НА МІСЦІ СТАРОЇ ЦЕРКВИ ПОСТАВИЛИ КІОСКИ

 

НА МІСЦІ СТАРОЇ ЦЕРКВИ ПОСТАВИЛИ КІОСКИ




Аналіз стану охорони та збереження історико-архітектурної спадщини Дрогобича

 

Охорона та збереження історико-архітектурної спадщини будь-якого населеного пункту має свої складові. Ідеться про нормативну базу (чинне законодавство), дотримання законів органами місцевої влади, наукові дослідження.

Наукові дослідження давнього Дрогобича проводилися в минулому і тепер фахівцями Інституту “Укразахідпроектреставрація”, м. Львів, історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, окремими дослідниками. Інститут “Укразахідпроектреставрація”, який отримав кошти  від міста, виготував відповідну документацію, яка, незважаючи на певні недоліки, може бути підставою для забезпечення охорони історичного середовища.

Щодо обсягів дослідницьких робіт, проведених історичним факультетом Дрогобицького педуніверситету, то тут варто врахувати передовсім археологічні дослідження міста 2001 року (територія давнього церквища Пресвятої Богородиці ХVІ ст., давня Маріацька площа) і 2003 року (солевиварювальний завод, об’єкт періоду Київської Русі і пізніших століть), масові дослідження джерел періоду ХІV-ХІХ ст., на підставі яких були видані численні публікації, в т.ч. й книги. Мої особисті дослідження давніх церков і костелу, вежі ХVІ ст., історичної топографії міста увійшли до синтези – “Нариси з історії Дрогобича”, книги, яка видана масовим накладом і є доступною для всіх.

У відділі культури міськвиконкому зберігається документація, виготовлена Інститутом “ Укразахідпроектреставрація”, з якою я ознайомився. Звертаю увагу на дві мапи: 1. “Дрогобич. Історико-архітектурний опорний план. Визначення меж історичного ареалу. Межі та режим використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування м.Дрогобича Львівської обл.”, або “Історико-архітектурний опорний план”, затверджений Міністерством культури 21.10.2011 р. і відділом охорони культурної спадщини Львівської ОДА; 2. “Дрогобич. Історико-архітектурний опорний план. Визначення  меж історичного ареалу. Межі та режим  використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування м. Дрогобича Львівської обл.”, або “Проект зон охорони пам’яток” з тією ж датою затвердження.

Найперше, весь історичний центр давнього магдебурзького міста, включно з Малим Ринком, на території якого знаходиться теперішній ринок і колишній кінотеатр, входять до охоронної зони. Можна говорити, що територія історичного центру, колишнє середмістя, тобто місто в межах міських укріплень, які частково збереглися (наприклад, вали), могла би бути і більшою, але й окресленої території достатньо, щоб заборонити без проведення попередніх наукових досліджень, відповідного археологічного нагляду будь-які будівельні чи навіть аварійні або ремонтні роботи.

Добре відомо, що часто при закладенні тих чи інших котлованів під забудову викопується будівельне сміття, але часто там піднімаються знахідки історичної цінності (рештки кераміки, монети, цегла, кахлі). Яскравий приклад недбальства у ставленні до нашої спадщини – будівельні роботи під час спорудження пам’ятника Юрію Дрогобичу, коли в глибокому котловані за десять метрів від вежі ХVІ ст. і за 20-30 метрів від костелу ХІV-ХV ст. був поруйнований безцінний культурний шар. Але тоді принаймні охоронних карт не було.

Останнім кричущим фактом є цьогорічна забудова вул. Малий Ринок де, за нашими дослідженнями, знаходиться церквище давньої церкви Святої Трійці (ХVІ-ХІХ ст.). Місцезнаходження церкви точно фіксується за картою Фон Міга 80-х рр. ХVІІІ ст., яку ми публікували кілька разів, востаннє – в “Нарисах  з історії Дрогобича”, історію церкви я описав у книзі про церкву Трійці і т.д. До слова, об’єкт не нанесений на “Опорний план”, але там є символ – вірогідний культурний шар. Але навіть і без цього територія церквища входить до історичного ареалу, який знаходиться під охороною держави. Там треба проводити розкопки, а не будувати, місце ж зробити одним із священних у Дрогобичі, бо йдеться про церкву, право на спорудження якої українці вибороли у важкій боротьбі проти польського патриціату в середині ХVІ ст.

Можна навести чимало інших прикладів невігластва і невиконання  чинного законодавства при виконанні робіт різного роду в Дрогобичі. Душа болить і за недоліки згаданих опорних планів. Наприклад, церкви Св.Трійці і Воздвиження Чесного Хреста включені до охоронних меж, а територія сільзаводу – ні. Щоправда, вона заштрихована як територія пам’ятки, що також дозволяє проводити нагляд, але порушення там відбуваються щороку.

Позитивним моментом згаданих охоронних документів  є реєстр будівель Дрогобича ХІХ ст. – першої половини ХХ ст. (австрійської і другої польської доби), які отримали охоронні номери. Тобто якщо територія  вул. Шевченка не входить до охоронної зони, то об’єкти на ній таки мають охоронятися. Вони також безцінні, бо складають той неповторний вигляд Дрогобича, який має назву, за Шульцем, “магічного міста”.

Як висновок, порушую питання про те, чому карти охоронних меж міста, навіть зі згаданими неточностями, лежать спокійно у відділі культури, і ними не керуються різноманітні органи місцевої влади?

 

Леонід ТИМОШЕНКО,

декан історичного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук, професор  

 



Создан 22 сен 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником