ЧИ ПОТРІБНА ВЛАДІ ОПОЗИЦІЯ?

 

ЧИ ПОТРІБНА ВЛАДІ ОПОЗИЦІЯ?




 

Саме на цю тему говорили учасники Дискусійного клубу, які минулого четверга, 7 лютого, зібралися на своє чергове, двадцять восьме, засідання.

Коли напередодні я пропонував обговорити це питання, всі усміхалися, бо відповідь, здавалося, була очевидною: жодної опозиції владі не потрібно. Проте під час дискусії вдалося глянути на цю проблему глибше. Тим більше, що й привід знайшовся. Напередодні зі звітом перед дрогобицькою громадою виступив міський голова Олексій Радзієвський.

Учасники Дискусійного клубу вважають, що опозиція не потрібна слабкій владі. Слабкій владі не потрібна і громада. Слабка влада діє підпільно, кулуарно розв’язує за рахунок громади свої власні проблеми, що й спостерігаємо у Дрогобичі. Про щось подібне ми вже говорили на першому засіданні Дискусійного клубу, але, як бачимо, ситуація кардинально не змінилась.

Голова Товариства “Юрій Дрогобич” Володимир Кондзьолка запропонував теоретичні викладки розуміння опозиційності, але учасники жадали насамперед практичної розмови, з виходом на конкретні результати. Цього, на жаль, знову не сталося, бо одна справа - поговорити, а інша - практично втілити в життя сказане.

Саме цю особливість підмітила громадська активістка, приватний підприємець Лідія Надкернична, яка вперше брала участь у засіданні Дискусійного клубу. Вона декілька разів зверталася до його учасників з настійливим проханням: “Та робіть щось!”.

Оливи в запальний тон дискусії підлив Роман Пастух, який розповів про свої сутички з представниками школи рукопашного бою пана Плеханова. “Тустань” у минулому числі вже писала про цей інцидент. Як пам’ятає читач, бойовики виштовхували п.Пастуха зі сцени, коли в Народному домі імені Івана Франка звітував дрогобицький міський голова Олексій Радзієвський. Подібного ставлення до представників громади не було за всі роки незалежності України. Це ще раз підкреслює той факт, що маємо слабку владу, яка боїться громади. Роман Пастух написав скаргу дрогобицькому прокуророві з приводу цього випадку.

Чимало претензій на засіданні Дискусійного клубу було висловлено й на адресу опозиції. Звичайно, українці діють за принципом: хто везе, того ще й б’ють, але в даному випадку такий підхід був виправданий.

Про що мова? Не секрет, що лідери опозиційних партій на своїх засіданнях, в тому числі й на Координаційній раді Блоку національно-демократичних сил Дрогобиччини, приймають одні рішення, а депутати від цих нібито опозиційних партій на сесіях Дрогобицької міської ради голосують за зовсім інше, що йде врозріз з лінією керівництва. Про це говорять давно, але віз стоїть на місці.

Керівник Координаційної ради Михайло Ваврин зауважив, що на цю тему говоритимуть на черговому засіданні цього органу, яке мало відбутись у вівторок, 12 лютого. Проте, схоже, знову нічого з цього не буде. Лідер дрогобицької міської організації “Батьківщини” Роман Москаль так і не дав чіткої відповіді на запитання, чи виключать із партії тих депутатів, які фактично “лягли” під міського голову.

І хоча учасники Дискусійного клубу говорили, що на місцевому рівні не може бути ніякої опозиційності, а слід насамперед розв’язувати господарські питання, і тому серед депутатів навіть однієї політичної сили можуть бути розбіжності з приводу того чи іншого питання, - всі прекрасно розуміли, що мова йде про інше. На цьому, власне, зробив а-цент громадський діяч Хосе Турчик. Насправді триває боротьба між командою Олексія Радзієвського і слухняних депутатів, з одного боку,  і жменьки опозиціонерів у Дрогобицькій міській раді, з іншого. Перші безсоромно дерибанять громадське майно, а опозиція безуспішно намагається цьому протистояти. Характерний приклад - надання ділянок під так звані сади. А потім з’ясовується, що документи переробляють так, що на місці потенційного саду вже зводиться хатинка. Причому до цього процесу долучилися не лише депутати Дрогобицької міської ради, які за шмат землі виявляють свою лояльність до міського голови й голосують на сесіях так, як йому потрібно, а й їхні родичі та родичі їхніх родичів. Попри те, що Олексій Радзієвський під час свого звіту говорив, що кожний дрогобичанин може запросто написати заяву й отримати десять соток, всі розуміють, що заява далеко не кожного дрогобичанина розглядається на сесії. На черзі дехто стоїть десятки років, а хтось через підставних осіб володіє багатьма земельними наділами.

Можливо, комусь здасться абсурдним, що до опозиціонерів у Дрогобичі належить керівник міської організації Партії регіонів Сергій Гориславський, але такими є реалії життя. Саме він разом з представником “Батьківщини” Михайлом Вавриним є найбільшим опозиціонером серед депутатів Дрогобицької міської ради. Так що справді мова йде не про політичну опозицію, а про, якщо можна так висловитися, господарську. Адже не лише депутати, а й представники громади виступають проти господарської політики чи, вірніше, її відсутності, яку здійснюють Олексій Радзієвський і члени його команди.

Знову на порядок денний вилізла проблема так званої оптимізації навчального процесу, іншими словами, закриття двох шкіл у Дрогобичі та однієї у Стебнику. З’ясувалося, що впродовж двадцяти останніх років на восьму школу, яку хочуть приєднати в Дрогобичі до шістнадцятої, надходила мінімальна кількість коштів. Вчителі з цього навчального закладу, які були присутні на цьому засіданні Дискусійного клубу, вважають, що їхню школу цілеспрямовано готують до знищення, бо саме приміщення занедбане. Натомість школам, в яких директорами працюють лояльні до міського голови особи, щороку з бюджету скеровують чималі суми. І справа не в тому, що ці навчальні заклади є більш потужні, ніж восьма школа, а в них навчається набагато більше учнів. Мова йде про справедливе дотування, про встановлення відповідної суми, яка би виділялася на кожного учня, незалежно від того, в якій школі він навчається. Звичайно, необхідні й цільові вливання на конкретну школу, але ж не можна цього робити впродовж десятиліть, тримаючи восьму школу за Попелюшку.

З іншого боку, якби влада діяла не підкилимно, а прозоро, пояснила ситуацію, зустрілася з учителями й батьками, - можливо, такого протистояння не виникло б, і громада би зрозуміла, що восьму школу дійсно слід перевести у шістнадцяту.

Вкотре на Дискусійному клубі йде мова про передстрайкову готовність дрогобицької громади. Занадто несправедливою стосовно неї є діяльність чи, вірніше, відсутність такої з боку нинішньої влади. Це яскраво підтвердив на звіті своїм цинічним і зухвалим виступом Олексій Радзієвський. Фактично в Дрогобичі встановлена демократія меншості, адже тих, хто голосував проти нинішнього міського голови, як і тих, хто просто не прийшов на вибори, все-таки більше, ніж тих, хто віддав перевагу Олексієві Радзієвському. І ось ця меншість, хоча й обрана демократичним шляхом, нав’язує дрогобицькій громаді своє бачення справ. Саме тому Олексій Радзієвський, а особливо члени його команди повинні нарешті зрозуміти, що вони підзвітні громаді, що вони є її слугами, а народ, за Конституцією України, - найвищим джерелом влади. Натомість у Дрогобичі спостерігаємо зовсім інше, протилежне до того, що передбачене чинним законодавством. Дійшло до абсурду: можновладці, які живуть і жирують на гроші платників податків, не допускають дрогобичан у ратушу, якщо це загрожує їхньому спокою і розміреному способу життя. Так приймайте нормальні рішення, які не йдуть всупереч людським бажанням, і на вас ніхто навіть не звертатиме увагу.

Чи не вперше учасники Дискусійного клубу поділилися на поміркованих і тих, хто вимагає рішучих дій стосовно нинішньої дрогобицької влади.

На сайті tustan.io.ua читайте детально про дискусію на цьому засіданні, а також переглядайте світлини. Відео-звіт дивіться на Ютубі за посиланням “Інтерв’ю Анатолія Власюка 28 Дискусійний клуб”.

 

Анатолій ВЛАСЮК



Создан 16 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником