ПОЛЬОТИ ОЛЕКСІЯ РАДЗІЄВСЬКОГО НА ГЕЛІКОПТЕРІ УВІ СНІ ТА НАЯВУ, АБО РУКОПАШНИЙ БІЙ З ДРОГОБИЦЬКОЮ ГРОМАДОЮ

 

ПОЛЬОТИ ОЛЕКСІЯ РАДЗІЄВСЬКОГО НА ГЕЛІКОПТЕРІ УВІ СНІ ТА НАЯВУ, АБО РУКОПАШНИЙ БІЙ З ДРОГОБИЦЬКОЮ ГРОМАДОЮ




 

           Напередодні звіту дрогобицького міського голови, який відбувся 3 лютого 2013 року, мені зателефонували представники комунальних служб і державні службовці з органів влади. Вони повідомили, що їх силоміць заганяють у неділю до Народного дому імені Івана Франка, причому мають прийти за годину-півтори до дійства, аби зайняти наперед зазначені місця.

Здається, владу нічого не навчив звіт Олексія Радзієвського за підсумками 2011 року, коли було грубо порушене право громади на правдиву і достовірну інформацію. За великим рахунком, усе відбувалося за тим самим сценарієм, хоча супротивникам міського голови вдалося дещо його поламати.

Насамперед учителі та підприємці з ринку на Пилипа Орлика зайняли не відведені для них місця ближче до сцени, так що багатьом комунальникам і державним службовцям, які мали імітувати беззастережну підтримку діяльності Олексія Радзієвського, довелося шукати собі місця під сонцем подалі від провладного тіла. Крім того, Михайло Ваврин самочинно сів збоку президії і відсік будь-які дії секретаря міської ради Тараса Метика фільтрувати записки, відкидаючи незручні, як це той прекрасно робив на минулому звіті міського голови.

Нагадаємо читачам, що на сесії Дрогобицької міської ради, яка відбулася 31 січня 2013 року, було відкладено питання про так звану оптимізацію чи фактично про закриття шкіл, а без згоди підприємців на ринку на Пилипа Орлика тепер не можна переносити їхніх робочих місць. Але і вчителі, і підприємці розуміють, що це до пори, до часу, адже влада при слушній нагоді знову повернеться до цих питань. Їхні викрики із залу на відверту брехню Радзієвського чи образу окремих осіб не доходили до вух міського голови. Він продовжував свідомо вводити в оману дрогобицьку громаду, рапортуючи про буцімто досягнуті успіхи та про те, що жити стане ще краще, ще веселіше.

Олексій Радзієвський “порадував” дрогобичан цифрами про кількість мільйонів гривень, вбуханих у дороги, які перетворилися на танкодроми після короткочасної відлиги. Він також розповів про ймовірність будівництва ще двох фонтанів цього року в місцях масового скупчення людей. Говорив і про те, що здадуть стадіон, бо на це є гроші. Одним словом, дрогобичан очікують райдужні перспективи. Звичайно, якщо вірити на слово Олексієві Радзієвському. А йому вже не вірять, хоча чимало дрогобичан оплесками зустрічали його слова. Причому є й такі, що щиро вірять в обіцяне міським головою, хоча багато хто пізніше зізнавався, що плескав у долоні, бо всі так робили, або мусив так робити під пильним оком начальника.

Вірнопідданість Радзієвському доходила до фарсу. Скажімо, з майже п’ятдесяти записок, які дійшли до нього із залу, абсолютна більшість була подячними. Дякували за ремонти у під’їздах і на дорогах, за вкручені лампочки на ліхтарях і таке інше. В інших записках просили Радзієвського відремонтувати продірявлені дахи чи ті ж під’їзди або дороги, і міський голова звично говорив, що цього року – дивовижний збіг обставин! – це все є в плані, так що автори записок будуть ощасливлені. Щирий сміх у залі – як з боку супротивників, так і прихильників, - викликали слова Олексія Радзієвського про його безкорисливість. Як казав у таких випадках відомий театральний режисер Костянтин Станіславський: “Не вірю!”. А коли наприкінці зустрічі міському голові піднесли розкішний букет квітів і корзину з квітами, то в залі поруч з оплесками було чути крики осуду. Можливо, дівчата, які таким чином вітали Олексія Васильовича, були щирими в своїх почуттях, за що удостоїлися поцілунків від міського голови, але багато хто сприйняв це як доволі награну і банальну ситуацію, яка зовсім не красить авторів сценарію. А якщо врахувати, що перед початком зустрічі у фойє грав духовий оркестр, то відчувалося щось радянське, хіба що буфетів не вистачало.

Проте Олексій Радзієвський допустив ряд проколів. Зокрема мова йде про вчителів восьмої школи. Він сказав, що не набрано учнів до першого класу. Це виявилося неправдою. Першачки є, як і ті учні, які набрані до першого класу для навчання в 2013-2014 роках. Друга відверта брехня стосувалася того, що вчителі нібито допустили прогули під час відвідування сесії Дрогобицької міської ради 31 січня 2013 року. Насправді прогулів нема, бо міський голова повинен знати, що хтось міг бути вихідний цього дня, у когось міг бути один чи два уроки, а хтось написав заяву про відгул без збереження заробітної плати. До речі, комісія відділу освіти зафіксувала, що прогулів справді не було. Але й це не виявилось аргументом для міського голови, бо він сказав, що, мовляв, знаємо ми цю комісію, можуть написати все що завгодно. Зрештою, вчителі зрозуміли, що Олексій Радзієвський не зважає на факти, а користується недостовірною інформацією, підсунутою підлабузниками, а тому добиватимуться правди іншими законними методами. Крім того, міський голова знову зіштовхує лобами людей у педагогічних колективах. Так, він заявив, що якщо не буде оптимізації, то технічні працівники не отримають належних доплат, як це було в попередні роки. Втім, вчителі, скажімо, шістнадцятої школи, куди планують перевести педагогічний і учнівський колективи восьмої школи, розуміють, що їм доведеться віддати значну частину годин, а тому не в захваті від новацій міського голови. Так само й технічні працівники восьмої школи повинні усвідомити, що навряд чи хтось із них потрапить до шістнадцятої школи. Так що краще мати зарплату й добиватися через суд належних нарахувань, а не вірити в байки Радзієвського про те, що жоден із освітян не буде обділений увагою влади.

Олексій Радзієвський вів себе цинічно і нахабно, ображаючи людей, говорячи відверту неправду, як у випадку з відомим громадським діячем Богданом Юзефівим чи активісткою Лідією Надкерничною. Відчуття власної безкарності та вседозволеності аж ніяк не красить дрогобицького міського голову.

Потребує висвітлення ще один факт, який впав в око всім присутнім. На звіті були присутні молодики спортивної статури. Спочатку їх хотіли посадити в крісла, аби чим менше дрогобичан могли комфортно слухати міського голову, а коли це не вдалося, вони стояли в проходах. Частина з них під орудою керуючого справами міськвиконкому Євгенія Шильника не пускала людей, які хотіли передати записки Олексієві Радзієвському безпосередньо в руки Михайлові Ваврину. Це не вдалось, а тому записки йшли через передні ряди, зайняті працівниками ратуші і найбільш відданими міському голові керівниками державних установ. Чи всі вони дійшли до адресата?

Трагіфарс розігрувався на сцені, коли відомий у Дрогобичі та Трускавці п.Плеханов, який керує школою рукопашного бою свого імені, намагався відібрати крісло у Михайла Ваврина на сцені. Постає запитання: хто уповноважив його виконувати функції охорони Радзієвського від дрогобицької громади? Тим більше, що Михайло Ваврин – депутат Дрогобицької міської ради. Ні Олексій Радзієвський, ні Тарас Метик не зробили зауваження своєму захиснику щодо його протиправних дій.

За лаштунками негідна поведінка любителів рукопашного бою продовжилася. Оскільки відомий журналіст і поет Роман Пастух не знайшов вільного місця у залі, він пішов за сцену. Звідти його намагалися витурити. На законну вимогу показати документи, бійці невидимого фронту відповіли відмовою. Якби не втручання міліціонера, невідомо чим би закінчилося це протистояння. Пропоную правоохоронним органам зайнятися цією ситуацією. Можливо, мова йде про злочин, панове міліціонери і прокурори?

… Олексій Радзієвський під час свого звіту сказав, що літає над Дрогобичем на гвинтокрилі і бачить діряві дахи. Як зрозуміли дрогобичани, що літає він у своїх фантазіях, мабуть, не лише у снах, а й наяву, видаючи бажане за дійсне. Головне, через власну забудькуватість не уявити себе Карлсоном і не випасти з гвинтокрила, а то пропелера за спиною Олексій Васильович точно не має…

 

Анатолій ВЛАСЮК

 



Создан 04 фев 2013



  Комментарии       
Всего 1, последний 4 года назад
Очевидець 04 фев 2013 ответить
Анатолій, Ви все бачите через свою призму, взагалі події відбувалися наступним чином: п.Ваврин вибіг на сцену і почав себе зухвало вести по відношенню до п.Радзієвського та п.Метика викрикуючи, що він буде усе контролювати та не дасть п.Радзієвському порушувати конституцію України і дурити чесний нород. Вихоплював мікрофон, забрав крісло у мера Дрогобича вирвавши з його рук, так що треба було Вам краще придивитися на ті події які розвивалися на сцені. Ваврина так ніхто зі сцени і не попросив лише один молодий чоловік спробував зупинити його ганебні дії, але йому так це і не вдалось тому що до Ваврина не застосовувалась фізична сила. Записки до Ваврина люди передавали без перешкод це усі бачили не вигадуйте з якимись там молодиками. Старший чоловік якого Ви назвали Пастухом всеж таки рвався на сцену до Ваврина, який доречі тричі з ігнорував Пастуха відмовившись підійти до нього, і це зауважте все відбувалось під час звіту Радзієвського, можливо Пастух вів себе неадекватно коли викрикував за кулісами "Я хочу до Ваврина", але добре що підійшли працівники міліції та забрали дещо схвильованого Пастуха. Міліціонери з ним поговорили пять хвилин і Пастух вже й підсміховувався так як би нічого не відбувалось. Я Вам скажу шановний пишіть правду і Ви будете відомим а на таких речах спекулювати гріх.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником