РОЗКОЛ СЕРЕД БОРИСЛАВСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ

 

РОЗКОЛ СЕРЕД БОРИСЛАВСЬКИХ ЖУРНАЛІСТІВ




 

У середовищі бориславських журналістів ніколи не було єдності, але з минулого року ці протиріччя стали помітні, що називається, неозброєним оком.

Насамперед серед журналістської братії Борислава існують не просто різні, а полярні точки зору щодо особи Романа Соловчука, редактора газети “Нафтовик Борислава”. Багато хто пам’ятає його “героїчне” минуле, коли він за совєтів паплюжив “українських буржуазних націоналістів”. Відчувши демократичні віяння, він хутко переметнувся на бік тих, хто будував незалежну Україну. Романові Соловчуку вдалося віднайти свою нішу в цьому процесі, обслуговуючи можновладців і непогано заробляючи, про що свідчать понад чотиритисячна пенсія та понад тритисячна зарплатня. За такі “бабки” можна й вишиванку на грудях роздерти, клянучись у вірності неньці Україні!

Романові Соловчуку вдалося створити монополію на слово в Бориславі, фактично сімейною зробити газету “Нафтовик Борислава”, в якій вирішальним є слово редактора, а таке поняття, як “свобода слова” взагалі на дух не переноситься.

Але навіть у тих умовах чимало журналістів, фактично залежних від Романа Соловчука, виявляли зразки громадянської мужності. Чого вартує страйк трудового колективу, скерований проти редактора “Нафтовика Борислава”.

Але часи змінюються. Роман Соловчук обрав іншу тактику, аби вийти сухим із води. Минулого року він вирішив організувати ще одну первинну Спілку журналістів України на противагу існуючій. На думку багатьох, зроблено це було з порушеннями, але, очевидно, Роман Соловчук має високих покровителів в області та Києві. Він притягнув до нової спілки дружину та доньку, які працюють у редакції й мають такий же стосунок до професійної журналістики, як морська свинка до моря. Вдалося зацікавити й декого з тих, хто раніше бунтував проти нього, але тепер виявився у соловчуковому зашморгу, бо на носі пенсія. Знайшов Соловчук слабкі місця й у інших спілчан, перетягнувши їх на свій бік.

“Геніальний” задум Романа Соловчука зі створення нового спілчанського осередку журналістів став зрозумілим зараз, коли його прихильники висунули свого патрона на звання Заслужений журналіст України. Чимало голосувало за це з великим сум’яттям у душі, поступаючись власною совістю, але, як кажуть, потяг уже пішов.

Нахабство Соловчука викликало обурення з боку журналістів, які не піддалися ні його тиску, ні на його лестощі. Колишній “золотоперий галанівець”, який знущався над українцями, тепер має стати Заслуженим журналістом України?

Ті, хто не в соловчуковій журналістській організації, підготували звернення, яке передадуть деяким народним депутатам України. Мета документу: не допустити, аби Романові Соловчуку присвоїли звання Заслуженого журналіста України. На думку підписантів, ця людина не має морального права носити це високе звання.

Чи не вперше Роман Соловчук отримує такий організований спротив з боку людей, які щиро сумніваються в його професійних і моральних якостях. Проте він має занадто високих покровителів з різних служб, аби не розуміти, що боротьба буде важкою. Але кінцевий результат має бути один: Роман Соловчук повинен бути звільнений з посади редактора “Нафтовика Борислава” і відповісти за свою діяльність.

 

Анатолій ВЛАСЮК



Создан 15 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником