РОМАНТИК ДРОГОБИЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

 

РОМАНТИК ДРОГОБИЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ




 

Нещодавно Мирославові Івановичу Глубішу виповнилося шістдесят. Поважна дата, аби можна було її оминути.

Мирослав Іванович Глубіш увійшов в історію Дрогобича як перший міський голова, обраний на демократичних засадах. Ще Україна не виборола свою незалежність, а в Дрогобичі вирувала боротьба з комуністичною машиною. Мирослав Глубіш відіграв у ній значну роль.

Іронія долі полягає в тому, що понад двадцять років тому Мирославові Глубішу довелося боротися з тим, хто нині став міським головою Дрогобича. І не вина, а швидше біда першого демократичного голови в тому, що ні він сам, ні дрогобицька громада виявилися не готовими до викликів часу.

Спочатку була ідея, яку підтримувала абсолютна більшість дрогобичан. Це була ідея незалежності України. Неправда, що незалежність України звалилася нам до ніг, як манна небесна. За неї боролося не одне покоління, в тім числі й ті, хто нині посивів і втратив здоров’я.

Але склалося враження, що, отримавши незалежність, українці не знали, що з нею робити. Не стали винятком і дрогобичани. Свої зусилля слід було насамперед скерувати на розв’язання насущних господарських проблем - тим більше в ситуації, коли антиукраїнські сили спочатку оговтались від поразки, а потім пішли в рішучий наступ. Замість цього в Дрогобичі розпочалися чвари між представниками національно-демократичних сил, а відсутність міцних господарських кадрів призвела до сучасної руїни міста. Замість них до влади дорвалися спритники від політики, відверті шахраї та злодії.

Найбільше розчарування українці мали від діяльності чи, вірніше, бездіяльності Віктора Ющенка. Але були й менші розчарування. Не став винятком і Дрогобич, розчарувавшись у Мирославові Глубішу і в багатьох членах його команди, які нині опинилися по різні боки барикади.

Можна звинувачувати Мирослава Глубіша в недалекоглядності, але кожний час має свого керівника. Тоді, коли треба було виявити рішучість і мужність, був Мирослав Глубіш. Кожний наступний міський голова щось та й корисне робив для Дрогобича, але загалом ситуація виявилася неконтрольованою. Нинішній міський голова Олексій Радзієвський, якого фактично обрали на знак протесту проти руйнівної для Дрогобича політики попередника Миколи Гука, теж не зумів опанувати ситуацію.

Кожний приходить на світ, аби виправдати Боже призначення, але не всім це вдається. Мабуть, Мирослав Глубіш краще за всіх знає, що йому вдалося в цьому житті зробити, а де він допустився прикрих помилок. Зрештою, життя на цьому не закінчується, і ще багато можна зробити для рідного міста і дрогобицької громади. Проте, як би там не було, Мирослав Глубіш уже навічно вписав своє ім’я золотими літерами в історію Дрогобича. Чи не пора на знак подяки присвоїти йому звання Почесного громадянина Дрогобича?

У ці ювілейні дні ми бажаємо Мирославові Івановичу Глубішу міцного здоров’я, сімейного затишку, родинного благополуччя, вірних друзів, радості від кожного прожитого дня і філософського ставлення до життя.

 

Анатолій ВЛАСЮК



Создан 22 фев 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником