Воля громади № 6

 
 

Воля громади № 6




Слово редактора

ОСТАННІЙ ДЗВІНОК

Минулого тижня у школах пролунав останній дзвоник, - останній для випускників.
Цьогоріч останній дзвінок пролунає і для нинішньої влади. Втомлені від неї люди вже зараз роздумують, кого б обрати замість тих, хто добряче надурив їх, спекулюючи на наївності нашого довірливого виборця. Вибір ніби є, але якщо критично поставитися до того чи іншого кандидата, розумієш, що він мало чим за своєю суттю відрізняється від нинішніх можновладців. Можливо, не такий нахабний (поки що!), можливо, не так блищать очі від бюджетних грошей (але знаємо, що апетит з’являється під час їди), можливо, ще має совість, від якої чомусь на кінець каденції залишаються жалюгідні крихти. Що відбувається з людиною, яка дорвалася до влади? Чому вона втрачає контроль над собою? Чому розглядає владу як успішний бізнес-проект, на якому можна заробити чималенькі статки?
Пролунає останній дзвоник і для стебницької влади. Хочеться сподіватися, що він дійсно буде останнім, і ніхто з нинішніх можновладців уже у владному кріслі не опиниться. Стебничани - мудрі люди, і двічі подібних помилок не допустять. Хіба би лихий їх поплутав...
Останній дзвінок для стебницької влади лунає мало не щодня. Люди зі своїми бідами за інерцією ще йдуть до міської ради, але отримують що завгодно - відписки, відфутболювання до інших інстанцій, перекладання проблем на інших, - тільки не те, чим має займатись влада. А влада насамперед має займатись розв’язанням проблем.
Коли під гаслами помаранчевої революції нинішні керманичі “білого дому” чи депутати Стебницької міської ради йшли до влади, вони що, не знали про розбиті дороги, невідремонтовані дахи, не здогадувались про проблеми з вивезенням сміття й про тисячі інших великих і малих проблем? Але біда не в тім, що нинішні можновладці виявилися нездатними розв’язати ці проблеми, а багато яких взагалі загнали у глухий кут, що навряд чи їхні наступники зможуть собі дати раду. Біда у тім, що вони залишаються глухими до проблем людей, яким давали клятву вірою і правдою служити. Тому щоденні останні дзвоники для них стали буденними, вони їх просто не чують, а проблеми інших людей не можуть пробити їхнє зачерствіле серце. Головне, щоб ті, хто прагне змін, почули цей останній дзвінок і не пішли шляхом своїх попередників.

Анатолій ВЛАСЮК

Безсилля влади?

ХТО ДОПОМОЖЕ МЕШКАНЦЯМ ГУРТОЖИТКУ НА ВУЛИЦІ БАНДЕРИ, 3?

Ми вже писали про ситуацію, яка склалася в гуртожитку на вулиці Степана Бандери, 3.
Нагадаємо, що міська влада подарувала (!) підвал і перший поверх приміщення церковній громаді в особі отця Лужецького. Від людей відібрали душові і пральню, фактично порушивши їхні конституційні права.
Але біди мешканців гуртожитку на цьому не закінчилися. Бачачи таке свавілля влади, мешканці гуртожитку п.Комарницька, якій належить кімната 212, і п.Комарницький із 213 кімнати, самовільно поставили перегородку, перекривши вікно і батарею, яка обігрівала коридор. Мешканці змушені платити за тепло, якого не отримують.
Мешканці гуртожитку у цій ситуації звинувачують міську владу. Зокрема, у своєму зверненні вони наголошують: “Складається враження, що влада навмисно затягує вирішення даного питання, так як до цього дня змін ніяких не відбулося, і ми так і живемо з електричною лампочкою замість денного світла”.
До речі, про електричну лампочку. Якщо ви зайдете на другий поверх гуртожитку і не будете знати, де вимикач, то в пітьмі (а надворі світить сонце!) нічого не побачите. У коридорі звисають дроти, до яких легко доторкнутися рукою навіть дитині. Пожежники зафіксували порушення правил пожежної безпеки, але ніхто практичних висновків не зробив.
Окрім того, п. Комарницький самовільно вирішив здійснити прибудову до своєї кімнати, хоча офіційного дозволу від міської влади не має. Більше того, влада зобов’язала його розібрати самовільно збудовану перегородку в загальному коридорі, але, як ви здогадуєтесь, цього не зроблено й досі.
Мешканці гуртожитку вже давно зрозуміли, що Роман Калапач не збирається захищати їхні інтереси. Одна з жіночок сказала, що люди зберуться і винесуть мера з “білого дому”...

Анатолій ВЛАСЮК

СТЕБНИЦЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ РУХ

Двадцятого червня о 15.00 в Народному домі відбудеться Другий форум громадських організацій Стебника. Метою зібрання є завершення розпочатої у 2008 році роботи з об’єднання громадських організацій в єдину силу “Стебницький громадський рух”. Ініціатором об’єднання виступила Асоціація підприємств і підприємців Стебника.

МЕР ВТРАТИВ ІНТЕРЕС

Останні дві наради, що проходять щовівторка у міській раді, проводить Геннадій Куцан. Минулого разу Роман Калапач повідомив, що їде до Львова вирішувати глобальні стебницькі проблеми, а цього разу його закликали до телефона, і більше у сесійній залі він не з’являвся. Схоже, міський голова втратив інтерес до нарад, тим паче, що тепер кабельне телебачення не передає стебничанам його доленосні звернення. Самі наради перетворилися на нудне марнування часу. Насамперед, немає аналізу того, що зроблено за минулий тиждень. Одні й ті ж проблеми обговорюють декілька разів, а нічого не змінюється. Голови об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (а лише вони чемно ходять на наради) погрожують більше їх не відвідувати, тим більше що у людей нема довіри до влади.

ЧОМУ ЗІ СНІГОМ ЗНИКАЮТЬ ДОРОГИ?

Останнім часом активізувалася робота з латанням вулиці Трускавецької. Безпосередньо за цю роботу відповідає міський голова. Але, схоже, знову десятки тисяч гривень втопчуть у болото. Мешканці Стебника згадують, як свого часу заступник мера Борис Татаринов контролював мало не кожну ямку, куди клали асфальт. Звичайно, це не робота для чиновника такого рангу, зате дороги не зникали разом зі снігом.

СТЕБНИЧАН УБЕРІГАЮТЬ ВІД ЗАГАЗОВАНОСТІ?

Чимало стебничан скаржаться на те, що їм безпідставно вимикають газ. Таке може тривати декілька днів. Звиклі до цивілізації люди не мо-жуть зрозуміти, в чому річ. А причина в тому, що газовики вимикають від газу боржників, а заодно й тих, хто справно сплачує всі квитанції, причому людей не попереджають. Секретар міської ради Геннадій Куцан обіцяв розібратися в цьому питанні, але люди ставляться до його обіцянок зі скепсисом.

Обіцянки-цяцянки влади

НАТАЛІЯ ПЕТРИЦИН: “НА НИНІШНІЙ ДЕНЬ КІЛЬКІСТЬ БРОДЯЧИХ СОБАК ЗБІЛЬШИЛАСЬ”

У Стебнику почастішали випадки, коли собаки кусають людей. Що трапилося? Коли, нарешті, запрацює притулок для нещасних тварин, яких покинули господарі? Про це ми розмовляємо з Наталією Петрицин, президентом Товариства захисту тварин.
- Свого часу Роман Калапач обіцяв, що створить притулок для бродячих псів. Як зараз вирішується це питання?
- Це питання взагалі ніяк не вирішується. На нинішній день кількість бродячих собак збільшилась. Ми займались раніше стерилізацією, зараз наші можливості обмежені, і тому кількість бродячих собак збільшилась. Ми мали для цього нежитлове приміщення, зробили чимало доброго. Тепер це приміщення розвалили, покрали все, поруйнували. Ми вже там нічого не можемо зробити.
- Але ж це питання вирішувалось на сесії Стебницької міської ради.
- Вирішувалося питання про те, щоби нам дали хоча би приміщення під офіс, щоб вели документальну роботу, зверталися в Борислав, Дрогобич, Трускавець, до міських рад, аби нам допомогли. Якщо у нас нема землі, то, може, щось знайдеться на їхній території. Але ще ніяких грошей не було передбачено в бюджеті на ці цілі, так що нам нічого не могли пообіцяти.
- Свого часу йшла мова про виділення земельної ділянки для притулку собак у Стебнику. Що з того вийшло?
- Це питання розглядали на засіданні однієї з депутатських комісій. Нам сказали, що землі нема, також нема для нас приміщення.
- Отже, всі обіцянки міського голови і депутатів залишилися цяцянками?
- Можна сказати, що так. Люди звертаються до нас зі скаргами на те, що їх покусали собаки. Знаєте, що в міській раді роблять? Якщо когось покусала собака, вони скеровують людей до нас, кажуть, що, мовляв, є така організація, яка займається цими питаннями. Як ми можемо цим займатись, якщо ми не маєм де цим займатись? За які кошти? Ніхто нам нічого не виділяє. Люди розпускають чутки, що буцімто нам виділяють кошти, і ми повинні займатися цим. Раніше нам трошки грошей давали самі стебничани. Тепер криза, багато хто сам не може прожити. То хто буде займатися собаками?
- У Трускавці нещодавно прийняли рішення зробити притулок для собак.
- В Трускавці давно крутять рекламний ролик по телебаченню, а також дали повідомлення в засоби масової інформації, буцімто там є притулок. Можу вам сказати, що в Трускавці жодного притулку немає, там не виділено під це земельної ділянки. Члени нашого Товариства Котормус і Ємельянов виїжджали на цю земельну ділянку, але це є приватна власність, там людина, може, має якісь свої плани та інтереси. Скажу більше. Минулого року на сесії Трускавецької міської ради Юрій Алієв, керівник комунального підприємства “Наше місто”, сказав, що на курорті не буде притулку для бродячих собак, їм цього не потрібно.
- Ширяться чутки, що деякі члени Товариства вийшли з нього.
- Це неправда. Всі працюють.

Анатолій ВЛАСЮК

Фотофакт

ПАМ’ЯТАЙ ПРО ЖИТТЯ

Скільки в Україні обабіч шляхів є віночків, які свідчать про смерть людей на дорогах. На жаль, маємо такі скорботні місця і в Стебнику. Це нагадування усім нам, а особливо водіям, що людське життя - безцінне. Жодне перевищення швидкості чи інші порушення правил дорожнього руху не повернуть найдорожчого, що є у людини...

З перших вуст

ВАДИМ РЯБЦЕВ: “ТРЕБА КРОПІТКОЮ ПРАЦЕЮ ЗДОБУВАТИ СОБІ АВТОРИТЕТ, АБИ ЗГОДОМ ЦЕЙ АВТОРИТЕТ ПРАЦЮВАВ НА ТЕБЕ”

Прикро, але факт: на сьогоднішній день масово зросла недовіра до владних структур. Згідно з середньостатистичними даними, українці найбільшою мірою не довіряють судовій гілці влади та прокуратурі, закидаючи їм продажність, що останнім часом множиться у геометричній прогресії. Друге місце щодо недовіри посідають органи місцевого самоврядування, третє – правоохоронні органи. Ці гілки владних структур і складають систему державного правління, що повинна би бути гарантом стабільності в державі. Та про яку довіру може йти мова, коли у державі немає стабільності? Бо ж відомо, що риба гниє з голови.
Начальник Стебницького відділення міліції Дрогобицького міськвідділу УМВС України у Львівській області Вадим Рябцев чудово розуміє, чому мешканці не вірять в ефективність роботи правоохоронців.
- Не беруся судити владу. Результати її діяльності й так очевидні. Як на державному, так і на місцевому рівнях. Щодо недовіри населення до правоохоронних органів, то у цьому є вина самих правоохоронців, - переконаний Вадим Юрійович. - Не всі працівники міліції розуміють, чому вони пішли туди працювати. Аби боротися зі злочинністю, чи тільки для того, щоб не поповнити лави безробітних?
- А як щодо ефективності роботи правоохоронних органів у місті?
- Згідно штатного розпису, стебницька міліція нараховує десять працівників, які зобов’язані обслуговувати майже 18-ти тисячне населення міста. Уявіть собі, що 20 років тому в Стебнику тільки працівників патрульно-постової служби нараховувалося 30 осіб і 15 чоловік особового складу. В місті немає потужних промислових підприємств, люди непрацевлаштовані. Зневірені стебничани просто “спиваються”. З відчаю! На нарадах місцевого апарату я неодноразово наголошував, що більш як 90 відсотків злочинів скоєні мешканцями міста в стані алкогольного сп’яніння. Серед мешканців нашого регіону побутує думка про те, що Стебник – місто наркоманів. Я готовий довести статистикою, що це не так. Проблемною у Стебнику якраз є не наркоманія (у Бориславі та Дрогобичі наркоманів значно більше). Проблемою є пияцтво, яке породжує злочини. І їх у більшості випадків скоюють “підігріті алкоголем” особи, які шукають пригод на “свою голову”. Звідси – п’яний дебош, розбірки...
- Наведіть конкретні приклади, коли міліція вчасно втрутилась і покарала п’яних зловмисників?
- Майже щоночі нам доводиться втихомирювати п’яних молодиків, які чіпляються до перехожих, порушують громадський спокій. А нещодавно від мешканців гуртожитка, що на Степана Бандери, 3, до нас надійшла колективна заява. П’яні дебоші безробітних мешканців гуртожитка перейшли всі межі дозволеного: щоночі пиятики, мати-перемати, бійки, а гуртожиток – сімейний. Це все бачать і чують діти. До мене за допомогою звернулося декілька порядних сімей (на жаль, більшість жителів гуртожитка – безробітні, які й провокують п’яні скандали), що не могли вже більше терпіти такого відвертого бедламу, який супроводжувався роками одними й тими ж особами. Я запитав переляканих жінок, чи мають вони написану заяву? Відповідь була шокуючою: “Так... А нам за це нічого не буде? Адже у нас – сім’ї, діти... ”. Довелося їм пояснювати, що гірше, ніж є, – вже не буде! Зареєстрована заява дає підставу нам втрутитися і навести лад. Заяву було подано, і того ж дня міліціонери провели в гуртожитку відповідну роботу. Винних притягнули до відповідальності. Наразі в гуртожитку – спокій. Мешканці навіть висловлювали дільничним інспекторам подяку, яку передали місцевим депутатам. Не гарантую, що ситуація і надалі буде стабільною. Та все залежить від того, чи захоче громада міста з нами співпрацювати. Нас, міліціонерів, також поставили в “глухий кут”. Місцева влада не може або не хоче з нами порозумітится. Компетентних працівників скорочують, а з ледарями та хапугами хіба домовишся! Для того, аби шпетити нас на нарадах, треба самим працювати для добробуту міста, а не навпаки. Неодноразово доводилося клопотати, аби вищі інстанції Дрогобича виділили Стебнику для виїздів на місце події службову машину. І навіть за “Жигулі” я вдячний, бо поставилися до нашої проблеми з розумінням.
- А як щодо продажу алкогольних напоїв у будь-який нічний час?
- Так, звичайно, нам неодноразово дорікають тим, що горілку можна придбати в магазинах у будь-яку годину доби – “...і куди ж дивиться міліція?”. Я відповім: “А куди ж насамперед дивиться податкова інспекція та податкова міліція? Адже вирішувати такі питання в їх компетенції”. Врахуймо і той факт, що у нашому штаті немає посад служби, що представляє відділ боротьби з економічною злочинністю, яка уповноважена займатися таким питанням. Візьміть до уваги ще й спекулянтів, котрі здебільшого отруюють покупців дешевим та небезпечним для здоров’я розведеним спиртом. Але ж люди його купують! Незважаючи на фатальні наслідки... Шкода, що в нашому регіоні такий товар ще користується попитом. У Стебнику, запевняю вас, він іде нарозхват. Коли до нас надходить заявка щодо продажу алкоголю в нічний час, ми виїждаємо на місце події. Але хтось завжди попереджає “добродіїв” про наш приїзд, і конкретно довести ми нічого не можемо. Питейні заклади вже закриті. Самотужки відслідкувати такі моменти неможливо. Аби раз і назавжди покінчити з торгівлею горілчаними напоями у нічний час, найближчим часом планую провести рейди, залучаючи спеціалістів з податкової інспекції, пожежної служби, санепідемстанції, відділу боротьби з економічною злочиністю Дрогобича та владних структур. Тільки так ми можемо поставити “на місце” власників торгівельних точок, де продають спиртні напої. Минулоріч я особисто подавав запит до працівників міськвиконкому про те, чи мають підприємці м. Стебника дозволи щодо продажу торгівлі в нічний час. І отримав відповідь, що жодного такого дозволу міська рада не надавала.
- Яким, на Вашу думку, повинен бути зразковий правоохоронець?
- Чесним перед собою і перед людьми. Він повинен сумлінно ставитися до своїх обов’язків. Діяти оперативно і організовано. Здебільшого молодь, яка йде працювати в правоохоронні органи, козиряючи своїм посвідченням, дозволяє собі недопустимі речі: розгулювати в міліцейській формі в стані алкогольного сп’яніння, “шарпати” перехожих тощо. Думає, що йому – море “по коліна”. Це далеко не так. Нас також контролюють вищі інстанцї. Раніше чи пізніше усі факти зловживання службовим становищем того чи іншого правоохоронця будуть відслідковані і “вспливуть” Як кажуть: “шило в мішку не сховаєш”. За часів моєї роботи в правоохоронних органах неодноразово траплялися випадки, коли міліціонери “зливали” інформацію “наліво” (т. зв. “сексоти”, до яких я ставлюся з відразою). Таємно працювали на криміногенні структури. Таких ми суворо караємо. Адже “зливання” інформації тягне за собою нерозкритий злочин. Здаєш свого напарника – підриваєш авторитет міліції. А звідси й недовіра до правоохоронних органів. Здебільшого сексоти-міліціонери – це люди, які переслідують лише свої меркантильні інтереси. І влаштувались працювати в правоохоронні органи, тільки заплативши комусь з високопосадовців “порядний куш”. А його ж треба якимось чином “відбити”. З усією відповідальністю запевняю: міліція у Стебнику працює на людей, а не на власну кишеню. Немає у нас міліціонера, який працює лише заради своїх меркантильних інтересів, когось “кришує” чи допомагає одній структурі “поховати” іншу. Як казав свого часу один мудрий мій наставник: “Треба кропіткою працею здобувати собі авторитет, аби згодом цей авторитет працював на тебе”.

Вікторія ЛИШИК

9 МІЛЬЙОНІВ ВИННІ - 9 МІЛЬЙОНІВ ПОЗИЧИЛИ

Дрогобицькі підприємства заборгували 8,8 мільйона гривень зарплати своїм працівникам. 4,1 мільйона гривень боргують активні підприємства. Не отримавши зарплату, робітники не сплачують податку з доходів громадян. У результаті міський бюджет недоотримав мільйон гривень. З інших статей доходів міський бюджет не дорахувався 13 мільйонів гривень. Щоб забезпечити виплату зарплати працівникам бюджетної сфери, міськвиконкому довелось взяти у державному казначейтві 9 мільйонів гривень позики.

НІЧНІ ЗАСІДКИ КОМУНАЛЬНИКІВ

У Дрогобичі обговорили проблему із вивозом малогабаритного сміття у місті. Контейнерні майданчики завалені сміттям, туди виносять унітази, дивани, умивальники. Недобросовісні мешканці залишають побутове сміття на майданчику замість того, щоб вкинути його до контейнера. Комбінат міського господарства має пильнувати, щоб сміття вивозили вчасно. Окрім цього, прийнято рішення про створення комісії, яка вдосвіта та ввечері таємно чатуватиме біля контейнерних майданчиків та виловлюватиме недобросовісних дрогобичан.

ДОБУДУЮТЬ БОРИСЛАВСЬКУ ЛІКАРНЮ?

У 2010 році на фінансування спільних заходів, визначених Угодою щодо регіонального розвитку Львівської області між Кабінетом Міністрів України та Львівською обласною радою, у проекті бюджету Львівської області передбачається 6 мільйонів 258 тисяч гривень. Серед об’єктів, куди планують скерувати ці гроші, є і центральна міська лікарня у м. Бориславі, яку не можуть добудувати вже років з двадцять.

ХТО В ТРУСКАВЦІ МАЄ ЗЕМЛЮ?

Упійманий на хабарі Богдан Преснер, заступник міністра екології та колишній високопосадовець Львівщини, має в Трускавці земельну ділянку. Є ще чимало чинуш, які не проживали і не працювали в Трускавці, все ж отримали якимось чином клаптик трускавецької землі. Серед них не один колишній Генеральний прокурор України та декілька обласних прокурорів. Декілька гектарів трускавецької земельки надали рідному братові теперішнього екс-президента України Петрові Ющенку. Чимало трускавецької землі належить так званим “донецьким”.

ПОДАТКОВА МІЛІЦІЯ НЕ ДРІМАЄ

Працівники відділу податкової міліції ДПІ у Дрогобицькому районі викрили 7 злочинів у сфері оподаткування, за якими відкрита кримінальна справа. Вилучено з незаконного обігу товарно-матеріальних цінностей на суму 1 мільйон 24 тисячі гривень, підакцизних товарів на 51,4 тисяч гривень, промислових товарів на суму 972,9 тисяч гривень. Викриті злочини проходили в рамках операції “Бюджет”, розпочатої податковою інспекцією у квітні, основною метою якої було виявлення та руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань та припинення протиправної діяльності суб’єктів господарювання щодо ухилення від сплати податків.

БОРИСЛАВ КРАДЕ ВОДУ

Працівники Державної екологічної інспекції в Львівській області за участю представників Львівської міжрайонної природоохоронної прокуратури та Дрогобицької міжрайонної прокуратури провели перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП “Бориславводоканал”. Підприємство забезпечує смт Східниця та м. Борислав питною водою та відводить стічні води через каналізаційно-стічні станції на очисні споруди м. Дрогобича. Інспектори з охорони навколишнього природного середовища виявили ряд порушень. Зокрема, на підприємстві не розроблено комплексні плани з охорони довкілля; в журналі реєстрації аварійних ситуацій не зазначаються обсяги втраченої води; не розроблена Інструкція щодо попередження аварійних ситуацій; здійснюється самовільне водокористування та самовільний скид неочищених стоків в р. Тисмениця. Підприємству доведено ліміт із приймання, транспортування стоків на очисні споруди м. Дрогобича в об’ємі 2333 кубічних метрів на добу. Фактично по каналізаційній мережі проходить 3210 кубічних метрів стоків. Різниця – 877 кубічних метрів на добу самовільно з каналізаційного колектора скидається в р. Тисмениця, що призводить до забруднення поверхневих вод і може спричинити загибель водних живих ресурсів. Встановлено, що за період з 14.9.2009 р. до 21.5.2010 р. з водозабору “Валька” використано самовільно 35400 кубічних метрів води, з водозабору “Рибник” за період з 2.1.2010 р. до 21.05.2010 р. – 418700 кубічних метрів. Згідно проведеного розрахунку, розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання поверхневих вод з водозаборів “Валька” та “Рибник” становить відповідно 126 тисяч 689 гривень та 1 мільйон 498 тисяч 441 гривню. КП “Бориславводоканал” пред’явлено претензії на добровільне відшкодування збитків. У разі відмови Інспекцією буде заявлено позов у суд.

ВІТАННЯ КОЛЕГАМ З НАГОДИ ДНЯ ЖУРНАЛІСТА

Щоразу, приїжджаючи до рідного міста, купую газету “Воля громади”.
Ось і цього разу була приємно вражена, що змогла дізнатися чимало нового із життя Стебника. Тішить і те, що інформації та аналітичні статті не віддають душком служіння якійсь партії чи особистостям. Справжній рупор громади!
Вітаючи колег-журналістів із професійним святом, бажаю й далі так тримати! Гострого пера, цікавих тем та вдячних читачів!

З повагою, Людмила СТРАЖНИК (РАК),
редактор відділу Городенківської районної газети “Край”, член президії Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки журналістів України

ДЯКУЄМО!

Редакція газети “Воля громади” щиро вдячна всім, хто привітав нас із професійним святом - Днем журналіста.
Хочемо зазначити, що без вашої підтримки ми б не змогли вести боротьбу з тими, хто, прикриваючись гарними гаслами, знищує віру людей у те, що Стебник може стати європейським містом.


Літній відпочинок

ЗА ВРАЖЕННЯМИ — ДО ДИТЯЧОГО ТАБОРУ

Здається, місто твого дитинства завжди справлятиме неабияке враження. Таке відчуття посилюється ще й природними процесами: на початку червня привабливості стебницьким краєвидам додають розквітлі клумби й вимиті дощем вулиці, які створюють відчуття свіжості й комфорту.
Особливо затишно — на території Cтебницького міського центру художньо-естетичної творчості учнівської молоді, який потопає в зелені. Тож не дивно, що сюди тягнуться школярі. Впродовж року вони навчаються тут бісероплетінню, в’язанню, вишивці та іншим видам декоративно-ужиткового мистецтва, відвідують танцювальні гуртки.
А з початку червня тут відкрито літній оздоровчо-відпочинковий табір. До урочистостей з цієї нагоди підготувалися належним чином. Директор табору, методист центру Лідія Дзьоба організували разом із дітьми пісенні та поетичні номери й навіть сценки. Їх з цікавістю сприйняли численні вихованці та їхні батьки. А запальні танці викликали бурхливі оплески й бажання самим долучитися до розваг.
Як розповіла директор дитячого позашкільного закладу Марія Філіпович, діти матимуть можливість і далі займатися гуртковою роботою, а також для них організовуватимуть різноманітні розважальні заходи та екскурсії. Дітей забезпечуватимуть одноразовим безплатним харчуванням. Тож є сподівання, що відпочинок у літньому таборі буде змістовним і запам’ятається школярам надовго.

Людмила СТРАЖНИК

День захисту дітей

СВЯТО ВДАЛОСЯ НА СЛАВУ

У Міжнародний День захисту дітей у ресторані “Майдан” зібралися члени Товариства захисту дітей-інвалідів “Надія”.
Їх поблагословив отець Михайло Комарницький. Відтак виступили голова цього Товариства Катерина Бурак, а також голова осередку Партії регіонів Ігор Сушицький, який заспонсорував дітям 250 гривень.
У концертній програмі виступили учні загальноосвітньої школи № 7, зокрема 8-Б класу Гриб А., Гаврилів О., Божко Р., Павлик В., під керівництвом вчителя музики Романа Руб’яка (ансамбль “Вишиванка”, співачка О.Уневич). Вела програму вчителька цієї школи Т.А.Рощупкіна.
У програмі були вірші, пісні, ігри, розваги, в яких активну участь взяли діти з особливими потребами. Василько Піхоцький розповів вірш про Україну, Тарнавський – про маму і добрих людей, Іванка Лужецька заспівала пісню.
Валентин Павлик провів майстер-клас танцю “хіп-хоп”, діти радо відгукнулись і навчились танцювати. Майстер-клас перейшов в імпровізовану дискотеку.
Від батьків з подякою за організацію свята виступив батько Анастасії Мороз. Всі присутні були вдячні спонсору цього свята – ресторану “Майдан” (керівник – Ольга Притула).


Знаменні дати

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

11 червня
1658 — Помер Мартин Пушкар, полковник полтавський, очільник повстання дейнеків
1888 — У Києві відкрито пам’ятник Богданові Хмельницькому
1990 — Верховна Рада України ухвалила рішення про приєднання країни до східноєвропейської часової зони
1993 — Помер Патріарх УАПЦ Мстислав (у світі Степан Іванович Скрипник)
12 червня
1920 — Київ захопили частини Червоної Армії
1964 — Рада Міністрів УРСР заснувала чотири наукові премії імені видатних учених України
1975 — Створений Львівський історико-архітектурний заповідник
13 червня
1874 — Народився Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк), український письменник і перекладач
1892 — У Києві пущено перший в Російській імперії електричний трамвай
1936 — Помер Олександр Іванович Ющенко, український психіатр
14 червня
1722 - Помер гетьман України Іван Скоропадський
1819 — Народився Софрон Витвицький, письменник, етнограф
1891 — Народився Євген Коновалець, полковник Армії УНР, командант корпусу січових стрільців, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів
1919 — Помер Олександр Мурашко, український художник
1931 — Помер В’ячеслав Липинський, український історик, громадський діяч, теоретик гетьманату
2000 — У США колишньому прем’єр-міністру України Павлові Лазаренку висунуто звинувачення в розкраданні 114 мільйонів доларів
15 червня
1775 — За наказом Катерини ІІ російські війська під командуванням генерала Петра Текелі зруйнували Запорізьку Січ
1830 — У Севастополі почався “чумний бунт” матросів, подавлений незабаром військами
1834 — Відкрито Київський університет
1941 — Народився Іван Миколайчук, український кіноактор, сценарист, режисер, письменник
16 червня
1578 — У Львові страчено козацького ватажка, молдавського господаря Івана Підкову
1876 — Народився Шаровольський Іван Васильович, український мовознавець та історик літератури
1906 — Народився Книш Зиновій (псевдонім Б.Михайлик), український громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист
1848 — У Львові засновано культурницько-просвітню організацію “Галицько-Руська матиця”
1915 — Почалася третя битва за Львів між російськими й німецькими військами
1925 — У Криму відкрився піонерський табір Артек
1934 — У Харкові створено Спілку письменників України
1957 — Народився Вовкун Василь Володимирович, український режисер і сценарист
1991 — Помер Василь Іванович Атрощенко, український хімік-технолог, академік, Герой Соціалістичної Праці
17 червня
1876 — Міністерство внутрішніх справ Росії заборонило друкувати книги українською мовою
1952 — Народився Володимир Лановий, український економіст, політик
1969 — Народився Віктор Петренко, український фігурист, Олімпійський чемпіон
1990 — У Києві створений Союз “Чорнобиль”
1993 — Україна і Росія поділили Чорноморський флот

Ветерани пам’ятають

ЖИВА ІСТОРІЯ СТЕБНИЦЬКОГО ФУТБОЛУ

30 травня відбулась історична подія для футбольних команд Трускавця і Стебника. У них давні, великі й цікаві стосунки. Ще у передвоєнні роки розпочався відлік матчів між цими командами.
В одному з інтерв’ю ветеран трускавецького футболу Мирослав Крамар згадував, що пам’ятає товариську гру 1934 року між цими командами. У післявоєнні роки, наприкінці сорокових – на початку п’ятдесятих доля не раз зводила ці команди між собою. Матчі проходили з перемінним успіхом, але краще й потужніше грала трускавецька дружина.
Вже на початку 1950-х років, а саме в 1953-1954-ому, деякі футболісти Трускавця виступали за стебницьку команду. Це Мирослав Крамар, який дуже добре пам’ятає ці роки, і Йосип Гладкий. Тоді у Стебнику була дуже потужна команда, яка у 1956 році вперше стала чемпіоном Дрогобицької області в другій групі.
Відтоді почали поважати як команди Дрогобича, Трускавця, Борислава, Самбора, Стрия, так і команду Стебника. Наші футболісти упродовж багатьох років добивались успіхів у всіх турнірах, в яких брали участь.
Нам ще доведеться дуже скрупульозно вивчити всі цікаві моменти стебницького футболу, адже не знаючи історії, ми нічого доброго не зможемо зробити у майбутньому.
Ще неодноразово упродовж багатьох років і по сьогодні стебницькі футболісти грали за трускавецьку команду, а трускавчани – за стебницьку. Були цікаві моменти у відносинах між цими командами. Але в офіційних турнірах наші команди зустрічались на початку шістдесятих років. Виходить, що зустріч у чемпіонаті Дрогобиччини між командами Стебника і Трускавця відбулась через півстоліття. Керівництво ФК “Стебник” не могло пропустити таку подію і запросило ветеранів обидвох команд, які ще грали у п’ятдесятих роках. Це трускавчанин Мирослав Крамар, чемпіон Дрогобицької області Левко Качала, Ярослав Шлапак, який у шістдесятих роках був одним з кращих футболістів стебницького футболу. Було цікаво від них почути спогади про ці давні роки, коли вони були молодими і творили історію футболу в нашому регіоні.
Ветерани привітали команди з відновленням ігор між собою, побажали спортивних успіхів у майбутньому, щоби підтримувати імідж команд, якого вони добились упродовж багатьох років.
Більш успішною і сильнішою на даному етапі є стебницька команда, бо вже упродовж восьми років ми серйозно займаємось дитячим футболом. І майже всі гравці нашої команди є вихованцями нашого спортивного клубу. Трускавчани ж, відновивши цього року свою футбольну команду, почали грати у районному чемпіонаті. Якщо витримають і справді серйозно будуть займатись розвитком футболу в своєму місті, тоді відновлять його і піднімуть на той рівень, на якому трускавецький футбол завжди був. Ми бажаємо і нам, і їм успіхів у розвитку футболу в наших містах.
Ветерани Крамар, Качала і Шлабан уважно дивились за перипетіями на футбольному полі. Футболісти привітали ветеранів. Вони втрьох символічно розіграли м’яч на початку гри. ФК “Стебник” вручив з іменними підписами довідники чемпіонату Дрогобиччини з футболу, щоб вони постійно знали, де і коли їхні команди грають, щоб вони завжди приходили і активно підтримували свої команди.
Цієї суботи, 5 червня, наша команда грала у Доброгостові. Юнаки у цікавій боротьбі зіграли внічию 0:0, основа виграла з рахунком 3:2. Цікавою подією було те, що на матчі юнаків були присутні гості з Норвегії, які з цікавістю дивилися за грою.
Цієї неділі, 13 червня, ми приймаємо команду “Стар” із Дрогобича. Гра буде цікавою і непередбачуваною, як завжди. Запрошуємо всіх уболівальників прийти і підтримати свою команду.

Осип БАНДУРА,
голова СК “Стебник”

Знай наших!

“ПАТРІОТ”: КАНДИДАТИ У МАЙСТРИ СПОРТУ ЖИВУТЬ У СТЕБНИКУ

Управління з питань фізичної культури та спорту Львівської обласної державної адміністрації наказом № 316 від 27 квітня 2010 року, згідно єдиної спортивної класифікації України, присвоїло спортивний розряд “Кандидат у майстри спорту з кікбоксингу” САЛАБУНУ ЛЕВУ ЮРІЙОВИЧУ,1991 р.н., та ГЕЛИЧАКУ СТЕПАНУ МИХАЙЛОВИЧУ,1993 р.н.. Обидва спортсмени представляють спортивний клуб “Патріот”, а тренує їх Смалій Олександр Леонідович. Від усього серця вітаємо і спортсменів, і тренера, і всіх стебничан, кому не байдужий спорт у нашому місті.

Олег ГРИГОРЕНКО,
голова ГО “Спортивний клуб “Патріот”

Перемогла дружба

ПІД ЧАС ЗМАГАНЬ СТРІЛЯЛИ

30 травня у Львові відбувся “гала”-фестиваль східних та національних єдиноборств “Весна-2010”.
Вихованці найсильніших та найкращих титулованих представників спортивних організацій зі всієї України демонстрували глядачам своє вміння на татамі. Яких тільки різновидів єдиноборств не було представлено: бушидо, кік-боксинг, таеквондо, тайський бокс, аерокікбоксинг тощо. Перед виступом кожна організація була представлена відеороликом з вичерпною інформацією про заснування клубу, рід занять, на яких змаганнях отримала перші нагороди, коли підкорила вершини на обрії східних єдиноборств. Виступи команд – видовище грандіозне і величне!
Наш регіон представляли стебницький “Фаворит” (тренер Михайло Хацкевич), СК “Тайфун” (тренери Віталій Шкраба та Олег Войтович), СОТ “Еней” (елементи аерокікбоксингу у виконанні Оксани та Наталії Городинських). ГО “Школа рукопашного бою Віталія Плеханова” (засновника та голову організаці) представляв тренер СК “Фрістайл” Денис Іваницький (м. Дрогобич).
Вихованець СК “Фаворит” Тарас Хацкевич зійшовся в жорстокому поєдинку з кікбоксером Тарасом Паньківим (СК “Золотий лев”, м. Львів). Під захоплений крик уболівальників перемогла дружба.
Вихованці СК “Тайфун” та “Фрістайл” здивували публіку майстерністю виконання елементів самозахисту. А спортсмени тренера Дениса Іваницького зробили це ще й під акомпонування пострілу з вогнепальної зброї, зриваючи шквал аплодисментів.
За результатами кропіткої праці тренери отримали винагороди, а згодом разом з іншими учасниками фестивалю за святковим столом мали змогу обмінятися набутим досвідом.

Вікторія ЛИШИК


Создан 11 июн 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником