів (картриджів, фільтрів та ін.) за весь період експлуатації; при кожному приготуванні води споживач бачить кількість видаленого з води осаду; забезпечується 100% якість води при повній електробезпеці; покращується інфор-маційна якість води (стара “пам’ять”, що зберігала негативні відомості, повністю стирається); вода має підвищену насиченість киснем; активована вода додатково насичується іонами кремнію, а це значно підвищує оздоровлюючий ефект.

Поєднуючи кислу і лужну воду у потрібних пропорціях, ми отримуємо не тільки якісну питну воду, а й незамінний щоденний профілактично-лікувальний засіб у боротьбі з багатьма недугами.

Довідки за телефонами: (093) 736-65-59, (095) 658-17-65 – Віталій Васильович – реабілітолог, спеціаліст відновлюваль-ної і спортивної медицини, офіційний регіональний пред-ставник НВФ “Ековод”, (096) 279-7-279 – Роман Іванович – регіональний менеджер

 

СУМУЄМО

 

 

 

Газета “Тустань” висловлює щирі співчуття професору Михайлові Бурбану в зв’язку зі смертю його сина.

--------------------------------------------

Газета “Тустань” сумує в зв’язку зі смертю Мар’яна Мариняка і висловлює співчуття його рідним і близьким.

 

ЧИТАЙТЕ В НАСТУПНОМУ НОМЕРІ “ТУСТАНІ” (15 ВЕРЕСНЯ)

 

ЧИ ПОКАРАЄ ОЛЕКСАНДР КОРОСТЕЛЬОВ САМ СЕБЕ?

ЧИ МАЄ ШАНС МИХАЙЛО КУЛИНЯК СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ УКРАЇНИ?

 

 

 



Создан 17 сен 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником