Тустань № 502

 
 

Тустань № 502




З Новим роком і Різдвом Христовим!


№ 41 (502) 22 - 31 грудня 2009 року ЦІНА 25 КОПІЙОК

www tustan.io.ua е-mail:vlasjuktustan@rambler.ru тел. 067-3678019

Провінційний щоденник

РІК СТЕПАНА БАНДЕРИ

Микола Гук оголосив 2009 рік у Дрогобичі Роком Степана Бандери. Міський голова виявився звичайнісіньким “жрецем імпрези”, про що писав бандерівець Василь Іванишин.
Рік, що відходить у минуле, не став для Дрогобича бандерівським, націоналістичним. Мерзенні місцеві політикани продовжували ділити між собою владу, безсоромно наживаючись на людській біді, купуючи машини, квартири, беручи хабарі.
Ні, Микола Гук домігся перейменування вулиці Слюсарської на вулицю Степана Бандери, ходив під кунівськими (не бандерівськими!) прапорами в річницю створення ОУН-УПА, та ще й прославився скандалом з поляками, які назвали одну з вулиць вулицею жертв ОУН-УПА, а наш мер не поїхав до них на знак протесту. Все це дріб’язкова шарпанина севастопольського морського офіцера з совєтським менталітетом на тлі величі духу Провідника.
Дрогобич і Стебник стали жертвами грандіозної провокації з боку антиукраїнських сил, коли до влади прийшли псвевдонаціоналісти Микола Гук і Роман Калапач. Але в Україні ще не настав Рік Степана Бандери. Він обов’язково прийде. “Жерцям імпрези” не буде місця на нашому святі Націоналізму.

Анатолій ВЛАСЮК


ГРИП У ДРОГОБИЧІ ТА СТАНЦІЇ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ

Надаємо роз’яснення щодо існуючого порядку зведення та прийому в експлуатацію базових станцій мережі мобільного стільникового зв’язку, яких, напевне, потребує дрогобицький міський голова Микола Гук, щоб нарешті виконати взяті ним зобов’язання перед громадою, а саме: розібратися у законності масового їх встановлення в Дрогобичі, а не займатися приховуванням перед громадськістю грубих порушень законодавства при зведенні та прийомі їх в експлуатацію.
Для встановлення базових станцій та щогли з антенами на будинках чи спорудах замовник повинен отримати дозвіл від міських органів самоврядування, згоду балансоутримувача, позитивний комплексний експертний висновок, висновки санепідемстанції, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Держгірпромнагляду. Проектна документація повинна бути погоджена та затверджена в установленому порядку.
Це є фактично документи, які необхідні для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Порядок і умови надання дозволу на виконання будівельних робіт встановлено Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 5 грудня 2000 року № 273 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2000 року за № 945/5166, розробленого згідно статті 29 Закону України “Про планування територій”.
Крім цього, обладнання, щогла та кріплення щогли створюють додаткове навантаження на конструкцію будівлі. Характер такого будівництва – нове будівництво. Дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт у відповідності до затвердженої проектної документації на підключення до інженерних мереж і споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.
Для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) подає до інспекції держархбудконтролю наступні документи: 1) заяву забудовника (замовника); 2) рішення виконавчого органу відповідної ради про дозвіл на будівництво об’єкта; 3) документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування, в тім числі на умовах оренди земельною ділянкою (в нашому випадку такого документа немає потреби представляти); 4) затверджену в установленому порядку проектну документацію; 5) документи про призначення відповідальних виконавців робіт.
У разі проведення технічного переоснащення будинків, споруд без зміни призначення об’єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради про дозвіл на будівництво, подає копію документа, що посвідчує право власності на будинок, на споруду або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт.
Документація подається забудовником (замовником) інспекції Держархбудконтролю за місцем адміністративно-територіального розташування об’єкта. У разі позитивного рішення інспектор на проектній документації ставить штамп про реєстрацію об’єкта в органах Держархбудконтролю. Враховуючи, що дозвіл на виконання будівельних робіт замовник будівництва має отримати в інспекції Держархбудконтролю, участь представника інспекції в роботі державної приймальної комісії є обов’язковою, і лише за результатом роботи приймальної комісії проводиться реєстрація державного акта.
Відомо, що з 1 січня 2009 року набрав чинності Порядок прийняття в експлутацію будівництвом об’єктів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 08.10.2008 року № 923. Зазначеною Постановою Уряду з 1 січня 2009 року визнано таким, що втратив чинність, “Порядок прийняття в експлутацію закінчених будівництвом об’єктів”, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року № 1243.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.5 ЦКУ, слід дотримуватися порядку, якщо державна приймальна комісія з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів утворена до 1 січня 2009 року, тобто до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923, прийняття в експлуатацію таких об’єктів будівництва слід здійснювати відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22.09.2004 року № 1243.
З достовірних джерел (лист-відповідь від 19.11.2009 року № 3-22/9778 Дрогобицького виконавчого органу на адресу п.О.Гайдука за підписом заступника міського голови Б.Баха) стало відомо, що початок встановлення базових антен мобільного зв’язку припадає на 2005 рік. Очевидно, прийняття в експлуатацію таких об’єктів здійснювалося (повинно було здійснюватися) відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року № 1243. Даний Порядок передбачає до пред’явленння закінченого будівництвом об’єкта державній приймальній комісії створення робочої комісії не пізніше ніж у п’ятиденний строк після отримання замовником письмового повідомлення від підрядника про закінчення будівництвом об’єкта. До складу робочої комісії включаються представники підрядника, проектувальника, експлуатаційної організації, інспекції держархбудконтролю, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, охорони праці та гірничого нагляду, державного енергетичного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державної інспекції з енергозбереження та інших органів, що здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об’єкта. Головою робочої комісії призначається представник замовника.
Результати перевірки робочою комісією готовності закінченого будівництвом об’єкта оформляються актами і передаються державній приймальній комісії. До складу державної приймальної комісії включаються представники органу виконавчого комітету місцевої влади, замовника, підрядника, автора проекту, експлуатаційної організації, інспекції держархбудконтролю, органів державного санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду.
У випадках, визначених законодавством, до складу державної приймальної комісії включаються також представники Мінприроди, Держкоменергозбереження. Комісію утворює орган виконавчої влади.
Підписаний і затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є підставою для укладення договорів про постачання на цей об’єкт електроенергії і т.д.
Все передбачено чинним законодавством, і не треба винаходити велосипед, видавати міському голові розпорядження щодо порядку встановлення цих антен. У законодавстві не згадується відділ архітектури, який щось має розглядати та погоджувати щодо антен, як у відповіді дрогобичанину написав заступник міського голови Богдан Бах.
Згідно чинного законодавства, власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності. Власник, здійснюючи свої права, зобов’язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави. За самовільне будівництво наступає адміністративна відповідальність.
Змушені нагадати міському голові п.Гуку, що ми живемо у правовій державі, і він як посадова особа при розгляді звернення громадян щодо масового встановлення і експлуатації базових станцій мобільного зв’язку повинен дотримуватися діючого законодавства і відповідно реагувати на такі громадські звернення, як це передбачено Законом України “Про звернення громадян”.
В зв’язку з тим, що Дрогобич з невідомих причин виявився одним з перших міст в Україні по масовому захворюванню звичайним грипом і пандемічним свинячим грипом, вимагаємо здійснити перевірку законності збудованої кожної станції мобільного зв’язку, її вплив на довкілля і на імунну систему людини, на предмет дотримання порядку зведення та прийому в експлуатацію.
Мова йде про наступне. Чи дотримано порядок проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, введення в експлутацію? При виявленні видачі незаконних дозволів, прийнятих рішень конкретними посадовими особами, відповідальними за проведення екологічної експертизи, видачу дозволів на будівництво і експлуатацію станцій мобільного зв’язку без необхідної перевірки з умислом, чи з необережності, чи незнання, дані матеріали скерувати компетентним органам.
Хочемо нагадати, що бездіяльність, несумлінне ставлення посадовими особами до покладених на них службових обов’язків передбачає відповідальність згідно чинного законодавства.
Обов’язково до створеної комісії з перевірки, зведення та прийому в експлуатацію базових станцій мережі стільникового зв’язку в Дрогобичі залучити громадськість, журналістів, представника Держархбудконтролю, фахівців, науковців.
Звернутись колегіально до прокуратури з вимогою теж провести детальну перевірку вказаних фактів. Результати перевірки просимо надрукувати у місцевій пресі.
Закликаємо громаду міста бути небайдужою і згуртуватися для припинення свавілля теперішньої влади, яка продовжує експериментувати над нашим з вами здоров’ям, видала дозвіл (звичайно, не без вигоди!), розмістила без думки громади на території міста таку кількість небезпечних для здоров’я людей об’єктів, введених в експлуатацію з грубими порушеннями чинного законодавства. На період проведення перевірки до визначення комісією законності та доцільності зведення та прийому в експлуатацію цих самовільно збудованих об’єктів, дослідження впливу випромінювання на природу і на людину, заслуховування думки фахівців щодо можливості подальшого функціонування цих станцій, вимагаємо припинити їхню експлуатацію.

ДРОГОБИЧАНИ


“ДРОГОБИЦЬКА ГРОМАДА” ХОЧЕ НАВЕСТИ ЛАД У МІСТІ

Нещодавно у Дрогобичі створене об'єднання громадських організацій "Дрогобицька громада". Яка мета цієї організації? Що вже вдалося зробити? Чи збираються члени "Дрогобицької громади" йти до влади? Про це і не тільки ми розмовляємо з керівником об'єднання Богданом Юзефівим.
- Пане Богдане, "Дрогобицька громада", якою Ви керуєте, постала з декількох громадських організацій.
- Шість громадських організацій Дрогобича стали засновниками об'єднання "Дрогобицька громада". Це Молодіжний клуб Дрогобиччини, Спортивний клуб "Еней", Спілка афганців Дрогобича. До нас приєдналися спортсмени-інваліди, Товариство "Надія", Реабілітаційний центр інвалідів. Ми офіційно зареєстровані, маємо статут, згідно чинного законодавства пройшли всю реєстрацію.
- Яка мета створення такої організації?
- Насамперед ми хочемо довести до громади ті права, які вона має. Адже чинне законодавство дає багато прав громаді, але люди про це не знають. Крім того, громада повинна вміти захищати свої інтереси. Адже влада сьогодні нахабно порушує права громади, топчеться по правах громадян. З одного боку - влада, з іншого - ми. Ми хочемо цей бар'єр забрати, щоб люди розуміли свої права і обов'язки, адже саме народ є основою держави. Ми сьогодні створюємо те, що влада руйнує.
- І, мабуть, хочете об'єднати ще більше громадських організацій?
- Нам найбільше сьогодні бракує публічних виступів і висвітлення нашої діяльності в засобах масової інформації. Хочемо довести нашу діяльність до громади. Ми запрошуємо всіх - і колективних членів, і індивідуальних - до нашого об'єднання. Хочемо зробити декілька справ, щоб люди побачили, що ми щось можемо, і може громада відстояти свої інтереси. Тоді люди підтягнуться до нашого об'єднання.
- Але, наскільки я знаю, ви маєте теж своєрідний "дах" у вигляді "Народної палати" в Києві.
- Маємо. Ми стали колективним членом Всеукраїнського громадського об'єднання "Народна палата України", яка має серйозну мету: відстоювати інтереси наших громадян. Справа в тім, що на місцях буває важко подолати бюрократичні перепони. А зв'язок з "Народною палатою" дозволяє нам мати більше можливостей для захисту своїх інтересів.
- Що вже зробило об'єднання "Дрогобицька громада"?
- Ми розробили накази громади для кандидатів, які балотуються на посаду Президента України. Це шість-вісім питань, основними з яких є відміна пропорційної системи виборів, скасування депутатської недоторканності й таке інше. Це життєво важливі питання для громади. Ці пункти ми вже надрукували в пресі й встигли зібрати півтори тисячі підписів дрогобичан. Над нами сміються, кажуть, що це нереально, але коли в масштабах України зберуть декілька мільйонів підписів, то хто б не став Президентом України, має зреагувати на думку громади.
- Наскільки я знаю, "Дрогобицька громада" почала співпрацювати з громадськими організаціями у Стебнику.
- Ми зустрічалися з Богданом Уневичем, керівником Асоціації підприємств і підприємців Стебника. Ми їм запропонували долучитися до "Народної палати України". Нам імпонує, що стебничани пішли набагато далі, ніж ми. Наприклад, в Асоціації підприємств і підприємців Стебника розроблений Кодекс честі, тобто люди йдуть в організацію не для того, щоби просто йти, а робити щось корисне для громади. Ось і у нас запитують: "Для чого ви йдете? Щоб піаритись, щось для себе здобувати?". Ми не для того йдемо. Ми хочемо створити - і щоб влада про це знала - такий контрольний орган, який завжди може запитати у влади, що вона робить. І цей контрольний орган - народ. Якщо таке буде, то хтось і задумається, чи треба йому йти у владу. Адже якщо йти у владу, то треба щось зробити для громади, бо завтра тебе запитають: а що ти зробив?
- На яких проблемах зараз зосереджує свою увагу "Дрогобицька громада"?
- Ми працюємо по декількох напрямках. Найперше - це оплата за комунальні послуги. Наприклад, мешканці 14 будинків на вулиці Самбірській звернулися до нас, що не можуть владнати це питання. Коли ми вникли в цю проблему, то побачили багато недопрацювань влади. Наприклад, готуючи тарифи і публікуючи їх у пресі, влада посилається на документи, які вже не є чинними. Ми звернулися до влади, аби вона відкорегувала ці документи, адже мова йде про протизаконні акти. Є чудові законодавчі норми, як треба формувати тарифи. А влада цього не робить! Кожна людина повинна знати по факту, за що вона платить гроші. Ми зустрічаємось з людьми, хочемо розробити для них пам'ятку, вижимки з законів, аби люди орієнтувались у чинному законодавстві. Ось як поводити себе при укладенні договорів на квартплату? За рік квартплата зросла на 88 відсотків! І ніхто нічого не робить, все залишили по-старому! Автоматично підняли квартплату, не зробивши того, що передбачає законодавець. Є відповідне положення, як формуються тарифи, а людей обдурили і роблять собі що хочуть.
- Нещодавно у Дрогобичі підняли тарифи на воду на 47 відсотків.
- "Дрогобицька громада" недавно створена, і ми не встигли втрутися в цей процес. Але нам стало прикро, коли ми прийшли на громадські слухання по тарифах на воду. Соромно, але це не громадські слухання, а знущання над громадою! Зараз ми підготували заяву від нашої організації, хочемо донести до громадськості наше бачення громадських слухань. Адже в законі чітко виписано, як мають проходити громадські слухання, і громада повинна це знати. А то що вийшло з громадськими слуханнями по тарифах на воду? Прийшли на збори - бо це були збори, а не громадські слухання - працівники комунального підприємства "Дрогобичводоканал" і проголосували так, як їм було вигідно. А де, власне, громада? Її не було.
- Але ж влада могла втрутитись у цей процес?
- Найстрашніше, що мова йде про бездіяльність влади. Адже це є прерогативою влади - проводити громадські слухання. Це передбачено законом про місцеве самоврядування. Коли ми вивчаємо ці та інші питання, то зіштовхуємося з повною нефаховістю влади, з повним її небажанням брати участь у житті громади, відстоювати інтереси громади.
- Немає такого бажання самим піти до влади - в якості мера чи хоча би депутатів?
- Я вам скажу чесно: сьогодні влада і депутати до такого стану довели Дрогобич, що бути на їхньому місці вже непрестижно. Їх ніхто не любить! Можливо, це неправильно, нетактично, але коли до мене звертаються з такими питаннями, я всім кажу, що голова міста повинен бути нині головним сміттярем міста. Влада, яка приходить, стільки після себе залишає сміття, що треба добре подумати, чи є в тебе, шановний, така велика мітла, аби ти міг оце все сміття прибрати. Ось дивіться, скільки депутатів присутні на сесіях? Та над нами знущаються, як у Верховній Раді України! З 450 народних депутатів там присутні здебільшого 50, у нас з 50 - половина. Вони вирішують тільки свої питання, які не потрібні громаді. Ось ходять чутки містом, що можновладці вкрали купу грошей. І що хочуть депутати? До 30 травня 2010 року, коли призначені вибори до місцевих рад, розікрасти все що можна, приватизувати те, що, як кажуть, погано лежить. А потім навесні залатають нам дві-три дірки на дорогах і скажуть: бачите, які ми хороші, принесіть нас знову до влади. Отже, треба провести чесну приватизацію, але насамперед зробити інвентаризацію усього майна. Адже ніхто не знає, що ми маємо. Хтось хоче ремонтувати взуття, а йому не дають тих нещасних два-три квадратних метри площі. Олігарх на них зазіхати не буде. Вимагаємо і будемо вимагати, щоби після кожної сесії всі рішення були висвітлені в пресі, всі питання повинні бути доведені до громади, адже громада сьогодні є тією частинкою, яка формує наше суспільство.

Анатолій ВЛАСЮК


ГАЛИЦЬКА РЕСПУБЛІКА

(Із циклу “Барабський міст”)

В’ячеславові ЦВЄТКОВУ

(Закінч.. Поч. у попередніх числах)

Звичайно, у країні з твердими демократичними принципами так і повинно бути: кожний лояльний громадянин має бути зацікавлений у доведенні до органів безпеки необхідної інформації, якщо відчуває, що його країні загрожує якась небезпека. Але коли Служба безпеки порпається, що називається, у брудній білизні і заглядає тобі під ліжко чи в холодильник, то при чім тут демократія? Більше того, саме завдяки авторитарному і тоталітарному характеру Служби безпеки демократія в Україні вже давно знаходилася під знаком питання.
Спікерові парламенту в результаті хитромудрих ходів удалося перенести законопроект на друге читання, хоча абсолютна більшість депутатів, усвідомлюючи, що раз і назавжди можна покінчити з недремним оком Служби безпеки, якій вони служили і яка їм остогидла, розуміла, що законопроект не потребував другого читання.
За час, що минув між першим і другим читанням, Служба безпеки попрацювала усердно, прямо й опосередковано погрожуючи якщо не всім депутатам, то принаймні ключовим фігурам у парламенті, від яких залежали результати голосування. При цьому поліціянти бісилися, що не можна встановити, як голосував той чи інший депутат, бо система була надійно захищена від зовнішнього втручання. Про це свого часу подбали американці, розробники системи.
Як круки, в день голосування злетілися до Національних Зборів України представники Міжпарламентської Асамблеї, які разом з нишпорками зі Служби безпеки окупували зал, щоби було видно, як голосує той чи інший депутат. Звичайно, за таких умов законопроект у другому читанні не пройшов.
Саме відтоді Служба безпеки стала пильно стежити за Андрієм Левом, цим непримітним підприємцем і банкіром із Партії прихильників пива. І саме тоді у багатьох націоналістичних організацій виникла думка запропонувати Андрієві Леву виставити свою кандидатуру в Президенти України.
Цього дня, 10 липня, Андрій Лев їхав до Києва на консультації з Тарасом Возняком, лідером “Галицької Республіки”.

КИЇВ. 2055 РІК. 11 ЛИПНЯ

Уже минула година, як Андрій Лев мав з’явитися на конспіративній квартирі Тараса Возняка. Лідерові “Галицької Республіки” доповіли, що поїзд прибув, але Андрія Лева у ньому не виявлено.
Передбачаючи усе найгірше, Тарас мовчки палив цигарки, але паніці не піддавався, знаючи здатність Андрія знаходити вихід із найсутужніших ситуацій.
День був важкий. Ще зранку Возняк отримав інформацію про смерть Уляни Верболоз та її батька, редактора часопису “Кленове листя”. Тарас був переконаний, що це справа рук Садового, і від безсилля лише стискував до оніміння кулаки.
Андрій Лев з’явився на конспіративній квартирі лише під вечір. Коротко пояснив, що помітив філерів зі Служби безпеки, але відірватися від них було не так просто.
Часу для розмов було обмаль, бо Андрій мав заплановані зустрічі в інших регіонах, але основні проблеми вони з Тарасом усе-таки обговорили.
- Я хочу бути з тобою максимально відвертим, наскільки це можливо в даній ситуації, - розпочав розмову Андрій, - і хочу такої ж відвертості з твого боку. Наразі є декілька проблем. За моєю інформацією, навколо “Галицької Республіки” в Канаді й особливо в З’єднаних Штатах Америки затіваєтья якась провокація. Думаю, що настав час обмінятись інформацією з цього приводу.
- Розумієш, я зробив велику помилку, - щиро зізнався Тарас. - Ти знаєш, хто такий Богдан Садовий, як він співпрацює зі Службою безпеки і якою була його фатальна роль у руйнації нашої організації. Діаспора ж у Канаді зовсім не знала справжнього обличчя цієї людини. Так ось, ще до знайомства з тобою я надіслав у всі престижні видання З’єднаних Штатів Америки і Канади повідомлення про зрадницьку роль Богдана Садового. Хоч я благав Бога, щоб вони не були надруковані, бо це зашкодило б тобі як кандидатові у Президенти України, але вони справді досі не надруковані в жодній із газет, що мені видається дуже дивним.
- Ти повинен знати, що Садовий став ще й агентом ЦРУ. Саме цереушники перехопили всі твої інформації. Ось тільки я не знаю, від кого загинули батько й донька Верболози - від ЦРУ чи української Служби безпеки.
- Але чому ЦРУ мовчить досі?
- Воно опублікує всі матеріали лише тоді, коли йому це буде вигідно. Якщо ми хочемо мати підтримку людей на Заході України, то нам у жодному разі не можна висвітлювати Садового зараз. Але ЦРУ ставить на іншого кандидата. Ти знаєш його, колишній Голова Верховної Ради України, коли у нас ще не було Національних Зборів, він повністю орієнтований на Америку, їм підходить.
- І коли “Галицька Республіка” відверто підтримає тебе на Заході України...
- ... вони опублікують всі матеріали про Садового, - закінчив Андрій думку Тараса.
- Що ж робити?
- Повір, я не відмовляюся від підтримки і послуг “Галицької Республіки”, але в цій ситуації, сам розумієш, треба діяти обачно.
- Які ще проблеми тебе хвилюють? - Тарас розумів, що через невизначеність ситуації вони ні до чого путнього сьогодні прийти не зможуть.
- Проблема автономізації України. Ми з тобою єдині, і, якщо, дасть Бог, я стану Президентом, то ми дійсно утворимо Галицьку Республіку, самостійну державу, аби вижило українство. Але, сам розумієш, якщо я скажу про це відверто на Сході чи Півдні України, то можу ставити хрест на своїй політичній кар’єрі.
- Послухай, я для себе вже давно вирішив проблему співвідношення між мораллю і політикою. Якихось особливих комплексів з цього приводу в мене немає. Чим більше ми моральніші, тим більше політичних перемог дістається нашим супротивникам.
- Я би міг з тобою посперечатися на цю тему, але не зараз. Отже, як я зрозумів, ти не будеш ображатися на мене, якщо з тактичних міркувань, заради загальної справи, я не буду зараз серед східняків і південців занадто афішувати свої симпатії до “Галицької Республіки”?
- Немає проблем! Я все розумію.
- Добре. Тепер ще одне питання. Нам потрібна зброя.
Тарас напружився.
- Я дуже добре знаю тих покидьків, які нам протистоять, - Лев, здається, не помічав стану Возняка. - Вони здатні на все, і без твоїх бойовиків і твоєї зброї нам не обійтися.
Дивно, але ще вчора, готуючись до зустрічі з Андрієм, Тарас інтуїтивно відчув, що це питання рано чи пізно виникне. Виникло воно занадто рано, ніж він сподівався. І саме вчора, обдумавши всі “за” і “проти”, Возняк виробив для себе і для інших відповідь, яку не збирався змінювати.
- Бойовики і зброя належать лише “Галицькій Республіці”. Я проти того, щоби Україна ставала екстремістською державою. Якщо навіть ти програєш, це не привід для того, щоб розв’язувати в Україні війну проти власного народу.
Відповідь була твердою, наперед продуманою, і Андрій зрозумів, що обговорювати ще щось у цій ситуації означає узагалі завалити всю справу і не сподіватися, врешті-решт, на підтримку “Галицької Республіки”. Лев перевів розмову в русло дріб’язкових тем, а, прощаючись, усе-таки сказав:
- У нас немає вибору. Ми повинні довіряти один одному і триматися купи.
Возняк з ним погодився.

КАНАДА. ТОРОНТО 2055 РІК. 15 ЛИПНЯ

Інтуїтивно Богдан Садовий відчував, що все має закінчитися, власне, так, а не інакше. Мало не всі газети З’єднаних Штатів Америки і Канади в один день надрукували матеріали про нього і про його роль у “Галицькій Республіці”. Богдан розумів, що рано чи пізно стане жертвою закулісної гри американської ЦРУ і української Служби безпеки. Він також усвідомлював, що покарання за його гріхи теж повинно бути. Але навіщо йому приписали ще й смерть Уляни та її батька?
Цілий день у його офісі не вмовкав телефон, але Садовий не піднімав слухавку. Виглянувши у вікно, він побачив з десяток демонстрантів, які протестували проти його перебування у Канаді. Журналісти тільки й очікували, коли Богдан з’явиться перед їхніми очима.
Богдан відкрив сейф, витягнув свій “Щоденник”, сів до столу і зробив запис:
“Ніколи не думав, що у 21 рік можна бути національним героєм і зрадником одночасно. Хоча я прекрасно розумію, що національним героєм ніколи не був. Таким мене змусили стати, а мені ця роль подобалася.
Коли мама народжувала мене на світ Божий, вона ніколи не думала, що доживе до такої ганьби. Ще б пак! Її син справді мав стати національним героєм і міг ним стати, але не використав свого єдиного шансу. Пробач мені, мамо!
Моє життя втрачає сенс...”.

КИЇВ. 2055 РІК. 16 ЛИПНЯ

Президентська кампанія наближалася до фінішу. Стало зрозумілим, що, опублікувавши матеріали про Богдана Садового, американці використали свій шанс, аби поставити президентом лояльну до них людину.
Коли надійшли звістки про самогубство Богдана Садового, Тарас Возняк інтуїтивно відчув, що будуть якісь дії у відповідь від Андрія Лева, рейтинг якого катастрофічно падав. Маючи ще вчора друге місце після колишнього Голови Верховної Ради і сподіваючись вийти до другого туру президентських виборів, Андрій Лев міг завтра взагалі зайняти останнє місце серед тих семи кандидатів, які виборювали найвищу посаду в державі. Але те, що зробив Андрій Лев, було звичайнісінькою підлістю і нічого спільного з політикою не мало. Він просто відмежувався від “Галицької Республіки”, публічно заявивши у президентських теледебатах, що керівник цієї організації Тарас Возняк мріє втопити Україну в крові, аби такою ціною дорватися до влади.
Тараз зрозумів, що й цього разу націоналісти втратили можливість мати свого президента. Але допоки існує “Галицька Республіка” - боротьба продовжується.

Анатолій ВЛАСЮК

1995, 2009


ВІД ОЛЬГИ ЗАЯЦЬ ДО АЛЛИ ГЛАДУН

“ЗАСЛУЖЕНОГО ВЧИТЕЛЯ” - ЗА 70-РІЧЧЯ ОБЛАСТІ?

Президент України Віктор Ющен-ко присвоїв звання “Заслужений вчитель України” Ользі Заяць, ди-ректорові Дрогобицького педагогіч-ного ліцею. В тексті Указу, зокрема, сказано - “За значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Львівської об-ласті, вагомі професійні здобутки та з нагоди 70-ї річниці утворення об-ласті”. Нє, маразмові Ющенка я вже давно не дивуюсь, але тут наш Та-тусько і гарант Конституції, який мріє про другий термін, сам себе перевершив. Що має Ольга Васи-лівна Заяць до 70-річчя Львівської області? Чи це повинно означати, що вона підтримує пакт Молотова-Ріббентропа, коли Радянський Со-юз і Німеччина поділили між собою сфери впливу, в результаті чого бу-ли покраяні тодішні держави й саме тоді постала на мапі СРСР Львів-ська область?

ГУК, ДЕ НАШІ ЗАРПЛАТИ?

Нє, наш Микольцьо Гук так задо-вбав своїми ідеями дрогобичан, що вже далі нікуди. То пам’ятник цибу-лі, то музей ковбаси, то пампушки від працівників ратуші! Геть чисто не має часу займатися нагальними проблемами міста. Ось і застрайку-вали минулого тижня прибиральни-ки вулиць, парків і скверів, які при-йшли під ратушу, аби мер допоміг їм виплатити зарплату. А що він їм пообіцяє, якщо вже шість місяців не отримують зарплату водії сміттєво-зів, які страйкували перед прибира-льниками? Схоже на те, що комбі-нат міського господарства хочуть довести до банкрутства, аби приб-рати до рук, як це недавно хотіли зробити з водоканалом.

ДРОГОБИЧ СТАВ БЛИЖЧЕ ДО ЄВРОПИ

За деякою інформацією, дрого-бицький стадіон внесено до перелі-ку тренувальних пунктів, де буде тренуватися одна з європейських збірних, яка проведе свої матчі у Львові. Наступного року з міського бюджету має бути виділено 2 міль-йони гривень, а з обласного - до 10 мільйонів гривень. Загальна ж вар-тість робіт має скласти понад 50 мі-льйонів гривень. В ході реконструк-ції стадіону буде повністю перебу-довано сам стадіон, допоміжні при-міщення, замінено освітлення та електронне табло. Також буде спо-руджено нову котельню, яка буде обігрівати не лише стадіон а й ба-сейн “Синєвір”. Сподіваємося, що Микола Гук до того часу вже місь-ким головою Дрогобича не буде, бо придумає якийсь пам’ятник м’ячу чи суддівському свистку - і європей-ські футболісти відмовляться від тренувань у древньому місті.

ДРУКАРСЬКІ МАШИНКИ - АЛЛІ ГЛАДУН

Нє, маємо вигадницю в ратуші - секретаря міської ради Аллу Гла-дун. Ще не вщухло її протистояння з Богданом Волошиним у надії зай-няти хлібне крісло директора Дрого-бицького центру зайнятості, як вона виступила з новою ініціативою - на президентські вибори треба друкар-ські машинки, якщо раптом виб’є світло. Алла Володимирівна гречно пообіцяла повернути ці раритети пі-сля закінчення виборів. А якщо якась машинка десь загубиться, хто її відкупить?
Ось така фільозофія, пані та панове...

ФІЛЬОЗОФ МАКСИМ ГІРЧИЦЯ ІЗ ГОРІШНЬОЇ БРАМИ


ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ

Наступне число “Тустані” вийде 2 лютого 2010 року.
Веселих вам свят і вдалого вибору Президента України!


Создан 24 дек 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником