Дрогобицьке

 
 

Дрогобицьке




ДРОГОБИЦЬКЕ

 

1

 

Це не твоя вина у тім,

Що не тебе я вже кохаю.

 

2

 

Не зійде Сонце зранку вже,

І Місяця вночі не буде.

 

3

 

Як би минуле й майбуття

Нам раптом помінять місцями?

 

4

 

У місті щезли горобці.

Зате мобільних станцій – тьма!

 

5

 

Сміливий погляд небайдужий.

Чарівна юність. Біс в ребро.

 

6

 

Дороги знищені ущент.

Чому не їде президент?

 

7

 

Церков вже більше, ніж людей.

Клепсидри сплять в нічнім тумані.

 

8

 

Хто в ратушу прийде – від ратуші й загине.

Усього не прихопиш у світ чужих смертей.

 

9

 

Ти не за все в одвіті на цім світі.

Лише безсмертну душу бережи.

 

10

 

Багато пафосу, хвальби і пієтету.

Що в місті древньому робити тут поету?

 

11

 

Живеш, мов скутий панциром якимось,

Лише зворотній відлік часу чуєш.

 

12

 

Рахує справно гроші неписьменна

Чарівная циганочка Марія.

 

13

 

Дорвавсь до влади – іншим став.

Де Рим, де Крим, де труби, де литаври…

 

14

 

Забув перехреститись олігарх.

Все рахував, що й скільки Богу винен.

 

15

 

Минуло сонячне затемнення.

Не висвітлив і Місяць щастя.

 

16

 

Нещасний Бруно, що здавав жидів,

Тепер герой убогої Європи.

 

17

 

Ми хрестимось на церкви і хрести,

А повз Франка й Шевченка йдем, німі душею.

 

18

 

Облич красивих мало у житті,

А внутрішню красу зі свічкою не знайдеш.

 

19

 

Сумний наш Юрко Котермак.

Він будував Європу. А Дрогобич…

 

20

 

Вся Турка до Дрогобича прийшла.

Міліцію узбеки прикупили.

 

21

 

У “Рандеву” убили чоловіка.

В “Заліссі” не побільшало клієнтів.

 

22

 

Дівчисько без батьків відчуло волю.

В гуртожитку любов б’є через край.

 

23

 

Дрогобич продають наліво і направо.

В “Заліссі” заливають ганьбу й сором.

 

24

 

Чи міг Франко подумати колись,

Що рідним краєм керуватимуть хруні?

 

25

 

Все неспроста на цьому світі.

Відповідаєм за чужі гріхи.

 

26

 

Ось так і все життя мине.

Згадай мене в своїх молитвах.

 

27

 

Клекочуть журавлі у небі.

Синиць у жменях теж нема.

 

28

 

Спочатку Ющенку молився,

А нині Януковича вже раб.

 

29

 

Від партії до партії пройшовся.

Як пес приблудний в реп’яхах.

 

30

 

Сконає ніч в молочному тумані,

Та сонце хмари з’їли молоді.

 

31

 

Колись і сніг біліший був,

І дощ мокріший, й усмішка щиріша.

 

32

 

Святі давно пішли на небо,

А грішні на землі снують.

 

33

 

Вбивають мужніх, бо мовчать іуди,

Бо боягузів більше, ніж людей.

 

34

 

Пробач, мій правнуче далекий,

За гріх нерукотворний мій.

 

35

 

Стріляли в “Рандеву” – поцілили в Гонгадзе.

В табличці – часточка його душі.

 

36

 

Метелик крильми бурю здійме,

А думка вб’є мільйони душ.

 

37

 

Франко ходив Дрогобичем вечірнім.

Лишились вулиці, та щез Каменяра вже дух.

 

38

 

Живемо поруч, та не чуєм болю.

В очах не бачимо споріднених ми душ.

 

39

 

Не помічаємо, як в сни чужі заходим.

Дивуємось: і що таке наснилось?

 

40

 

Нема нічого гіршого за ненависть.

Вона вбиває поглядом і словом.

 

41

 

Усе продати хочуть можновладці.

Могли б – із ратуші бордель зробили.

 

42

 

Вже турки нам дороги ремонтують,

А нам лиш в смітниках попорпатись дають.

 

43

 

Стоїть й мовчить нахмурений Шевченко.

В Дрогобичі не бачить він сокир і вил.

 

44

 

Осінній дощ січе Котермаку в обличчя.

Філософ древній плаче уві сні.

 

45

 

Жидів поменшало у древнім місті.

Побільшало лиш тих, хто служкою у них.

 

46

 

Фест-Шульц! А фест-Франка не чути.

І фест-Бандери, бо Дрогобич спить.

 

47

 

Бринить сльоза невинної дитини:

В матусі на цукерки ’ма грошей.

 

48

 

Вони гадають, що в могилу

З собою заберуть Дрогобич ввесь.

 

49

 

Франко зустрівся з Шульцем у кав’ярні –

І Бруно стало соромно за нас.

 

50

 

Вони так лаяли УПА і бандерівців!

А нині за Вкраїну незалежну.

 

51

 

За будь-якої влади Байса в шані,

Та вже народ прозрів давно.

 

52

 

Насправді Саша – Міхельсон.

У ратуші – з великої дороги злодій.

 

53

 

Все так не буде – буде гірше.

Але не з нами. Ти повір.

 

54

 

Вже Ющенко до нас не їде.

Спочатку банк просрав, а потім Україну.

 

55

 

Бандеру прихопить хоче “Свобода”,

На манівці нас скерувати.

 

56

 

Героєм можеш ти не бути,

Та збережи Дрогобич від хапуг.

 

57

 

Вони громаду мають десь.

Повикида їх з ратуші громада.

 

58

 

Вже щезли горобці у місті.

І для людей вже цвинтарі тісні.

 

59

 

Влади нема. Померла влада.

Вінок під ратушу. Амінь!

 

60

 

А корінні дрогобичани ще мовчать,

Хоч зайди витворяють Бог зна що.

 



Создан 17 янв 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником