ЯК МАРГАРЕТ ТЕТЧЕР СТАЛА “ЗАЛІЗНОЮ ЛЕДІ”

 

ЯК МАРГАРЕТ ТЕТЧЕР СТАЛА “ЗАЛІЗНОЮ ЛЕДІ”




Трапилося це з легкої руки тодішньої радянської газети “Красная звезла”. Про цей епізод у своїй книжці “Маргарет Тетчер” розповідає французький історик і адвокат Жан Луї Тьєріо.

Маргарет Тетчер очолювала Консервативну партію Великобританії, але ще не була прем’єр-міністром, оскільки її політична сила знаходилася в опозиції до лейбористів.

Наприкінці липня 1975 року прем’єр-міністр Великобританії Гарольд Вільсон відбув до Фінляндії, аби підписати Гельсінські угоди. Заключний акт був підписаний 1 серпня 1975 року. Він підвів підсумки Другої світової війни, підтвердив непорушність кордонів, сформулював десять принципів взаємин між державами-учасницями.

Одним із головних питань стало питання прав людини. В травні 1976 року Юрій Орлов створив у Москві Громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод. Вона збирала факти порушення прав людини в СРСР й інформувала уряди країн-учасниць. До Гельсінської групи, як її стали називати, увійшли знакові фігури – Людмила Алексєєва, Олена Боннер, Олександр Гінзбург, Натан Щаранський та інші. Упродовж 1976 – 1977 років Гельсінські групи були створені  в Україні, Литві, Грузії та Вірменії.

Але це все буде пізніше. А напередодні від’їзду Гарольда Вільсона до Гельсінкі Маргарет Тетчер звернулася до нього із Челсі з фактичним попередженням: “Ми повинні працювати заради справжнього послаблення напруги, але в наших переговорах зі Східним блоком ми повинні погоджуватися зі словами і діями, які будуть сприяти справжній розрядці. Потік слів, який прозвучить під час зустрічей на самміті, не буде значити нічого, якщо він не буде супроводжуватись якимись позитивними діями радянських керівників, які показують, що їхня поведінка дійсно змінилась”.

Голос Маргарет Тетчер став фактично єдиним войовничим застереженням європейського політика, закликом тверезо дивитися на Гельсінські угоди.

Уже через декілька місяців стало зрозуміло, що Маргарет Тетчер була права. 19 січня 1976 року вона виголосила у Кенсінгтоні одну зі своїх знаменитих промов. Лідер англійських консерваторів говорила про стратегічну загрозу, яка зависла над Великобританією та її союзниками. На думку Маргарет Тетчер, ця загроза “велика, як ніколи, за всю нашу історію” і “йде від потужної сили, яка прагне до експансії”.

Жан Луї Тьєріо стверджує, що свого ставлення до Росії, як звично називали Радянський Союз, Маргарет Тетчер не змінить аж до приходу до влади Михайла Горбачова. Автор книги наводить її слова: “Росією керує диктатура людей терплячих, які мають довгострокову мету, людей, які зараз перетворюють свою країну на першу найпотужнішу морську і військову державу в світі. Вони роблять це не лише з метою оборони. Така велика країна, чия територія в більшій своїй частині має сухопутні кордони, не потребує того, щоби будувати найпотужніший військовий флот у світі тільки тому, щоби захистити свої кордони. Ні, росіяни прийняли рішення встановити своє панування над усім світом, і вони дуже швидко шукають і знаходять способи стати найпотужнішою імперією, яка будь-коли існувала в світі. Члени радянського політбюро можуть не турбуватися про напливи і відливи громадської думки. Вони роблять так, що гармати у них проходять перед маслом, тоді як у нас майже все проходить перед гарматами”.

Промова Маргарет Тетчер прозвучала врозріз з ідеями розрядки. Міністр закордонних справ Великобританії Джим Каллаген спростував “безпідставні висловлювання підпалювачки війни”. Радянський міністр закордонних справ Андрій Громико заявив, що ці висловлювання “приносять шкоду радянсько-англійській дружбі”.

Проте англійська преса в цілому прихильно поставилася до висловлювань Маргарет Тетчер. Прозвучала думка, що Великобританія не бажає, аби їй нанесли ще один удар на кшталт удару Гітлера. Характерними були заголовки статей у “Таймс” і “Дейлі телеграф”: “Захід демонструє схильність до потурання” й “Істина про Росію”.

На цьому тлі несподіваний подарунок, який увійшов в історію, зробила Маргарет Тетчер газета “Красная звезла”. Вона назвала її “залізною леді із Заходу”. Задумка радянських спецслужб і журналістів принизити Маргарет Тетчер насправді дала їй у руки чудове гасло. ТАРС підхопив це прізвисько, його розповсюдила преса всього світу.

Насамкінець автор книги про “залізну леді” пише: “Як іронічно зазначає Маргарет у мемуарах, “вони не спеціально, а випадково вознесли мене в ранг їх найголовнішого супротивника в Європі; вони не могли мені зробити кращого подарунку”. Гордон Ріс (займався питаннями зв’язків із громадськістю – А.В.) відразу побачив, яку користь можна винести з прізвиська. Декілька тижнів потому по редакціях усіх газет пішло фото Меггі (так називали Маргарет Тетчер її прихильники – А.В.) у військовій формі, коли вона командувала танком. Так для історії вона назавжди залишиться “Залізною леді”. Дякуємо Радянській армії!”.

 

Анатолій ВЛАСЮК



Создан 31 авг 2013



  Комментарии       
Всего 1, последний 3 года назад
gndf 02 сен 2013 ответить
тетчер така сама жидівська ідіотка як жидЮля
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником