CТАН ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ДРОГОБИЧІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

 

CТАН ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ДРОГОБИЧІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ




Стан шкільної освіти в Дрогобичі: проблеми і перспективи

 

Учасники Дискусійного клубу неодноразово зверталися до проблем освіти на Дрогобиччині. Чергове, тридцять друге засідання, яке відбулося 7 березня, було присвячене проведенню громадських слухань у цій галузі.

Вчителі восьмої школи, які взяли участь у дискусії, розповіли про візит Олексія Радзієвського до цього навчального закладу. Вони бояться, що міський голова поклав око на їхні приміщення і тепер сюди прийдуть бізнесові структури, а школа таки припинить своє існування. Йшла мова і про роль колишнього директора Осипа Фурдина в руйнуванні школи.

 

“На громадських слуханнях мають почути всіх зацікавлених у розв’язанні тієї чи іншої проблеми”

 

Одним із організаторів громадських слухань є керівник Асоціації “Нові Горизонти” і редактор однойменної газети Олександр Магльона. За його словами, на одному із засідань Дискусійного клубу вже була озвучена дуже важлива для освітян Дрогобича і Стебника проблема – так звана оптимізація, про яку ще деколи говорять як про реформування освітньої галузі. Ця оптимізація, як він зазначив, є недолугою, оскільки громадськість не мала жодної інформації, яким чином влада її задумала, наскільки вона є виправданою, прозорою, зрозумілою для більшості тих, хто потрапив під неї. В ході того засідання й прозвучала пропозиція провести громадські слухання. За останні десять років у Дрогобичі, на жаль, не було проведено жодного громадського слухання. Це думка Олександра Магльони, бо те, що ніби провели під маркою громадських слухань, здебільшого було профанацією, аніж фаховим підходом до проблеми. На громадських слуханнях мають почути всіх зацікавлених у розв’язанні тієї чи іншої проблеми.

Провести громадські слухання по освіті взялись Олександр Магльона і Святослав Сурма. Для Олександра Магльони важливо, хто проводить таку роботу, які в нього моральні критерії, фаховий підхід. Маємо приклад “міжсобойчиків”, які проводять нібито громадські організації, але це понижує авторитет громадських організацій, можливість їхнього впливу на владу. Тема громадських слухань має бути зрозумілою для більшості дрогобичан. Робоча назва громадських слухань – “Стан шкільної освіти в Дрогобичі: проблеми і перспективи”. На звіті міського голови прозвучали реляції, які ми звикли чути з року в рік: скільки є медалістів, переможців конкурсів і таке інше. “Як на мене, - каже Олександр Магльона, - це як середня температура по лікарні”. Такий звіт – профанація дослідження проблеми. Можна зрозуміти правила гри, оскільки міський голова має дати позитивний звіт, всі документи готує відділ освіти.

Нещодавно відбулася робоча зустріч з представниками відділу освіти, де були оголошені підсумки опитування. Багатьох вразили, наприклад такі дані. З ким би хотіла спілкуватися громада щодо проблем освіти? Менше двох відсотків хотіли би спілкуватися з депутатським корпусом, 10 відсотків – з батьками, 15 відсотків – з фахівцями-освітянами, 25 відсотків – з міським головою, 50 відсотків – з начальником управління відділу освіти. Петро Сушко був здивований і запитав, чи не ображатиметься міський голова. Але ж це “хліб” освітян, а міський голова повинен опиратися на ті дані, які виходять із відділу освіти.

Основою громадських слухань є різні джерела інформації, методологія проведення, люди, які проводять захід, аналітичні напрацювання, які змушують владу прислуховуватися до ситуації. Група підтримки відділу освіти акцентувала увагу на успішних школах, на тому, як працюють вчителі. З цим можна погодитись, але створення умов для роботи шкіл – це досить суб’єктивна картина. “Школа може бути, як картинка, - підкреслив Олександр Магльона, - бо за даних умов із будь-якої школи можна зробити картинку”. Друга теза, яка прозвучала, - знову є бажання діставати бруд зі шкільних проблем. Але суть не в цьому, а в тому, щоби визначити орієнтири, які дозволять прийняти правильне рішення. І навпаки – недостатня поінформованість, певна заангажованість у позитив – можуть призвести до того, що громадські слухання будуть не лише не фаховими з точки зору їх підготовки, а й мало-результативними, тому що відбудеться така собі невеличка суперечка між тими, хто потрапляє під оптимізацію.

До цього часу під час проведення цієї кампанії мало зголосилося людей, які би, почувши про цю проблему, сказали, що готові взяти участь у них. Треба вміти добувати інформацію, аналізувати її, навіть якимось чином ризикувати. У світі громадські організації готують альтернативні звіти до будь-яких проблем. На жаль, Україна в цьому пасе задніх.

 

“ЧЕРЕЗ ТАК ЗВАНУ ОПТИМІЗАЦІЮ ВЧИТЕЛІ БОЯТЬСЯ ЗА СВОЄ МАЙБУТНЄ, НЕ ВИСЛОВЛЮЮТЬ ВЛАСНОЇ ДУМКИ”

 

Ще один організатор громадських слухань, керівник громадської організації “Небайдужі Дрогобичани”, Святослав Сурма зазначив, що спробує буде лаконічним, але йому би хотілося розкрити клубочок проблем, які вартувало би розв’язати. Яка є проблема? Кількість дітей падає, це одна тенденція. Вартість комунальних послуг зростає, це друга тенденція. Відповідно з’явився вакуум фінансування, а відтак – і термін “оптимізація”, що означає по суті скорочення витрат на освіту. Долили оливи до цього вогню львівські чиновники, які кожному місцевому керівникові від освіти сказали про те, що вони повинні скорочувати витрати. І кожний відділ освіти думає, в який спосіб він буде скорочувати ці витрати.

А як інші розв’язують ці проблеми? Святослав Сурма розпочав з Європи, куди ми хочемо потрапити. У Бельгії більша половина шкіл курується батьками учнів. І відповідно таких проблем у них не виникає. Вони знаходять спосіб, як ці проблеми розв’язати. Якщо в Польщі виникає проблема фінансування школи, існують громадські організації, які беруть ці школи під свою опіку, створюють громадський менеджмент. Держава далі фінансує цю школу, але громадськість відповідно вже регулює ці кошти, адміністративні витрати, використовуються волонтери і таке інше. Тобто ці два приклади показують, що в Європі роль громадськості надзвичайно велика. Громадськість перебирає на себе розв’язання багатьох проблем. А ми й надалі залишаємося радянською державою. Для нас це все поки що далеко. Але ми повинні знати про європейський досвід.

А як у сусідніх містах? Святослав Сурма навів приклад Самбора, де зрозуміли, що зі школами теж треба щось робити. Вони об’єднали позашкільне навчання (а це п’ять закладів), залучення школярів у них зросло на 20 відсотків, скоротились адміністративні витрати. Був створений навчальний комплекс школа-садочок. Здавалося б, це економія, але з’ясувалося, що під такі нові утворення з області йдуть додаткові кошти. І такими кроками Самбір закрив цю проблему.

Що робить Борислав? За словами Святослава Сурми, там основний акцент зробили на енергозберігаючих технологіях. У трьох школах поставлені нові вікна, утеплили приміщення. В планах зробити це ще в чотирьох школах. Фактично скорочується складова формування комунальних послуг. Питання оптимізації вирішують у такий спосіб.

У Дрогобичі, зазначив Святослав Сурма, вирішили три пари шкіл об’єднати. Відповідно вивільняються приміщення трьох шкіл, а три школи ніби поповнюються учнями і педагогічними колективами. Всі знаємо ситуацію, яка склалась. Це було прийнято дуже раптово, не очікувано, відповідно був протест від педагогічних колективів, які не мали гарантії про своє працевлаштування. Протестували батьки, бо знали, що треба возити дітей не знати куди. Піднялися громадські організації, оскільки побачили в цьому включення політичних процесів. Школа, яка вивільняється, - це є приміщення, земля. Проглядається зацікавленість певних бізнесових структур, які через політичні структури, тобто депутатів, лобіюють свої інтереси. Більше того, навіть ходять розмови про те, що конкретним людям виплачені конкретні суми за те, щоби це було зроблено, і ті, хто отримав гроші, обіцяють, що це буде здійснено. Але тиск, який був здійснений на депутатів, відвернув цю проблему тимчасово. Ми на сьогодні не маємо проблеми про злиття і закриття шкіл, але, наприклад, остання зустріч міського голови у восьмій школі засвідчила про те, що це буде відбуватися. Восьма школа є дуже цікавою. Там є парк, стадіон, приміщення, там багато що можна бізнесовим структурам отримати. І відповідно ситуація залишається досить гострою.

Святослав Сурма вважає, що громадські слухання слід провести якнайскрупульозніше, пройти всі етапи, бо є важливим, аби включилася громадськість, яка за інерцією залишається ще пострадянською і не проявляє активності. Громадські слухання мають пройти наприкінці квітня – на початку травня. До цього має відбутися круглий стіл. За тиждень від оголошення громадських слухань було проведено ряд зустрічей. Було спілкування з учителями і реакція керівника відділу освіти, який провів ґрунтовну радіопередачу, в якій виклав масу цікавої інформації, яку вартує знати й аналізувати, від неї відштовхуватись і йти далі. Була зустріч в університеті, де викладачі погодилися допомогти й посприяти.

Необхідно зібрати 500 підписів у підтримку для проведення громадських слухань. “Без них ми не проведемо громадських слухань”, - наголосив Святослав Сурма. Є хороша задумка: через людей, які підтримають проведення громадських слухань, поширити анкету, в якій можна спробувати отримати відгук людей про освіту. Звісно, певна думка щодо цього є, але краще знати її безпосередньо від тих батьків, пересічних громадян Дрогобича. Є люди, які допоможуть скласти анкету. Відтак активісти беруть підписні листи, просять допомоги у громадськості, аби зібрати ті підписи й провести громадські слухання.

Це, як зазначив Святослав Сурма, технічне питання, а є ще змістова складова громадських слухань. За рахунок так званої оптимізації, яка впродовж останніх двох чи чотирьох років проходила, зробили вчителів або людей, які працюють на державній роботі, німими. Вони бояться за своє майбутнє, вони є малослівні. Коли виходиш з ними на контакт, є проблема. Громадські слухання мали би пройти для них стимулюючим душем, коли можна говорити, коли треба говорити, що можна досягнути якихось персональних позитивних рішень.

Святослав Сурма провів декілька розмов з питання про програму розвитку освіти на Дрогобиччині. Це актуальний документ, в якому мають бути втілені наші побоювання і спосіб вирішення тих проблем, які є. Така програма минулого року завершилася. Було би цікаво почути звіт керівника відділу освіти, яка вона була, що виконано, що зроблено. Тепер буде розроблятися програма до 2017 року. Було би дуже цікаво, щоби наші напрацювання, в тім числі й громадських слухань, лягли в її основу.

На думку Святослава Сурми, момент прозорості відділу освіти має дуже цікаві моменти. Скажімо, навіть директори шкіл не знають того чи того, вони, з’ясовується, непоінформовані. Тобто інформація, яка розпрацьовується у відділі освіти в Дрогобичі, прикривається. Було би дуже гарно запропонувати створити свій сайт або сторінку на міському сайті, де би вони давали інформацію про бюджети, про новини, які є в освітній галузі, про державні програми, про гранти, залучення європейських коштів, тобто де би можна було безпосередньо вести спілкування  і не доводити до ситуації вибухонебезпечності, коли раптово приймається таке рішення на сесії, коли зворотньо відміняється і починається розмова. Це би мав бути один із аспектів, про який можна говорити.

Важливим є момент залучення інших коштів, ніж із бюджету. Наприклад, у Дрогобичі на репетиторство в рік іде декілька мільйонів гривень. У світі це дуже активно використовується, це називається тюторство, тобто систематизуються знання учнів. Ми би могли обдумати і запропонувати, в який спосіб ці кошти, по-перше, легалізувати, організувати таке навчання, коли би була відповідальність. Оскільки це тіньове, відповідальності нема. Святослав Сурма вважає, що  можна було би оформити десятки робочих місць, і цю тему вартувало би підняти.

Важливою, на думку Святослава Сурми, є кадрова політика. Сьогодні директор, учителі призначаються, по суті, одноосібно, в це коло входить керівник відділу освіти і міський голова. Було би гарно, якби в положення про відділ освіти була внесена відповідальність за призначених осіб, були внесені критерії оцінки роботи призначених осіб. Але про це не говориться і кулуарно все вирішується. Дрогобич перенасичений педагогічними кадрами, є величезна спокуса цим зловживати.

Є важливим, щоби самі педагогічні колективи запровадили у себе в школах розмови на тему, які проблеми вони бачать, як їх розв’язувати, і їхня роль у розв’язанні цих проблем. Святослав Сурма сподівається, що у школах це буде проведено, а журналісти поширять цю інформацію. Важливо вийти на круглий стіл з пропозиціями вчителів, щоби була видна їхня роль у цьому процесі.

У дискусії також взяли участь депутати Дрогобицької міської ради Михайло Ваврин і Юрій Яцків, громадські діячі Хосе Турчик і Богдан Гринчишин, колишній освітянин Василь Лялюк, журналіст Володимир Ключак, юрист Валерій Каленюк, помічник депутата Львівської обласної ради Святослав Грабовський, вчителі восьмої школи та інші. Всі висловили цікаві думки.

На сайті tustan.io.ua читайте детальніше про дискусію, а також переглядайте світлини. Відео-звіт шукайте на Ютубі за посиланням “Інтерв’ю Анатолія Власюка 32 Дискусійний клуб” (12 епізодів).

 

Анатолій ВЛАСЮК



Создан 13 мар 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником