ХОСЕ ТУРЧИК - АМЕРИКАНСЬКИЙ ШПИГУН?

 

ХОСЕ ТУРЧИК - АМЕРИКАНСЬКИЙ ШПИГУН?




 

Мабуть, нема в Дрогобичі людини, яка би не знала Хосе Йосиповича Турчика. А ще він відомий далеко за межами рідного краю. Людина легендарна, з незвичною біографією, об’їздив мало не всю Європу.

Пропонуємо вашій увазі ексклюзивне інтерв’ю Хосе Турчика газеті “Тустань”.

 

“ДЕВ’ЯНОСТО ВІДСОТКІВ НАСЕЛЕННЯ АРГЕНТИНИ МАЙЖЕ НА ТРИДЦЯТЬ РОКІВ ВТРАТИЛО НАДІЮ НА ПОКРАЩЕННЯ СВОГО ЖИТТЯ”

 

- Пане Хосе, Ви народилися в далекій Аргентині. Якою тоді була ситуація в цій країні?

- Всередині 50-х років в Аргентині відбулися серйозні зміни. Спочатку президентом обрали генерала Перона, який започаткував новий курс держави - хустісіоналізм (справедливість). Цей винахід генерала не відкидав капіталістичної ідеології, але поряд були введені елементи соціалізму. Зрозуміло, що багатим латифундистам і особливо американському капіталу не захотілося ділитися з бідними. Шляхом військового перевороту відбулося жорстоке придушення соціально-демократичних змін. Дев’яносто відсотків населення Аргентини майже на тридцять років  втратило надію на покращення свого життя.

Перон на підводному човні втік в Іспанію. Ескадрони смерті з ААА почали безпрецедентний терор проти невдоволених аргентинців. Тисячі профспілкових активістів, членів пероністської партії були вбиті або безслідно зникли. Хто стежить за подіями в Латинській Америці, знає це. Тільки тепер за ці звірства трибунали знову демократичних країн континенту засудили до довічного ув’язнення сотні колишніх генералів і полковників.

- А як вдалося вижити вашій сім’ї?

- Що стосується нашої сім’ї, то, зрозуміло, в ці буремні часи історії Аргентини ми потрапили в особливо небезпечну ситуацію. Батько був членом Комуністичної партії Аргентини з 1940 року, членом страйкового комітету в Буенос-Айресі та ще в 1946 році в Монтевідео підтвердив свою українську ідентичність і тим самим - приналежність до СРСР. Було прийняте рішення емігрувати в Європу.

 

“ДЕЯКИЙ ЧАС МИ ЖИЛИ В БРНО, ПОТІМ НАС ПРИВЕЗЛИ В ДРОГОБИЧ”

 

- Вдалося це зробити?

-Так. Деякий час ми жили в Брно, потім нас привезли в Дрогобич, де поселили на другому поверсі залізничного вокзалу. Тут і почалась трагедія осмислення величезного абсурду, що являв собою СРСР і його керівна сила - Комуністична партія.

Неперевершена за своїм масштабом і нахабством пропаганда СРСР в Аргентині мала немалий вплив і на моїх батьків. Мама мріяла працювати в колгоспі. Батько з переконливою щирістю очікував, що в країні рівності і братерства нарешті перестане боятись за наступний день.

 

Анатолій ВЛАСЮК

 

(Далі буде)

 

 



Создан 17 ноя 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником