ДРОГОБИЧ – МІСТО МАТЮКЛИВЕ

 

ДРОГОБИЧ – МІСТО МАТЮКЛИВЕ




Уже в понеділок актори театру “Альтер” читатимуть п’єси Подерв’янського. Це можна було би назвати культурною подією Дрогобича, якби в текстах письменника не було матюків.

Можна говорити про особливий філософський підтекст у творах Подерв’янського і стверджувати, що й матюки слід сприймати як невіддільну складову. Хтось піде ще далі й казатиме, що мова йде про нове слово у сучасній драматургії.

Але матюки залишаються матюками. Я в такому випадку завжди звертаюсь до класиків української літератури. Просто треба читати Шевченка, Франка, Лесю Українку… Щоб висловити свою думку, вони сміливо обходилися без матюків.

Мені заперечать. Мовляв, життя таке, що без матюків не обійдешся. Але в такому випадку давайте виставимо на сцену унітаз і покажемо, як людина ходить туди пісяти й какати, адже ми щодня справляємо свої фізіологічні потреби.

Є почуття такту, моралі, національних традицій. Але з цим, схоже, не хоче рахуватися група дрогобицьких так званих інтелектуалів, яка пропонує подібні дійства. Вони вважають себе лібералами, які сповідують європейські цінності. То запросять до Дрогобича Андруховича й Винничука, які пропонують віддати Крим і Донбас Росії, бо без цього, мовляв, нам Європи не бачити. При цьому нам кажуть, що спілкуються з письменниками, а політичні погляди цих людей їх не цікавлять. То тепер матюки Подерв’янського будуть лунати під соусом високого мистецтва.

Мене вже не дивує позиція громадськості і влади. Одна справа – проголошувати гасла, інша – робити конкретні справи. Влада і громадськість “проковтнули” роздавачів українських земель. “Проковтнуть” і матюки Подерв’янського. “Просвіта” в Дрогобичі вже давно зійшла на пси, Союз українок теж мовчить. Повсюдно панує філософія Ботокуда, висміяна Іваном Франком в однойменній поемці.

До речі, про Івана Франка. Чому б дрогобицькій владі не оголосити цей рік Роком Івана Франка? 100 років тому Іван Франко помер, а 160 років тому народився. Проте минуло вже два місяці, а я не можу пригадати жодного заходу, присвяченого вшануванню пам’яті великого українського письменника. Де ж нова гуманітарна політика, задекларована владою?

Я категорично проти заборони подібних заходів. Але точка громади й влади теж має бути присутньою. В іншому випадку, хочуть цього чи не хочуть наші політичні та громадські діячі, але вони просто солідаризуються з організаторами й учасниками цих дійств.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

27 лютого 2016 року

 

 



Создан 27 фев 2016



  Комментарии       
Всего 2, последний 1 год назад
Світлана Осипівна 29 фев 2016 ответить
Та минули вже совдепівські часи. Кожен має право робити те, що вважає за потрібне. А Подерв'янський - таки мистець і письменник на відміну від вас, добродію.
Костя-біженець 04 мар 2016 ответить
Як притко автор згадав Шевченка, Франка, Лесю Українку, але забув Котляревського, наприклад; згадав Андруховича й Винничука, але забув Карпу. Ще й Крим з Донбасом припхав, бо то має беспосереднє і безсумнівне відношення до мату в драматургії...
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником