Чому Лев Грицак?

 
 

Чому Лев Грицак?




ЧОМУ ЛЕВ ГРИЦАК?

Якби я був трускавчанином, то на виборах міського голови голосував би за Лева Грицака.
Лев Ярославович - далеко не ідеальний чоловік, але якби я його не знав зблизька, не оцінював його дії в різних життєвих ситуаціях, то, мабуть, і по-іншому ставився б до його діяльності на посаді мера.
Найбільшою стратегічною помилкою Лева Грицака я вважаю ту, що за час керівництва Трускавцем він не підготував собі наступника. За великим рахунком, мер і не зобов’язаний цього робити, а недалекоглядний чоловік підбирає собі “сірих” заступників, слухняних виконавців його волі, аби на їхньому тлі виглядати пристойно. Але Грицак - не Гук чи Калапач, новітні “халіфи на час”, які прийшли збагатитися, перетворивши Дрогобич і Стебник на суцільні магазини, де діє незмінне правило “купи-продай”. Ні, магазинна логіка у діях Грицака теж присутня, але не вона є домінантою у його поведінці.
Відсутність правонаступника, який би продовжив твою справу, свідчить радше про слабкість, ніж про силу Лева Грицака, - і мова не лише про управлінський стиль. З Грицаком важко працювати, а особистостям - неможливо. Лише спільна мета і розуміння зробити краще, ніж будь-хто, можуть об’єднати, а не простий страх, що ти чимось не сподобаєшся Грицаку, і він тебе вижене з роботи. Авторитарний стиль керівництва, безумовно, притаманний міському голові Трускавця, але Лев Ярославович здатний і прислухатися до іншої думки. Проте не кожний зважиться цю іншу думку висловити вголос. Надійніше і спокійніше лестити мерові, вберігаючи своє майбутнє. Якби Лев Грицак, поступившись власною амбітністю, створив у своїй команді атмосферу щирості й відвертості, багатьох помилок, насамперед кадрових, йому вдалось би уникнути.
Друга стратегічна помилка Лева Грицака полягає в тому, що йому не вдалося створити опозицію. Всі, хто думає, що буде вічно керувати, припускається цього. Сила керівника в тому й полягає, що він має гідну опозицію, але будь-якою своєю дією показує вищість над нею.
У Трускавці немає опозиції. Якщо говорити про політичні сили, які протистоять Грицакові, то радше мова йде про лобіювання власних інтересів, аніж про опозицію у класичному розумінні цього слова. З Грицаком не згодні не тому, що він не правий, а тому, що це не вигідно тому чи іншому місцевому політиканові.
Те саме стосується і преси. В Трускавці немає опозиційних газет, а є газети, які захищають інтереси того чи іншого можновладця, сподіваючись, що той прийде до влади, і їм буде затишніше і спокійніше з ним.
У ситуації з газетами Лев Грицак, на жаль, втратив почуття міри. Нині три видання - “Відродження”, “Трускавецький вісник”, “Франкова криниця Підгір’я” - фактично працюють на нього. Але якщо тактика прославляння мера була ще більш-менш прийнятна під час його першої каденції, менш прийнятна під час другої, то тепер, коли Грицакові довіряє значно менше трускавчан, ніж раніше, образ “білого і пухнастого мера” викликає роздратування. І справа не в тому, що Грицак робить менше, ніж раніше (це також кидається у вічі), а просто існує втома від однієї й тієї ж людини, яка довший час знаходиться при владі. Такою є природа людської психології, і з цим треба рахуватися. Я не знаю, наскільки щирими стосовно Грицака є журналісти, які працюють на нього (можливо, більшість з них просто заробляє на хліб насущний), але жорсткий контроль з боку мера потрібен бути, бо хвалебні оди на його адресу призводять до протилежного результату.
З іншого боку, неадекватною є поведінка Грицака щодо тих видань, які вважають себе опозиційними щодо нього. Маю насамперед на увазі “Джерела Трускавця”. Зрозуміло, що ця газета просуває в мери свого працедавця - і нема на те ради. Але всі стосунки мера з цим виданням повинні закінчуватись на території газети. Є спростування недостовірних інформацій, є судові позови і таке інше. Все в рамках чинного законодавства. А поза тим треба подолати свою гординю і ставитися до навіть недобросовісного журналіста насамперед як до людини, яка має право на власну думку. Вина за відсутність свободи слова у Трускавці лежить насамперед на Левові Грицаку.
Звичайно, трускавчани можуть багато закинути Левові Грицаку щодо неефективного, на їхню думку, керівництва містом. Але завжди слід виходити із можливостей й задати собі просте запитання: “А якби мером був хтось інший, чи зміг би він розв’язати цю проблему?”. Лев Грицак має бачення розвитку міста як європейського курорту, знає всі підводні течії, відчув на собі різні групи впливу, починаючи від бандитів і закінчуючи вищим керівництвом держави. Не завжди він був на висоті, бо в багатьох випадках його могли просто фізично знищити, але розумні компроміси радше допомогли Трускавцю і трускавчанам, ніж нашкодили їм.
У Трускавці є кращі політики, менеджери, управлінці, господарники, ніж Грицак. На жаль, не з числа тих, хто сьогодні хоче замінити його на посаді міського голови. Ці кращі не йдуть до влади, їхній час ще не настав. Лев Грицак виконує невдячну роль своєрідного містка між минулим і майбутнім Трускавця. Перемогти йому буде набагато складніше, ніж у перший і другий раз. На жаль, ще не видно родзинки у його виборчій кампанії, яка фактично вже розпочалась. Думаю, що за третю каденцію він підготує гідного наступника, а Трускавець стане оазою свободи слова.

Анатолій ВЛАСЮК


Создан 02 авг 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником