Тустань № 37

 
 

Тустань № 37




З Новим роком і Різдвом Христовим! Веселих свят! 

 

 

 

N37 (581) 29 грудня 2011 року Ціна 1 гривня 

 

www. tustan.info; е-mail:vlasjuk60@rambler.ru; тел. 067-3678019 

 

Провінційний щоденник 

 

ВАЦЛАВ І КІМ 

 

Мабуть, є щось символічне в тому, що майже одночасно відійшли у Вічність колишній президент Чехії Вацлав Гавел і диктатор Північної Кореї Кім Чен Ір.

Взагалі Історія, насміхаючись над нами, частенько підносить нам подібні сюрпризи-символи, але ми не вміємо в них вдивлятися. 

Послуговуючись старими штампами радянської агітації та пропаганди, можемо сказати про “два світи – два способи життя”. І це наглядно видно на смертях двох, без перебільшення, особистостей, які увійшли в Історію. Все значення в тому, хто, коли і кому поставить “плюс” чи “мінус”.

Смерть Кім Чен Іра нагадала кончину ще одного диктатора – Сталіна. Ті ж самі ритуальні плачі людей, які щиро вірять, що втратили найдорожчу людину. І – щира туга за людиною, яка була моральним авторитетом не лише у Чехії, а й у світі, розуміння того, що в Україні не було свого Вацлава Гавела, і ми поступово йдемо до свого Кім Чен Іра.

19 грудня, коли у всіх на устах були смерті цих двох антиподів, Європа не відштовхнула нас, але й по-братськи не обійняла. Отже, Янукович, який аж ніяк не є моральним авторитетом в Україні, а тим більше у світі, змушений іти азійським шляхом, все більше зближаючись з Росією. Північно-корейсько-російський варіант нам поки що не загрожує – як і, на жаль, чесько-європейсько-цивілізований. Виходить така собі “сіра” Україна на маргінесі світової історії…

Символічні смерті Вацлава Гавела і Кім Чен Іра, які зійшлися в просторі та часі, ніби підштовхують нас до розуміння двох шляхів поступу людства. Один веде до цивілізованого суспільства, нехай і з усіма його мінусами, інший заводить у тупик – неодмінно ядерний, за яким чатує смерть. Але навіть моральний авторитет не є гарантією того, що вдячні нащадки гідно продовжать його справу, що оксамитова революція в Чехії принесе бажані плоди. Так само нема жодних гарантій, що наступник Кім Чен Іра зможе повернути корейське суспільство до демократії, хоча цей молодий чоловік і навчався в Європі. Чи вистачить йому мудрості об’єднатися з Південною Кореєю? Чи приклад об’єднаної Німеччини – вже далеке минуле? Батьки і діти – одвічна проблема людства, яка у геополітичному вимірі набирає символічного сенсу.

Однозначних висновків із цих двох смертей не зробить і Україна, яка вустами своїх керівників лише декларує поступ у Європу, а насправді весь час озирається на Азію. Не можна йти вперед, озираючись назад. Північною Кореєю в найближчі тридцять років керуватиме внук Кім Ір Сена. Допустимо, що Україною керуватиме син Януковича, друзі якого нині міцно сидять у Національному банку, міліції, податковій?

Вацлав Гавел зіграв найкращу п’єсу в своєму житті. Опустилася завіса, вдячні глядачі стоячи аплодують. Лунають плачі за Кім Чен Іром, і ще не одне покоління північних корейців житиме в дурмані.

Символічно, що візит Миколи Азарова до Чехії, запланований заздалегідь, співпав зі смертю Вацлава Гавела, але черговий запис українського прем’єр-міністра у траурній книзі пам’яті навряд чи поверне нашу державу обличчям до Європи. Чергова підказка Історії не побачена і не почута…

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

З НОВИМ РОКОМ І РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ! 

 

Дорогі дрогобичани!

Нині ми звіряємо свої вчинки з християнською мораллю, думаємо про майбутнє.

Тож нехай радість не покидає Ваших домівок, а серця наповняться Божою благодаттю.

Міцного Вам здоров’я, іскрометного шампанського та смачної куті!

З Новим роком і Різдвом Христовим!

 

Віталій МОЙСЕЄНКО

 

Дорогі краяни!

Від усієї душі вітаю Вас із Новим роком та Різдвом Христовим!

Бажаю Вам здоров’я міцного, щастя земного!

Нехай барвінком стелиться життя у любові та мирі, а доля дарує віру і надію на краще майбутнє!

Смачної Вам куті і веселих свят!

 

МИХАЙЛО ВАВРИН

 

Шановні мешканці Дрогобиччини!

Вітаю Вас з Новим роком і Різдвом Христовим!

Нехай збудуться всі Ваші бажання, а Господь Бог оберігає Вас!

Нині Україна переживає нелегкі часи.

Але ми обов’язково вистоїмо!

Веселих Вам свят!

 

Іван МАТКОВСЬКИЙ

 

 Шановні мешканці Франкового краю!

Через декілька днів - Новий рік, який принесе нам нову радість і щастя. Бажаю Вам, аби це здійснилось.

А за Новим роком - Різдво Христове. Смачної Вам куті, веселих колядок!

 

Михайло ЗАДОРОЖНИЙ

 

Шановні краяни!

Щиро вітаю Вас із Новим 2012 роком і Різдвом Христовим!

Нехай політичні пристрасті не позбавлять нас можливості творити Українську державу, будувати життя у світлі Христових заповідей і моралі.

Бажаю Вам міцного здоров’я, сімейного благополуччя, поваги друзів і колег.

Христос рождається!

 

Євген ЯНКІВ

 

 

 

 

Десять помилок Олексія Радзієвського, або Стратегія, яка веде міського голову до краху

 

 

 

За рік керівництва Дрогобичем Олексій Радзієвський наплодив стільки помилок, що іншому вистачило б на десятиліття. Проте амбіції та впертість не дозволяють йому їх визнати власне помилками. Якщо ж мова йде про стратегію, то подібна тактика рано чи пізно призведе до краху. Міський голова Дрогобича вперто йде шляхом Миколи Гука та Романа Калапача.

Перша помилка – це те, що Олексій Радзієвський узагалі прийняв рішення боротися за посаду міського голови. Перемога сама йшла йому в руки, бо попередній міський голова Микола Гук залишив місто в руїні й дискредитував націоналістичну ідею. Проте Олексій Радзієвський зразка 2010-2011 років – не той господарник і чоловік з державницьким мисленням, яким був у 1998 році та й тоді, коли керував містом на посаді першого секретаря комуністичного міського комітету партії. Дрогобичани голосували саме за того, колишнього Радзієвського, але вже в перші місяці його нового керівництва отримали гірке розчарування.

Друга помилка – призначення на посаду першого заступника міського голови Олександра Коростельова. Під час передвиборчої кампанії він виступив “гаманцем” Олексія Радзієвського. Подейкують, що добряче на цьому заробив, використавши в якості “гаманців” кандидатів у депутати. Менеджерські здібності Олександра Коростельова відомі, але коли вони стосуються власних компаній. А ось коли мова заходить про добробут дрогобицької громади, ці здібності дивним чином випаровуються. Замість створення конкурентного середовища перевага надається власній кишені. Олександр Коростельов виступить головним “могильником” Олексія Радзієвського. Чим швидше міський голова його позбудеться, тим довше продовжить своє існування на посаді.

Третя помилка – призначення Віри Байси радницею міського голови. Можна зрозуміти бажання Олексія Радзієвського “заткати рот” людині, яку він колись назвав “політичним сміттям”. А ось іншу функцію – своєрідного посередника між міським головою і національно-демократичним політикумом Дрогобича – Віра Байса з тріском провалила. Більше того, за намагання “без мила” прислужитися Олексієві Радзієвському вона перестала представляти Народний Рух України в Координаційній раді Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини. Олексій Радзієвський повинен дуже боятися Віру Байсу, бо вона занадто багато про нього знає, а при зміні обставин ці знання можуть вилитися в публічну інформацію.

Четверта помилка – спроба міського голови створити так звану більшість у міській раді. Дійшло навіть до підписання документу, який би це засвідчував. Народних обранців привселюдно “нагнули”, але більшості як такої фактично нема, про що свідчать неоднозначні голосування на сесіях. З тієї ж опери – призначення новообраних депутатів міської ради на керівні посади з підвищенням із числа тих начальників, які в очах дрогобичан дискредитували себе за попередньої влади. Мова насамперед йде про Богдана Недбальського, Андрія Яніва, Ростислава Росоху та деяких інших. Олексієві Радзієвському здається, що ці люди голосуватимуть так, як йому заманеться. Проте преференції, які вони вимагатимуть від міського голови, зростатимуть з кожним роком.

П’ята помилка – відмова від пропозиції розпочинати роботу сесії міської ради молитвою. Щоправда, цю помилку Олексій Радзієвський виправив, можливо, з огляду на своє захворювання, але внутрішньої переконаності доцільності такого кроку для багатьох депутатів так і не настало.

Шоста помилка – особистий конфлікт Олексія Радзієвського з вчителькою першої дрогобицької школи, яка взяла участь у телепередачі “Міняю жінку”. Можна по-різному ставитися до поведінки цієї людини на екрані телевізора і в житті, засуджувати її чи виправдовувати, але міський голова не мав права одноосібно брати на себе роль морального авторитета в цій конкретній ситуації, тим більше, що сам є далеко не таким.

Сьома помилка – обіцянка зробити дороги в Дрогобичі. Деякі з них дійсно відремонтовані, але здебільшого за гроші з обласного та державного бюджетів. Олексієві Радзієвському не вдалося спростувати чутки про “відкоти”, які у вигляді значних сум осіли в багатьох кишенях. А навесні ми побачимо, як разом зі снігом зійде асфальт з багатьох дрогобицьких доріг. В результаті знову чимало грошей з міського бюджету разом з болотом закатають у асфальт. Крім того, значно зменшиться сума на ремонт доріг з обласного та державного бюджетів.

Восьма помилка – рекламування стадіону, а особливо того, що на ньому тренуватиметься одна з європейських команд, яка братиме участь у чемпіонаті Європи з футболу 2012 року. Як відомо, з цього вийшов великий пшик. Не випадково під час звіту перед дрогобицькою громадою 25 грудня Олексій Радзієвський жодним словом не згадав стадіон. Це чи не найбільша його особиста поразка, яка найболючіше вдарила по іміджу міського голови. Втрачається сенс доводити стадіон до пуття за європейськими мірками, тим більше, що грошей на це нема. Про футбольну дрогобицьку команду мова взагалі не йде.

Дев’ята помилка – рекламування сміттєпереробного заводу. Олексій Радзієвський намагається все зробити адміністративними методами, без врахування думки спеціалістів, керівників територіальних громад, населення. Йде своєрідне змагання між ним і головою Дрогобицької районної державної адміністрації Михайлом Сендаком, якого він свого часу назвав “найбільшою своєю помилкою”. Авантюризм двох керівників може дорого коштувати мешканцям Дрогобиччини.

Десята помилка – розпродаж комунального майна Дрогобича в час кризи. Виручені кошти підуть на ремонт тих же доріг, тобто значна їхня частина осяде в кишенях чиновників, а об’єкти вже не належатимуть громаді міста. Таких повноважень – розпоряджатися майном міста – громада Дрогобича Олексієві Радзієвському не давала.

Стає очевидним, що міський голова сам себе загнав у глухий кут. Будь-яку критику на свою адресу він сприймає як ворожий акт. Громадська рада стала кишеньковим органом, який не продукує ідеї. Намагання деяких громадських організацій навести лад у місті він сприймає як зазіхання на його особисту владу, забуваючи при цьому, що є “слугою народу” й живе за гроші платників податків.

На жаль, 2012 рік не стане вирішальним у виведенні Дрогобича з кризи. Цьому не сприятимуть як об’єктивні (загальна ситуація в державі, пов’язана з провальним керівництвом Партії регіонів у економічній, соціальній та політичній сферах), так і суб’єктивні фактори, пов’язані насамперед з нездатністю Олексія Радзієвського перебудовуватися на марші. Команда, яку він сам виплекав, вирішуватиме насамперед власні проблеми, що в кінцевому результаті призведе до майже нульового рівня довіри з боку дрогобицької громади.

В цій ситуації загострюватимуться стосунки між владою і людьми, що вже бачимо на прикладі подій навколо антени “Київстар” на вулиці Сагайдачного чи невстановленого джерела ймовірної радіоактивності на вулиці Холмській. Не мовчатимуть і бюджетники, яким затримують зарплату або виганяють у відпустки “за власний рахунок”. Навряд чи запрацюють підприємства, які свого часу приносили левову частку до міського бюджету, а тому мова йтиме не про створення нових робочих місць, про що у своїй передвиборчій програмі обіцяв кандидат у мери, а про зростання безробіття – і, як наслідок, збільшення числа злочинів у місті.

Олексій Радзієвський не зупиниться і все більше “закручуватиме гайки” в місті, а це неодмінно призведе до дочасного припинення повноважень міського голови або до народного руху опору “захопи ратушу”. Всього цього може й не статися, бо Олексій Радзієвський дуже сподівається на пасивність дрогобицької громади.

Велику допомогу Олексієві Радзієвському та його команді в проведенні реформ у місті могла б надати дрогобицька преса, але вона, на жаль, не виконує основної своєї функції - бути в опозиції до влади, як це є у всьому світі...

 

Анатолій ВЛАСЮК  

 

ДЕЩО ПРО АДРЕСНИЙ МАРАЗМ

 

 

Олексій Радзієвський і Тарас Метик під прапором Радянського Союзу

 

Під час виборчої кампанії 2010 року для О.Радзієвського одним із найбільш популістських, але достатньо привабливих для значної кількості дрогобичан і стебничан було гасло економії бюджетних коштів.

Ним він вдало маніпулював і після приходу до влади при формуванні нової команди, зумівши переконати новообраний депутатський корпус ліквідувати посаду заступника міського голови з гуманітарних питань. Рішенням сесії міської ради обов’язки останнього було покладено  на секретаря міської ради Т.Метика.

Подейкують, що двічі в одну й ту ж воду вступити неможливо. Виявляється, що декому вдається. Так, у новітній історії Дрогобича за першої каденції (1998 р.) на посаді міського голови О.Радзієвського, таке явище вже мало місце. Однак тоді функції “безболісного для виборців” суміщення двох посад  у виконавчій структурі міської влади були покладені на всюдисущого п. М.Герасим’яка, близького соратника нині діючого мера. На перший погляд виглядає, що нічого особливого ні тоді, ні тепер не сталося.

Варто нагадати, що мова йде саме про того Т.Метика, якому на гребені національного відродження в Україні випала складна місія “руйнування” основ тоталітарного режиму в Франковому краї, а згодом (не без активної підтримки відповідних чинників) він зумів обійняти посаду голови Дрогобицької районної ради першого демократичного скликання. Саме йому за першої мерської каденції О.Радзієвського (1998 р.) поталанило стати депутатом Дрогобицької міської ради від найбільш радикальної на той час у місті політичної партії Конгрес українських націоналістів на виборчому окрузі, що знаходиться в центральній частині міста, “де проживає абсолютна більшість прихильників української націоналістичної ідеології”.

Цікаві й надзвичайно повчальні  дрогобицькі метаморфози: міський голова, колишній перший секретар міськкому партії, унаслідок затяжного ускладнення стосунків з політичним бомондом Дрогобича та й депутатським корпусом пропонує посаду свого “гуманітарного” заступника найдостойнішому з “націоналістів”.

Вороги подейкують, що попередня влада, особливо її очільник Микола Гук, абсолютно спрофанувала національну ідею, так що після цього в Дрогобичі жодному націоналістові не вдасться прийти до влади. З’ясовується, що це плітки, і вороги видають бажане за дійсне. Підтвердженням цьому стала тріумфальна перемога п.Метика у виборчій кампанії 2010 року, якому, нехай єдиному “радикальному націоналістові”, пофортунило вибороти депутатський мандат до Дрогобицького міського парламенту  за списком того ж таки Конгресу українських націоналістів. Потуги останнього були гідно оцінені й винагороджені аж двома посадами у виконавчій структурі.

Віртуозне реформування виконавчої влади по-дрогобицьки, що йшло в ногу з новітнім часом, невдовзі стало відчутним: перший дзвоник пролунав на першій сесії  новообраної міської ради, коли керівництво міста (за активної участі цього “націоналіста-бандерівця”), бачте, “забуло” покласти квіти до пам’ятника С.Бандері.

Побажання представників місцевого духовенства, у тому числі отця Софрона (ЧСВВ) розпочинати роботу кожної сесії міської ради молитвою залишилось також без жодного реагування. І так поступово, але системно під патронатом цього “стовпа і рупора національної ідеї”, що обійняв два стільці у мерії, в гуманітарній царині Дрогобича витворювалась тенденція до згортання процесів духовного й національного відродження, що спочатку проявлялося через ігнорування відзначення пам’ятних подій, ювілеїв, національних свят, традицій і таке інше. На підтвердження сказаного наведемо тільки декілька аргументів:

- 9 березня 2001 р. в Дрогобичі першим заступником міського голови О.Коростельовим і секретарем міської ради Т.Метиком вперше за новітню історію України відбулося мовчазне покладання квітів до пам’ятника Т.Шевченкові замість щорічних велелюдних урочистостей з нагоди вшанування чергової річниці від дня його народження. Чи не вперше за роки Незалежності в цьому святі не брав участі міський голова. А відзначення в травневі дні річниці перепоховання праху національного Пророка в Україні для дрогобицької громади пройшли взагалі непоміченими.

- Зате 9 травня 2011 року О.Радзієвський і Т.Метик урочисто й гордо дефілювали під червоним прапором до Меморіалу жертвам війни, що на вулиці Самбірській, хоча сесія Дрогобицької міської ради ухвалила рішення, відповідно до якого заборонялося під час проведення відповідних заходів використовувати символіку неіснуючої держави СРСР. До речі, міський голова п.Радзієвський зі своїм бойовим секретарем-“націоналістом” міської ради Т.Метиком на тій же сесії голосували-таки  за використання згаданого прапора. Усій Україні - і не тільки - стало добре відомо, якою провокацією завершилися аналогічні святкування у Львові.

- Непоміченою для дрогобичан залишилася чергова річниця смерті І.Франка, вшанування якої щороку проводиться в Дрогобичі традиційно біля пам’ятника Каменяреві, що на вулиці Івана Франка.

- Антиукраїнські сили біля військової частини, що на вулиці Трускавецькій, встановили банер із символом колишнього  тоталітарного режиму - орденом Леніна та інше. Міська влада якось повз уваги пропустила цю ганебну ворожу акцію, вдаючи, що нічого особливого в місті не трапилося. І тільки під тиском рішучих дій з боку Координаційної ради Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини (КРБНДС) цей символ було демонтовано.

- 22 червня 2011 року щоб уникнути повторення львівської провокації антиукраїнських сил, що мали місце 9 травня 2011 року, громадськість міста визначила вшановувати пам’ять невинно закатованих жертв НКВС на вулиці Стрийській. У скорботному заході взяли участь представники духовенства на чолі з владикою Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Юліаном Вороновським, однак ні О.Радзієвський, ні Т.Метик туди не прибули.

- На початку липня 2011 року біля церкви Св.Юра традиційно відбувалось ювілейне віче з нагоди 70-річчя відновлення Української державності 30 червня 1941 року. Присутні на ньому деякі міські чиновники на чолі з Т.Метиком не зуміли подбати, щоб акція відбувалася хоча би під одним державним прапором, чого досі не могло навіть у страшному сні приснитись.

- Під час проведення мистецьких та інших заходів (з нагоди Дня Конституції, Дня Прапора України, Дня Незалежності України) в 2011 році проявилась яскрава тенденція на викорінення з концертних програм національної ідеї. З глибокою стурбованістю констатуємо і відсутність державних прапорів у Дрогобичі під час проведення державних та національних свят.

- 155-та річниця від дня народження Івана Франка, на противагу минулим рокам, залишилася з боку влади непоміченою (27 серпня 2011 року).

- 90-річчя битви під Базаром міська влада теж проігнорувала (а там полягло 359 патріотів, які не перейшли на бік червоних).

- 14 жовтня 2011 року під час відзначення чергової річниці створення УПА, що відбувалося біля пам’ятника С.Бандері, організатори не вважали за потрібне надати декілька хвилин для виступу представникам національно-демократичних сил.

- А ще влада якось забула відзначити 20-ту роковину референдуму з нагоди проголошення Незалежності Української держави.

- КРБНДС Дрогобиччини, що функціонує від 1989 року, позбавили можливості раз на місяць проводити свої засідання в приміщенні ратуші, котра є власністю громади.

- Нинішня міська влада ніяк не знайде можливості допомогти погасити борги Дрогобицькому міськрайонному осередку товариства “Просвіти” - громадській організації, що має неабиякі заслуги, за користування частини приміщення Народного дому. Мабуть, комусь дуже закортіло виселити просвітян десь на задвірки, щоби згодом вигідно розпорядитися цією частиною приміщення.

- Чергові неодноразові звернення громадських організацій щодо доцільності продовження робіт з розкопок останків героїв ОУН-УПА, які закатовані в застінках НКВС, що на вулиці Стрийській, та їх перепоховання на Полі Скорботи наштовхуються на постійне ігнорування і формальні відписки.

- До підготовки та проведення в місті масових заходів - державних заходів, подій державного, національного та місцевого значення - представники громадських організацій, національно-патріотичних сил практично не залучаються, тому вони проводяться, як правило, на низькому рівні або взагалі ігноруються. А що вже говорити про зв’язок влади з громадськістю? Цей перелік можна продовжувати, поширювати і поглиблювати. Нинішня міська влада, напевно, не без вказівки згори, намагається діяти за принципом “нижче трави, тихіше води”.

Думаємо, що викладений нами далеко не повний перелік аргументів дає підстави стверджувати, що в Дрогобичі проявляється не те що слабкість чи бездіяльність виконавчої влади в галузі гуманітарної політики, але здійснюється тотальний наступ антиукраїнських сил на все українське, як це вже мало місце при попередній каденції нині діючого мера та секретаря ради. Тому КРБНДС Дрогобиччини 8 грудня 2011 року прийняла звернення до міського голови, Комітету опору диктатурі, депутатів міської ради та засобів масової інформації “Про відновлення посади заступника міського голови з гуманітарних питань”. Його підтримали з 30 присутніх на засіданні 23 члени КРБНДС Дрогобиччини. До речі, присутня на засіданні радниця міського голови Віра Байса також висловила своє рішуче “за” щодо відновлення згаданої посади.

Варто наголосити, що незалежно від ставлення певної частини влади та громадськості міста до його політиків, Дрогобич наразі інших не народив, а тому негоже владі не прислухатись до них. КРБНДС Дрогобиччини сподівалася на виважену, конструктивну реакцію міської влади щодо свого звернення. Натомість п.Метик на оперативній нараді в ратуші 12 грудня 2011 року з неприхованим цинізмом назвав звернення КРБНДС Дрогобиччини “маразматичним”. Саме так… З глибоко виваженого “гуманітарного” висловлювання міського достойника присутні на нараді мали змогу робити висновки щодо представників КРБНДС Дрогобиччини, які голосували за згадане звернення, мабуть, як також маразматиків. Зі свого боку, міський голова вкотре удостоїв голову КРБНДС Дрогоби-ччини п.М.Ваврина колючою реплікою.

Задля повного з’ясування лексичного значення мовної перлини, яку зронили медоточиві уста фахового маестро-журналіста, що вірою і правдою трудиться на двох гуманітарних посадах виконавчої влади міста Дрогобича, нам довелося звернутися до тлумачного Словника української мови, звідки довідалися наступне про слово “маразм”: стан повного занепаду душевних і фізичних сил, зумовлений старістю або важкою хронічною хворобою; повний занепад, розклад, загнивання. З’ясовується, занепад гуманітарної політики дрогобицької влади, зумовлений насамперед помилковим рішенням сесії міської ради щодо скасування посади профільного заступника міського голови, що, своєю чергою, не могло не призвести до бездіяльності чи, може, й свідомого шкідництва з боку деяких достойників міської влади,  не є маразматичним, а ось мотивоване звернення КРБНДС Дрогобиччини з приводу нагальної доцільності її відновлення виявилося “маразматичним”. Літературний герой висловився б: “Не туди б’єш, Іване!”.

Якби ви, міські чиновники, жили не за рахунок міського бюджету, тобто платників податків, то могли б собі “гуляти, як самі знаєте”. Та мова йде про велику міську громаду, яка найняла вас керувати містом і оплачує ваше утримання. Тому будь добра, дорога міська владо, не впадай в амбіції, а керуйся здоровим глуздом. І затям собі: громада - великий чоловік!

 

(З електронної пошти газети “Тустань”)

 

Степан Макар: “Михайлові Сендаку вдалося поламати корупційні схеми на Дрогобиччині”

 

 

 

(Закінч. Поч. у попередніх числах)

 

- Кожний керівник рахує копійку, адже третя частина податку залишається в тебе у районі.

Аналогічне питання - дороги. Як могли в Дрогобицькому районі з’явитися волинські фірми? Вони у наc роблять дороги, ніби у нас нема своїх фірм!

А як так вийшло, що в 2010-2011 роках ремонтні роботи по школах виконували фірми з Чернівців, зі Львова, дві родинні фірми? Понавозили фарби, щоби через два тижні вона злізла. Це називається: допомогли школі. А після цього директор іде, збирає з учителів грошенята і перемальовує, тому що це не витримує критики, така безконтрольність.

А як цим фірмам, котрі я назвав, можна було в 2010 році працювати наднормово? Що таке наднормово? Виявляється, що вони не виконали плани за 2010 рік,  а більше зробили! Фінансове управління виставляє заборгованість у грудні місяці в казначействі, і в 2011 році вчительські гроші перераховують на погашення заборгованості своїм улюбленим фірмам. Що за тим криється? Я не буду розшифровувати, це не моя компетенція. Це компетенція тих органів, які серйозно недопрацьовують в цьому плані, тому що тут наочно є зв’язок фінансового управління, керівництва, тих чи інших фірм. Як можна “годувати” ті чи інші фірми і щоб податки осідали там? Якби я керував цими процесами, то ніколи би не дозволив цього.

Як можна давати гроші керівникам гуртків, різного роду бухгалтерам, методистам у лютому місяці? В 2011 році вони ж отримали премії. А перед тим отримали премії у грудні 2010 року, буквально через два місяці. При цьому директори отримали премій по чотири-п’ять тисяч гривень. Уявляєте собі? На сьогоднішній день вони гроші вже забрали. А вчителям залишилися ріжки та ніжки. І кажуть: у бюджеті нема грошей, давайте додатково. І як це не дивно, але й профспілкові організації теж поставили свій підпис на те, щоби чиновники отримали премії, а залишки лишили вчителю. Має бути навпаки.

 

Анатолій ВЛАСЮК

Повний текст інтерв’ю читайте на сайті tustan.info  

 

Чи можна вірити Радзієвському?

 

Минув рік роботи міського голови Олексія Радзієвського та підібраної ним команди.  На виборах 2010 року за нинішнього мера проголосував кожен третій виборець, що взяв участь у голосуванні.

Вміння спілкуватись з людьми, впевненість у словах, використання статусу народного депутата та міського голови переконали дрогобичан зробити саме такий вибір.

Відмінність теперішнього міського голови і попередника — разюча. Микола Петрович Гук – полум’яний поет і трибун, не розумівся ні в фінансах, ні в міській господарці й в основному запам’ятався Дрогобичу війною  з депутатським корпусом.

Олексій Васильович володіє ситуацією, цифрами і переконливо малює шлях до процвітання нашого міста під його орудою. Чи так це насправді? Звернемось  до джерел.

Сьомого листопада цього року О. Радзієвський в інтерв’ю газеті “Галицька Зоря” підводить підсумки роботи за рік. Цитуємо: “… у ратуші на початок нашої каденції працювало близько двохсот чиновників. На наше тверде переконання, потреба в такій кількості була явно завищена. Була низка підрозділів, які дублювали один одного, а спитати за ті чи інші “гріхи” не було з кого. Це називається: у семи няньок дитя без ока. Відтак ми провели тридцятивідсоткове скорочення кадрів”.

 Отже, за версією міського голови  скоротили  приблизно  60 осіб (30 відсотків від 200) і в міській раді залишилось працювати 140 осіб.

В дійсності ситуація виглядає дещо іншою. Якщо на кінець 2010 року в міській раді було 197 працівників, і тут Олексій Васильович не помилився, то на 2011 рік заплановано чисельність органів управління 165,5 особи. Скорочення складає 16 відсотків.  Але це теоретично. Практично чисельність на перше грудня цього року чиновників складає 172,5 одиниці.  Реальне скорочення становить 12 відсотків.

Висновок — або міський голова не володіє ситуацією з своїм виконавчим апаратом, або просто нас дурить.

Ця невідповідність у словах і діях показує, що чиновництво в Дрогобичі і не збирається скорочувати видатки, зменшувати собі зарплати, премії і надбавки. Влада мала би показати приклад економії коштів не на медиках і вчителях, а  насамперед на своїх видатках.

Покажемо це на цифрах.

2010 рік, видатки на державне управління - 11 мільйонів гривень при контрольних цифрах  міністерства фінансів 5,7 мільйона гривень, перевищення майже в 2 рази; на освіту - 75,2 мільйона гривень при контрольних цифрах 71,2 мільйона гривень, перевищення 5,5 відсотка; на охорону здоров’я - 58,4 мільйона гривень при контрольних цифрах 51,8 мільйона гривень, перевищення 12,6  відсотка.

Як бачимо, при проектуванні бюджету 2010 року попередньою командою чиновники себе не обділили і використали на себе, рідних, вдвічі більше коштів, ніж встановлено Мінфіном. На освіту дали більше  на п’ять з половиною відсотків, а на потреби медиків на 12,6 відсотка   більше встановленого.

Задеклароване міським головою масштабне скорочення чиновників мало б зменшити  видатки на державне управління до встановлених міністерством фінансів. Цифри говорять зворотнє: при контрольній цифрі на 2011 рік 6,7 мільйона гривень на міське управління витрачається 11,4 мільйона гривень, що більше  на 70 відсотків, перевищення видатків медицини  складає 20 відсотків, освіти — 19 відсотків.

Перевищення видатків на чиновництво за два роки становить більше десяти мільйонів гривень, що практично дорівнює річному бюджету всієї культури Дрогобича.

Ці дані яскраво показують, що бюджетні проблеми насамперед є не в освіті чи в охороні здоров’я, а в системі управління. Про це чиновники не говорять.

Скоро буде прийматись бюджет 2012 року. Міський голова знову нам розповідатиме про скорочення чиновництва і боротьбу з корупцією, а в прийнятому бюджеті потерпатимуть  від кризи ті ж освітяни, медики, працівники культури. Чиновники знову отримають найбільше.

 

Аналітичний центр газети “Тустань”

 

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

 

29 грудня

1724 - Помер у Петропавлівській фортеці в Петербурзі наказний гетьман Павло Полуботок.

30 грудня

1264-  Помер галицький король Данило.

1616 - Вийшов з друку “Часослов” - перша друкована книга в Києві.

1906 - Народився Гординський Святослав, український художник, графік, поет, мистецтвознавець, журналіст, громадський діяч.

31 грудня

1877 - Народився Хоткевич Гнат Мартинович, український письменник, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політітичний діяч.

1892 - Народився Михайло Семенко - поет-футурист.

1930 - Заснування у Празі Українського педагогічного товариства.

1 січня

1880 - Видано друком у Львові перше число щоденника “Діло”, що виходив до вибуху Другої світової війни.

1909 - Народився Степан Бандера.

1919 - Видано закон українського уряду про автокефалію Української Православної Церкви.

1928 - Почала виходити газета “Розбудова нації”, орган Проводу українських націоналістів.

3 січня

1919 - Українська Національна Рада схвалила постанову про з’єднання Західної Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою в Києві.

 

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

 

29 ГРУДНЯ - АГЕЯ, МАРИНА, ФЕОФАНІЇ

На честь пророка Агея. Належить до дванадцяти так званих менших пророків. Його згадує апостол Павло. Книга пророцтв Агея містить передбачення про прихід Месії. Помер він у 500 р. до народження Ісуса Христа.

В народі цей день відзначали як свято Томи, тому залишились прислів’я: “Прийшов Тома - сиди вдома” чи “Добре говорив святий Тома, що в грудні краще сидіти вдома”. В цей день помічали, якщо сильний мороз, то він простоїть до Хрещення. Якщо цього дня на деревах іній, то святки будуть теплими.

30 ГРУДНЯ - ДАНИЇЛА

На честь пророка Даниїла. Він належить до великих пророків, і в їх списку займає четверте місце. Походив із царського роду. На думку деяких істориків, був нащадком царя Давида. Юнаком потрапив у полон до вавілонян, від яких навчився мові і мудрості халдейської. Був узятий на службу при царі Навуходоносорі і жив у царському палаці. Він тлумачив царю сни, а коли царем став Дарій, то Даниїла зробили одним із трьох правителів імперії. Як вважають, він помер 600 р. до народження Ісуса Христа. Його Книга пророцтв містить передбачення про явлення Спасителя і його хресну смерть.

31 ГРУДНЯ - МОДЕСТА

Від імені архієпископа Єрусалимського. Жив у VI - VII ст., брав активну участь у поширенні християнських свят. Набув популярності за урочисті промови на честь Успіня Богородиці. Помер у 634 р.

В народі цей святий вважається покровителем свійської худоби. Підставою для цього послужив епізод з його життя, коли він вилікував помираючих тварин, які напилися джерельної води зі зміїною отрутою, а змія умертвив.

1 СІЧНЯ - ІЛЛІ ПЕЧЕРСЬКОГО

Цей святий ототожнюється з Іллею Муромцем - героєм билин Київського циклу, який приєднаний до лику святих. Помер у 1188 р., похований у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. У деяких билинах натякається на його прижиттєвий чернечий послух. Еріх Лясота сповіщає про зруйновану могилу Іллі Муровлянина коло церкви святої Софії, звідки його, напевно, і було перенесено до Лаври.

2 СІЧНЯ - ІГНАТІЯ БОГОНОСЦЯ

Був учнем апостола і євангеліста Івана Богослова, єпископом Антіохії - давньої столиці Сирії. За переказами, його носив малюком сам Господь, але й Ігнатій носив у серці Бога, тому й одержав ім’я Богоносця. Страчений у Римі в 107 р. за проповідь християнської віри. У Дальніх печерах Києво-Печерського монастиря похований Ігнатій, який був наділений даром зцілення хворих.

3 СІЧНЯ - ПЕТРА, МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО

Походив із містечка Ратного на Волині. В 1308 р. був висвячений на митрополита Київського і всієї Русі. Сприяв примиренню брянських князів, заохотив Івана Калиту на будівництво в Москві Успенського собору. Мав неабиякий художній хист: написав багато ікон.

ЮЛІАНІЇ МУЧЕНИЦІ

Постраждала за Христову віру в 304 р. в Никомідії. Цього ж дня церква славить благовірну княгиню Юліанію В’яземську, що загинула в 1406 р. в Торжку через злочинне кохання Смоленського князя Юрія.

 

 

МИХАЙЛО ЗАДОРОЖНИЙ: “ВЛАДА НАЙБІЛЬШЕ БОЇТЬСЯ ПУБЛІЧНОСТІ”

 

 

 

У вівторок, 27 грудня, депутат Львівської обласної ради від фракції “Свобода”, але позапартійний Михайло Задорожний дав прес-конференцію для місцевих засобів інформації.

Оскільки журналістам були роздані прес-релізи про діяльність народного обранця за цей рік, Михайло Задорожний запропонував розпочати з запитань, чим і скористався автор цих рядків.

Насамперед мене зацікавило, чи стане Михайло Задорожний самовисуванцем на виборах до Верховної Ра-ди України в Дрогобицькому виборчому окрузі, якщо керівництво “Свободи”, “Фронту змін”, “Батьківщини” та інших опозиційних партій зробить ставку на іншого кандидата. Він відповів, що жодних амбіцій, в тім числі й політичних, у нього нема, але про це ще зарано говорити, бо ситуація з виборами, а тим більше на Дрогобиччині, ще не визначена. “Треба прагматично підходити до цього”, - наголосив Михайло Задорожний. Разом з тим він зауважив, що Дрогобиччині потрібен свій народний депутат України, який би жив тут, а не в Києві, щоби люди могли до нього звернутися і знали, що тут мешкає його родина, а він має тут власний бізнес.

На моє запитання, чи готовий він, сповідуючи принципи християнської моралі, знайти спільну мову з Михайлом Сендаком, який нещодавно став членом Партії регіонів, обійнятися з ним, тим більше зараз, коли розпочнуться Різдвяні свята, Михайло Задорожний відповів, що давно вже все пробачив своєму опонентові й зла на нього не тримає. Він також готовий подискутувати з ним публічно, й тоді буде видно, хто правий, а хто ні.

Депутат виявився й дипломатом. На моє запитання, як він ставиться до своєї подруги по фракції “Свобода” Ірини Фаріон, відповів, що кожна людина має право на власну точку зору.

Михайло Задорожний не погодився з точкою зору Любомира Поливки із газети “Джерела Трускавця”, що буцімто Лев Грицак, який нині керує Партією регіонів у місті-курорті, “підімнув” під себе “Свободу”. За його словами, нема жодних фактів, які би це підтверджували.

Коли Іван Швед із газети “Каменярі” запитав, чи не стане Дрогобич курортним містом, маючи на увазі, що багато промислових підприємств не працюють, Михайло Задорожний нагадав про свої запити на сесії обласної ради щодо долотного заводу. Замість допомоги облдержадміністрація надіслала перевірку на це підприємство. Тривожна ситуація склалася на нафтопереробному комплексі “Галичина”, де людям загрожують масові скорочення. Михайло Задорожний вважає, що цьому підприємству “світить” доля бориславського “Галлаку” і дрогобицького “Галолу”, які припинили своє існування. “Я наживаю собі впливових ворогів”, - зауважив Михайло Задорожний.

Свою участь у захисті прав людей він навів на прикладі ситуації навколо онкодиспансеру. Як відомо, хтось накинув оком на це старовинне приміщення, а тому задумав перевести хворих і персонал до Стебника. Проте обласна рада, в тім числі за сприяння депутата, взяла ракову лікарню на фінансування зі свого бюджету. Чи вдасться до кінця відстояти приміщення, покаже час. Михайло Задорожний зауважив, що зустрічався з представниками цього медичного закладу і сказав їм: “Не бійтеся! Потрібно боротися! Люди не повинні просити. Влада найбільше боїться публічності”.

Прозвучали й інші запитання від журналістів з інтернет-ресурсів ДрогІнфо, “Майдан”, “Трускавецький вісник”, газети “Гомін Галичини”.

Нагадаємо, що Михайло Задорожний очолює одну з депутатських комісій в обласній раді. За його сприяння на ремонт доріг Дрогобицького району було виділено 3 мільйони 620 тисяч гривень для більше ніж 30 сільських рад. Уперше на ремонт стебницьких доріг надійшло більше мільйона гривень. Кошти пішли цільовим призначенням Стебнику, бо раніше Дрогобич зазвичай вирішував, скільки має дати цьому містечку за залишковим принципом.

Для проведення каналізації в Підбужі Михайло Задорожний посприяв виділити 400 тисяч гривень, а на будівництво водогону Почаєвичі-Михайлевичі - ще 200 тисяч гривень. Проте кошти не освоєно, й за це повинні нести відповідальність певні керівники - як, зрештою, й за те, що не відремонтовані всі заплановані дороги Дрогобицького району.

Завершилася зустріч фуршетом, на якому обговорювалися теж важливі проблеми. Михайло Задорожний привітав журналістів з Новим роком і Різдвом Христовим.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

Екологічний освітній напрям у Дрогобицькому педагогічному університеті розширює свою діяльність

 

 

Біологічний факультет Дрогобицького педуніверситету, що знаходиться у м.Трускавець, добре відомий не лише у нашому регіоні, але й далеко за його межами. Тут навчають майбутніх фахівців за спеціальностями “Біологія”, “Екологія”, “Хімія”, “Здоров’я людини”.

Екологічний напрям є наймолодшим. Кафедра екології, яка його репрезентує, має вагомі здобутки у сферах навчальної, наукової та прикладної діяльностей. 

На даний час студенти-екологи мають змогу навчатися за двома освітньо-кваліфікаційними рівнями: “Бакалавр” та “Спеціаліст”, що забезпечує отримання повної вищої освіти. Уже відбулося два випуски молодих фахівців. Попри те, що проблема працевлаштування є сьогодні гострою, приємно отримувати інформацію про працевлаштування наших випускників у структурах Міністерства надзвичайних ситуацій, на підприємствах нафтогазового комплексу, органах місцевого самоврядування. Кафедра реалізує також прикладні проекти,

  На даний час кафедра екології працює над ліцензуванням нового освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр” за спеціальністю “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”. Отримання студентами вищого кваліфікаційного рівня магістра збільшуватиме потенційні можливості випускників при працевлаштуванні не лише в Україні, але й за кордоном.

 

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

 

Газета “Тустань” вітає з 70-літнім ювілеєм отця Михайла Комарницького і з днем народження Петра Сов’яка.

Бажаємо Вам міцного здоров’я, сповнення всіх мрій і бажань, сімейного затишку, поваги друзів, знайомих, колег, радості від кожного прожитого дня, терпіння і мужності!

Многая літа!

 

 

 

 

Хай Матір Божа Вас охороняє,

Сіяє втіхи зірка золота,

Ісус Христос  з небес благословляє

На щедрі,

довгі, многії літа!

Нехай життя

квітує

буйним цвітом

І день народження

приходить знов і знов,

А доля хай дарує

з кожним роком

Здоров’я, злагоду,

любов!

 

ОГОЛОШЕННЯ

Кафе-бар “Арарат” пропонує відвідувачам холодне львівське пиво,  вірменський коньяк “Арарат”, справжній соковитий вірменський шашлик,  холодні  та гарячі закуски, м’ясні та рибні страви, гарніри, закуски до пива, десерти, випічки, вишукані напої, ароматну каву та неперевершений англійський чай… Одним словом - усе, чого душа бажає.

Широкий асортимент вибору страв та вишуканих напоїв, помножений на професійне обслуговування  досвідченого персоналу, створять вам незабутню атмосферу святкування днів народжень, новорічно-Різдвяних свят, корпоративних вечірок, ювілеїв, зустрічей з друзями і таке інше.

 Наша адреса: м. Дрогобич, вул. Л. Українки, 5.

Телефони для довідок: 067-3691221.

 

Рішенням суду міста Трускавця накладено заборону на відчуження квартири N36 в буд.N10 по вул.Івасюка в м.Трускавець та розірвано договір купівлі та продажу цієї квартири.

 

Читайте tustan.info - сайт газети “ТУСТАНЬ”

 

 



Создан 31 дек 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником