ПАМ’ЯТНИК ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ В БОРИСЛАВІ: ДРУГА СПРОБА

 

ПАМ’ЯТНИК ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ В БОРИСЛАВІ: ДРУГА СПРОБА




 

15 березня 2013 року в сесійній залі Бориславської міської ради відбулися так звані громадські слухання щодо встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку.

Кажу так звані громадські слухання, бо на них прийшло з півтора десятка бориславців. Сесійна зала все-таки передбачала більшу кількість людей. Можна все списати на непогоду, бо того дня снігом замело бориславські вулиці, у школах відмінили навчання, а транспорт на багатьох напрямках був паралізований. Але Борислав усе-таки є містом, а не глухим селом, тому наслідки стихії не такі вже й катастрофічні, щоби всі зацікавлені бориславці не могли добратися до “білого дому”. Радше спрацьовує ефект непоінформованості, накладений на байдужість громади. Так було вже наприкінці минулого року, коли місцеві засоби масової інформації (газета, телебачення і радіо) повідомили про звіт міського голови, а до Палацу культури прийшло всього два бориславці, один з яких, за його ж власним зізнанням, забрів випадково. Попри великі суми, які надаються з міського бюджету цим засобам масової інформації, вони все-таки неналежним чином виконують функцію інформування. Заангажованість на владу, не цікавість й інші фактори сприяють тому, що їх мало читають, слухають і дивляться.

З іншого боку, слід констатувати, що бориславська громада збайдужіла до краю. Це ж треба так опустити бориславців, аби вони навіть не намагалися впливати на хід подій у місті!

Для чого бориславській владі знадобилися громадські слухання? Вона хоче до 200-ліття від дня народження Тараса Григоровича Шевченка встановити йому пам’ятник. Ідея хороша, якби не багато але…

Насамперед у мене склалося враження, що думка громади владі не потрібна, бо “вірне” рішення вже прийняте: пам’ятник стоятиме між центральною бібліотекою і приміщенням міської ради. Можливо, навіть площу там розіб’ють і назвуть іменем Шевченка. Їдеш вулицею Шевченка, завертаєш на площу Шевченка і потрапляєш до пам’ятника Шевченку. Три в одному, просто, як борщ!

Відчувалося, що під час презентації місць для пам’ятника представники влади надавали перевагу саме цьому розташуванню. Принаймні про це відкритим текстом говорили керівник відділу гуманітарної політики Бориславської міської ради Роман Тарнавський, головний архітектор міста Тарас Баумкетнер, секретар міської ради Ігор Мельник, заступник міського голови Сергій Оленич. Останній зауважив, що на проектно-кошторисні роботи та сам пам’ятник з міського бюджету можуть виділити 300 тисяч гривень, а ось впорядкування площі Тараса Шевченка – за городянами. Мовляв, слід розпочати збір коштів на святу справу.

Побіжно згадали й про інші ймовірні місця розташування пам’ятника Тарасові Шевченку. Насамперед, звичайно, на площі Івана Франка. Тут ще 22 травня 1991 року освятили камінь й на меморіальній дошці написали, що на цьому місці стоятиме пам’ятник Кобзареві. Не судилося! Зібрані громадські гроші дивним чином розтанули, мов бориславський туман, розвіялися бориславським вітром. Щоправда, в Бориславі діє громадська організація, якою керують Любов Папка і Володимир Веприк. Громадським активістам вдалося закумулювати на рахунку в банку 26 тисяч гривень, які вони готові передати на будівництво пам’ятника.

Щодо цього місця, то виникають певні сумніви. Багато хто вважає, що буде зле, якщо пам’ятник Шевченкові стоятиме навпроти пам’ятника Франку. Крім того, так званий фонтан позаду освяченого каменя аж ніяк не сприятиме осягненню композиції загалом. Резон в цих зауваженнях є, хоча мене турбує інше. Своє слово повинні сказати священики. Адже камінь освячено, і просто так цим фактом знехтувати не можна. Будь-яке порівняння кульгає на обидві ноги, але тут, мабуть, маємо те ж саме, що і з церковним шлюбом. Одним словом, просто так знехтувати освяченим каменем владі, мабуть, не вдасться.

Говорили і про ймовірність спорудження пам’ятника Шевченку на місці, де колись перед міською радою стояв пам’ятник Леніну, але, очевидно, не можна Пророка ставити на місце ідола.  До речі, монумент Леніна вкрали десь на межі 2000-го року. Важив він декілька тонн, крадії спокусилися на бронзу. Теперішній пам’ятник Шевченку буде обронзований лише зверху, бо так дешевше.

Нарешті дійшли до місця, де пам’ятник Шевченку мав би стояти, бо так постановили досвідчені люди – архітектори, один з яких уже покійний, - біля парку, навпроти податкової. Зрештою, це їхнє авторське право,  яким бориславська влада так легко хоче знехтувати.

Колишній головний архітектор Борислава Володимир Гнатюк зауважив, що зараз взагалі не час для пам’ятників. Слід чекати, на його думку, кращих часів, коли матимемо більше грошей, щоб облагородити територію біля парку й сам парк, а пам’ятник має стояти саме там, де його задумали встановити архітектори, які найкраще розбираються в цих справах.

Колишній завідувач відділу культури Андрій Спас і його брат Юрій говорили не стільки про пам’ятник Шевченку, скільки про пам’ять про нього, а це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Мені ж згадалася публіцистична праця “Жерці імпрези” покійного Провідника Всеукраїнської організації “Тризуб” імені Степана Бандери Василя Іванишина, в якій він висміяв тих, хто готовий сидіти в президіях, встановлювати пам’ятники, виступати на мітингах. А за цим – порожнеча душі, невігластво, топтання по національній ідеї. Схоже, імпрезіоністи беруть гору в Бориславі.

Можливо, влада не наважиться ось так відразу прийняти потрібне для себе рішення і проведе ще одне громадське слухання – цього разу повноцінне. А, можливо, створить організаційний комітет, до якого увійдуть “потрібні” люди, які приймуть “правильне” рішення.

Пам’ятник Шевченкові в Бориславі потрібен. Але це має бути рішення громади, а не можновладців і тих, хто до них присмоктався в надії, що їхні імена озвучать при відкритті монумента як таких, що найбільше долучилися до цього. Чи має це стосунок до вшанування пам’яті Шевченка? Звісно, що ні. Сумно, браття, сумно…

Детальніше про громадські слухання читайте на сайті tustan.io.ua і переглядайте світлини. Відео-звіт про подію шукайте в Ютубі за посиланням “Анатолій Власюк Борислав Пам’ятник Шевченку” (15 епізодів).

 

Анатолій ВЛАСЮК



Создан 17 мар 2013



  Комментарии       
Всего 2, последний 4 года назад
vladimirborkov60 18 мар 2013 ответить
У мене, можливо, дурне запитання: а що, Борислав уже подолав усі проблеми і залишилася лише одна - пам'ятник?
степан бориславський 19 мар 2013 ответить
Грошей не було і не буде ніколи, але пора вже завершувати цю чвертьстолітню епопею з побудовою пам'ятника. Або перейменуймо Борислав у село і поставмо на цьому крапку. Звичайно, що в першу чергу треба робити дороги, але це зовсім інші кошти, які фінансуються з державного і обласного бюджетів.
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником