ВИБОРИ ЗАКІНЧИЛИСЬ - ВИБОРИ ПОЧИНАЮТЬСЯ

 

ВИБОРИ ЗАКІНЧИЛИСЬ - ВИБОРИ ПОЧИНАЮТЬСЯ




Досвідчені політики знають, що наступні вибори починаються на другий день після закінчення попередніх. Хто нехтує цим золотим правилом, потім дорого розплачується у буквальному розумінні цього слова.

Вибори на Дрогобиччині принесли декілька сюрпризів. Насамперед слід сказати, що Роман Ілик набрав набагато більше голосів, ніж йому пророкували - фактично стільки ж, скільки всі інші кандидати в депутати.

Друга несподіванка, що фаворит перегонів у червні-серпні цього року Ігор Курус набрав так мало голосів. Або перегорів, або не знайшов своєї родзинки у цій виборчій кампанії.

Несподівано високе місце посів Павло Барнацький, на якого, схоже, ніхто не звертав серйозної уваги.

Фіаско очікувало на Михайла Задорожного, якому дехто пророкував перемогу, та Миколу Лагодича. Мабуть, їм самим слід розібратися в тому, що сталося, бо, схоже, до тверезих голосів друзів і опонентів вони не прислуховуються.

Як і прогнозувала “Тустань”, темною конячкою перегонів виявився Віктор Конц. Поки увага була зосереджена на представниках партії влади Михайлові Янковському та Михайлові Сендаку, які прогнозовано потерпіли нищівну поразку, Віктор Конц, скромний представник Державного управління справами Адміністрації президента, набирав очки у довірливих виборців. Врешті-решт з’ясувалося, що насправді він головний від влади на Дрогобицькому окрузі. В останньому номері своєї газети Віктор Конц фа-ктично поставив на коліна місцеве самоврядування Дрогобиччини, коли міські голови Борислава, Дрогобича, Стебника, Трускавця і голова Дрогобицької районної ради уклінно дякували київському гостю за надану матеріальну допомогу. В цивілізованих країнах після такого самобичування йдуть у відставку, але панам Фірману, Радзієвському, Пецюху, Козиру і Сікорі це не загрожує.

Комічним виглядало зняття з виборів на користь Михайла Задорожного кандидатів у депутати Тараса Гентоша, Тараса Курчика і Святослава Грабовського, тим більше, що прізвища цих добродіїв ми побачили у виборчих бюлетенях.

А ще вибори запам’яталися брудними технологіями, використанням брендів партій, до яких фактично не належиш, ведення виборчої кампанії на негативі проти опонента, а не на позитиві за себе.

Кидалась у вічі явна непрохідність окремих кандидатів й одночасно їхня непомірна амбітність. Усіх невдах виборці наказали гривнею, зробивши політичний вибір на користь сильнішого.

Для багатьох було несподіванкою, що “Свобода” на наших теренах набрала більше голосів, ніж “Батьківщина”. Це свідчить не лише про розчарування цією партією на всеукраїнському рівні, а й неякісним керівним складом на місцях. З іншого боку, й керівні кадри “Свободи” на місцях бажають бути кращими, так що нинішню перемогу не слід списувати на свій рахунок, просто зростає радикалізація людей, яким набрид окупаційний режим Януковича.

Хто дивиться в майбутнє, зробить правильні висновки й вчитиметься на чужих помилках. Проте є категорія людей, які вперто йтимуть до влади, і їх ніщо не здатне зупинити.

Можемо сказати, що з цього понеділка вже розпочалася виборча кампанія не лише  президентська, якою більше переймаються в Києві, а насамперед до місцевих органів влади. На Дрогобиччині теж засвітилися окремі кандидати в народні депутати, які можуть претендувати на посаду міських голів. Зокрема це Микола Тустановський, який уже був міським головою Борислава, Святослав Грабовський, який і не приховує свого бажання стати міським головою Трускавця. На посаду міського голови Дрогобича можуть претендувати Михайло Задорожний, Микола Лагодич і Віктор Возняк. Останній з таким же успіхом може стати і міським головою Трускавця. Ось тільки чи зупинить їх думка, що вони набрали недостатньо голосів у цій виборчій кампанії, щоби претендувати на успіх в наступній? Втім, ще є час, аби перебудуватися, накопичити достатньо фінансів і підібрати потужні команди, націлені на перемогу.

Хто дійсно може сподіватися на успіх, так це Павло Барнацький, який заручився підтримкою чверті бориславців, тим більше що він уже заявив про оголошення імпічменту бориславському міському голові Володимирові Фірману.

Мабуть, лише Ігореві Курусу та Вікторові Концу нецікавими видаються мерські перегони, тому що вони розраховували на більше.

Тут слід врахувати позицію Романа Ілика. Офіційно ставши народним депутатом України, він захоче мати на Дрогобиччині своїх людей у керівництві містами. Це нормальна практика, якщо врахувати, що можуть піти з державного бюджету чималі кошти, а також інвестиції. Краще розраховувати на порядність своїх, ніж постійно перевіряти чужих. Втім, тут усе залежатиме від громад міст Дрогобиччини. Обрання Романа Ілика народним депутатом України не означатиме автоматичної підтримки людьми кандидатів на міські голови, озвучені ним. Та й ці три роки до наступних виборів йому доведеться працювати з керівниками, з якими, можливо, він би не наважився піти в розвідку. Але такими є суворі реалії життя, бо, як і обіцяв, має стати народним обранцем і для тих, хто голосував проти нього.

Якщо хтось думає, що часу до виборів до місцевих рад ще достатньо, то він глибоко помиляється. Якщо  не робити щоденної чорнової роботи, то потім, як бідному студентові, ночі не вистачить для перемоги...

 

Анатолій ВЛАСЮК



Создан 31 окт 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником