СКІЛЬКИ НАСПРАВДІ РОКІВ ДРОГОБИЧУ?

 

СКІЛЬКИ НАСПРАВДІ РОКІВ ДРОГОБИЧУ?




 

Дрогобицька влада хоче 2016-го року святкувати 925-ліття Дрогобича. Проте Леонід Тимошенко, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, декан історичного факультету, вважає цю дату, м’яко кажучи, помилковою - як з історичної точки зору, так і виходячи зі здорового глузду.

Саме про це й говорили на своєму черговому, тридцять п’ятому засіданні, учасники Дискусійного клубу, яке відбулося 11 квітня 2013 року.

Леонід Тимошенко каже, що 1991 року Дрогобич гучно відсвяткував своє 900-рі-ччя. Проте нема жодних документів, які би підтверджували дату заснування міста. В історичній науці прийнято говорити про першу писемну згадку населеного пункту, і саме з цієї дати вести літочислення. Першу писемну згадку про Дрогобич знаходимо 1387 року, так що можемо достеменно говорити лише про 625-ліття древнього міста. Різниця у триста років говорить лише про невігластво дрогобицької влади, тим більше, що Леонід Тимошенко звертався до неї з цього приводу, та й і його публікації на цю тему мали би бути відомі керівникам ратуші.

Проте ще за радянських часів дрогобицький міськвиконком прийняв 1988 року рішення про святкування ювілею міста, виходячи, мабуть, насамперед з ідеологічних міркувань й не маючи на це жодних підстав. З різних причин дійство відкладалось, але потім йому все-таки дали “зелену вулицю”.

Доволі кумедним може видатися факт, якщо Кабінет Міністрів України, до якого звернулася дрогобицька влада, профінансує випуск ювілейної монети з нагоди ... 925-ліття Дрогобича. Це стане справжньою знахідкою для нумізматів, коли за триста років до події випускають пам’ятний знак.

Жарти жартами, але дискусія виявилася серйозною, пройшла на високому фаховому рівні й засвідчила, що дрогобичани з великим інтересом ставляться до свого минулого.

Свою точку зору професор Леонід Тимошенко висловив у газетній публікації, яку “Тустань” вмістила у минулому числі, так що детально на цьому зупинятися не будемо. Звернемо увагу лише на те, чого не було в публікації.

Він наголосив на тому, що будь-яка дата в історичній науці є умовною. На жаль, Дрогобич, за його словами, не має об’єктивної дати заснування міста, на відміну від більшості населених пунктів.

Професор Леонід Тимошенко зазначив, що незабаром у Львові у професійному виданні має вийти його стаття про Дрогобич. Це дослідження з різних джерел на базі артефактів. Уперше він постарався зібрати  легенди. які існують про древнє місто. “До 70-80-х років чотирнадцятого століття ми не маємо писемних згадок про Дрогобич”, - наголосив учений.

Певної дати святкування річниці Дрогобича, як це прийнято у всьому світі, Леонід Тимошенко теж не може запропонувати дрогобицькій громаді. Натомість влада, за його словами, відверто спекулює датою заснування Дрогобича. “Для чого вони роблять із нас невігласів і просто знущаються над академічною наукою?” - задав він риторичне запитання.

Леонід Тимошенко нагадав, що професор Дашкевич у середині 90-х років опублікував в одному історичному журналі в Києві статтю, як у радянський час фальшували метрики міст. Він це пояснював у площині ідеологічній, економічній. Якщо заокруглювали дату міста до ювілейної, то передбачалося, що Москва дасть гроші на святкування, ці кошти можна було пустити на благоустрій, щось збудувати. На думку Леоніда Тимошенка, щось подібне сталось і в Дрогобичі, коли напередодні так званого 900-ліття в місті збудували залізничний міст на вулиці Стрийській.

Якби у Леоніда Тимошенка запитали, чому історики мовчали тоді з приводу так званої ювілейної дати, то відповідь доволі проста: це початок 90-х років, перехід до незалежності України, це була ейфорія. “А під час ейфорії, знаєте, аргументи не беруться до уваги”, - підкреслив він. А потім у науково-популярній літературі багато авторів якось намагалися це обґрунтувати.

Які ж найраніші писемні згадки про Дрогобич ми маємо? У Львівському акті є згадка про Дрогобич, яка датована 1387 роком. Це ніби перша згадка про древнє місто. Є синхронна згадка про Дрогобич у так званому “Списку городів руських дальніх і ближніх”, який є літописним списком, тобто не має дати. Якщо раніше покійний академік Ісаєвич брав цей документ у Воскресенському списку, то тепер долучили згідно методології академіка Шахматова й інші списки. Якщо в радянський час список датували в діапазоні 1377 року до 1382, то сьогодні уточнили датування. Датується цей список в діапазоні між 1375 і 1381 роками. Хоча й це датування є умовним. Тому можна взяти 1375 рік для Дрогобича, але не раніше.

Леонід Тимошенко зазначив, що відповідний текст з цього приводу, очевидно, буде обговорений на ученій раді історичного факультету, можливо, навіть на вченій раді університету. “Не довіряють Тимошенку, то, може, довірятимуть усьому університету?” - вкотре задав він риторичне запитання. На його думку, влада хоче опустити Дрогобич у якийсь вже навіть не радянський час, бо тоді казали, що це умовна дата. “Нас опускають ще нижче, в якийсь допотопний час, - наголосив він. - Хочуть, щоби з нас сміявся увесь цивілізований світ”.

У декого виникають сумніви щодо дати заснування Дрогобича, і пов’язують це з будівництвом костелу в місті. Професор Леонід Тимошенко зазначив, що пояснюється все дуже просто. 1392 рік - це офіційне джерело заснування костельної парафії. Але ніхто на сьогодні точно не знає, коли точно цей храм був збудований. Більше того, чи справді 1392 року його почали будувати? Є дата посвячення костелу. Це відбулося вже на початку шістнадцятого століття. “Може, його будували років сто”, - висловив припущення учений. Але навіть у ті часи, часи пізнього Середньовіччя, муровані споруди в Галичині здебільшого не будувались. Якщо брати сакральне зодчество, українське зокрема, воно здебільшого було дерев’яним. Муровані споруди в Київській Русі та Галичині були великою рідкістю. Можна назвати Успенський собор у Галичі. Коли в Дрогобичі заклали перший камінь під будівництво костелу, - ми цього не знаємо. Як правило, в таких невеличких населених пунктах, яким був у чотирнадцятому столітті Дрогобич, подібні споруди могли будуватися дуже довго.

Виникають сумніви і щодо того, що на наші терени прийшли поляки і, мовляв, заснували Дрогобич. Усім відомо, що Дрогобич був у княжі часи, а тут раптом нам пропонують святкувати невідомо який ювілей.

Леонід Тимошенко зазначив, що академічна наука вивчає різні впливи, в тому числі польські, на наші території. Але в Самборі свого часу був затверджений герб, в основі якого олень з простріленою стрілою шиєю. Нинішня влада хоче витягнути стрілу із шиї оленя на тій підставі, що, мовляв, олень -  український, а стріла - польська. Те саме можна сказати, чи поляки заснували Дрогобич, адже нема, на жаль, писемної згадки про древнє місто княжої доби.

Свого колегу підтримав кандидат історичних наук, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Богдан Лазорак, який зробив акцент на археологічних розкопках. Вони теж доводять, що абсолютною нісенітницею є вважати те, нібито Дрогобичу “стукне” 925 років. Просто нинішня влада, як і попередні, додає один рік щороку від встановленої в 1988-ому дати, і нема кому зупинити цей процес.

Учений також зупинився і на внеску краєзнавців, які писали й пишуть на історичну тематику. Свого часу ця просвітницька діяльність мала свій вплив на наших краян. Проте нині цього недостатньо, адже до історії слід підходити з наукових позицій.

Участь у дискусії взяли депутат Дрогобицької міської ради Михайло Ваврин, освітянин Василь Лялюк, депутат Стебницької міської ради Микола Варивода, краєзнавці Юрій Кульчицький і Володимир Садовий, громадські діячі Валерій Каленюк і Хосе Турчик, журналіст Ярослав Баран та інші.

Детальніше про хід дискусії читайте на сайті tustan.io.ua, тут же переглядайте світлини. Відео-звіт шукайте в Ютубі за посиланням “Анатолій Власюк 35 Дискусійний клуб” (11 епізодів).

 

Анатолій ВЛАСЮК     

 



Создан 15 апр 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником