ХОСЕ ТУРЧИК - АМЕРИКАНСЬКИЙ ШПИГУН?

 

ХОСЕ ТУРЧИК - АМЕРИКАНСЬКИЙ ШПИГУН?




 

(Закінчення. Початок у NN42-43)

 

 

- Розчарованого електорату завжди вистачає. Лицемірство, продажність, зради наших партійних бонз з так званого демократичного блоку тільки рішуче збільшують прихильників так званих комуністів України, які, за великим рахунком, до ідеології тих же комуністів Західної Європи, Південної Америки дуже далекі.

 

“У НАС ВСЕ НАВПАКИ, НІЖ У ЯПОНЦІВ”

 

- Пане Хосе, Ви відповіли, чому Вас толерували як американського шпигуна. Зрештою, був такий час і така система. Але чому в інших часових координатах та за інших політичних умов Вас називали аргентинським комуністом, а дехто продовжує це робити й зараз?

- Наприкінці вісімдесятих - на початку дев’яностих років з великим ентузіазмом я сприйняв зміни, які відбувались в Україні. Ні хвилини не сумнівався, що це гігантська дешева підробка соціалізму, що СРСР мусить бути демонтований до кінця. Ейфорія швидкої несподіваної перемоги демократичних сил не дала змогу задуматись (а чи хтось хотів думати?), як з соціалізму в частині державної, комунальної, колгоспної власності по справедливості перейти до приватної власності. Такого досвіду в природі не існувало, але до сьогодні перерозподіл цієї власності в кожному місті чи селі відбувається несправедливо.

- Але ж була віра, що до влади прийдуть чесні люди.

- Пане редакторе, уявіть собі, що в окремому місті Дрогобичі влада хворобливо чесна, всі понад двадцять років незалежності боролася за розумний і чесний підхід до комунальної власності. А чому ні? Ми, галичани, справжні українці, серед нас немає лицемірства і продажності. У нашому керівництві нема москалів, жидів, китайців. Ми всі браття! Ось і я так думав, що ми зможемо бути прикладом до наслідування для наших братів зі Сходу України. Помилився!

- Що ще від самого початку змін в Україні Вас насторожило?

- Знову-таки несподівана перемога демократичних сил проявилась у непродуманому й поспішному проекті будівництва Соборної України через прирівнювання до спільного знаменника всіх мешканців держави незалежно від віросповідання, мови, історичного досвіду. Причому висловлювання і дії багатьох професійних українців носили досить брутальний і категоричний характер і були недопустимі з точки зору толерантності, свободи і демократії щодо інших українців зі Сходу. Це чистої води новітній большевизм. Чим все скінчилося, ми бачимо. За понад двадцять років незалежності мешканці Півдня та Сходу України не стали нашими твердими союзниками. Вони залишились іншими. Олігархат сповна скористався з цього, збагатившись непомірно. Тепер капітал, по суті, вирішуватиме дуже багато, але сподіваюсь, що не все.

Ось за ці та подібні висловлювання справжні галичани, непримиренні борці за Україну від Дону до Карпат назвали мене аргентинським комуністом. До речі, за приблизно те саме Мирослава Мариновича тепер дехто називає ліберастом. Будь тепер мудрим!

- Кажуть, Ви маєте вдома трьох мавпочок...

- Недавно мій приятель Артур привіз мені із Нідерландів у подарунок трьох мавп, виготовлених із червоного сандалового дерева. Згідно з філософією зен японської релігії шінто, є притча про трьох мавп. Одна з них закриває лапками свої очі, інша - вуха, а третя - рот. Своїм жестом перша мавпа говорить: “Я не бачу зло і дурість”. Друга каже: “Я не чую зло і дурість”. А третя: “Я не розмовляю зі злом і дурістю”. Це все має на увазі не традиційне фатальне українське прислів’я “Моя хата скраю - нічого не знаю”, і не хочу знати. У японців же все навпаки: не дивлюсь, не слухаю і не говорю погано. Мовляв, я скраю від поганого. Кожного дня по багато разів бачу перед очима цих мавпочок і думаю, наскільки їхні фігурки відповідають стану українського громадянського суспільства. Правда, у нас все навпаки, ніж у японців...

 

Анатолій ВЛАСЮК



Создан 15 дек 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником