Воля громади " 12

 
 

Воля громади " 12




Слово редактора

СОТКА

Сьогодні виходить сотий номер газети “Воля громади”.
Багато це чи мало? Все залежить від того, з якої точки зору дивитись. Сто номерів - це всього два повноцінних роки видання. Два роки - це вік немовляти, яке навчилося ходити, але ще не вміє як слід розмовляти. Ми теж сперлися на ноги, але не кожна наша публікація досягає мети.
І справа не лише в тому, що стебницька влада має тверду шкіру, що не відчуває укусу комара. За владою стоять правоохоронні органи, які її всіляко захищають, хоча би мали захищати насамперед інтереси громади.
Ну, з владою ще можна сяк-так воювати. Але найбільшою проблемою є байдужість громади. Якби в містах цивілізованих країн висвітлювались ті проблеми, які ми піднімаємо на сторінках нашої газети, то вже би давно ту владу винесли з “білого дому”. Але стебничани не лише байдужі, а й довго терплять і прощають. Здається, при владі всі свої, знаєш їх змалку, хоча багато з них гірші за чужих і шкодять громаді більше, ніж це міг би зробити найзлісніший ворог.
Ми не впадаємо у відчай, бо розуміємо, що нині роль газетного слова трошки інша, ніж це було за совєтів. Тоді кожна критична стаття мала свої наслідки. По ній порушувались кримінальні справи, людей звільняли з роботи. Нині нам сказали, що буцімто є свобода слова, але влада і правоохоронні органи вдають, ніби не читають критичних статей, а відтак і не реагують відповідним чином, як це передбачено законодавством.
І все ж наша газета за ці сто номерів зробила свою справу. Ми ще не розбудили байдужих, але підняли на ноги тих, хто хоче, аби Стебник став європейським містом. Можливо, на виборах стебничани ще не нададуть перевагу тим, хто працюватиме для громади, а не на власну кишеню, але поступ буде очевидним.
Ми не є прихильниками революцій, які приходять і відходять, залишаючи в душі гіркий осад і розчарування, а то й скалічені долі людей. Еволюція, поступовий розвиток, більше відповідають нашій епосі. Вони вимагають і більше часу, і більше зусиль, але є надія, що завойоване вже ніколи не втратиш.
На жаль, газета повинна бути революційною, ставити вищу планку для громади, аби досягти прийнятного результату. Сподіваємось, що ми робимо потрібну справу, аби стебницька громада нарешті взяла владу в свої руки.

Анатолій ВЛАСЮК

ПЕЦЮХ ЧИ СТАРОСОЛЬСЬКИЙ?

На думку багатьох, найбільші шанси стати міським головою Стебника мають Василь Пецюх і Петро Старосольський. За достовірною інформацією, вони ведуть між собою переговори, щоб не відбирати один в одного голосів і щоб третій кандидат не скористався їхнім протистоянням. Кажуть, буцімто Петро Старосольський в останній момент зніме свою кандидатуру і закличе виборців голосувати за Василя Пецюха. Мовляв, це гарантуватиме йому посаду першого заступника міського голови. Але, знаючи амбіції Петра Старосольського, важко повірити, що він погодиться на такий варіант. З іншого боку, навряд чи колишній мер Стебника Василь Пецюх захоче бути першим заступником. Отже, вони підуть окремо, а їхнім протистоянням скористається третій кандидат - той же Роман Калапач?


УКРАЛИ МАШИНУ

Минулого тижня у Стебнику вкрали автомобіль, який поїхав вулицею Трускавецькою у невідомому напрямі. Ця подія не впала би у вічі, якби минулого тижня подібні крадіжки автомобілів не сталися у Бориславі, Дрогобичі та Трускавці. А в селі Попелі Дрогобицького району викрали аж чотири машини! Мабуть, діє банда автокрадіїв, яких кришують правоохоронні органи.

КОЛИ БУДЕ ГАЗ?

Мешканці будинків на вулиці Куліша, 7 і 9 звернулися до редакції з проханням відновити подачу газу. На момент скарги вони вже тиждень були без голубого палива. Звертання до міської ради нічого не дали. Ми вже писали про те, що у цьому питанні міський голова Роман Калапач фактично став на бік газовиків, залишивши напризволяще людей з їхніми проблемами. Вимоги газівників у багатьох випадках є незаконними, а витрати, які вони вимагають здійснити (фарбування труби, кладка цегли і таке інше), повинні відшкодовуватись міською радою, а не з гаманців мешканців. Можливо, прокуратура поставить край цим незаконним діям?

ЗЛАМАЛИ ЛІФТ

В одному з будинків Стебника восьмеро п’яних молодиків зайшли до ліфта. Коли той застряг між поверхами, вони так викрутили двері, що ліфт став непридатним до експлуатації.

Антипрокурорські ігри

РОМАН КАЛАПАЧ ВИЯВИВСЯ ШУЛЕРОМ І НАХАБОЮ

Сесія Стебницької міської ради, яка відбулася минулої п’ятниці, 16 липня, засвідчила, що мер Роман Калапач має стабільних 18 депутатів, які проголосують за будь-яке необхідне йому рішення. Це не так багато, як ще декілька місяців тому, але достатньо, аби ігнорувати інтереси громади загалом і конкретних мешканців зокрема.

ДЕПУТАТИ ВІДХИЛИЛИ ДВА ПРОТЕСТИ ПРОКУРОРА

Ще до початку сесії містом гуляли чутки, що Роман Калапач піде на лікарняний. Висувались різноманітні версії, чому він це зробить, але одна з них стосувалася протестів прокурора. Мовляв, міський голова не хоче зачіпатись з прокуратурою.
Але на сесії він з’явився і став ініціатором того, щоб ці протести були відхилені.
Перший із них стосувався відміни рішення від 15 травня 2010 року “Про безоплатну передачу шляхом укладання договору дарування у власність релігійної громади УГКЦ “Христа Чоловіколюбця” нежитлових приміщень”. Дрогобицький міжрайонний прокурор Олег Соболь вважає, що фактичне дарування депутатами нежитлових приміщень загальною площею 605, 8 квадратних метрів (у тому числі підвальне приміщення – 83, 5 квадратних метрів і приміщення на першому поверсі у 522, 3 квадратних метрів), які розташовані у гуртожитку на вулиці Бандери, 3 у Стебнику, - є незаконним.
Справа в тім, що відповідно до статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. У даному ж випадку ці приміщення згідно рішення сесії були безоплатно передані релігійній громаді УГКЦ “Христа Чоловіколюбця”.
Прокурор вимагав скасувати рішення сесії, наголосивши на тому, що протест зупиняє дію опротестованого акту та підлягає обов’язковому розгляду у десятиденний строк після його надходження.
На сесії були присутні декілька мешканців гуртожитку, що на вулиці Степана Бандери, 3. Депутат Марія Губицька ще в розминці підняла питання по цьому гуртожитку. Щоправда, вона говорила про мешканку цього гуртожитку п.Комарницьку, яка самовільно поставила перегородку, перекривши вікно і батарею, що обігрівала коридор. Мешканці змушені платити за тепло, якого не отримують. Крім того, навіть удень в коридорі повинна горіти лампочка, бо нічого не видно. В результаті дій місцевого священика отця Володимира Лужецького, який хазяйнує у підвалі та на першому поверсі, люди залишились без душових, не мають де випрати білизну. На першому поверсі зняті перегородки між кімнатами. Можливо, мова йде про несучу стіну, так що можуть з’явитися тріщини, а сам гуртожиток буде непридатний для проживання. Увійти туди ніхто не може, бо приміщення замкнене.
Міський голова Стебника Роман Калапач знає цю проблему, але палець об палець не вдарив, аби її розв’язати. Є відповідне рішення про те, що п.Комарницька має зруйнувати цю перегородку, але міська рада не може (чи не хоче?) захистити інтереси мешканців гуртожитку.
Присутність людей на сесії змусила Романа Степановича діяти зважено, хоча відчувалося, що для нього це не основна проблема. Він порадив Марії Губицькій зареєструвати депутатське звернення, яке обов’язково розгляне. А що тут розглядати, коли треба діяти?
Міський голова також виявився звичайнісіньким шулером. Коли у розминці вже не стали піднімати цієї проблеми, він сказав людям із гуртожитку, що їхнє питання розглянуте і вони можуть покинути сесійну залу. Довелося мені сказати мешканцям гуртожитку, біля яких я сидів, що після розминки розглядатиметься протест прокурора саме щодо їхнього гуртожитку, і люди залишились. Ні, якби Роман Степанович був картярем, я би не здивувався його шулерству, але тут не в карти грають, а вирішується доля людей. Чи шулеру все одно, з ким чи чим мати справу?
Такий хід подій явно не влаштував Романа Калапача. Треба було бачити його вираз обличчя, коли він кавалерійським наскоком під час розгляду цього питання запропонував відхилити протест прокурора. Не був зачитаний ні сам протест прокурора, не були наведені аргументи, чому саме його відхиляють, не відбулося обговорення даного питання. Слухняні депутати швиденько проголосували за пропозицію міського голови.
Намагання депутата Тараса Паньківа розглянути це питання у відповідності з законом і процедурою, ні до чого не призвели. Потрібний Романові Калапачу і депутатам результат був досягнутий, і вони приступили до розгляду наступного питання.
Шоковані мешканці гуртожитку спочатку навіть не зрозуміли, що трапилося. Якщо під час розминки вони обурювалися і викладали свої жалі мерові, який обіцяв їм допомогти, то тепер остаточно зрозуміли, що їм слід насправді від нього чекати.
З такою ж оперативністю був відхилений і наступний протест прокурора, який стосувався затвердження структури виконавчих органів Стебницької міської ради та їх загальної чисельності. Як відомо, на сесії 21 травня цього року депутати з подачі Романа Калапача ліквідували посаду першого заступника міського голови і скоротили посаду заступника міського голови з гуманітарних питань, ввівши натомість посаду заступника міського голови з питань економіки, інвестицій та господарства.
Дрогобицький міжрайонний прокурор Олег Соболь вважає, що постановою Кабінету Міністрів України № 688 від 8.07.2009 року “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3.12.1997 року № 1349”, яка набрала чинності з 1.01.2010 року, затверджено типові штати апарату міських (міст районного значення) рад та їх виконавчих комітетів, згідно яких чисельність працівників міських рад та їх виконавчих комітетів за групами міст визначається з чисельності населення цих міст.
В даному випадку для міста з чисельністю населення від 15 до 28 тисяч в штаті міської ради та її виконавчого комітету передбачено, зокрема, три посади заступників міського голови, а не одна, як передбачається рішенням сесії.
Крім цього, згідно регламенту роботи сесії Стебницької міської ради, затвердженої рішенням сесії Стебницької міської ради від 11.08.2006 року № 59, питання про звільнення із займаних посад заступників міського голови та керівників, утворених радою органів, підлягає розгляду і обговоренню не раніше як через тиждень і не пізніше як через два тижні з моменту внесення до порядку денного. Під час розгляду цього питання заступникам міського голови і керівникам вказаних органів повинно бути надане слово для виступу. Але заступники не запрошувались на сесію і слова їм ніхто не надав.
Прокурор вимагав скасувати це рішення сесії, але, як і в попередньому випадку, депутати відхилили його протест. І знову не був зачитаний сам протест, не озвучувались аргументи, чому саме його відхиляють, не відбулося обговорення даного питання.
Заради справедливості, слід усе ж сказати, що депутатам був розданий документ за підписом Романа Калапача, в якому він повідомляє Олега Соболя, чому рішення сесії з цього питання, на його думку, є законним. Зокрема, він пише:
“Відповідно до п.5 ч.1 ст.26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить питання затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів влади, загальної чисельності апарату ради та їх виконавчих органів, витрат на їх утримання. До зазначеної норми Законом № 107-VІ від 28.12.2007 року внесені зміни, відповідно до яких до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить питання затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів влади, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання. Однак таку зміну до п.5 ч.1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визнано неконституційною згідно з рішенням Конституційного суду № 10-РП/2008 від 22.05.2008 р.
Відповідно до регламенту роботи сесії Стебницької міської ради, затвердженої рішенням сесії Стебницької міської ради від 11.08.2006 року № 59 питання про звільнення із займаних посад заступників міського голови та керівників, утворених радою органів, підлягає розгляду і обговоренню не раніше як через тиждень і не пізніше як через два тижні з моменту внесення до розпорядку денного. Дана норма визначає порядок звільнення перших заступників та заступників міського голови достроково з інших підстав, а не у зв’язку зі скороченням чисельності та штату працівників, оскільки зміни до штатного розпису є виключною компетенцією Стебницької міської ради”.
Тепер, за ідеєю, свої юридичні пізнання Роман Калапач повинен захистити у суді. Сподіваємось, що Олег Соболь теж у суді відновлюватиме справедливість, не дивлячись на те, що ні він особисто, ні хтось з працівників прокуратури на сесії не був присутній. Можна все, звичайно, списати на відпустки, але попускати тим, хто нахабно порушує закони і процедуру розгляду протестів прокурора теж не слід.
Вражений поведінкою Романа Калапача при розгляді цих питань, депутат Тарас Паньків відверто сказав міському голові: “Ви – нахаба! Нахабно порушуєте законодавство!” – і на знак протесту покинув сесійну залу. Його прикладу послідувала депутат Марія Губицька.

ПЕТРО СТАРОСОЛЬСКИЙ ЗУПИНИВ ЗЕМЕЛЬНУ АФЕРУ

Депутат Дрогобицької міської ради Петро Старосольський, який буде балотуватися на міського голову Стебника, побував на сесії Стебницької міської ради. Хотів він цього чи так сталося випадково, але він зупинив земельну аферу.
Останнім на сесії розглядалося питання про продаж трьох земельних ділянок. Цікаво, що відповідних документів щодо цього у депутатів не було, голова земельної комісії Орест Лобос зачитував усе з листка, хоча всі інші земельні питання значилися в порядку денному.
Коли мова зайшла про продаж земельних ділянок, втрутився Петро Старосольський. Як спеціаліст у даній галузі, він зауважив, що ці земельні ділянки є вільними, а тому продавати їх орендарям не можна, повинен бути проведений аукціон, інакше прокурор може порушити кримінальну справу. На його думку, якщо за два роки оренди на цій землі нічого не збудовано, то орендар готує земельну ділянку для перепродажу.
Міський голова Стебника Роман Калапач зауважив, що подібні оборудки вже були в минулі роки, але прокурор жодних зауважень не висловив. Проте більшість депутатів не піддались на провокацію мера і рішення не було прийняте.
Вже після сесії Петро Старосольський зустрівся з одним із власників земельної ділянки і виправдовувався: мовляв, я не знав, що ця земелька належить тобі.

Анатолій ВЛАСЮК

Фотофакт

РЕКОНСТРУКЦІЯ ЧИ...?

Депутат Стебницької міської ради Іван Білинський-Мількович на другій сесії поспіль піднімає питання реконструкції майдану Шевченка. Міський голова Роман Калапач чемно киває головою, погоджуючись з пропозицією народного обранця, але нічого для цього не робить. Нарешті на останній сесії він твердо пообіцяв, що така реконструкція буде зроблена до Дня Незалежності і Дня міста, а на понеділковій нараді дав доручення керівникові КП “МВУЖКГ” Володимирові Вакуленку, який, щоправда, був відсутній, здійснити необхідні роботи до 10 серпня. Мер запевнив, що гроші на це у бюджеті є. Були вони й раніше. То ж навіщо було чекати, коли настане День Незалежності чи День міста? Аби попіаритися напередодні виборів? У багатьох також виникають сумніви, що чесно використають кошти на реконструкцію майдана Шевченка, адже всі пам’ятають, як нещодавно зникли гроші, призначені ... на цю ж реконструкцію майдана Шевченка.

Заокеанське інтерв’ю

АНДРІЙ ДМИТРОВИЧ: “Я Є ЛЮДИНА ВСЕСВІТУ”

Стебничанин Андрій Дмитрович живе і працює в Канаді, але часто приїжджає в Україну. Завжди цікаво поспілкуватися з людиною, яка живе ніби у двох вимірах.

“ХОЧУ ПОДЯКУВАТИ ВИКЛАДАЧАМ, ЯКІ НАС УЧИЛИ”

- Ви стебничанин?
- Я народився в Стебнику. В мене тут мешкають мама, брат з родиною і сестра з родиною. Я закінчив Стебницьку середню школу № 6. Користуючись нагодою, хочу подякувати викладачам, які нас учили. На жаль, багатьох з них уже немає в живих. Через роки бачу, наскільки добре зерно вони сіяли. На сьогоднішній день я живу в Канаді, працюю викладачем, диригентом, музичним керівником і тісно співпрацюю з українською громадою, з українською діаспорою.
- Як Ви потрапили до Канади?
- Мене запросили. Я мав добре навчання, добрі студії, добру славу в Україні й поза межами України, працював у багатьох країнах, закінчив консерваторію, аспірантуру як хоровий і симфонічний диригент. Так сталося, що доля привела нас до Канади.
- Скільки років Ви вже там?
- Не так давно, але для еміграції й не так мало, - то вже сім років. Час від часу навідуюсь в Україну, тому що перелетіти через океан – це трошки складніше, ніж перейти через дорогу до сусіда. Треба полагодити час, працю, щоб усі ті нюанси і фінанси, як у нас кажуть, зійшлися в одну точку, щоб можна було собі дозволити викроїти час і прилетіти й навідати близьких і рідних, незалежну неньку Україну.

“МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО Й ТАНКОВА ДИВІЗІЯ ПАУЛЮСА ПО ТАКИХ ДОРОГАХ НЕ ПРОЇХАЛА БИ”

- Як Вам у Канаді живеться? Мову вже знаєте?
- Якщо я працюю і викладаю на цій мові, то, звичайно, мушу її знати. Вдома ми спілкуємося тільки по-українськи, в церкві ми говоримо тільки на українській мові, але за межами домашнього порогу ти виходиш і мусиш володіти англійською мовою, тому що інакше собі не даш ради. Всі комунікації, все, що тобі потрібно, чи це є магазин, чи це є банк, чи це є бібліотека, чи це є університет, чи це є якісь курси щодо навчання чи щодо праці, будь-яка інформація – все йде на англійській мові.
А з цього приводу хочу зазначити, що я спілкуюсь тут, у Стебнику і Трускавці, з багатьма батьками, зокрема, зі своїми однокласниками, які надають певну увагу, аби їхні діти вчили іноземні мови, що є дуже важливо. І мова не тільки про Канаду. Зараз є більше можливостей, більше нагоди їхати за кордон, скажімо, у близьке зарубіжжя – чи це Польща, чи Німеччина, чи Австрія, чи Іспанія, чи Англія. Коли діти володіють мовою, - насамперед це є повага до себе, а також повага до тієї країни, куди ти збираєшся їхати. І, крім того, це створює певний комфорт, певну можливість для взаємодії з тими людьми, з якими ти хочеш мати щось до діла чи просто пізнавати світ.
- Ви живете у комфорті в Канаді. Там немає проблем з водою, газом, дороги нормальні. А коли приїжджаєте в Стебник, не болить душа за Україну?
- Ой, розмова не тільки про Стебник. Я не збираюсь давати якісь компетентні оцінки з точки зору економіки чи чогось іншого, але перше враження, перше бачення, починаючи з доріг, закінчуючи домашніми комунікаціями (газ, вода, світло), - це є певна прикрість, скажімо так. Вибачте за деталі, але навіть публічні туалети в престижних будовах (аеропорт, митниці й таке інше) – це ж такі інстанції, де все має бути виключним, мають бути на це фінанси.
Я прилетів з маленькою дитиною, і мені як батькові ці речі відразу кидаються у вічі, тому що ти переживаєш за здоров’я дитини. Я би не хотів, щоб розмова йшла приземлено про ці речі, це питання майбутнього, але для будь-якої людини, яка приїжджає з нормального цивілізованого світу, ці речі кидаються у вічі.
- Ви сім років у Канаді. Чи змінився Стебник за цей час і в який бік – кращий, гірший?
- Зміни є, тому що нема ні дня, ні години, щоби щось стояло на місці. Все змінюється, все рухається – і попередня хвилина вже не є така, як наступна, і наступна не є така, як попередня. Зміни є, я не буду казати, в кращий чи гірший бік.
Не дивлячись на складність життя, не дивлячись на життєві проблеми, українці, зокрема стебничани, виживають у даних умовах і роблять все, щоб життя було для них добре, гарне, для їхніх дітей воно було комфортне, і вони облаштовують свої домівки, навколо домівок. З’явилося багато нових магазинів, це також, напевно, такий своєрідний засіб для виживання. З іншого боку, поза межами приватного сектору, поза межами свого будинку, поза межами своєї хати чи подвір’я, - дуже бідно все виглядає, руїна, запущеність.
І, я думаю, що це питання вже не господарів, які доглядають свої домівки, це вже питання, вибачте за нескромність, батьків, і володарів, і влади цього міста, які зобов’язані по своїй причетності, по тому, що вони вибрані народом, доглядати це місто щодо сміття, щодо бруду, щодо недоглянутих фасадів, щодо запущених доріг. Боже, сохрани і помилуй, після війни, мені здається, що й танкова дивізія Паулюса по таких дорогах би не проїхала. Мені здається, що жахливіших доріг я не бачив. А роблячи увагу на те, що і вуличного світла немає, то взагалі моторошно ввечері не те що пройтись, прогулятись, - я собі не уявляю, як ці речі можуть відбуватися.
Я себе пам’ятаю хлопчиком, коли ходив до школи, цей парк, як йти до церкви, де є розп’яття. Тато в мене був гірником, працював на калійному заводі понад 25 років. І я пам’ятаю цей парк, де був каток, дозвілля, де батьки відпочивали, приводили своїх дітей. А зараз це є жалюгідне, просто шоковане враження від того, що я там бачу. А ще більше вбиває те, що люди, які не можуть чи не хочуть оплатити за те, щоб у них забирали сміття, з-під воріт кидають його в парк або просто на проїжджу частину, сподіваючись, що хтось більш добросовісний це підніме і прибере, засмічують свою землю.
І ще одна річ. У Стебнику багато не просто тих, хто випив, а п’яних людей. Починаючи з дев’ятої години ранку, і дорослі чоловіки, і молоді гарні жіночки, дівчата.
А в інших країнах, я не кажу тільки про Канаду, Європа, весь світ працює в цей час. І ви ніде не побачите п’яного. Я за сім років, живучи в Канаді, не бачив ніде п’яної людини чи людини, яка би випила. Тому що, починаючи з п’ятої, шостої, сьомої години ранку, всі працюють. Ви ніде не побачите, щоби він просто сидів і не дай Бог випивав.

“ТРЕБА ДУЖЕ ТЯЖКО ПРАЦЮВАТИ І ІНВЕСТУВАТИ СВОЇ ЗНАННЯ”

- Розкажіть трохи про свою родину. Хто Ваша дружина, чим займається?
- Я є щаслива людина, тому що Бог дав мені добру дружину. Я все життя думав, що в мене дружина буде галичанка, не дивлячись на те, що об’їздив півсвіту, ідея-фікс – мати дружину-галичанку, з Галичини, як кажуть, два чоботи до пари. Але сталося так, що моя дружина з Волині, вона мешкає біля Луцька, має музичну і педагогічну освіту, тому в нас багато тем до розмови, багато дискусій, де є спільні теми, це педагогіка, це музика, це мистецтво, це побутові якісь речі, приємно, що наші погляди на багато речей співпадають. Тобто в тому плані мені поталанило, крім того, що вона добра дружина, добра мама,
- Вона працює так само в Канаді?
- Жінка сидить з синочком, наш син Максим, йому в вересні буде тільки два роки. Але вона поєднує приємне з корисним, що можна назвати, вона пильнує дитину і продовжує свої студії з удосконалення англійської мови, і дає собі з тим раду, як кожна нормальна українська жінка.
- Фактично Ви один працюєте у вашій сім’ї. Чи вистачає тих грошей на прожиття, на побутові речі, на все інше?
- В даний момент нам вистачає, дякуючи Богу. Я працюю музичним директором, диригентом у катедральному соборі, диригентом канадської капели бандуристів, викладаю в консерваторії, а також маю приватні лекції. Тому що перших п’ять років, хто приїжджає, починає життя з нуля, треба дуже тяжко працювати і інвестувати свої знання в дану систему, в свою професію, для того, щоб набути певний авторитет, тоді цей авторитет починає працювати на тебе.

“НЕ ВАЖЛИВО, ДЕ ТИ, А ВАЖЛИВО, ЯКИЙ ТИ”

- Чи не хочете Ви повертатись в Україну?
- Знаєте, є така стара приказка: “Хочеш розсмішити Господа Бога, поділись з ним своїми планами”, тому що ти можеш мати в голові один план, а там, в Божій Книзі, записано: знаєш, я маю для тебе ще інший. Наша бабця казала по-польськи: чловєк мислє, а Бог креслє. Я не пориваю своїх стосунків, чи відношень, чи спорідненості з Україною, в мене навіть думки такої немає, але на даний момент, живучи в Канаді, маючи канадське громадянство, я є людина Всесвіту, і поки маю потребу бути сьогодні в Канаді, завтра в Німеччині, післязавтра в Києві.
- Можливо, є якесь важливе питання, якого я Вам не задав?
- Я маю запитання без відповіді. Сусід до мене підійшов, і ми довго дискутували на тему, що таке любов, що таке Україна, що таке Канада, що таке щастя. Він мене запитав, чи є можливим побудувати цивілізовану країну для всього населення, щоб усі були задоволені і пишалися, і були щасливі від того місця, від тієї країни, де вони живуть. І я не знав, що йому відповісти, тому що я не хотів цю людину розчаровувати. Це є перше.
По-друге, у нас зайшла розмова про патріотизм, і моя відповідь на це була така: не важливо, де ти, а важливо, який ти. Якщо ти маєш твердий стержень, який тобі дали батьки, якщо тебе навчили в школі, з колиски, з дому, то цей стержень буде всюди, - чи в Україні, чи в Канаді, чи в Африці. Ти завжди будеш залишатися людиною, і люди до тебе будуть тягнутися.
І третє – питання щастя. Коли я запитую світами, що для вас є щастя, - один мені відповідає: це коли маєш багато грошей, мільйонні банківські рахунки з десятьма-дванадцятьма нулями, і можеш дозволити собі все, що хочеш. Тут коли я запитав, що таке щастя, людина мені відповіла: людині треба дуже мало, але щаслива людина та, яка прожила своє життя, дожила до глибокої старості, бачить своїх дітей, бачить внуків і правнуків і може померти в себе вдома спокійною смертю зі спокійною совістю, а не десь у дорозі з гріхами, які тебе душать. І я думаю, що все вищесказане має нюанси, але оцей останній – можливо, він консервативний, можливо, він буде незрозумілий, чи не сподобається, але я думаю, що в нього є дуже-дуже глибокий зміст.
- Що би Ви хотіли побажати стебничанам?
- Не втрачати надії, вірити у себе. І, звичайно, міцного здоров’я всім моїм землякам. Я думаю, що Стебник вартує того, щоби бути знаним у світі.

Анатолій ВЛАСЮК

Немерська це справа

ЧОМУ РОМАН КАЛАПАЧ НЕХТУЄ ДЕПУТАТСЬКИМИ ЗАПИТАМИ?


Мало не на кожній сесії депутати скаржаться, що міський голова або не дає відповідей на їхні депутатські запити, або взагалі ігнорує їх, або передоручає їхній розгляд іншим чиновникам, а сам не котролює, чи одержав депутат відповідь, чи ні.
Буває й так, що той чи інший депутат з сесії до сесії озвучує один і той же запит, запитує в Романа Калапача, коли отримає відповідь, міський голова запевняє, що ось-ось розбереться. А потім з’ясовується, що і на наступній сесії виникає та ж проб-лема - і все починається спочатку.
Ні, я розумію, що у міського голови є “нелюбимі” депутати, від одного виду яких йому стає зле. Скажімо, мало не на кожній сесії своїми депутатськими запитами його “дістає” Марія Губицька. Вона змушена була звернутися до прокуратури, бо на понад п’ять депутатських запитів міський голова не дав відповідей і не думав, схоже, їх давати.
Або депутат Тарас Паньків - один з небагатьох, який не змінив своєї точки зору на Романа Калапача і скептично (якщо не сказати критично) ставиться до його так званої діяльності на шкоду стебницькій громаді. Мало того, що пана Тараса не запрошують на засідання відповідної депутатської комісії, на якій він би мав бути присутнім, то ще й не завжди вчасно і точно дають відповідь на його депутатські запити, а якщо й дають, то інакше ніж відпискою їх назвати не можна. Ще залишилося не запрошувати його на сесії, аби Роман Калапач мав чистий спокій, бо опозиція вже йому в печінках сидить.
Але коли ніби “свої” депутати місяцями не отримують від міського голови відповіді на свої запити, дивуєшся, чому й до них він так ставиться, чому нехтує виконанням своїх безпосередніх обов’язків як міський голова? Чи ці депутати потрібні йому лише для голосування, коли вирішується питання про встановлення премії меру за “титанічну працю”?
Скажімо, депутат Ольга Гнатів уже не вперше піднімає питання про велику калюжу біля меблевого магазину. Зазначу, що про це щоразу на оперативних нарадах говорять і керівники об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, а Роман Калапач лише розводить руками, дає нібито доручення керівникам комунального підприємства “МВУЖКГ”, а віз, вірніше, калюжа і нині там. Всі розуміють, що треба виправити систему водовідведення у цьому місці, але виходить як у тій приказці: Іван киває на Петра, а Петро - на Івана.
Та ж Ольга Гнатів уже не вперше піднімає проблему відповідальності підприємців за навколишню територію біля своїх закладів. У Дрогобичі чи Стрию, Трускавці чи Бориславі підприємець просто зобов’язаний за власний кошт облаштувати прилеглу територію, а в Стебнику на це дивляться крізь пальці. Складається враження, що хтось отримав від підприємців певні кошти, а тому “соромиться” вимагати від них таких “дрібниць”, як облаштування території.
Мабуть, ніхто не звинуватись депутата Ігоря Кузьмака в опозиційності до мера (все в минулому), але навіть до його пропозицій і запитів Роман Калапач не прислухається. Наприклад, скільки вже можна говорити про несанкціоновані прибудови на території Стебника? І хоча Ігор Кузьмак у всьому звинувачує головного архітектора, яка, мовляв, лише ставить печатки і нічого не контролює, всі розуміють, звідки ноги ростуть. Якби Роман Калапач був рішучішим у цих питаннях і не намагався сховатися за чужими спинами, подібного б не було.
То ж коли Роман Калапач перестане нехтувати депутатськими запитами?

Анатолій ВЛАСЮК

У БОРИСЛАВІ БЛОКУЮТЬ КАНАЛІЗАЦІЇ

Уже тиждень у Бориславі працює бригада із Кременчука, яка блокує злісним неплатникам каналізацію. Відбувається це доволі просто: за допомогою спеціального обладнання спеціалісти знаходять місце під’єднання квартири до загальної каналізації і заблоковують її спеціальною заглушкою. Зрозуміло, що після цього боржники не зможуть користуватися каналізацією. Для того, щоб каналізацію розблокували, боржникам потрібно вирішити питання погашення боргів за комунальні послуги перед ЖЕКом та водоканалом, а також додатково заплатити як за блокування, так і за розблокування каналізації.

ДРОГОБИЧУ БРАКУЄ АСФАЛЬТУ
Цього року ремонт міських доріг у Дрогобичі було почато виключно силами комунальних служб міста. Чи не вперше за останні роки в місті не було запущено жодного приватного асфальтного заводу. Запрацював лише комунальний завод, який забезпечив асфальтом не лише потреби комунального підприємства, яке проводило ремонт дорожного покриття, а й інших - які проводили ремонт дрогобицьких доріг в рамках гарантійних зобов’язань. Однак понад три тижні тому на КП “КМГ”, де працює завод, було проведено перевірку газовою інспекцією, після якої роботу асфальтного заводу було призупинено. З’ясувалось, що на установці відсутнє обов’язкове газоконтрольне обладнання, без якого робота заводу є небезпечною. Тепер же дорожники, які ремонтують дрогобицькі дороги, змушені купувати асфальт “на стороні”.

У ТРУСКАВЦІ РОЗСИПАЮТЬСЯ ТРУБИ

Минулого тижня спеціалісти ТзОВ “Трускавецький водоканал” замінили близько 100 метрів водопровідних труб на вулиці Антонича та біля 40 метрів на вулиці Уляни Кравченко, а цього виконуватимуть роботи по заміні мереж біля будинку-гуртожитку на Сагайдачного, 3. Деякі сталеві водопровідні та каналізаційні труби випуску кінця 40-х - початку 50-х рр. ХХ ст. вже давно відслужили своє і розсипаються.

НЕБЕЗПЕЧНІ ШАХТИ У БОРИСЛАВІ

Дві шахти в Бориславі становлять небезпеку для мешканців міста, оскільки вхід в них відкритий - на вулицях Петлюри і Потік. Держава не може і не бажає виконувати там жодні роботи, доки ці об’єкти перебуватимуть в приватній власності.

МАГНІТНО-ЯДЕРНИЙ РЕЗОНАНС ЗАПРАЦЮЄ У ДРОГОБИЧІ ДО 21 ВЕРЕСНЯ

Магнітно-ядерний резонанс, який Дрогобич отримав у подарунок від польського міста-побратима Сянока, уже розмитнено. Про це повідомив начальник відділу охорони здоров’я виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Андрій Шевкенич. Міський голова Микола Гук доручив йому підготувати доповідну записку і зазначити, скільки коштів потрібно на встановлення цього обладнання. Микола Гук додав, що магнітно-ядерний резонанс має запрацювати до 21 вересня. Це буде подарунок дрогобичанам на День міста. Нагадаємо, унікальне діагностичне обладнання - магнітно-ядерний резонанс - транспортували до Дрогобича ще у березні. Обладнання проходило процедуру розмитнення. Як зазначив Микола Гук, магнітно-ядерний резонанс дає широкі можливості для діагностування хворих, його Дрогобичу поляки передали безкоштовно. У міський бюджет мають бути закладені кошти, щоб облаштувати приміщення для цього апарату. Приблизна вартість такого обладнання, за словами начальника відділу охорони здоров’я Андрія Шевкенича, сьогодні становить 4-5 мільйонів доларів.

У БОРИСЛАВІ ЗАПРАЦЮЄ ОЗОКЕРИТОВА ШАХТА?

Суттєвою підмогою для бориславського бюджету стало б відновлення видобутку земляного воску - озокериту, відомого ще за Австрії та Польщі своїми цілющими властивостями. Бориславська влада ініціюватиме створення Державної програми з вивчення лікувальних властивостей озокериту.

У СХІДНИЦІ БУДЕ НОВИЙ ВІЙТ?

Найімовірнішим претендентом на пост селищного голови Східниці на противагу теперішньому керівнику селища Роману Копчаку є власник готельного комплексу “Три сини і донька”, найбільшого в Східниці, Вален-тин Ничипоренко. Одним з пунктів його програми буде приватизація східницьких мінеральних джерел задля ефективнішого їх використання та розвитку курорту. Підтримку Валентинові Миколайовичу вже висловив ряд східницьких підприємців, незадоволених роботою чинного війта.

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ - ВЛАДІ

Відібрано єдиного розробника усіх веб-сайтів для районних держадміністрацій Львівщини. Ця робота має бути завершена впродовж двох тижнів. Про це заявив львівський губернатор Василь Горбаль.

Знаменні дати

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

23 липня
971 - Київ та Візантія уклали мирний договір
1632 - Помер Памво Беринда, письменник i друкар, автор першого українського друкованого словника “Лексикон славеноруський i силабічних віршів
1888 - У Києві відкрито пам’ятник Богдану Хмельницькому
24 липня
969 - У віці близько 79 років померла Велика київська княгиня Ольга
1015 - За наказом князя Святополка Окаянного у боротьбі за київський престол вбито його брата князя Бориса
1844 - Народився Ілля Рєпін, визначний художник-реаліст українського походження
1964 - Помер Максим Рильський, український поет, перекладач, публіцист
1967 - Народились брати Капранови, українські видавці, письменники, публіцисти, громадські діячі
1990 - У Києві біля Київської міськради уперше піднято жовто-блакитний прапор
1991 - Урочисте відкриття пам’ятної таблиці в Батурині в пам’ять гетьмана Івана Мазепи
1991 - У Києві створено Спілку офіцерів України
25 липня
1657 - Помер Богдан Хмельницький, гетьман України
1687 - Івана Мазепу було обрано гетьманом України
1920 - Біла армія розпочала операцію по захопленню Донбасу
1920 - Формування Євгеном Петрушевичем у Відні закордонного уряду ЗУНР
1934 - Помер Нестор Махно, український анархіст, керівник повстанських загонів
1937 - Повністю розпущений як контрреволюційний ЦК комсомолу України
1942 - Німці розстріляли в Києві Дмитра Мирона Орлика, крайового провідника ОУН на СУЗ
1942 - Після триденних тортур загинув у концтаборі Аушвіц брат Степана Бандери доктор Олександр Бандера
26 липня
1648 - Під Старокостянтиновим козацькі полки на чолі з Максимом Кривоносом розбили польське військо Яреми Вишневецького
1708 - За наказом гетьмана Івана Мазепи поблизу Білої Церкви страчено полковника Василя Кочубея, звинуваченого у зраді
1808 - Помер Артемій Ведель, композитор, хоровий диригент, співак, автор 29 церковних концертів. В 1799 був заарештований російським урядом, оголошений божевільним i утримувався в божевільні Кирилівського монастиря
1870 - Народився Осип Петрович Курилас, живописець i графік, один з основоположників українського модерного релігійного мистецтва
1931 - Народився Іван Дзюба, український письменник, критик, головний редактор журналу “Сучасність”
27 липня
971 - Договір князя Святослава з візантійським імператором Цимісхієм
1147 - Климентія Смолятича обрано митрополитом української Церкви
1649 - Перемога Богдана Хмельницького над поляками під Збаражем
1672 - Гетьман Петро Дорошенко погромив поляків біля Четвертині
1853 - Народився Володимир Короленко, український і російський письменник
2002 - “Скнилівська трагедія” - під час авіашоу на Скнилівському летовищі (Львів) зазнав катастрофи літак Су-27, вбивши 78 і поранивши понад 100 людей
28 липня
День хрещення Русі
1649 - Загинув під Збаражем козацький полковник Морозенко (Станислав Мрозовицький)
1834 - Відкриття Київського університету
29 липня
1696 - Московсько-козацьке військо захопило турецьку фортецю Азов
1776 - Останній український Кошовий отаман Петро Калнишевський відправлений на Соловецькі острови, де провів в ув’язненні 25 років
1865 - Народився Андрей Шептицький (Роман Марія Александр граф Шептицький), церковний діяч, голова УГКЦ, митрополит
1880 - Відкрито Феодосійську картинну галерею ім. І.К. Айвазовського
1999 - Помер Анатолій Солов’яненко, український оперовий співак, тенор, Шевченківський лауреат, народний артист СРСР
Матеріали газети можна прочитати на Інтернет-сайті volya.stebnuk.com.

Разом братися за роботу

ЧИ БУДЕ ГОТОВИЙ СТАДІОН ДО ДРУГОГО КОЛА ЧЕМПІОНАТУ?

Ось і закінчились ігри першого кола чемпіонату Дрогобиччини з футболу у вищій лізі.
Залишилось провести ще декілька перенесених матчів, але вони на загальну картину турнірної таблиці впливу не будуть мати.
ФК “Стебник” пройшов перше коло рівномірно, без зривів. У тринадцяти іграх ми здобули 10 перемог, 3 нічиї й не мали жодної поразки, забили 38 і пропустили 15 м’ячів, здобули 33 очки і займаємо перше місце.
Дев’ять турів ми пройшли на одному диханні, здобувши дев’ять перемог. Команда показувала красивий, технічний, атакуючий футбол. У нас найкраща різниця забитих і пропущених м’ячів. Це говорить про те, що маємо хороший напад і середню лінію атаки, надійний захист і воротаря.
Якщо провести статистику по всіх іграх, то ми бачимо, що наша команда забила 38 м’ячів, з них 27 нападники, 10 гравці середньої лінії і 1 захисник. З цієї статистики ми бачимо, що кожна лінія команди дуже активно грає в кожній грі, добре виконуючи свої прямі зобов’язання і завдання: нападники багато забивають, середня лінія активно підтримує атаку і теж немало забиває, а захист і воротар грають надійно і стабільно.
Якщо подивитись по перемогах, то ми чотири здобули з різницею в один м’яч, дві – з різницею у два м’ячі і чотири – з різницею в три і більше м’ячів. Це говорить про те, що ФК “Стебник” у першому колі був на хорошому ходу, грав агресивно, красиво, технічно здобуваючи перемоги одну за одною.
Першу нічию ми зіграли в десятому турі в Рихтичах. По ходу ми поступались трьома м’ячами, але команда зібралась і зуміла наприкінці гри відігратись. Це говорить про характер команди, про її силу і бажання перемагати.
Ми добре розуміємо, що команда не може на одному рівні пройти всю дистанцію, будуть і спади у грі, і невезіння, і десь судді допустять помилки. Але ми стараємось зменшити ризик усього цього, щоб його було чим менше, щоб команда рівномірно і стабільно пройшла і друге коло, добившись не менших результатів, чим у першому колі. Для цього треба підсилити середню лінію команди. Цим зараз займається старший тренер команди.
Зараз ФК “Стебник” на відпочинку, але ми вже починаємо ігри кубку району. Йде активна підготовка міського стадіону, його футбольного поля до початку другого кола чемпіонату Дрогобиччини з футболу.
Треба всім нам разом прикласти максимум зусиль, щоби стадіон був готовий до другого кола. Це не тільки футбольні ворота і саме футбольне поле, але і приміщення, де команда має переодягатись, лавочки для запасних гравців і вболівальників. А в цьому вже нам потрібна допомога наших місцевих органів влади і особисто мера Калапача Романа Степановича. Потрібен каток, щоб закатати футбольне поле, і грейдер, щоб спланувати територію за межами футбольного поля і зробити бокові поверхневі дренажі. Це все необхідно зробити до 15 серпня, коли починається друге коло. Якщо всі разом дружно візьмемось, то це все буде зроблено, і все буде готове до початку ігор на міському стадіоні.

ОРГКОМІТЕТ СК “СТЕБНИК”

Студент і кандидат

“ПАТРІОТ”: РУСЛАН ПАВЛИК - ТРЕНЕР

Стебничанин Руслан Павлик став тренером з боксу в спортивному клубі “Патріот”.
Таке рішення прийняло правління клубу наприкінці червня 2010 року. Він змінив Володимира Арустамяна і буде займати цю посаду до осені 2010 року.
Також Руслан буде представляти СК “Патріот” на засіданнях Львівської обласної федерації боксу та на чемпіонатах Львівської області з боксу в якості тренера. Нагадаємо, що Павлик навчається на четвертому курсі Львівського державного університету фізичної культури та є кандидатом у майстри спорту з боксу.

Олег ГРИГОРЕНКО,
голова ГО “Спортивний клуб “Патріот”

ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!

Вітаємо добру та щедру душею людину!
Дирекція, працівники Будинку художньо-естетичної творчості учнівської молоді від душі вітають з ювілеєм колегу по роботі

ТОМАШИК
Марію Іванівну

та посилають найщиріші вітання.
Летять роки, як лебеді у вирі,
Життя іде, його не зупинить,
На Вашім сонячнім порозі
З’явились мудрих 70!
Щастя, радості, добра
Бажаєм від душі щоднини,
А усмішка Ваша ясна
Дарує всім нам
радісні хвилини.
Нехай життя квітує
буйним цвітом
І день народження
приходить знов і знов,
А доля хай дарує
з кожним роком
Здоров’я, злагоду, любов!
Хай Матір Божа
Вас охороняє,
Сіяє втіхи зірка золота,
Ісус Христос з небес
благословляє
На щедрі, довгі,
многії літа!


Создан 23 июл 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником