Тустань № 24

 
 

Тустань № 24




У Дрогобичі зникло дві польські делегації - 4 стор. 

 N24 (568) 29 вересня - 5 жовтня 2011 року Ціна 1 гривня 

www. tustan.io.ua; е-mail:vlasjuk60@rambler.ru; тел. 067-3678019 

 

ЧИТАЙ “ТУСТАНЬ” В ІНТЕРНЕТІ на сайті tustan.info (вхід через браузер). Або наберіть “газета Тустань” в Google. Заходьте, реєструйтесь, коментуйте, розкажіть друзям. На сайті вміщено чимало матеріалів, які не ввійшли до номерів газети.

 

ЧИТАЙТЕ СЬОГОДНІ

 

ЧИ МАЄ ШАНС МИХАЙЛО ЦИМБАЛЮК СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ УКРАЇНИ?  - 2 СТОР.

ЧОМУ НЕ ПОНОВЛЮЮТЬ НА РОБОТІ ПРАЦІВНИЦЮ “ТУСТАНІ”? - 2 СТОР.

ДРОГОБИЦЬКИЙ МАЕСТРО ВАСИЛЬ СТОРОНСЬКИЙ МАЄ “ДАХ” У ЧЕРВОНОГРАДІ  - 3 СТОР.

ЯК КУЛИНЯКИ В УКРАЇНІ КУЛЬТУРУ “БУДУЮТЬ” - 4 СТОР.

 

НОВИНИ

 

ТАРАС МЕТИК, секретар Дрогобицької міської ради, на чолі представників громади відвідав минулого тижня військову частину, що на вулиці Трускавецькій, і провів переговори з її командиром. Той з розумінням поставився до вимог людей. Досягнута домовленість, що до Свята Покрови, 14 жовтня, буде знята стела з радянськими орденами, якими нагороджена ця військова частина. Наказ про винесення її для всезагального огляду видав міністр оборони України. Це збурило громадські та політичні партії Дрогобича.

ЛЮБОМИР ПОЛИВКА звільнився з посади головного редактора газети “Джерела Трускавця” і працює в санаторно-готельному комплексі “Дніпро-Бескид”. Його дружина Тетяна Татомир, яка раніше очолювала колектив видання, тепер, найімовірніше, стане завідувачкою відділу культури в місті-курорті. На посаду головного редактора “Джерел Трускавця” охочих нема, бо зарплатня там мінімальна. Опікується газетою міський голова Руслан Козир. Складається враження, що газета йому стане потрібною лише під час наступної передвиборчої кампанії. 

 

 

 

 

 

 

 

Провінційний щоденник

 

УЧИТЕЛЕМ ШКОЛА СТОЇТЬ

 

Коли Іван Франко проголошував ці слова, учитель справді був у пошані, на ньому трималися не лише школа, освіта, а й, в ширшому значенні цього слова, - суспільство, політичні й економічні процеси в державі.

Нині школа радше стоїть меценатами, спонсорами, ніж учителями. Коли дивишся на пошарпані приміщення наших шкіл, лише дивуєшся недолугості державних чиновників, які не розуміють, що саме в освіту слід вкладати чи не найбільше коштів, аби забезпечити гідне майбутнє України. Так роблять усі цивілізовані держави, добиваючись значних успіхів.

Вчитель нині зведений до рангу передавача знань дітям з підручника. Про виховну роль у широкому значенні цього слова вже давно не йдеться. Лише одиниці вчителів для дітей є авторитетами. Більшість же приходить на роботу задля отримання невеличкої зарплати. Звідси - й низька віддача від педагогічного процесу. Школа мала би стати базою виховання підростаючого покоління, але в нинішніх умовах не може виконати своєї основної функції.

Боляче спостерігати за тим, як у багатьох школах вчителі в буквальному розумінні цього слова гризуться між собою за те, аби відібрати один в одного години, а молодь виживає пенсіонерів. Де вже там говорити про якість знань і виховний процес! Ось і маємо ситуацію, коли в переповнених маршрутках наші учні сидять, не поступаючись місцем старшим. А звідки наркоманія, алкоголізм, ранні статеві стосунки? Звичайно, можна частину провини скинути на батьків, але ж ті не є професійними вчителями, педагогічних університетів  не закінчували, у вихованні не тямлять...

Школа стоятиме учителем лише тоді, коли держава повернеться обличчям до проблем освіти.

Зі святом, сівачі доброго, розумного, вічного! 

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

TUSTAN.INFO

 

ФАЛЬШИВИЙ СТАРТ ЮРІЯ ЛУЦЕНКА

Про те, як ув’язнений колишній міністр внутрішніх справ збирається стати Президентом України, детальніше читайте на Інтернет-сайті tustan.info

 

ФЕЙЄРВЕРК ВІД РАДЗІЄВСЬКОГО, АБО АЛКОГОЛЬНИЙ ДЕНЬ ДРОГОБИЧА

 

 

Питейні заклади надовго прописалися навколо ратуші

 

Минулої середи, 21 вересня, на Різдво Пресвятої Богородиці, Дрогобич святкував День міста.

Організатори старалися, хотіли якомога більше заходів провести. А ще прагнули, аби дійство сподобалося міському голові, який напередодні свята вийшов із лікарні.

Олексієві Радзієвському сподобалося. Він навіть зробив подарунок дрогобичанам у вигляді фейєрверка. Але чимало людей попри загалом позитивні враження залишилися розчарованими.

Насамперед мова йде про одноманітність проведення Дня Дрогобича. Влади змінюються, а свято ніби проводиться за одним сценарієм. Видно, що над організаторами неодмінно тяжіє радянське, совкове мислення, а ось виявити якийсь творчий підхід, знайти родзинку хисту бракує. І конкурсу двійників уже явно замало. А маємо ж, наприклад, у Дрогобичі знаний театр, інші театральні колективи. То чому б не розіграти дійство з історичними постатями? Дрогобичани й гості міста залюбки б побачили історичні постаті Юрія Котермака, Івана Франка, Бруно Шульца, інших відомих дрогобичан.

Натомість залишився неприємний осад від того, що фактично був проведений алкогольний День Дрогобича. Навколо ратуші розташувалися питейні заклади, ніби в місті не діє заборона на розпиття алкогольних напоїв у громадських місцях.

А ще вразили космічні ціни, ніби реалізатори продукції мали на меті за день виконати місячний план.

Розрекламований фестиваль-конкурс “Дрогобицька ковбаса” теж не вдався, бо й справжньої дрогобицької ковбаси не було, а того, що побачили люди, явно замало для такого дійства.

Неприємний осад залишився від виступу польських побратимів. Невже Дрогобич не міг забезпечити переклад? Справа не в тому, що ми розуміємо польську мову, а в повазі до українського.

Та й садіння дерев навпроти “Тустані” делегаціями під час релігійного свята віруючі дрогобичани не сприйняли.

Проте загалом “видовищами”  владі вдалося бодай на день відволікти дрогобичан від проблем насущних. Але тепер громада чекає “хліба”, тобто плодів від реального господарювання, виконання можновладцями своїх передвиборчих обіцянок. Тим більше, що минає рік, відколи команда Олексія Радзієвського прийшла до влади. Так що доведеться Олексієві Васильовичу давати звіт, а не обіцяти знову купу арештантів. На жаль, питань до нього більше, ніж він може відповісти. Тому, мабуть, найголовнішим є не засліплювати людям очі фейєрверками вогнів, зовнішнім блиском і фейєрверком слів. Вже пора показувати реальні плоди своєї праці.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

міському голові Дрогобича п.О.Радзієвському, депутатам Дрогобицької міської ради

 

Звернутися до вас з даним листом змусили мене обставини, про які вже мовчати неможливо, бо робити вигляд, що цього не відбувається, - дуже принизливо і образливо насамперед для мешканців Дрогобича та тих чиновників і депутатів, які поставили собі за мету, використовуючи закони України, допомагати дрогобичанам.

Останні півроку я тісно спілкуюся з постійною комісією з питань врегулювання земельних відносин Дрогобицької міської ради (голова Роман Пукало), вирішуючи потреби згідно чинного законодавства ОСББ “ВІП-БУДИНОК” (м. Дрогобич, вул. Шопена, 10). Хочу вас проінформувати з цього питання.

16.06. 2006 р. виконкомом Дрогобицької міської ради було зареєстровано ОСББ “Віп-Будинок” за адресою м. Дрогобич вул. Шопена, 10 (мешканців близько 100 осіб).

01 січня 2007 р. актом прийому передачі житлового комплексу або його частини з балансу КП “Будинкова управа N3” на баланс ОСББ “Віп-Будинок” було передано житловий будинок за адресою м. Дрогобич, вул. Шопена, 10, а також згідно цього акту та плану було передано для обслуговування даного будинку прибудинкову територію. 10 грудня 2010 р. ми почали процес виготовлення  технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Дана документація була виготовлена, підписана і погоджена всіма службами, управліннями, посадовими особами та іншими особами у відповідності до чинного законодавства України.

Після виготовлення документації та оплати за виконану роботу 28.04. 2011 р. з відповідним листом ми звернулися до Дрогобицької міської ради з проханням погодження та передачі у власність даної прибудинкової території ОСББ “Віп-Будинок”, що процедурно передбачено Законом України “Про ОСББ”. Відмовити немає підстав, бо передача прибудинкової території є обов’язковою умовою для створення ОСББ.

За підписом першого заступника міського голови Олександра Коростельова нам повідомили, що дане питання не вирішується, а буде довивчатися.

Ми зрозуміли, що наше питання вирішуватись не буде і  02.06.2011 р. повторним листом з цих же питань звернулись на ім’я міського голови, а також висловили прохання особисто зустрітись з міським головою і доповісти йому про стан речей. Але як стало відомо пізніше, ні перший лист, ні другий на стіл міському голові не потрапили, а знову були на розгляді у першого заступника міського голови п. Коростельова, який знову нас повідомив, що питання довивчається.

Ми висловили бажання бути присутніми на засіданні депутатської комісії. Нас єдиний раз запросили, і голова комісії проінформував, що громадянин К., якого він дуже давно знає, на щось претендує на нашій прибудинковій території і тому питання це поки не вирішується, а буде виїзна комісія на місце.

Наші документи потрапили в комісію по вирішенню земельних конфліктів, на якій були присутні всі відповідні керівники. Комісія переглянула документи, виїхала на місце на вул. Шопена, 10  і не знайшла жодних порушень ні в документації, ні на місці.

23.09.2011 р. знову відбулось засідання депутатської комісії, нас не запросили і прийняли рішення відмовити на сесії нам у передачі прибудинкової території у власність  (тобто сесії ще не було, а нам сесія вже відмовила).

В понеділок, 26 вересня 2011 року, в приміщенні міської ратуші я зустрів Романа Пукала і запитав його, чому нам відмовлено без пояснень, на що він відповів, що так вирішили депутати, а якщо я хотів би брати, що хочу, то треба було стати мені депутатом і сам би собі вирішував.

Ми зрозуміли, що відбувається, після того, як нам стало відомо, що архітектура підготувала, а виконавчий комітет прийняв рішення N193 від 19.05.2011 р., а саме присвоїв гаражу по вул. Шопена поштову адресу Шопена, 8а у дворі нашого будинку (власник гр.К.). Цей гараж належав мешканці нашого будинку N10 і члену ОСББ гр. Т., яка померла два роки тому і, як нам відомо, вона його нікому не продавала і продати не могла, бо це приміщення було як господарська споруда і закріплена за нашим будинком і  лишається за ОСББ, а гр. К. його використовував  без законних на те підстав. Є підозра, що дане рішення прийнято незаконно.

У мене була розмова з п. Коростельовим з цього питання, на що отримав відповідь: “Не подобається - подавай в суд”.

Як нам стало відомо, п.К є колишнім однопартійцем п.Коростельова, другом п.Пукала і приятелем багатьох впливових осіб.

Якщо брати до уваги особисто мене, якого знають дуже багато людей, то можна собі уявити, що робиться з простими людьми, які мліють коло кабінетів і місяцями очікують розгляду питання даною депутатською комісією, в тому числі і ОСББ, в яких членами є десятки тисяч людей.

Звертаюсь з проханням:

- до депутатів прийняти позитивне рішення по питанню ОСББ “Віп-Будинок”;

- до міського голови Дрогобича взяти до уваги викладені факти та прийняти відповідні рішення, можливо, в тому числі і кадрові.

Зрозуміло, що це не всі факти, викладені мною в даному відкритому листі, я готовий додатково усно проінформувати особисто міського голову з цих та інших питань, так як вони ще потребують вивчення відповідними правоохоронними органами, по наслідках яких буде дана правова оцінка.

 

Валерій КАЛЕНЮК-КРАКОВЕЦЬКИЙ

 

ВІД РЕДАКЦІЇ.

Сповідуючи принцип свободи слова, запрошуємо до розмови щодо розв’язання даної проблеми Олександра Коростельова, Романа Пукала та інших зацікавлених осіб. Взагалі робота депутатських комісій потребує прискіпливої уваги громади.

 

ЧОМУ НЕ ПОНОВЛЮЮТЬ НА РОБОТІ ПРАЦІВНИЦЮ “ТУСТАНІ”?

 

Коли я розповідаю цю історію іноземцям, вони спочатку сміються, бо не розуміють, як таке взагалі може бути, а потім розводять руками і кажуть, що в них таке неможливе.

Але Україна давно перетворилася на країну абсурду, і Дрогобич як складова нашої держави не є винятком.

Другого грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області ухвалила відхилити апеляційну скаргу КП “Туристичний комплекс “Дрогобич”, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2010 року залишити без змін.

У вказаному рішенні за головуванням судді В.Качмара був задоволений позов Оксани Євгенівни Середи про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, суддя В.Качмар вирішив поновити Середу Оксану Євгенівну на роботі на посаді адміністратора чергового Комунального підприємства “Туристичний комплекс “Дрогобич” з 22 березня 2010 року.

І ось уже минуло півтора року, а рішення суду, яке вступило в законну силу, не виконується. Куди тільки не зверталась Оксана Середа за допомогою, все марно.

Керівництво державної виконавчої служби в своєму листі до директора КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” попереджало:

“Попереджаємо, що у випадку невиконання рішення суду, у відповідності до статей 76, 77, 87 Закону України “Про виконавче провадження” до керівника КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” будуть застосовувати штрафні санкції.

Крім того, попереджаємо керівника КП “Туристичний комплекс “Дрогобич” як посадову особу про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 382 КК України за умисне невиконання рішення суду”.

Аналогічну позицію займав і дрогобицький міжрайонний прокурор Олег Соболь, але Оксана Середа й досі без роботи, а керівник установи, де вона працювала, на волі.

Звернулась колишня працівниця “Тустані” й до міського голови Олексія Радзієвського, який під час передвиборчої кампанії особисто пообіцяв їй розв’язати цю проблему, коли стане мером. Жінка написала йому листа, але отримала відповідь за підписом першого заступника міського голови Олександра Коростельова, в якій, зокрема, було сказано таке:

“Слід зазначити, що комунальне підприємство самостійно набуває майнові та особисті немайнові права та обов’язки, виступає відповідачем в судових органах, здійснює свою діяльність шляхом укладення господарських договорів з юридичними та фізичними особами як на території України, так і за її межами. Крім цього, відповідно до Господарського кодексу України безпосереднє управління діяльністю комунального підприємства здійснює його керівник (директор, начальник), який призначається на посаду органом місцевого самоврядування, уповноваженим на це радою. Таким чином, виконавчий комітет Дрогобицької міської ради не може втручатись у діяльність КП “Туристичний комплекс “Дрогобич”, оскільки це не входить у повноваження виконкому”.

По суті - правильно, а фактично - звичайнісінька відписка, коли можновладцям начхати на проблеми простої людини.

Зараз не будемо з’ясовувати, правим чи ні був директор комунального підприємства “Туристичний комплекс “Дрогобич”, коли звільняв з роботи Оксану Середу. Очевидно, що він вважає себе правим. Але суд визнав, що згідно чинного законодавства він поступив неправильно, і працівниця повинна бути поновлена на роботі. Нагадуємо, є рішення суду, виконавчої служби, прокуратури, але крутий д-ректор має якусь свою, йому відому правду, і ця правда переважує всі рішення правоохоронних органів. Міська влада фактично залишилася збоку і навіть не думає захищати права члена дрогобицької громади.     

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЧИ МАЄ ШАНС МИХАЙЛО ЦИМБАЛЮК СТАТИ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ УКРАЇНИ?

 Михайло Цимбалюк обдурив депутатів Львівської обласної ради: спочатку написав заяву про свою відставку в зв’язку з подіями 9 Травня у Львові, коли влада потурала провокаторам з Півдня і Сходу України, які розгорнули червоне полотнище, а потім благополучно залишився на посаді голови Львівської обласної державної адмністрації.

 

Мабуть, уже нема такого тижня, аби голова Львівської обласної державної адміністрації Михайло Цимбалюк не навідувався на Дрогобиччину.

Приводи ніби й пристойні: то виїзна колегія облдержадміністрації, то святкування 155-річчя від дня народження Івана Франка, то підготовка до Євро-2012, то будівництво сміттєпереробного заводу... Останній його візит - з нагоди Дня Дрогобича, коли він з легкої руки Олексія Радзієвського вручив ключі від квартири сім’ї сліпих.

Однак усі розуміють, що просто так чиновник такого рангу відвідувати Дрогобиччину не буде, тим паче, що є ще багато інших проблемних міст і районів на Львівщині. Тому перша версія, яка спадає на думку, проста, як борщ: Михайло Цимбалюк хоче балотуватися в народні депутати України саме в Дрогобицькому виборчому окрузі. Якщо, звісно, на це буде воля його київського керівництва.

З-поміж інших претендентів на мандат депутата Михайло Цимбалюк видається найбільш прохідною кандидатурою. Звісно, від Партії регіонів, хоча найбільшу конкуренцію йому може скласти лише Михайло Задорожний від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”. Якщо не буде якихось форс-мажорних обставин, то схоже на те, що саме між цими двома імовірними кандидатами і розгорнеться основна боротьба за мандат народного депутата України. Це за умови того, що Михайло Цимбалюк втримається в своєму кріслі після Євро-2012. 

Анатолій ВЛАСЮК

 

ЗАПРОШУЄ А-КВАДРАТ

 

 

 

- Продаж ПК і комплектуючих;

- діагностика, ремонт, заміна апаратної частини;

- встановлення, переустановка, реанімація операційних систем;

- інсталяція офісних, мультимедійних, антивірусних і сервісних програм;

- налаштування локальних мереж.

Адреса: м.Дрогобич, вул. Шевченка, 2.

Тел. (067) - 972-18-31, (093)-811-70-66.

E-mail:

 for.A.kvadrat@gmail.com

http: // akvadrat.at.ua/

 

ОГОЛОШЕННЯ

 

Виготовлення високоякіс-них бетонних кілець діаметром 92х90 та 70х80 на криниці та копання криниць і каналізацій за найнижчими цінами в регіоні. Тел.067-857-29-78.

 

TUSTAN.INFO

 

ОЛІГАРХИ РУЙНУЮТЬ УКРАЇНУ

Інтерв’ю творця польських реформ Лешека Бальцеровича читайте на Інтернет-сайті tustan.info

 

ДРОГОБИЦЬКИЙ МАЕСТРО ВАСИЛЬ СТОРОНСЬКИЙ МАЄ “ДАХ” У ЧЕРВОНОГРАДІ

 

 

Як ми вже повідомляли, дрогобицький Маестро Василь Сторонський став лауреатом першого літературного конкурсу імені Володимира Дроцика, який провели  в Червонограді.

Ми зустрілися в затишній кав’ярні, і пан Василь люб’язно погодився дати інтерв’ю з цього приводу.

- Як Ваші вірші потрапили на цей конкурс?

- Якщо чесно, то я навіть не знав, що конкурс відбудеться. Мій давній приятель Ігор Дах надіслав мою пісню “Вернісаж” на конкурс імені Володимира Дроцика, і несподівано для мене я став лауреатом.

- Бачу, Ви маєте медаль.

- І ще є диплом лауреата.

- А грошова премія?

- Всі кошти організаторів конкурсу пішли на фуршет. А ще будуть опубліковані окремою книжечкою твори лауреатів. 

- Хто ще  став лауреатом цього конкурсу?

- Конкурс проводився в трьох номінаціях. В номінації “Проза” перемогли Василь Годяк, Аркадій Цвєрчков і Наталя Кічун. У номінації “Поезія” відзначили Ольгу Карпюк, Ярослава Дзендровського і Марію Деленко. А в номінації “Пісня”, крім мене, перемогли Василь Ткачик (Т.Василько) і Марія Козакевич.

- А звідки були учасники конкурсу?

- Географія як для такого конкурсу вражаюча: Тернопіль, Львів, Дрогобич, Самбір, Жовква, РаваРуська, Соснівка, Сокаль, селище міського типу Гірник, села Сокальського району - Муроване, Поториця, Сілець...

- А хто такий Володимир Дроцик? Ми мало знаємо про нього...

- Він був одним із засновників літературного об’єднання імені В.Бобинського у Червонограді. Закінчив гірничий технікум, Львівський державний університет імені І.Франка. Працював гірничим майстром на шахті N4. Друкувався в журналі “Жовтень” (“Дзвін”).

- А як проходив сам конкурс?

- Твори розглядалися під псевдонімами. Тобто журі не знало, кому належить який твір. А вже коли назвали переможців, то взнали й їхні імена.

- Пісню “Вернісаж”, яка стала переможницею конкурсу, написали Ви самі?

- Ні, це моя музика. А слова написала Марія Деленко, яка теж стала переможницею цього конкурсу в номінації “Поезія”.

- Традиційне питання: плани на майбутнє?

- Писати, писати, писати. По мірі можливостей, видавати нові книги.

Пан Василь дістає записничок і читає нові вірші.

Домовляємося, що він підготує добірку віршів, які будуть опубліковані в “Тустані”.

Прощаємось, а в серці залишається ПОЕЗІЯ.

 

Анатолій ВЛАСЮК

ВЕРНІСАЖ

 

За вікном заметіль чеше коси

І святкові лежать килими.

Вітер зорі-сніжинки розносить -

Подарунки землі від зими.

За вікном березіль порядкує

Першу квітку приносить весні.

І веселик здалека мандрує -

В ті краї, що являлись у сні.

За вікном все зелене навколо,

У вінку із барвінку й квіток.

Літо котиться сонячним колом

Під веселки барвистий місток.

Розмальовує осінь калину

В золотому серпанку долин.

За вікном вернісаж безупинний

таких милих нам серцю картин.

 

“ЕКОВОД” ЛІКУЄ ВІД ХВОРОБ

 

 

 

Про те що хороша вода творить зі здоров’ям справжні дива, знає кожен! Але таких результатів можна досягнути тільки у тому випадку, коли вода очищується належним чином.

Таке очищення можна провести за допомогою фільтру для води. На жаль, сьогодні ідеальних фільтрів для води не існує. Фільтри на вугільних картриджах видаляють тільки хлор і органіку, а у водопровідній воді є ще нітрати, нітрити, солі важких металів, пестициди, феноли.

Забезпечити належний рівень очищення води дозволяє технологія електроактивації за допомогою водоочисників української науково-виробничої фірми “Ековод”. При цьому легкі метали залишаються у воді на 100 відсотків, важкі метали очищуються до 70 відсотків, а нітрит і хлорорганічні сполуки видаляються повністю.

Крім того, у воді зберігаються необхідні живому організму мікроелементи. На відміну від фасованої у пляшках або оч-щеної іншими  фільтрами, така вода є біологічно активною, насиченою іонами кремнію і киснем.

Не дивно, що вживання такої води забезпечує високий оздоровлюючий ефект. Наприклад, людина після трьох міся-ців пиття електроактивованої води раптом помічає, що зникла бронхіальна астма, перестали докучати серцеві й головні болі, нормалізувався цукор у крові.

Водоочисники “Ековод” дозволяють також отримати лужну і кислу воду, так звану “живу” і “мертву”. А це серйозні профілактичні засоби для зміцнення здоров’я.

Кисла вода – м’який антисептик та антибіотик. Вона володіє антиалергічними, протизапальними, протисвербіжними і протиглистовими властивостями, позитивно впливає на венозно-лімфатичну систему. Ця вода ефективна при харчовому отруєнні, знижує біль у суглобах і тиск у гіпертоніків, бореться з простудними та інфекційними захворюваннями, успі-шно застосовується при лікуванні незаживаючих ран, екзем.

Не менш дивовижна – лужна (“жива”) вода. Це могутній антиоксидант, радіопротектор, імуностимулятор. Для людей, які потерпіли від чорнобильської радіації, ці властивості особливо важливі. Інших ефективніших засобів від радіації на сьогоднішній день немає. Лужна вода зміцнює артеріальну систему. Вона також загоює опіки, нормалізує тиск у гіпотоніків, покращує апетит і травлення, стимулює обмін речовин.

Основні відмінності апаратів “Ековод” від відомих фільтрів для води наступні: в апаратах є датчик контролю якості, який вимикає їх при досягненні потрібних параметрів води і вмикає звуковий сигнал; не потрібно додатково жодних витратних матеріалів (картриджів, фільтрів та ін.) за весь період експлуатації; при кожному приготуванні води споживач бачить кількість видаленого з води осаду; забезпечується 100% якість води при повній електробезпеці; покращується інформаційна якість води (стара “пам’ять”, що зберігала негативні відомості, повністю стирається); вода має підвищену насиченість киснем; активована вода додатково насичується іонами кремнію, а це значно підвищує оздоровлюючий ефект.

Поєднуючи кислу і лужну воду у потрібних пропорціях, ми отримуємо не тільки якісну питну воду, а й незамінний щоденний профілактично-лікувальний засіб у боротьбі з багатьма недугами.

Довідки за телефонами: (093) 736-65-59, (095) 658-17-65 – Віталій Васильович – реабілітолог, спеціаліст відновлювальної і спортивної медицини, офіційний регіональний представник НВФ “Ековод”, (096) 279-7-279 – Роман Іванович – регіональний менеджер

 

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

 

29 вересня

1621 - Укладений Хотинський договір, за яким Польща зобов’язалася перед Туреччиною утримувати козаків від набігів на Крим.

1845 - Народився Іван Карпенко-Карий, український письменник і театральний діяч.

1866 - Народився Михайло Грушевський, голова Центральної ради, історик.

30 вересня

1614 - Між козацькою старшиною і польськими комісарами підписано угоду, якою обмежувалися козацькі права і реєстрове козацтво зобов’язувалося нести сторожову службу і жити лише в Запорожжі.

1841 - Народився Михайло Драгоманов, громадський дiяч, літературознавець, iсторик, публiцист, фольклорист, економіст, фiлософ.

1 жовтня

1648 - Козацькі полки захопили фортецю Кодак.

1727 - Гетьманом лiвобережної України обрано Данила Апостола.

1929 - Численні арешти в Україні членів вигаданої сталiнцями Спiлки Визволення України (СВУ), початок масового винищення української iнтелiгенцiї.

2 жовтня

1906 - Народився Іван Багряний, український письменник.

1918 - Гетьман України Павло Скоропадський розпочав формування української національної гвардії.

3 жовтня

1078 - Під Черніговом у битві проти князя Олега Святославича загинув київський князь Ізяслав.

1621 - Перемога війська під проводом Петра Сагайдачного під Хотином.

4 жовтня

1947 - ЦК КП(б)У ухвалив рішення про створення 7 спеціальних оперативних груп для ліквідації членів Центрального та крайових проводів ОУН.

1948 - Рада Міністрів СРСР прийняла ухвалу “Про виселення сімей бандитських і націоналістичних елементів”.

5 жовтня

1594 - Почалося повстання під проводом Северина Наливайка.

1909 - Народився Богдан-Ігор Антонич, український поет.

 

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

 

29 вересня - КУПРІАНА, МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО

В цей день вшановується пам’ять видатного церковного і культурного діяча XIV ст., автора послань, слів, житій, грамот, поетичних творів, перекладів з грецької мови. На Русь Купріян прибув у 1373 р., де згодом був обраний митрополитом Київським. Він був ініціатором відбудови Софії Київської, зруйнованої під час нападів татар і турків.

30 вересня - ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ ТА МАТЕРІ ЇХ СОФІЇ

Як розповідають легенди, премудра християнка Софія народила трьох дочок і дала їм імена відповідно до трьох християнських чеснот - віри, надії та любові. У цьому дусі вона й виховувала їх. Чутки про дивовижних дівчаток і їх матір дійшли до римського імператора Адріана. Усіх чотирьох він викликав на суд і примушував зректися християнства, однак вони були непохитні в своїй вірі. Дітей було закатовано, а кілька днів по тому померла й мати. Це сталося близько 137 р. В багатьох сім’ях - це день вшанування найрідніших членів родини: матері, сестер, дочок. Цього дня за старих часів жінки не починали будь-якої важливої роботи.

1 ЖОВТНЯ - ЯРИНИ-ШИПШИННИЦІ

Назва дня походить від імені мучениці, яка жила в III ст. і була покарана мечем за відмову зректися християнства. В народі цей день називають Іриною-шипшинницею, бо о цій порі продовжують збирати плоди шипшини і сушать їх. Називають його і Журавлиним летом (політ). За повір’ями, цього дня мають відлітати у вирій журавлі. Якщо вони полетять, то на Покрову (14 жовтня) буде мороз, а якщо ні - зима настане пізніше.

2 ЖОВТНЯ - ТРОХИМА, САВАТІЯ І ЗОСИМИ

Всі вони були мучениками. Перші два постраждали за Христову віру в 276 р. - їм відтяли голови. Зосима помер у IV ст. Цей день, особливо у сільській місцевості, здавна відомий як свято бджолярів, оскільки в народній уяві Саватій і Зосима є своєрідними оберігачами та захисниками бджіл.

З ЖОВТНЯ - СТАХІВ (ОСТАПІВ) ДЕНЬ

Від імені великомученика Євстафія Плакиди. За переказами, під час полювання йому явився Ісус Христос. Після цього разом з дружиною і двома синами Плакида хрестився, одержавши ім’я Євстафія. Після багатьох пригод близько 118 р. вся сім’я загинула, оскільки Євстафій відмовився увійти в язичеський храм і поклонитися поганським ідолам.

4 ЖОВТНЯ - ДМИТРІЯ РОСТОВСЬКОГО

Це свято відзначається з нагоди відкриття мощів цього визначного українського церковного діяча і письменника, в миру Данила Туптала.  Був у дружніх стосунках з гетьманом І.Мазепою. Біля його нетлінних мощів почалися зцілятися хворі.

5 ЖОВТНЯ - ФОКИ ВЕРТОГРАДАРЯ

Мешкав у Синопі. На березі моря розбив вертоград, тобто сад, плоди з якого продавав, а то й просто клав посеред шляху для бідних. Потерпів за християнську віру в 320 р. У мореплавців Фока-вертоградар вважався заступником.

 

ВІД “УДАРНОГО” МОРОЗИВА ДО ПОЛЯКІВ 

 

МОРОЗИВО ВІД “УДАРУ”

 

Всьо, моя Стефка буде на виборах голосувати за “Удар”. То є така партія, яку очолює Віталій Кличко. Каже, жи вона запишеться в його команду і буде агітувати за боксерів. З чого таке сі стало? Та пішли ми на День Дрогобича з мойов Стефков, та й онуків взяли, які до нас приїхали. Я си встиг кропнути гальбу пива, бо Стефка своїм бюстом відтерла мене від кума Славка, який мругав і казав, аби ми випили по сто дека оковитої. Але Стефка ще та пані, бо знає, де сто дека, там і двісті, і забава аж до рання. А ще її згнітили ціни, і коли малеча стала нити й казати, що хоче морозива, то вона їм щось плела, аби не купувати, бо на те пішла би вся її пенсія. Аж тут хлопці з “Удару” стали кричати, жи хто близнюк, то може отримати безкоштовно морозиво. То моя Стефка пішла з онуками туди, бо ті справжні Близнюки, адже народилися наприкінці травня. Чи то “ударівці” були в ударі, чи моя Стефка була переконливою, але двом різним діткам, не подібним одне на одного, таки дали по морозиву. Так що маю вдома політиянтку, яка повісила в спальні фотографію Кличка й казала, жи купить боксерські рукавиці й грушу, аби лупцювати по ній. Ото маю дочінєння на старості років. Навчиться спочатку Стефка лупцювати по тій груші, а там, дивишся, й до мене перейде. На яку би таку мирну партію її скерувати? Не підкажете? 

 

У ДРОГОБИЧІ ЗНИКЛИ ПОЛЯКИ

 

Задумала наша влада на День Дрогобича посадити дерева біля готелю “Тустань”. А що, файна ідея! Тим паче, що приїхали делегації з різних міст, ось і з’явиться така собі символічна алея дружби. Але чи то поляки погано знають українську мову, чи то затримались у якійсь кнайпі, але дві делегації з міст-побратимів Дрогобича до тієї алеї не дійшли. Чекали їх, чекали, кликали, кликали, але час підтискає, горівка в ратуші стигне, треба щось робити. Одне слово, вирішили посадити тоті дерева без них. Але на табличках все одно написано, жи то польські делегації тото добро висадили.

Ось така фільозофія, пані та панове...

 

ФІЛЬОЗОФ МАКСИМ ГІРЧИЦЯ ІЗ ГОРІШНЬОЇ БРАМИ

 

TUSTAN.INFO

 

В’ЯЗНИЦЯ ДЛЯ АНГЕЛІВ

Детальніше  читайте на Інтернет-сайті tustan.info

 

ЯК КУЛИНЯКИ В УКРАЇНІ КУЛЬТУРУ “БУДУЮТЬ”

 

 

Ото я бігав минулого тижня кабінетами Дрогобицької районної держадміністрації й надибав на вельми цікавий документ. А ще мені Стефка дала свій шпигунський фотоапарат, то я його й зазнимкував.

А на тім документі за підписом заступника голови Дрогобицької райдержадміністрації Галини Андріївни Гайдук є прохання до міністра культури України Михайла Андрійовича Кулиняка нагородити зазначену Галину Андріївну Гайдук грамотою. Хто не знає, повім, жи Галина Андріївна Гайдук і Михайло Андрійович Кулиняк - то є рідні брат і сестра.

Аж ми сльоза скотилася на груди, як уздрів таку милу сімейну ідилію. Нє, правоохоронці можуть сказати, жи то є корупція чистої води, але най си кажуть, бо за то мають звізди на погонах, дорогих коханок і люксусові авт-мобілі.

Мені аж серце затріпотіло від радості за Галину Андріївну Гайдук, яка підняла культуру в Дрогобицькому районі на небачену досі висоту. А вдруге серце затріпотіло від усвідомлення скромності Галини Андріївни Гайдук, яка просить лише грамоту Міністерства культури та Грамоту (з великої літери!) Верховної Ради України. Та за її титанічну працю на благо культури Дрогобиччини їй вже пора давно орден давати. А якщо ще трохи щоки надує, то й на Героя України потягне.

Та хіба брат буде проти рідної сестри, тим паче, що й сам удень і вночі кров’ю і потом будує культуру в Україні. Ото я зайшов на один цікавий сайтик в Інтернеті Генштабъ і надибав там на цікаву інформацію. Нє, в Інтернеті все що хочеш можеш знайти, але там є посилання на конкретні газетні публікації, так що все виглядає на правду.

Ось той Генштаб з твердим російським знаком наприкінці (мабуть, вороги України оголосили міністрові культури війну не на життя, а на смерть!) пише, жи взагалі-то Михайло Кулиняк починав як скрипаль, але в 2001 році став інструктором з культурно-масової роботи профкому апарату “Укртрансгазу”, що круто змінило його життя. В 2002-2004 році він уже був директором газотрейдерського підприємства “У.П.К.-ресурс”. Га, як вам такий кульбіт? Де скрипка, а де газ! Правда, проти того підприємства прокуратура порушила кримінальну справу, висунувши звинувачення в махінаціях на 200 мільйонів гривень, але пана Кулиняка вже там не було, бо він виступив співзасновником нафтовидобувних підприємств “Віпенерго” і “Кримнафтагазпром”. Гроші, видно, заробив, граючи на скрипці по весіллях.

Пацана помітили донецькі, і вже незадовго до Помаранчевої революції він став помічником в Анатолія Толстоухова, який працював міністром Кабінету Міністрів, а зараз на халяву з державного бюджету видає нікому не потрібні томиська.

Прислужився наш Місько Кулиняк і владі Ющенка, бо був призначений заступником міністра культури. Коли його таки позбулися в міністерстві, то він часу не гаяв і навчався в Академії державного управління.

Коли до влади прийшов Янукович, то відразу призначив Михайла Кулиняка міністром культури. І тут починається цирк на дроті. Насамперед наш краянин “відзначився” на святкуванні Дня Незалежності України, коли концерт відкривала дама, яку можна було уздріти голою на сторінках одного пікантного журналу. Га, як вам такий екстрім?

А потім його кабінет у міністерстві культури освятив піп із Московського патріархату, хоча Михайло Кулиняк мав би бути греко-католиком. Не знаю, чи вдалося вигнати бісів, але брат Галини Андріївни став творити диво за дивом.

Він звільнив директора Одеської опери, спричинивши скандал на всю Європу, відмінив дубляж українських фільмів, чому дуже зрадів україноненависник Дмитро Табачник. За нього буйним цвітом розквітла так звана “чорна археологія”, коли багато пам’ятників старовини вважають вже втраченими назавжди. Михайло Кулиняк дозволив приватизувати сто гектарів землі в селі Ходосіївка на Київщині, де звели свої хороми товстосуми, хоча тут знаходяться Змійові Вали, де було Велике скіфське городище, а ЮНЕСКО хотіло внести його до списку світових пам’яток культури.

А ще Михайло Кулиняк “не помітив”, як хотіли забудувати Софію Київську, і лише громадськість врятувала цей світовий пам’ятник від наруги. За нього Мистецький Арсенал перетворили фактично на магазини з одягом.

Але найцікавіше, що Михайло Кулиняк опинився на гачку в СБУ і КРУ, і тепер лише сам Янукович може врятувати його від відставки. Справа в тім, що є підозра, буцімто міністр культури налагодив “бізнес” - продаж державних нагород. Ця підозра підсилилася, коли під час  20-річчя з Дня Незалежності України найбільше нагород дісталося представникам культури, хоча як такої її в Україні не існує.

Подейкують, жи Михайло Кулиняк став міністром культури з подачі Ганці Герман, бо свого часу співав їй по ночах стрілецьких пісень. Принаймні про це оповів віце-спікер парламенту Микола Томенко.

Таких ми маємо “культурних” будівничих. Одна будує в поті чола на Дрогобиччині, а братій на свій стиль перебудовує культурну мапу України. І все, зауважте, під пильним наглядом і керівництвом Партії регіонів.

Ось така фільозофія, пані та панове...

 

ФІЛЬОЗОФ МАКСИМ ГІРЧИЦЯ ІЗ ГОРІШНЬОЇ БРАМИ

 

TUSTAN.INFO

 

ГЕНШТАБЪ ПРО МИХАЙЛА КУЛИНЯКА

Детальніше  читайте на Інтернет-сайті tustan.infо

 

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

 

Газета “Тустань” вітає з днем народження секретаря Дрогобицької міської ради Тараса МЕТИКА та шеф-редактора газети “Каменярі” Івана ШВЕДА.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, сповнення всіх мрій і бажань, сімейного затишку, поваги друзів, знайомих, колег, радості від кожного прожитого дня, терпіння і мужності!

Многая літа!

 

 

 

 

 

Хай Матір Божа Вас охороняє,

Сіяє втіхи зірка золота,

Ісус Христос  з небес благословляє

На щедрі,

довгі, многії літа!

Нехай життя квітує

буйним цвітом

І день народження

приходить знов і знов,

А доля хай дарує

з кожним роком

Здоров’я, злагоду,

любов!

 

ВІТАЄМО!

 

Газета “Тустань” вітає з одруженням заступника міського голови Борислава Сергія ОЛЕНИЧА і бажає йому та дружині Мар’яні сімейного благополуччя, міцного здоров’я і злагоди. Гірко!!!

 

ЧИТАЙТЕ В НАСТУПНОМУ НОМЕРІ “ТУСТАНІ” (22 ВЕРЕСНЯ)

 

ХТО ВИНЕН У СМЕРТІ МАЛЕНЬКОЇ ДРОГОБИЧАНКИ?

ВІД ЧОГО ХВОРІЮТЬ МЕШКАНЦІ БУДИНКУ НА ВУЛИЦІ ХОЛМСЬКІЙ, 15 У ДРОГОБИЧІ?

 

СУМУЄМО

 

 

Газета “Тустань” висловлює щирі співчуття  Анні БЕЗМЕН  у зв’язку зі смертю її матері. Хай земля їй буде пухом!

 

 

Читайте tustan.info - сайт газети “ТУСТАНЬ”



Создан 30 сен 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником