ТУСТАНЬ № 24

 

ТУСТАНЬ № 24




Читайте tustan.io.ua - сайт газети “Тустань”

N24 (605) 16 - 22 серпня 2012 року

Ціна 1 гривня

www. tustan.io.ua; е-mail:vlasjuk60@i.ua; тел. 067-3678019

Провінційний щоденник

“ЛЬОША-МЕРСЕДЕС” І “УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ” ВІКТОРА ЮЩЕНКА

Віктор Ющенко, очоливши так звану “українську правицю”, хоче набрати на виборах десять відсотків голосів. Це, звичайно, блеф. Черговий проект Банкової пролетить, як фанера над Парижем. Значно менше людей поведеться на модифікацію “противсіхства”. Ющенко вже довів до банкрутства банк з символічною назвою “Україна”, який очолював. Відтак він поховав надії мільйонів українців, які на майданах Помаранчевої революції відстоювали справедливість. Тепер в угоду Януковичу і Путіну і задля власного фізичного збереження Ющенко хоче дискредитувати українську ідею, як це зробив з брендом “Наша Україна”. Третім номером у ющенківському списку значиться Олексій Івченко, більше відомий як “Льоша-мерседес”. Здавалося, цей чоловік назавжди канув у політичну Лету, але Ющенко вміє реанімовувати нафталінових мерців. Свого часу Конгрес українських націоналістів відсторонив Олексія Івченка від керівництва цією організацією, але так і не дистанціювався від цього псевдо-націоналіста. Мабуть, гасло “Злодій не може бути націоналістом!” – не для КУНу. Можна зрозуміти Ющенка, який через власне месіанство й амбіції не усвідомив, що його час у політиці давно минув. Можна зрозуміти Банкову, яка маніпулює Ющенком, а той, своєю чергою, вдає, що діє самостійно, - і разом вони хочуть відщипнути від об’єднаної опозиції дещицю голосів, особливо на Західній Україні. Можна зрозуміти лідерів “диванних” партій (бо все їхнє членство розміщується на одному дивані), яким гонір не дозволив схилити голову перед об’єднаною опозицією. Але як зрозуміти людей, нехай і не багатьох, які, не дивлячись ні на що, голосуватимуть за Ющенка? І як зрозуміти суспільство, яке не лише терпить банду Януковича, а й тих, хто цей режим підживлює? Анатолій ВЛАСЮК

МИХАЙЛО ЯНКОВСЬКИЙ НЕ ГОЛОСУВАТИМЕ ЗА РОСІЙСЬКУ МОВУ ЯК ДРУГУ ДЕРЖАВНУ

Саме про це, відповідаючи на моє запитання, сказав кандидат у народні депутати України на прес-конференції, яка відбулася минулої середи, 8 серпня, в трускавецькому санаторії “Карпати” на тлі портрету Тараса Шевченка і двох прапорів Партії регіонів. Мені здалося, що жоден з присутніх не повірив у ці слова, бо знаємо, як відбувається голосування у фракції Партії регіонів за помахом руки сумнозвісного Чечетова. Претензії Михайла Янковського на перемогу в Дрогобицькому виборчому окрузі мені видаються сумнівними. І не тому, що він представляє, м’яко кажучи, непопулярну в нашому регіоні політичну силу. У претендента нема родзинки, яка би вирізняла його від інших. Як би я особисто не ставився до Михайла Сендака, але в нього така родзинка є. Та й він постійно на слуху в мешканців Дрогобиччини, нехай цей поголос має і негативну складову, що перевищує позитивну. До речі, я запитав у Михайла Петровича, чи не спік він паску Михайлові Дмитровичу своїм висуненням. Той відповів, що напередодні, сьомого серпня, відвідав голову Дрогобицької районної держадміністрації в лікарні. За словами заступника голови Львівської облдержадміністрації, в Михайла Сендака не було бажання балотуватися. Я чомусь думаю інакше. Здавалося, що Михайло Янковський відбував повинність перед журналістами і в нього нема планів перемагати на виборах. Він говорив звичні речі, окреслюючи проблеми регіону, але не називав зазвичай механізми, за допомогою яких можна ці проблеми розв’язати. Коли журналісти, не бажаючи “втопити” Михайла Петровича, задавали конкретні питання, скажімо, по Бориславу чи Дрогобичу, або важливі для мешканців регіону, які переплітаються з загальноукраїнськими проблемами, відчувалося, що регіонал “плавав”. Його відповіді були багатослівними, але не конкретними. Чимало дісталося на горіхи міському голові Борислава Володимирові Фірману. Відчувалася особиста неприязнь з боку Михайла Янковського. Я теж не в захваті від діяльності та бездіяльності бориславського мера і написав про це не одну критичну статтю, але ж не можна так перекручувати факти, сподіваючись, що акули пера не розбираються в елементарних речах. Ще й як розбираються! Скажімо, Михайло Янковський звинуватив Володимира Фірмана, що той не створює резерву в міському бюджеті на розв’язання нагальних проблем, а тому з обласного бюджету постійно треба виділяти кошти то на ремонт проваль, то на ремонт водогінних труб і таке інше. Проте Михайло Янковський не сказав, що рідна йому Партія регіонів прийняла кабальний Податковий кодекс, завдяки якому чимало підприємств, які працюють на території Борислава, тепер платять податки туди, де знаходяться їхні головні офіси, – зокрема, до Києва, Львова та Долини. Це суттєво скоригувало міський бюджет у бік зменшення. Як за таких умов можна створити резерв, якщо не вистачає коштів на нагальні потреби. До речі, випади Михайла Янковського проти Володимира Фірмана є непоодинокими і звучать мало не на кожній зустрічі високопосадовця з виборцями. Чи продуктивним є такий хід? До речі, про Руслана Козира, трускавецького міського голову, який, як і Володимир Фірман, є представником Фронту змін, Михайло Янковський не сказав жодного кривого слова. Михайло Янковський декілька разів наголошував, що проблеми Дрогобиччини він знає, і взагалі цей край для нього не чужий. Він працював тут вісім років начальником Трускавецького міського відділу міліції, в Нагуєвичах народилася його дружина. Все це так. Проте значний шмат життя Михайла Петровича минув поза межами Дрогобиччини, куди він приїжджав, можливо, лише на відпочинок. Віднедавна він працює у Львівській облджержадміністрації, тож лише тепер може по-справжньому вникати в проблеми нашого регіону, та й то в тих питаннях, де є куратором. Багатющий досвід у правоохоронних органах у нього ніхто не відніме. Проте ми знаємо, що так звані правоохоронні органи служать режиму Януковича, а це не має нічого спільного з демократією. На опозиціонера в рядах регіоналів Михайло Янковський явно не виглядає, так що якщо і стане народним депутатом України, то навряд чи піде проти нинішнього міліцейського начальства і тих, хто фактично керує парламентом. Досить одного помаху руки Чечетова, аби ілюзії Янковського, якщо вони у нього ще є, вмить розвіялися. Відповідаючи на запитання журналістів, говорив Михайло Янковський про так званий мовний закон Ківалова-Колесніченка, про проблеми дрогобицьких підприємств, які фактично припинили роботу, про затримку бюджетних коштів казначейством, про відміну поїздів Дніпропетровськ – Трускавець та Харків – Трускавець. Щодо останньої проблеми, то тодішній міський голова Трускавця Лев Грицак намагався через обласні структури Партії регіонів розв’язати цю проблему, але з цього нічого не вийшло. До речі, Лев Ярославович як господар “Карпат” був присутній на зустрічі й про нього говорили багато теплих слів – навіть більше, ніж про винуватця події. Але навряд чи авторитету Лева Грицака вистачить, аби Михайло Янковський став народним депутатом України. Схоже, що регіонали, “запустивши” на Дрогобиччину Михайла Янковського, розігрують іншу карту. Вони розуміють, що представник Партії регіонів ніколи не стане тут депутатом, хіба би остаточно звар’ювали представники національно-демократичних сил, забираючи один в одного голоси. Тому ставка фактично робитиметься на одного з так званих самовисуванців, який би був зручний партії влади, а в парламенті став “тушкою”. Уже вимальовуються чотири претенденти на цю роль, а хто з них “головніший” – незабаром дізнаємося. Зустріч закінчилася розкішним обідом у “Гражді” – затишному ресторанчику, що діє при “Карпатах”. Теми виборчих перегонів уже не торкалися. Анатолій ВЛАСЮК

КАНДИДАТИ В НАРОДНІ ДЕПУТАТИ

По Дрогобицькому виборчому округу N121 мають намір балотуватися Тарас Курчик, Тарас Гентош, Микола Тустановський, Микола Гук, Микола Одрехівський, Ігор Курус, Олександр Старовойт, Павло Барнацький, Роман Ілик, Тарас Возняк, Михайло Янковський, Валентина Старовойтова, Святослав Грабовський, Микола Лагодич, Михайло Задорожний, Віктор Конц, Михайло Сендак. На час виходу номеру газети не всі вони були зар-єстровані. Не виключено, що можуть виплисти і нові кандидати.

АНДРІЙ ПАРУБІЙ - ЗА РОМАНА ІЛИКА

Минулої п’ятниці, 10 серпня, в Трускавці та Дрогобичі побував народний депутат України Андрій Парубій. Він приїхав агітувати за єдиного кандидата від об’єднаної опозиції по Дрогобицькому виборчому округу N121 Романа Ілика. Є дані, що за нашого краянина приїдуть агітувати Арсеній Яценюк, Микола Томенко, Анатолій Гриценко, інші чільні діячі об’єднаної “Батьківщини”. Проте навряд чи це матиме такий же ефект, як приїзд свого часу на Дрогобиччину Віктора Ющенка, коли одного його слова було достатньо, аби люди проголосували за вказаного ним кандидата.

ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ

Сьогодні, 16 серпня, відбудеться чергове засідання Дискусійного клубу на тему “Рух “Чесно” і моральність виборів на Дрогобиччині”. Свою точку зору висловлять місцеві політики, громадські діячі, журналісти і кандидати в народні депутати України.

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ МИКОЛИ ЛАГОДИЧА

Кандидат у народні депутати України по Дрогобицькому виборчому округу N 121 Микола Лагодич скликає прес-конференцію для ЗМІ, яка відбудеться 17 серпня о 12.00. Місце проведення - Дрогобич, вул. Шевченка, 1/1 (торговий комплекс, що будується навколо фонтану).

НОВА КНИГА І ВИСОКІ ВІДЗНАКИ АНДРІЯ ГРУЩАКА

Три життєві вершини здолав нещодавно бориславець Андрій Грущак. У видавництві “Посвіт” побачила світ його нова книга “Суголосся часу”. Це – літературно-критичні статті, написані впродовж усього творчого життя, та публіцистика п’ятнадцяти років журналістської діяльності автора. Наш колега по перу підготував ще три книги: “Трафунки” – життєві оповідки, “Сірко” – повість для дітей та “Краплі” – короткі віршові форми. Андрій Грущак завершує роман про Голодомор 1946-1948-х років у Галичині. Без перебільшення можна сказати, що це вагомий внесок у нашу національну культуру, бо рецензії та публіцистика – дзеркало нашого минулого й сучасного, що позначені успіхами і втратами, які пережив наш народ, виборюючи свою Державність. А ще письменник Бойківського Підгір’я Андрій Грущак виборов диплом лауреата літературного фольклорно-етнографічного конкурсу “Бойківський світ” імені о.Михайла Зубрицького за книжку “Історія Волощі”. Крім того, він як член Всеукраїнського об’єднання “Письменники Бойківщини” (голова – Любов Рудавська-Вовк) нагороджений Почесною грамотою Всеукраїнського товариства “Бойківщина ХХІ століття”, яке очолює Петро Косачевич. Ми щиро радіємо за нашого колегу-журналіста з приводу високої творчої відзнаки. Галина МАДЕЙЧУК

ІДУ НА ВИ!

Найважливіші битви відбуваються в душі кожної людини. Перемігши власну байдужість, зневіру і страх, відкриваєш шлях до ствердження добра у світі. Я можу стати собою і стояти на своїй правді в будь-якому середовищі, де я живу і працюю. Я можу бути українцем, який зростає до вільної людини, не питаючись ні у кого дозволу і не чекаючи зручнішого часу. Бо якщо вічно чекати, цей час не настане ніколи. Бо якщо не я, то хто? Якщо не зараз, то коли ж? Дорогу здолає лише той, хто йде. А йде лише той, хто зробив хоча б перший крок. Кожна сучасна людина відчуває, що від неї чекають цього кроку до свободи. І зробити його кожен може лише з власної доброї волі. І той, хто зважився йти, може розраховувати на товариство однодумців. Наше покликання – кожного дня у більших і менших справах творити простір свободи, вдихати нове життя у свою Вітчизну, пробуджувати людський дух. Ми робимо революцію кожного дня, і вже прийшов той час, коли нас стало багато і зміни невідворотні. Хочете змін – починайте з себе. І я почав з себе – давно, а тому іду на вибори та пропоную долучитись до команди однодумців, які не побояться відкрито виступити за національні інтереси України проти правлячого режиму олігархічної бандократії. Відкрито оголошую війну тим, хто не бажає змін, хто знущається над простим народом, постійно його дурячи і маніпулюючи його емоціями. Долучайтесь, сміливі! Формуємо народне ополчення, яке від нині і надалі буде захищати інтереси Українського народу та впроваджувати у життя системні зміни, потрібні народу. Слава Україні! Слава Нації! Святослав ГРАБОВСЬКИЙ, кандидат у народні депутати України по Дрогобицькому виборчому округу

МІЛІЦЕЙСЬКІ ПРОБЛЕМИ ДРОГОБИЧЧИНИ

Саме цій темі було присвячене десяте, ювілейне, засідання Дискусійного клубу, яке відбулося минулого четверга, 9 серпня. Слід відразу зазначити, що на нього був запрошений новопризначений начальник Дрогобицького міського відділу міліції полковник Василь Овчаренко. Проте він не прийшов, зіславшись на те, що має попросити дозволу у львівського начальства. Мабуть, начальство дозволу не дало. Втім, у полковника могли бути й інші причини не прийти. Не пристав він і на те, щоби прислати замість себе когось із заступників. Не допоміг у цьому і Михай ло Янковський, до якого я звернувся. Сам він у день дискусії відлітав до Києва, але обіцяв сприяння. Що ж, наразі роблю однозначний висновок: місцева влада не хоче співпраці з громадою, яка критично налаштована до неї, не йде на діалог, не прислухається до слушних думок, які лунають на Дискусійному клубі. Міліція за режиму Януковича теж стала невід’ємною часткою цієї влади, протиставляючи себе людям. До речі, на засіданні Дискусійного клубу кандидат у народні депутати по Дрогобицькому виборчому округу Роман Ілик, говорячи про майбутню реформу правоохоронних органів, яку буцімто разом мають проводити нинішня влада й опозиція, сказав і про перейменування міліції в поліцію. Проте учасники дискусії слушно зауважили, що від зміни назви суть не змінюється. Якщо нині міліція захищає інтереси держави (а під державою здебільшого розуміємо захист прав можновладців), то чи стане поліція захищати інтереси людей? Запитання риторичне, і при збереженні нинішньої системи влади стає цілком очевидним, що функція так званих правоохоронних органів навряд чи зміниться. Говорячи про проблеми міліції, слід виокремити два аспекти. Перший полягає у внутрішніх проблемах самої міліції, пов’язаних насамперед з недофінансуванням, поганим оснащенням, кадровими проблемами і таким іншим. Але є ще проблема з міліцією, коли людина, виходячи зранку з хати, не знає, чи повернеться додому ввечері. Не секрет, що міліціонери катують співгромадян, вимагають від них хабарі за закриття справ, неправдиво шиють кримінал проти невинних, кришують обіг наркотиків, спільно діють з кримінальними елементами, захищають від покарання можновладців і таке інше. За нинішніх умов міліція виконує невластиву їй функцію, її важко назвати народною. З іншого боку, в органах внутрішніх справ працює багато чесних і порядних людей, але їм важко за даної системи реалізувати себе. Експертом даної дискусії виступив колишній начальник Дрогобицького міського відділу внутрішніх справ Михайло Ваврин. Свою точку зору висловили колишній начальник Дрогобицького райвідділу міліції Василь Попович, колишній начальник Трускавецького міськвідділу міліції Віталій Кахній, голова Ради ветеранів Дрогобицького міського відділу міліції Володимир Лазунда, брати Володимир і Степан Сабати, які теж працювали в міліції. До дискусії долучилися кандидати в народні депутати України Роман Ілик, Тарас Гентош і Микола Тустановський. Мали змогу виступити громадські діячі Олександр Магльона, Володимир Кондзьолка, Олег Косик, Богдан Волощук, Святослав Сурма, Ярослав Бігуняк та інші. Дискусія торкалася двох аспектів: загальноукраїнські проблеми міліції та місцеві. Всі виступи звелися до одного: міліція потребує реформування. Проте у багатьох немає розуміння, як саме це зробити. Будь-які пропозиції влади не сприймаються опозицією, і навпаки. Від цього страждає загальна справа. Чи не найбільш професійним був виступ Романа Ілика. Це й не дивно, адже він є головою Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з забезпечення правоохоронної діяльності, який очолює народний депутат України Віктор Швець, колишній заступник Генерального прокурора України. Роман Ілик є його помічником-консультантом. Він окреслив проблеми майбутньої реформи правоохоронних органів, хоча зауважив, що якщо стане народним депутатом, то працюватиме в Комітеті по освіті чи медицині. Зупинилися присутні на проблемі об’єднання Дрогобицького міського і районного відділів внутрішніх справ. Відбулося фактично поглинання першого другим. Подібне було вже 2000-го року. Тоді Дрогобицький район опинився на задвірках, йому приділялося набагато менше уваги, ніж місту. Схоже, цю помилку допускають і нині. Було порівняння нинішньої міліції з колишньою. На думку колишніх міліціонерів (хоча колишніх міліціонерів, як відомо, не буває), рівень моральності в їхні часи був на порядок вищий. Якщо когось запідозрювали у зв’язках з криміналітетом, негайно звільняли з органів. Олег Косик зауважив, що в міліцію потрапляють без освіти, без досвіду. Цих людей ніхто не контролює. “Хто хоч раз зіткнувся з діяльністю правоохоронних органів, - підкреслив він, - той назавжди пам’ятатиме це надзвичайне лихо для своєї родини”. Михайло Ваврин та інші висловлювали думку, що служба карного розшуку повинна бути регіональною, а не розпорошеною по міськвідділах міліції в Дрогобичі, Трускавці та Бориславі, як зараз. Микола Тустановський запропонував створити відділення міліції у Східниці. Тарас Гентош говорив про необхідність створення муніципальної поліції. Правда, виникає питання, чи вистачить коштів у міських бюджетах на її фінансування. До речі, і Микола Тустановський, і Тарас Гентош свого часу мали “справи” з міліцією. Першому погрожували самі міліціонери, а коли другий був директором готелю “Тустань”, у найдешевших номерах проживали злочинці, яких потім упіймала міліція. Степан Сабат розповів про соціальний пакет для німецького поліцейського. Тарас Гентош навів приклад політичної волі в Грузії, де в правоохоронних органах забули про корупцію. Володимир Кондзьолка говорив про роботу муніципальної поліції в Польщі. Володимир Лазунда зауважив, що міліцейське керівництво не цікавиться досвідом роботи ветеранів, та й часто-густо взагалі не згадує про них. Говорили й про те, що до списків об’єднаної опозиції потрапили одіозні міліцейські генерали, які вірою й правдою служили режиму Януковича. Олександр Магльона стверджував, що свого часу в списках Ющенка і Януковича була однакова кількість бандитів, тобто зберігався своєрідний паритет. Схоже, що подібна ситуація повторюється, коли проаналізувати списки Партії регіонів та об’єднаної опозиції. Ярослав Бігуняк, своєрідно підводячи підсумок дискусії, зауважив, що в суспільстві точиться справжня війна. Окупаційній владі, яка нині є в Україні, потрібна слухняна міліція, здатна до репресій проти власного народу. “Поки ми не виженемо окупантів, добра не буде”, - зауважив він. Михайло Ваврин пообіцяв зустрітися з полковником Овчаренком і донести до нього суть проблем, висловлених на Дискусійному клубі. Переглянути хід дискусії можна в Інтернеті. Зайдіть на Ютуб, наберіть посилання “Міліцейські проблеми Дрогобиччини” і дивіться відеоматеріал, знятий Сергієм Матійком. Детальний виклад дискусії читайте на сайті tustan.io.ua в матеріалі “Дискусійний клуб: міліцейські проблеми Дрогобиччини”. Анатолій ВЛАСЮК

“ТЕМНА КОНЯЧКА”

Серед кандидатів у народні депутати по Дрогобицькому виборчому округу знаходимо Віктора Ярославовича Конца. Знаємо лише, що він народився в Бориславі 29 вересня 1972 року. Має вищу освіту, працює завідувачем сектору зв’язку Управління спецтелекомунікацій Державного управління справами. Це сумнозвісна ДУСЯ, яка обслуговує найвищих можновладців України. Віктор Конц є безпартійним, проживає в Києві, йде самовисуванцем. Дехто вже назвав його “темною конячкою”, представником партії влади. Взагалі Дрогобицький виборчий округ для багатьох в Україні є чи не найзагадковішим. Тут нема яскравого представника від опозиції, а будь-який самовисуванець може розглядатись як представник партії влади.

ВІДМОВИЛИ БОРИСЛАВУ ТА ЖЕШУВУ

Бориславу та Жешуву (Республіка Польща), які готували спільний проект у рамках програми транскордонного співробітництва “Польща-Білорусь-Україна”, відмовили у коштах Європейського союзу. Про це повідомив начальник відділу економіки Бориславської міської ради Лев Попель. Борислав та Жешув підготували спільний проект, який мав бути реалізований за кошти Євросоюзу. Зокрема, Борислав представляв заходи щодо берегоукріплення та запобігання руйнуванню мостів, поляки - протипаводкову систему. Відтак маємо негативний результат. Причина відмови - проект не матиме спільного ефекту, роботи за поданими документами планували проводити на різних, не зв’язаних між собою річках.

“ЧЕСНО” В ДРОГОБИЧІ

Цього понеділка, 13 серпня, відбулася прес-конференція групи “Чесно” в Дрогобичі. З журналістами спілкувалися Святослав Сурма, Володимир Кондзьолка, Тарас Демко та Богдан Гринчишин. Крім того, до цієї групи в Дрогобичі ще входять Олег Балог, Михайло Ваврин, Тарас Кучма, Петро Хорт і Богдан Юзефів. Дрогобич став єдиним не обласним центром України, де в квітні цього року самоорганізувалася група “Чесно”. Керівник групи Святослав Сурма зазначив, що рух “Чесно”, співпрацюючи з кандидатами в народні депутати України, фільтрував їх за шістьма критеріями доброчесності. Схоже, що жодний з претендентів не пройде за всіма параметрами. З одними кандидатами завершується перший етап співпраці, а матеріали про них надсилаються до аналітиків і юристів у Києві. З іншими така співпраця лише розпочата, а ще з двома члени дрогобицького “Чесно” шукають можливості розпочати співпрацю. Тарас Демко заінтригував присутніх тим, що один з кандидатів категорично відмовився співпрацювати з “Чесно”, але його прізвища не назвав. Святослав Сурма зазначив, що “Чесно” не бере на себе прокурорські чи суддівські функції, а просто збирає дані з відкритих джерел інформації про того чи іншого кандидата, аби потім донести це все до виборця. І саме виборець має поставити крапку, проголосувавши чи не проголосувавши за того, хто претендує на мандат народного депутата України. Проте критерії, запропоновані “Чесно”, є формальними, а тому може трапитися так, що негідники вийдуть сухими із води, бо про них обмаль інформації у відкритих джерелах, а совісні просто не пройдуть фільтрації, не вписуючись в запропоновані критерії. “Чесно” готове вдосконалювати свою діяльність. Робота в даному напрямку буде продовжена і після виборів до Верховної Ради України, адже попереду маємо вибори до місцевих рад.

ОПЕРАЦІЯ “ЗЕТ” У ДРОГОБИЧІ

У 20-их числах серпня в Дрогобичі планують урочисто відкрити безкоштовний маршрут вул. Гайдамацька - ТЦ “Матадор”. На першому етапі два автобуси курсуватимуть за згаданим маршрутом кожні пів години. Далі, коли завершаться переговори із керівництвом “Сільпо”, планується запустити третій автобус. Даний акційний маршрут діятиме у рамках програми “ЗЕТ”, яка лише впроваджується на території України і передбачає нову форму взаємодії між виробниками та торговельними мережами. Про це повідомив перший заступник дрогобицького міського голови Олександр Коростельов.

На сайті tustan.io.ua читайте статті Анатолія Власюка, вміщені в газеті “Тустань”, інших виданнях, соціальних мережах Інтернету

Читайте романи, повісті, оповідання, п’єси, вірші, літературознавчі статті Анатолія Власюка на сайті tustan.lviv.ua

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

16 серпня 1657 - Обрано Юрія Хмельницького гетьманом України. 17 серпня 1245 - Перемога короля Данила над мадярами. 1772 - Прилучено Галичину до Австрії після розбору Польщі. 1883 - Народився Дмитро Донцов, визначний український націоналістичний ідеолог і публіцист. 18 серпня 1649 - Зборівська угода гетьмана Богдана Хмельницького з Польщею. 19 серпня 1913 - Помер Михайло Комаров-Уманець, український бібліограф і фольклорист. 20 серпня 1843 - Помер український письменник, батько української повісті Григорій Квітка-Основ’яненко. 1920 - Договір у Севрі коло Парижу визнав східну Галичину окремою державною територією. 1944 - У бою з більшовиками загинув д-р Юрій Липа, письменник, публіцист і лікар УПА. 21 серпня 1627 - Виданий друком перший у Києві словник української мови Памви Беринди. 1925 - Помер поет і письменник Осип Маковей. 21 - 24 серпня 1997 - Другий всесвітній форум українців у Києві.

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

16 СЕРПНЯ - АНТОНА-ВИХРОВІЯ За іменем новгородського ченця XII ст. Він заснував монастир Різдва Богородиці. Після смерті Антонія в 1147 р. виникла легенда, за якою він був італійським самітником, який утік від латинян у Новгород, приплив по морю прямо з Рима (звідси його повне ім’я - Антоній Римлянин). Здавна було помічено, що на Антона досить часто буває вітер з вихором. “Який Антон, такий і жовтень”. 17 СЕРПНЯ - ЯВДОХИ-ОГІРОЧНИЦІ Від імені мучениці Євдокії, страченої в 364 р. Цього часу дозрівають останні огірки, дбайливі господарі готують кадібці для їх засолювання. За Явдохою прогнозують погоду на листопад. Якщо припадає сонячний і теплий день, то погожим буде і листопад, а коли дощовий, то бути йому сірим і мрячним. 18 СЕРПНЯ - ЄВСТИГНІЯ-ЖИТНИКА За іменем мученика Євстигнія, який помер в 362 р. За давніх часів селяни цього дня закликали жниво, щоб нечиста сила не поселилася в ньому і не виганяла худобу з пасовищ. За Євстигнієм завбачують погоду: який Євстигній, такий і грудень. 19 СЕРПНЯ - ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, ЯБЛУЧНИЙ СПАС Одне із великих народно-релігійних свят, що входить до числа дванадцяти. Як оповідають євангелісти, в середині свого земного служіння Ісус Христос привів своїх учнів на гору Фавор, де раптом преобразився: його обличчя засяяло, як сонце, одяг побілів, як сніг. У народі Преображення Господнє називають Великим і Другим Спасом. Цієї пори збирають врожай фруктів, меду, хліба, грибів, які відносять до церкви на посвяту. На Спаса прийнято поминати померлих родичів. За повір’ями, цього дня вони втретє - після Страсного четверга і Трійці - виходять на світ. Якщо в родині є тяжко хвора людина, якій на Спаса дати освячене яблуко - символ життя, то вона або видужає, або закінчаться її страждання і вона тихенько помре до Успіня. Після спасу часто настає різке похолодання, тому приказують: “Прийшов Спас - держи рукавички про запас”. 20 СЕРПНЯ - ПИМЕНА Названий іменами києво-печерських ченців. Пимен Многоболісний народився хворим. Коли хвороба загострилася, його принесли в Печерський монастир, щоб ченці помолилися над ним. Він залишився в монастирі, в якому пробув більше 20 років і ніколи не нарікав на свою хворобу. Міг лікувати інших, а перед смертю сам видужав. Помер у 1110 р. Пимен Посник жив у XIII - XIV ст., постійно постився, споживаючи їжу лише раз на тиждень. 21 СЕРПНЯ - МИРОНА-ГОНИВІТРА На честь святителя Мирона, єпископа Критського, який жив у IV ст. Помер близько 350 р. В народі цей угодник одер-жав ім’я Вітрогона або Гонивітра, оскільки в його день, як правило, дмуть сильні вітри. З днем Мирона пов’язують і кінець літа. “Мирони-Вітрогони куряву збивають на дорогах, за красним літом стогнуть”. Здавна помічено: який Мирон-Гонивітер, такий і січень. 22 СЕРПНЯ - АПОСТОЛА МАТВІЯ Був учнем Ісуса Христа. Спочатку входив до складу апосто-лів із числа сімдесяти. Згодом його приєднали до дванадця-ти апостолів замість Іуди-зрадника. За одним із переказів, Матфій проповідував євангеліє в Ефіопії, де загинув мучени-цькою смертю близько 63 р.

НАЙЧАРІВНІША ДРОГОБИЧАНКА СЕРПНЯ-2012

Фото Галини ЛУЦІВ

  Газета “Тустань” за сприяння “Дрогінфо” оголошує конкурс “Найчарівніша дрогобичанка серпня-2012”. Всього ми опублікуємо десять фотографій дрогобицьких красунь. Надішліть есемеску на 067-367-80-19 з номером дрогобичанки, яка вам найбільше сподобалася. Есемески на номер 067-367-80-19 надсилайте до 31 серпня включно. Відтак буде визначена найчарівніша дрогобичанка серпня-2012.

“БОРИСЛАВСЬКА КОПА” АНАТОЛІЯ ВЛАСЮКА

Побачив світ сьомий випуск “Бібліотечки газети “Тустань”. До нього увійшла поетична збірка Анатолія Власюка “Бориславська копа”. Як зазначено в аннотації, віршувати автор почав з п’ятнадцяти років, але аж тепер зважився подати на суд читачів дещо зі свого здобутку. Вибрані вірші, які увійшли до “Бориславської копи”, написані 2011 року і так чи інакше пов’язані з Бориславом. Червоною ниткою через усю збірку проходить тема Кохання. Для зболеного літературного героя воно залишається останньою надією в цьому житті, причому його думи здебільшого не про те, що було, а про те, що ще не здійснилось, але обов’язково буде в майбутньому. Так і хочеться поставити знак рівності між автором і ліричним героєм. Звичайно, вірші пишуться на основі пережитого, і все ж Анатолієві Власюку вдалося не зациклюватися на буденному, а піднести свої-не свої почуття до космічних висот. У центрі страждань ліричного героя стоять болі рідного Борислава. Він не може змиритися з тим, хто нині фактично керує містом нафтовиків, бо бачить, що ці людці ведуть усіх до катастрофи. Здається, навіть Вселенська Любов не може відвернути Борислав від біди. Оптимізму у віршах нема, але й фаталізм відсутній, бо на все воля Божа і воля людей, які слідують Божим заповідям. Звертається поет і до тих, без кого важко нині уявити моральне життя Борислава: до Стефана Коваліва та Євгена Титикайла. Вони, мов світочі, вказують нам шлях. Важливо лише розгледіти його і піти ним. Заповідається, що на теренах Дрогобиччини народився ще один поет. Він іде своїм шляхом. Як завжди, матиме заздрісників. Головне, щоби автор прислухався до справедливої критики - і творив, творив, творив... Галина МАДЕЙЧУК

ФІЛЬОЗОФІЯ МАКСИМА ГІРЧИЦІ

Дай Боже вам здоровля, мої дорогенькі! Скучив за вами. Абисьте мені ніколи не хорували! Нє, я не знав, жи мій кумпель Місько Сендак така нендза. Єнший мій кумпель, Місько Янковський, балакав з Сендаком, і той казав, жи балотуватися в нардепи не буде. Вмикаю комп’ютер, заходжу на сайт Центральної виборчої комісії - є Михайло Дмитрович зареєстрований кандидатом у народні дупутати. Нє, ви бачили таке? Такого поважного можновлад-ця надурити. Та він самому Януковичу пожаліється - і копнуть Сендака. Цікаво, як вони між собою ділитимуть адміністративний ресурс? А моя Стефка минулого тижня знаєте з чого найбільше втішилася? З того, жи дрогобицькі дупутати висловили недовіру Януковичу. Моя кохана дружина вже давно казала, жи треба Віктора Фьодоровича визнати персонов нон грата в Україні й запроторити за грати. А дрогобицькі дупутати зворохобилися, бо гарант підписав так званий мовний закон Ківалова-Колесніченка. Нє, як ти хочеш “гаваріть паданєцкі”, то балакай, але навіщо ж усю Україну нагинати? Ще й запросив до себе на розмову так звану інтелігенцію - драчів, мовчанів, жулинських, стусів-молодших й іншу нечесну кампанію, яка заглядає до рота Януковичу, аби якусь премію їм підкинув. Те, що там затесався Кравчук, мені зрозуміло, бо той і маму рідну продасть, аби не сісти до буцегарні. Бояться колишні президенти Віктора Фьодоровича, ой, бояться, бо знає кицька, чиє сало з’їла! А гарант побалакав з ними про необхідність розвитку української мови - й наступного дня підписав той сумнозвісний закон услід за ще одним боягузом Литвином. А-на маєш ляпаса, так звана українська інтелігенціє! Не лізь близько до царя-сонечка, бо спечешся на квасне ябко. Вгадайте з трьох разів, кому Янукович доручив розробити заходи з захисту української мови? Азарову! Ото цирк на дроті! Будемо ми тепер захищені, як кури від лисиці! А моя Стефка не спинилася і вслід за дрогобицькими дупутатами оголосила вулицю Горішня Брама територією, вільною від Віктора Януковича! Га, як вам таке? Та я би мою Стефку давно до Києва відправив, але що буду без неї робити? Не голова, а комп’ютер, щосекунди видає геніальні ідеї! Подейкують, жи дрогобицькі дупутати на цьому не заспокояться і найближчим часом висловлять недовіру Азарову, Тігіпку, всьому уряду, всій Верховній Зраді. Правда, боюся, жи в них часу не вистачить, аби висловити недовіру Радзієвському, Коростельову та Метику, але то байка. Адже, як у спорті та сексі, головне - не результат, а участь! А я все більше переконуюсь, жи мій кумпель Вася Кирилич має бубу в голові. Так він навернувся до тих догналівців, як до мами рідної не навертався. Кажуть, жи Василько до рідно-го села вже не їздить, бо люди би ’го заклювали, адже вони таки правдиві греко-католики, а наш бандуриста служить якимось чехам, що були колись у спецслужбах. Як каже мій кумпель Тарасик Метик, панове, то трагедія! А як то файно в Дрогобичі напередодні виборів розколювати УГКЦ! Кремль радіє, московські попи радіють, а наш Василько, мов той сліпий кінь, оре свою борозну. Надумали дрогобицькі догналівці на Спаса провести хресний хід Дрогобичем. Та маєте свою парафію, тихесенько моліться, нікого не чіпайте, раз вас ніхто не зачіпає. Нє, хочуть показати, жи вони святіші за Папу Римського, якого зневажають. Коли говориш з догналівцями, ніби нормальні люди, а потім бачиш, жи вони чогось не доганяють, відповідають на твої запитання, як роботи, ніби їх хтось зазомбував. І все більше дрогобичан відходить до тієї секти. Можна, звісно, як міліція, похапати хлопців-догналівців, які заважали спокою можновладців у ратуші, а можна й владі трошки попрацювати, піти в народ, а не лише огульно звинувачувати догналівців у всіх дрогобицьких бідах. Дружина й донька одного високого можновладця вже заплутались у сітях догналівців. То чекаємо, доки ці зазомбовані роботи пороблять наших дітей і внуків моральними каліками? Агов, дрогобицька громадо, схаменися! А в Трускавці на площі Незалежності зробили вільний Інтернет-доступ. Приходиш зі своїм ноутбуком і хоч цілодобово на халяву користуйся мандрівками до соціальних мереж. Єдине, що засмучує, - це сморід від, даруйте на слові, гівна поні. То такі маленькі коники, що возять діток. Від того запаху нікуди не дінешся. Добре, що хоч справжні коні не їздять, а то би смороду було ще більше. У Дрогобичі на базарі джип влетів у каналізацію. Колеса застрягли, бо каналізація була прикрита фанерою. Коли люди заглянули вниз - а там декілька метрів провалля. А якби вночі якийсь п’яний хлоп ішов? Пропав би ні за цапову душу - і жодна міліція його б не відшукала! Може, після того, як джип туди втрапив, щось зроблять з тією каналізацією? На цій оптимістичній ноті дозвольте закінчити. Аби ваші внуки жили в незалежній Україні від Сяну до Дону!

ФІЛЬОЗОФ МАКСИМ ГІРЧИЦЯ ІЗ ГОРІШНЬОЇ БРАМИ



Создан 18 авг 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником