БОРИСЛАВ ПРОВІВ У ВІЧНІСТЬ ІГОРЯ НИЖНИКА

 

БОРИСЛАВ ПРОВІВ У ВІЧНІСТЬ ІГОРЯ НИЖНИКА




Ігор Нижник не дожив декілька днів до сумного ювілею смерті сина Олега. Сьомого жовтня виповнюється п’ять років, як той відійшов у Вічність. Тепер вони поруч лежатимуть на цвинтарі. Так заповів Бориславський Поет.

 

Ігоря Нижника не стало 28 вересня. Третій інфаркт доконав його. Їхній лік розпочався у Бориславі й був пов’язаний з однією із книжок автора. Чоловік, який взявся її видати, не до кінця виконав свої зобов’язання. Ігор Нижник зліг у лікарню, а чолов’яга до останнього мордував бориславців своєю монополією на Слово, яке так плекав у своїй творчості Ігор Нижник. Цьому ницому чоловічкові вистачило нахабності ще й виступити під час похоронів. Немає краю людській підлоті...

... Ігор Нижник народився 26 квітня 1935 року у селі Добрівляни Дрогобицького району. Закінчив місцеву школу, Дрогобицьке музичне училище, після армії - Дрогобицький державний педагогічний інститут (тепер університет) імені Івана Франка.

Він працював викладачем у Бориславській музичній школі (нині - Бориславська школа мистецтв). Деякий час очолював міський відділ культури, працював кореспондентом-організатором Спілки письменників України. Пізніше перейшов на творчу роботу.

Перші літературні кроки Ігор Нижник робив на сторінках газети “Нафтовик Борислава”. Багато літ очолював Бориславське літературне об’єднання імені Стефана Коваліва.

Ігор Нижник є автором поетичних збірок “Нива”, “Живиця”, “Місячне коло”, “Оновлення”, “Коріння пір”, “Вічний рух”, “Сійся-родися”, “Право на сльозу”, “Білі вівці на Чорній горі”, “Корона”, “Рубаї”, “Ліра”, “Дзвін”.

Він також написав повісті “Бескиди”, “Доброслав”, “Галайда”, романи “Хліб і кров”, “Чорний легінь”, дилогію “Легенди гір”.

Ігор Нижник товаришував з моїм покійним батьком, часто бував у нас вдома, дарував свої книги.

В останні роки влітку він частенько на декілька днів навідувався до Борислава. “Куди біжете, Ігоре Йосиповичу?” - “На фазенду”. Так він називав свій маленький будиночок у самому центрі Борислава. Хоча він помер у Києві, де жив останнім часом, але заповів поховати себе в Бориславі. “Я - бориславський поет”, - якось сказав під час однієї зустрічі. Мабуть, для нього це було найвищим званням.

... Останнього вересневого дня біля ошатного будиночку N19 на вулиці Міцкевича зібралися друзі й близькі Ігоря Нижника. Приїхали дружина Зореслава з синами Зоряном і Антоном. Вінки, вінки, вінки... У передпокої сумні мелодії грає струнний квартет... Відбувається панахида... Священик говорить прості й звичні слова про те, яким людяним і талановитим був Ігор Нижник... Домовину забивають цвяхами... Церква... Цвинтар...

Закінчився земний шлях Ігоря Нижника. Вічная Вам пам’ять, Бориславський Поете!

 

Анатолій ВЛАСЮК



Создан 04 окт 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником