Воля громади № 14

 
 

Воля громади № 14




Слово редактора

СПЕКА

Синоптики обіцяють Україні ще два тижні спеки.
Але справжня спека очікує нас у вересні-жовтні - під час передвиборчої кампанії. Кандидати у депутати різних рівнів, а особливо претенденти на крісло мера обіцятимуть нам золоті гори, аби ми проголосували за них.
І тут все залежатиме від того, що у нас з пам’яттю. А пам’ять - річ вибіркова: тут пам’ятаю, а тут забув. Коли ми говоримо про конкретного депутата чи міського голову, то оцінюємо їх загалом: або позитивно, або негативно. Проте справедливіше було би оцінювати людину не просто як “свій хлопець” чи “він нам не підходить”, а за професійними якостями: оце він зробив, а тут повний провал. Коли наша пам’ять не буде вибірковою, а критично ставитиметься до дій потенційного кандидата, тоді й ми більш серйозно підходитимемо до виборів. Врешті-решт, нам, виборцям, пора ставати професіоналами, а не любителями, щоб потім не нарікати: “Ой, не того обрали!”.
Нині в Стебнику багато з тих, хто чотири роки тому голосував за Калапача, підшукують собі іншого кандидата, який би виправдав їхні сподівання. Вся наша біда в тому, що ми вчорашнього кумира скидаємо з п’єдесталу, звалюючи на нього всю вину. Але ж повинна бути і відповідальність за помилку, за те, що належним чином не контролювали дії того, в кого повірили. Не лише Калапач винен у тому, що за чотири роки Стебник ні на крок не наблизився до рівня європейського міста, а й ті, хто голосував за нього, хоча нині не хоче визнати, що прорахувався.
Вереснево-жовтнева передвиборча спека принесе одним солодкий виграш, а іншим - гірку поразку. Політика для багатьох стала бізнесом: вкладаєш гроші, а потім відбиваєш їх, неймовірно збагачуючись. Обіцянки виборцям залишаються цяцянками - і серце не крається, що банально розвів свого знайомого, пошив у дурні, адже від самого початку знав, що не виконаєш обіцяного.
До влади серйозні люди не йдуть, бо знають, що в нинішніх умовах зробити революцію в окремо взятому місті не вдасться. Йдуть, як правило, ті, хто серйозно захворів на владний вірус, або відверті авантюристи. Фактично нас ставлять у позицію вибору без вибору, бо за кого би не проголосував, нічого кардинально не зміниться. І все ж на самому дні серця жевріє надія, що цього разу не помилишся і нарешті прийде до влади достойний...

Анатолій ВЛАСЮК


Не свій серед чужих, чужий серед своїх

ТРАГЕДІЯ ГЕННАДІЯ КУЦАНА

Секретар міської ради Геннадій Куцан подавав великі надії тим, хто прагне змін у Стебнику. Проте власна слабка воля і життєві обставини зламали його, і з великої надії Геннадій Федорович перетворився на велике розчарування.
Формально він очолив опозицію до Романа Калапача, коли міського голову позбавили повноважень. Депутати й тоді дивились на нього, як на мале пиво, але сподівались, що їм вдасться швидше знайти спільну мову з “ручним” Куцаном, ніж з Калапачем, який перестав на той час розуміти “табличку ділення”.
Проте амбіції й непомірна жага до влади зіграли з Геннадієм Куцаном злий жарт. Хотів він цього чи ні, але збоку виглядало так, ніби він має намір стати “крутішим”, ніж сам Калапач. Особливо це виявилось під час спроби рейдерського захоплення ринку, що й стало початком кінця кар’єри Геннадія Куцана.
Він ще намагався захистити інтереси громади в історії з меблевим магазином, але коли зрозумів, що судова справа по Калапачу гальмує, дав собі спокій. Тепер для нього важливішим стало врятувати власну “шкуру”, ніж боротись за якусь химерну справедливість.
З поверненням мера всі душевні (і не тільки) сили Геннадія Куцана пішли на те, аби втриматись на посаді секретаря міської ради. Можна лише здогадуватись, через яке пекло принижень перед мером і депутатами йому довелося пройти, аби залишитись.
Зрештою, це справа самого Геннадія Федоровича, і кожний вибирає сам собі долю. Як на мене, перефразовуючи відомий вислів, він завжди почувався не своїм серед чужих і чужим серед своїх. І справа навіть не в тому, що народився на Житомирщині. У Стебнику чимало “зайд”, які прислужилися місту й були сприйняті місцевими мешканцями. Просто і “свої”, і “чужі” не сприймають зрадників і перекінчиків. А Геннадій Куцан таки зрадив - і виборців, які сподівалися, що він наведе лад у місті, і деяких однопартійців з “Нашої України”, проти яких разом з однодумцями Романа Калапача розпочав справжню “війну”. Оці однодумці мера теж не сприймають його як свого, а, принизивши й розтоптавши, використовують як хочуть. Серед нібито своїх він теж чужий, бо “Наша Україна” в Стебнику розколота, як ніколи, і однопартійці Геннадія Куцана вже й не пам’ятають, коли їх лідер за останні роки проводив щось подібне на зібрання цієї політичної сили.
Гидко дивитись, як зараз Геннадій Куцан в одній команді з тими, проти кого ще недавно виступав. Ці люди не змінились, як зрештою і Геннадій Федорович, який завжди умів маскуватись і видаватись добропорядним чоловіком. Немає нічого гіршого, коли сіренька людина доривається до влади і думає, що вхопила Бога за бороду. У випадку з Геннадієм Куцаном все би було весело, якби не стало так сумно, адже мова йде про особисту трагедію людини, яка мала шанс бути лідером. Геннадій Куцан не пройшов Божого випробування на совість і порядність - насамперед стосовно самого себе.
Мабуть, тепер смішно говорити, що колишній керівник одного зі стебницьких об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, який належним чином не зарекомендував себе і волею долі й обставин випадково став секретарем міської ради, може претендувати на крісло мера, хоча, мабуть, і балотуватиметься від “Нашої України” на цю посаду. По-людськи мені щиро шкода Геннадія Федоровича, але, на жаль, нічим не можу зарадити у його трагедії. Влада зіпсувала його - і від неї йому слід втікати якомога швидше і якнайдалі. Немає гарантії, але є сподівання, що тоді не вдасться розтратити до кінця людські й душевні якості...

Анатолій ВЛАСЮК

І ВСЕ-ТАКИ СУШИЦЬКИЙ

Минулого тижня за пропозицією стебницьких членів Партії регіонів Ігор Сушицький, керівник промислового ринку “Помік”, рекомендований на посаду кандидата в міські голови Стебника від цієї політичної сили. У Львові з цим погодились. Однак багато хто вважає, що Ігор Сушицький виступить так званим технічним кандидатом, а справжнім висуванцем Партії регіонів може стати інша людина. Називають прізвища Романа Калапача, Петра Старосольського, Миколи Гориславського. На кого справді зроблять ставку регіонали, дізнаємось під час виборчої кампанії.

“ТРОЯНДА” ПРОТЕСТУЄ

На понеділковій нараді у Стебницькій міській раді голова ОСББ “Троянда” Євгенія Грицик звинуватила начальника КП “МВУЖКГ” Володимира Вакуленка у тому, що той халатно ставиться до своїх обов’язків. За її словами, він не поставив на вулиці Дрогобицькій жодного контейнера, і мешканці сиплять сміття на території ОСББ “Троянда”. “Виходить, ми платимо гроші за вивіз сміття і за себе, і за “того парня...”, бо не знати, чи п. Вакуленко заключив угоду про вивіз сміття з жителями вулиці Дрогобицької”, - зазначила пані Євгенія. Натомість Володимир Вакуленко запевнив, що нічого страшного у цьому немає. За його словами, сміттєві майданчики розташовані на території паркової зони. Практично це для людей з вулиці Дрогобицької - найближче розташування. “Угоду з її мешканцями ми частково заключили. Невдовзі заключимо угоду і з іншими її жителями, - сказав він. - Я ж на посаді недавно, і ще не встиг просто охопити такий великий об’-м роботи”. Цікаво, скільки ще часу знадобиться п.Вакуленкові, аби він дійсно все “охопив”?

ОЛЕГ ГРИГОРЕНКО - ЗНОВУ СОЦІАЛІСТ

Заступник директора КП “Ринок Прикарпаття” Олег Григоренко відновив своє членство у лавах Соціалістичної партії України. Його посунули минулого року, коли лідер дрогобицьких соціалістів п.Вайчус здійснив рейдерську атаку на підприємство, а Олег Григоренко опинився на боці прихильників директора ринку Любові Калапач. Саме трудовому колективу вдалося відбити рейдерську атаку.


Очима фахівця

РОМАН ІВАСІВКА: “МАТИМЕМО НАДІЮ, ЩО КУЛЬТУРА В НАШІЙ ДЕРЖАВІ У МАЙБУТНЬОМУ СЯГНЕ ВИЩОГО РІВНЯ”

Поняття культури і суспільства належать до найбільш вживаних у соціології. Бо жодна культура не може жити без суспільства, а суспільство – без культури. Без культури ми не були б людьми, нацією, не мали б своєї мови, держави, традицій, не усвідомлювали б своєї ролі в суспільстві, не гордилися б розмаїттям національно-культурного надбання.
І незважаючи на те, що культура в житті українців займає провідну роль, влада в нашій державі майже нічого не робить для її розвитку і процвітання. На розвиток культури з держбюджету виділяється мізер, і цей мізер також урізають з “куцих” бюджетів на обласних та місцевих рівнях. І ні Дрогобич, ні, тим паче, Стебник не є у цьому винятками. Про те, як дає собі ради керівництво Народного дому м. Стебника, я поцікавилася у художнього керівника Романа Івасівки, який обіймає цю посаду з 2007 року.

“КОЖЕН ДЕНЬ У ДОМІ – ЯК ВЕЛИКДЕНЬ”

– Романе Андрійовичу, з чого почалися Ваші перші трудодні в цій установі?
– З ремонту. За кошти наших бюджетних організацій та спонсорської допомоги (бо ж культура тепер бідненька). Почали ми з директором Любов’ю Степанівною Рак реконструювати наш дім зсередини (дуже вже він був у запущеному стані, ремонту тут не робилося з 1972 року): побілка, ремонт стелі, підлоги, латання даху... Благо, що до мого приходу за сприяння стебничанина Костянтина Іваночка, який на той час обіймав посаду заступника міського голови з гуманітарної та соціальної політики Дрогобицької міської ради, було зроблене якісне опалення. Дякуючи йому, вдалося “вибити” кошти на реконструкцію опалювальної системи. Згодом поміняли труби, зробили перекриття спортзалу. Мій кабінет, у якому я зробив ремонт без допомоги місцевого самоврядування, три роки тому був брудний, чорний і жахливий! За кошти від концертів та від спонсорської допомоги підприємців зробили ремонт малого залу, який був закритий санепідемстанцією, танцювального залу, сцени, де на на прогнилій підлозі танцюристи вже почали губити своє взуття, зробили косметичний ремонт в коридорах. Відремонтували хорову кімнату, хол, поміняли в актовому залі освітлення. Поміняли вікна на металопластикові. У тих вікнах, які були якісніші, поміняли шиби. Пощастило нам і з кріслами для глядачів. Дирекція Дрогобицького муздрамтеатру ім. Ю. Дрогобича дала нам на зберігання близько 250 крісел, які ми одразу ж ввели в експлуатацію. Згодом нам ці крісла подарували.
Одним словом – довели все до ладу. Намагаємося дотримуватися чистоти і порядку щодня. Наш лозунг звучить: “Кожен день у домі – як Великдень”. Дуже нам приємно, коли приїжджі колективи, які дають у нашому приміщенні виступи, хвалять нашу сцену, освітлення, чистоту, акуратність у гримерних кімнатах, порівнюють з Будинками культури в інших містах України, де – безлад, застаріле обладнання, неремонтовано. А головне – у нас тепло. Особливо взимку. Коли в інших містах доводиться виступати мало не в шубах, у нас – “як у Бога за пазухою”. Циркові колективи з Києва, Дніпропетровська – для нас часті гості.
Згодом почалася “розкрутка”. За власний кошт придбали якісну апаратуру: підсилювачі звуку, мікрофони, музичне обладнання тощо.
- Скільки в штаті працівників?
- 21 штатний працівник, з них: художній керівник та директор, дві посади завфіліями (директори) Колпецького та Солецького Народних домів культури, працівник сцени, творчий колектив, завгосп та технічні працівники. Колектив – дружний, працівники відповідальні. Були моменти, коли й мені доводилося забити якогось цвяха, дещо полагодити. Але результат, як кажуть, – на лице!

“І ДІТИ, І ГЛЯДАЧІ В ЗАХОПЛЕННІ”

- При Народному домі діє цирковий колектив “Вікторія”?
- Так. Має звання народного. Нещодавно відсвяткували своє 15-ліття. Керівник народного колективу Іван Миколайович Куць – фахівець своєї справи. Закінчив циркове училище у Києві, згодом – інститут культури. Вміє зацікавити дітей, багато працює над програмою, інвентарем. Дуже цікаві номери з повітряними гімнастами, акробатами. В дітей вкладає душу. Основна його група (10 дітей) бере участь у масових заходах, концертах. Займається також і з молодшими, і зі старшими обдарованими дітками (в групі 25 дітей) у танцювальному залі. Оперативний чоловік, мобільний: коли б не попросив виступити з номерами – показові виступи проходили на “ура”.
- При Народному домі працює також колектив ляльок (ляльковий театр).
- Цього року ми придбали нових ляльок, костюми до них. Працівники кваліфіковані, програма продумана грамотно, будемо “витягувати” їх на звання народного колективу.
- А які ще творчі колективи подають надії на майбутнє?
- Дуже хороші результати показав колектив художньої самодіяльності “Орхідея” (виконавці Юлія Дучак, Галина Бережницька, Інна Лук'янчук). За їх плечима – високий творчий доробок: колядки, естрадний репертуар... Із задоволенням співав з дівчатками й сам. Працював з ними фахівець високого рівня Олександр Сергійович Черхавський. Чудовий композитор, оранжувальник, музикант, дуже багато зробив чудових творів. На жаль, пішов від нас на кращу, більш оплачувану роботу в Трускавець. Риба ж бо шукає – де глибше, людина – де краще. Минулого року прозвучала прем’єра його “Пісні про Стебник”. Написав музику в оперному стилі до поеми Т. Г. Шевченка “Сова”. Виконували дівчатка з “Орхідеї”.
Та вони стали дорослими. З них тільки поки що 17-річна Юлія Дучак залишається на місці. Галина Бережницька пішла навчатися до Львівського Католицького університету. 14-річна Інночка Лук'янчук (розумна, сценічна, музична) мріє вступити на навчання в Самбірське культосвітнє училище. Дуже не хочу, щоб колектив розпався. Робитиму для того все можливе.
Досить добрі результати показав танцювальний колектив бального танцю ім. Луїзи Лисенко (керівник Ірина Кондратишин). Минулого і позаминулого року показали себе з найкращої сторони. Дає хороші результати колектив сучасного народного танцю “Бджілка” (керівник Інна Задолинна). Дітки ще маленькі, але обдаровані. Цього року – постійні учасники концертів. Пані Інна – молодець, дуже старанна. Сама підбирає і шиє діткам костюми. Видно високий професійний рівень роботи. Задоволений я і роботою Стебницької філії Дрогобицького сучасного естрадного танцювального колективу “Мерінга” (керівники Ігор і Наталія Франчуки). Молодь із задоволенням відвідує їх виступи, багато наших дітей залюбки танцюють в “Мерінзі”, а головне – не бояться сцени.
Загалом маємо 12 гуртків і багато талановитої молоді. Творчі молоді учнівські колективи з музичної школи (нашої базової основи) також беруть участь у різноманітних конкурсах, фестивалях і привозять призові місця: в квітні цього року стали лауреатами першої премії Міжнародного конкурсу баяністів. Є багато талановитих вокалістів (лауреати першої обласної премії конкурсу гітаристів у Львові). Залучаємо до концертів і обдарованих дітей ЗОШ №18, ЗОШ №11.
Для обдарованих дітей нашого міста проводимо фестиваль “Зірочки Стебника” (ведучі – мої улюблені “Щебетушечки” Настуся й Аліна), де юні таланти проявляють свої здібності на сцені (дають звітні концерти). Результати просто шокуючі! І діти, і глядачі в захопленні. В захопленні і музичні критики, і наші часті гості – таланти, що підкорили вже не одну сцену.
- З ким із таких талантів співпрацюєте?
- Залучаю до співпраці і колективи Дрогобича. Завжди на масових концертах, приурочених Дню Незалежності, чи Дню міста, або ж на Шевченківських вечорах, чи вечорах пам’яті полеглих героїв під Крутами, заходах, присвячених героям ОУН-УПА, незамінимим є знаменитий хор “Боян Дрогобицький” (художній керівник Петро Гошоватий – мій однокурсник і добрий товариш). Часто навідуються до нас і виконавці хору музично-педагогічного університету ім. І. Франка Лілії Кобільник (молоді, але обдаровані). Залюбки беруть участь у масових заходах хористи з с. Уличне (професійні виконавці). Сам співаю у хорі Пресвятої Трійці в Дрогобичі – тож можу оцінити їх талант.
Аби наші щирі українські традиції не вмерли, за моєї ініціативи започаткували свято Василя “Старий рік минає, Новий наступає”. 13 січня навколо ялинки колядують, проводяться театралізовані дійства. Третій рік поспіль проводимо фестиваль хорової Різдвяної пісні “Радуймося нині всі”, в якому беруть участь хори всіх стебницьких церков і гості міста.

“ТАКИЙ ПЕРЕЛОМНИЙ ПЕРІОД, ЩО ТРИВАВ ДЕСЯТИЛІТТЯМИ, ПЕРЕЖИВАЛИ ВСІ ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ, У ЯКИХ РІВЕНЬ КУЛЬТУРИ ЗНАЧНО ВИЩИЙ ВІД НАШОГО”

- Якщо не секрет, скільки цього року з “куцого” міського бюджету було виділено на культуру?
- 30 тисяч гривень. Але ми їх ще не використовували. Плануємо їх потратити до Дня Незалежності та до Дня міста Стебника (співпадає з Днем шахтаря).
- Підтримка з міської ради буде?
- Обіцяли, що грошима допоможуть, але шукати виконавців (хорових, естрадних, тощо) сказали самим. Минулого року дуже допомогла заступник міського голови Лілія Шологон. Мудрий керівник і знавець своєї справи. Допомогли і спонсори, зокрема наш краянин Ігор Курус, який зараз у Києві. Сподіваємось і цього року не “впасти лицем у болото”.
- Що плануєте цього року на День Незалежності ?
- Наперед загадувати не будемо. Зранку, як завжди, проводитимуться спортивні змагання, згодом – ігри, конкурси, присвячені Дню Незалежності. Увечері – розважальні програми, дискотека. Минулого року приїжджали “зірки” естради Наталія Карпа та Наталія Валевська, цього року також плануємо запросити когось з “зірок”. Не забудемо й за наших маленьких “зірочок”.
- Правда, зарплатня у штатників невисока...
- Згоден. Мізерна. Мінімальна – від 800 гривень на місяць. І це не тільки наш біль! Така ситуація по всій Україні: недофінансування відділів культури. Хоча робота специфічна, нервова, напружена. Хотів би, аби фінансувалися й керівники гуртків. Бо коли людина отримує заробітну платню, вона зацікавлена працювати. Самі розумієте, що на голому ентузіазмі далеко не заїдеш.
- Фінансуєтесь з бюджету Дрогобицької міської ради?
- Так. Якби фінансувались зі стебницького бюджету – то не вижили б! Ми належимо до відділу культури та мистецтв м. Дрогобича. Просто знаходимося на території Стебника. Мушу сказати відверто (без тіні лестощів) слова, що у Дрогобичі у нас є дбайливий, мудрий господар – начальник управління відділу культури та мистецтв виконавчих органів Дрогобицької міської ради Олег Яводчак. Він же депутат Дрогобицької міської ради. Ніколи нас не ущемляє в правах, не робить різниці між Дрогобичем і Стебником. “Вибив” кошти на заміну водомережі, допомагає фінансово. Інший міг просто “кинути” нас на “плав” – давайте собі ради, як можете! А він – не такий: переймається нашими проблемами, намагається їм зарадити, завдяки його старанню вчасно отримуємо заробітну платню, премії, профспілкові путівки, оздоровчі. Маємо й прекрасного заступника (колишній директор Стебницької музичної школи), який знає і розуміє проблеми Стебника. Ну, і Любов Степанівна – прекрасний фахівець: мобільна, комунікабельна, сумлінно виконує усі ділові аспекти. До речі, моя однокласниця.
- В якій школі навчались?
- У Стебницькій ЗОШ №6, де також багато талановитої молоді, яка залюбки бере участь у наших заходах.
- А як щодо керівників філій у Сільці та Колпці?
- Молодці, працюють творчо! Є що показати – і діти, і дорослі задіяні в художній самодіяльності. Мають свої гуртки, самі готують концертні програми, підбирають сценічні номери. Колпець використовує як базову основу учнів ЗОШ №7. З молоддю працює хороший спеціаліст Наталія Юзефів. Керівництво філій доклало чимало зусиль до ремонту клубів. В Сільці долучилися до розвитку культури і місцевий парох, і п. Лілія Шологон (мешканка Сільця).
- І попри те все молодь не дуже охоче відвідує концерти?
- Як коли. Де задіяні гуртки сучасного танцю з елементами аеробіки – в залі ніде яблуку впасти! А на концертах, присвячених державним святам, де задіяні хори, – зали напівпорожні. Глядачі – одні дорослі. Мабуть, це пов’язано з низьким рівнем культури нашої молоді. Та й у залі молодь також не вміє себе вести. Після них завжди залишаються гори сміття: насіння, пакети з-під чіпсів тощо. Неодноразово траплялися випадки, коли молоді люди просто викладали ноги на сусідній стілець... Двадцять разів ходять туди-сюди, рипають дверима, пускають в хід недвозначні репліки... Мабуть, аби їх дисциплінувати, доведеться запрошувати на концерти правоохоронців.
- А на дискотеки ходять?
- Останнім часом значно менше. У нас приватний підприємець “крутить” вечорами дискотеку. Але жаліється, що доходу немає (ледве вистачає, аби заплатити за оренду приміщення). Ніщо нашу молодь не цікавить.
- З чим це пов’язано?
- Дуже багато є сімей, у яких батьки знаходяться на заробітках за кордоном. Гроші є, а нагляду немає. Поки діти були маленькими – слухалися бабцю з дідом. А як підросли... З того й усі проблеми... Але такий переломний період, що тривав десятиліттями, переживали всі європейські держави, у яких рівень культури значно вищий від нашого. Будемо сподіватися, що й ми досягнемо їх рівня. І починати треба кожному з себе.

Вікторія ЛИШИК

Фотофакт

“СИЛЬНА УКРАЇНА” ПРИЙШЛА У СТЕБНИК

Цього понеділка у Стебнику на Грушевського, 1 з’явилась громадська приймальня Партії “Сильна Україна”, лідером якої є віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко. У Стебнику цю політичну силу очолив Микола Онисько. Партія обіцяє проведення реформ. Ми хочемо змін, але одночасно боїмося їх. А раптом стане гірше? Так і на запитання: “Як справи?” - звично відповідаємо: “Аби не гірше...”, підсвідомо закладаючи у власний мозок відсутність прогресу в наших починаннях. Аби не гірше - значить, про зміни на краще можна забути, а реформи відкласти до кращих часів. Хлопці з “Сильної України” кажуть, що реформи неминучі, бо так далі жити не можна. Таки справді не можна, але як повірити у те, що реформи принесуть зміни на краще?..

Картопляна історія

І В СТЕБНИКУ МОЖНА ВИРОСТИТИ ГАРНУ БУЛЬБУ

Перед викопуванням картоплі господар сіє сидерати — овес, ячмінь, біб та люпин.
Нерідко буває, що й доглядаємо за грядками зранку до вечора, й насіння добірне використовуємо, а результати в кожного — різні. Бо, здебільшого, господарі, особливо городяни, не дуже вникають у тонкощі рослинництва. Приміром, сумна картина на більшості цьогорічних картопляних площ у приватному секторі спонукає замислитися над технологією її вирощування. Зрозуміло, що ніхто не сподівався на таку величезну кількість дощів, особливо в західних областях, де надмірна волога призвела до масового враження урожаю хворобами. Як результат, розкішні кущі картоплі, коли тільки настала спека, спочатку вкрилися іржаво-коричневими плямами, властивими фітофторозу, а через кілька днів і зовсім висохли. Сухе бадилля виглядає так, ніби спалене. Не ліпше виглядають і викопані бульби: переважають середнього та малого розміру й також уражені подекуди хворобою.
Стебничанин Степан Рак журиться: деякі грядки треба копати вже тепер, хоч до осені бульби ще би підросли. Але якщо торік виростив добірний урожай бульби, то цьогоріч — марні надії, хоч усі сільськогосподарські роботи провадить дбайливо й зі знанням справи. Незважаючи на те, що стаж городянина господар має немалий — майже сорок років, та селянський досвід не забуває. Працював колись трактористом, тож пам’ятає, як у колгоспі, наприклад, вапнували поля. Ось і кілька років тому, отримавши нову ділянку для городу, помітив на ньому так звану «сосонку» — хвощ, а засилля цього бур’яну є одним із критеріїв надмірної кислотності грунту. Навесні в рядки перед садінням картоплі почав вносити подрібнену яєчну шкаралупу та негашене вапно. Каже, що таким чином бореться й зі справжнім картопляним шкідником — дротяником, який гине, коли вапно взаємодіє з водою й гаситься. Тому бульби не вражаються цими дрібненькими черв’ячками. А позаяк дротяник є там, де коренеплоди, то й сівозміни дотримується - приміром, торік сіяв люпин. Його метод підхопили й сусіди по городу. А ще закопує в грунт кухонні рештки: овочеві очистки тощо, чим поліпшує його структуру. Гною ж придбати в місті не завжди вдається.
А ще господар мав першу молоду картоплю вже в перших числах червня. І хоч сорт звичайний — Санта, але висаджували бульби на початку березня. Вологи в грунті було тоді достатньо, тож милувалася родина гарними сходами картоплі. Частину «експериментальної» ділянки дбайливо вкрили звичайним поліетиленом: боялися заморозків. Та це, каже Степан Рак, було помилкою, бо картопля під ним не зійшла вчасно, тож ліпше було придбати спеціальну агроплівку.
На інших сотках господар також експериментував, висадивши різні сорти картоплі: Санту, Світанок, Слов’янку. Частину бульб сорту Санта й Слов’янка обробив перед посадкою одним із відомих комплексних засобів проти колорадського жука та хвороб картоплі, тож нині може порівняти, як повівся кожен із сортів в умовах сильних опадів та наступної спеки. Так ось, досі зеленіють пишними кущами ділянки із сортом Світанок та Слов’янка, навіть і ті, що не були оброблені допосадковим гербіцидом. А ось площа із Сантою висохла, тож доводиться бульбу викопувати, бо й насіння доброго, зрозуміло, з неурожайних кущів нема що сподіватися. Каже, що хотів, було, обробити всю площу засобом від фітофторозу, та якось зволікав, а тепер терпить моральні та матеріальні втрати. Ось у деяких сусідів площі з картоплею досі рясно зеленіють, а він боявся зайвої “хімії”. Очевидно, якщо й наступного року випадатиме стільки дощів, без неї не обійтися. А ще, підсумовує, могла вплинути загущеність посівів, що також сприяє розвитку фітофторозу.
Ще одна річ, яку практикує Степан Рак: очистивши площу від бур’янів, перед копанням картоплі господар сіє сидерати. Це може бути й горох, й овес чи ячмінь, або ж і біб чи редька. Та найдешевшим є люпин, насінням якого запасся заздалегідь, виростивши буквально з трьох зернин за кілька років його чимало. Під час копання бульб насінини потрапляють до грунту, тож нема потреби їх додатково загортати. Восени зелені сходи сидератів переорює, збагачуючи грунт поживними речовинами.

Світлана МАКОВСЬКА

ЛІТУРГІЯ ЗА ЗАСУДЖЕНИХ І УВ’ЯЗНЕНИХ

Як повідомив редакцію начальник Дрогобицького міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції, капітан внутрішньої служби Роман Чапля, першого серпня з нагоди святкування хрещення України-Руси князем Володимиром (званого в на-роді як Ясне Сонечко) та на виконання Указу Президента України від 25 липня 2008 року N668/2008 “Про День Хрещення Київської Русі-України” у Дрогобицькому Катедральному соборі Пресвятої Трійці для мешканців Дрогобича та нашого регіону відбулося Богослужіння. Відправлялася Свята Літургія за засуджених і ув’язнених. До прихожан приєдналися працівники та підоблікові Дрогобицького міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції. З уст прихожан та колишніх злочинців лунала щира молитва до Бога, аби молодь ніколи не ступала хибним шляхом, яким колись ступали вони.

ПІВГОДИНИ ПІД КАБІНЕТОМ? ГЕТЬ З РОБОТИ!

Серед найгостріших проблем, які нині стоять перед Дрогобицьким районом, голова райдержадміністрації Михайло Сендак назвав дороги, автобусні перевезення, земельні відносини і зневажливе ставлення до людей з боку чиновників як у селах, так і в райцентрі. Керівник району повідомив, що “шаблею розмахувати не буде”, але виявлені ним недоліки у ставленні керівників галузей освіти, охорони здоров’я, культури, шляхового господарства, транспортного обслуговування, земельних ресурсів до людей і до виконання своїх посадових обов’язків змушують його вдатись до кадрових ротацій, які він пообіцяв провести вже найближчим часом. “Головне призначення посадовців - служити людям, - наголосив Михайло Сендак. - Тому я особисто контролюватиму, як районні служби проводять прийом громадян. Якщо виявлю факт, що людина під службовим кабінетом чиновника просиділа більше півгодини в очікуванні прийому, такий чиновник буде негайно звільнений з роботи”. Керівник району повідомив, що регулярно проводитиме виїзні прийоми громадян у селах, щоб вислуховувати людей на місцях і оперативно реагувати на їх скарги і пропозиції. Дехто вбачає у намірах Михайла Сендака привести до влади “потрібних” людей.

ЛЕВ ГРИЦАК ВИГРАВ СУД

Ще навесні за образу честі та гідності, а також за наклепи трускавецький міський голова подав до суду на видавців "Трускавецької газети". Нещодавно справу було вирішено на користь Лева Грицака.

ДРОГОБИЧ МОЖЕ ОТРИМАТИ 50 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

“Основне завдання міста сьогодні - це підготовка до “Євро-2012”. З цього Дрогобич може отримати 50 мільйонів гривень або й більше”. Про це у понеділок на оперативній нараді з керівниками відділів та управлінь повідомив міський голова Микола Гук. За його словами, 12 серпня відбудеться тендер, і забудовник, який переможе, розпочне роботи на стадіоні з освоєння 3 мільйонів гривень. Микола Гук дав доручення директорові міського центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” Ігореві Височанському розробити план заходів підготовки до Євро 2012. За словами Миколи Гука, кожне підприємство має зробити свій внесок у цю важливу справу. А минулої п’ятниці за розпорядженням мера всі працівники ратуші вийшли на стадіон, аби прибрати його. Того дня до Дрогобича приїхав директор департаменту з організації заходів УЄФА Лукас Археман. Оглянувши стадіон, він відзначив, що “Галичина” підходить для проведення тренувань, однак потрібно згідно з вимогами провести його реконструкцію. Лукас Археман висловив своє захоплення кардіо-рамою міста у вигляді архітектурних елементів Дрогобича, яку на дорожньому полотні від стадіону до Гірки намалювали представники організації молоді “Інше місто”. Він зазначив, що це дуже креативна ідея молоді, яка виявляє велику любов та вболівання за рідне місто. Група молоді об’єдналася під назвою “Інше місто” і провела 4-денний фестиваль у Дрогобичі. В рамках цього фестивалю відбулися дискотеки джазової, української музики, круглі столи щодо перспективного розвитку Дрогобича. Також молоді люди намалювали кардіограму міста біля стадіону “Галичина” та зобразили архітектурну панораму міста на стіні на вул. Т. Шевченка. Міський голова Микола Гук високо оцінив ініціативну діяльність “Іншого міста”, нагородивши її лідерів грамотами.

ВІЗИТІВКА БОРИСЛАВА

Автостанція Борислава справляє гнітюче враження. Ніби мова не йде про майже сорокатисячне місто, де має бути сучасний автовокзал з наданням усіх можливих послуг пасажирам. Люди чекають на автобуси під палючим сонцем або під проливним дощем, бо практично ніде сховатися. А туалет взагалі не піддається жодній критиці, бо у будь-якого сільського господаря він у набагато кращому стані. Як театр починається з вішалки, так і Борислав має починатися з автобусної станції. Це візитівка міста, за якою свою оцінку дають гості Борислава і ймовірні інвестори.




Знаменні дати

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

6 серпня
1657 - Помер Богдан Зиновій Хмельницький, гетьман Війська Запорозького
1807 - У Петербурзі видано указ про відкриття друкарень при губернських правліннях (у Києві, Житомирі, Кам’янець-Подільському, Харкові, Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Херсоні та Сімферополі)
1918 - Виступ гетьмана Павла Скоропадського на сесії Українського церковного собору. Гетьман висловився за автокефалію Української Православної Церкви
1937 - Помер Богдан-Ігор Антонич, західноукраїнський поет-лірик
7 серпня
1680 - Помер Іван Сірко, кошовий отаман
1819 - Народився Пантелеймон Куліш, український письменник
1880 - Народився Володимир Винниченко, український письменник та державний діяч
1918 - Українська Держава й Область Війська Донського підписали договір про кордони
8 серпня
1833 - Народився Омелян Огоновський, літературознавець, автор “Історії літератури руської”
1834 - Народився Осип-Юрій Федькович, український письменник
1949 - Помер Іван Піддубний, спортсмен-борець, шестикратний чемпіон світу
1992 - Перше в Україні врочисте відзначення 50-річчя УПА
1993 - Помер Михайло Дзіндзьо, український журналіст, народний поет, збирач лемківського фольклору
9 серпня
1792 - Переселення запорожців на Кубань
1848 - На Буковині скасовано кріпацтво
1886 - Народився в с. Бикові в Галичині Олександр Тисовський, основоположник і організатор “Пласту”
10 серпня
1907 - Померла Марко Вовчок, українська письменниця, поетеса
1988 - Помер Платон Воронько, український письменник, публіцист
11 серпня
1894 - Народився Петро Сова, археолог, дослiджував полеолітичні та середньовічні пам’ятки Закарпаття. В 1945-1948 роках директор Закарпатського краєзнавчого музею
1979 - У небі над Дніпродзержинськом зіткнулися два пасажирські літаки Ту-134, внаслідок чого загинули 173 людини, зокрема 17 футболістів узбецької команди “Пахтакор”
12 серпня
1836 - Закладено перший камінь у будівництво Київського університету імені св. Володимира
1925 - Помер Володимир Самійленко, український поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач
1953 - Помер Євген Оскарович Патон, український академік, засновник Інституту електрозварювання, проектант моста Патона в Києві
1962 - Вирушив у космос перший український космонавт Павло Попович


Варто задуматись

ПЕРША ПОРАЗКА СТЕБНИЦЬКИХ ФУТБОЛІСТІВ

Першого серпня 2010 року, в неділю, ФК “Стебник” грав кубкову гру з ФК “Колос” (Мединичі).
Наша команда зібралася на цю гру після відпустки. Провели до цієї гри тільки одне тренування. Вже на тренуванні було видно, що наші футболісти після відпочинку далекі від своєї оптимальної форми. Крім того, ще не всі основні гравці повернулись у команду. Не було Кіссака Ігоря, Мелька Дмитра, Крижанівського Ігоря. Пропускав гру за третю жовту карточку Войтович Василь. Так що наша команда грала напівосновним складом.
Гра почалась з атак господарів, які більше контролювали м’яч і володіли ініціативою. Така тактика принесла їм дивіденди, команда господарів на початку першого тайму забила гол і повела в рахунку. В подальшому гра йшла з перемінним успіхом. Наші молоді гравці ніяк не могли увійти в гру – то м’яч їх не слухається, то передачі не виходять, то не можуть вдало і точно пробити по воротах. Суперник забиває нам другий м’яч, причому помилку допустив наш воротар. Але наша команда забиває одинадцятиметровий і скорочує рахунок. Гол забив Пилат Василь.
На початку другого тайму в контратаці наша команда забиває другий м’яч, це зробив Бачинський Юрій. Подумалось, що команда упіймала свою гру. Але помилка воротаря зводить зусилля команди нанівець, і ми пропускаємо гол.
Гра закінчилась з рахунком 4:2 на користь господарів. Це перша поразка нашої команди в цьому сезоні.

ОРГКОМІТЕТ СК “СТЕБНИК”

Лист до мера

ПОДБАЙМО ПРО ФУТБОЛЬНИЙ СТЕБНИК!

Міському голові Стебника
п. Романові Калапачу

15-го серпня 2010 року розпочинається друге коло чемпіонату Дрогобиччини з футболу у вищій лізі. ФК “Стебник” та фан-клуб ФК “Стебник” власними силами готують газон футбольного поля і територію навколо нього для проведення ігор чемпіонату Дрогобиччини.
Згідно нових нормативів виготовлені футбольні ворота, зроблена розбивка поля, газон засіяний спеціальною травою, яка що два тижні викошується.
Нами поданий лист №38 від 19.07.2007 року, де “Спортивний клуб “Стебник” просить провести на міському стадіоні такі роботи:
- утрамбувати поверхню футбольного поля (потрібен каток);
- спланувати територію за межами футбольного поля (потрібен грейдер);
- провести поверхневий дренаж з двох сторін футбольного поля (потрібен грейдер).
Також просимо звернутися до керівництва Стебницького професійного ліцею з проханням про надання дозволу на використання приміщень ліцею для переодягання гравців футбольних команд і суддів.
Нам, стебничанам, потрібно обладнати міський стадіон лавками. Для цього необхідні дерев’яні рейки, кутники, труби, цвяхи, болти. СК “Стебник”, ФК “Стебник” та фан-клуб “Стебник” не в силах це зробити.
Просимо прислухатися до наших прохань. Якщо ми хочемо мати щось хоч трохи схоже на стадіон, то маємо усі разом, дружно взятися, щоб до початку ігор на міському стадіоні зробити ці роботи.
Подбаймо про рідне місто!

Директор ФК “Стебник” Олександр Бодачевський
Голова ГО “Спортивний клуб “Стебник” Йосип Бандура
Президент “Спортивного клубу “Стебник” Іван Куць


А судді хто?

РЕГЛАМЕНТ ПОРУШИЛИ, А ПОКАРАННЯ НЕМА

Голові Апеляційного комітету ФФД
п. Михайлові Мироновичу Гуку

АПЕЛЯЦІЯ

на рішення контрольно-дисциплінарного комітету ФФД по протесту ФК “Стебник” на результат гри, яка відбулася 26-го червня 2010 року між командами ФК “Стебник” (Стебник) та ФК “Локомотив” (Лішня).
У результаті розгляду протесту з’ясувалося, що крім гравця обласної команди “Володар” (Лішня) Дмитра Яджина, який перебуває на контракті у ФК “Карпати” (Львів), ще два гравці ФК “Локомотив”, які брали участь у матчі між ФК “Стебник” та ФК “Локомотив” (та інших іграх з командами чемпіонату Дрогобиччини), є гравцями обласної команди “Володар”.
Контрольно-дисциплінарний комітет ФФД прийняв рішення карточки цих футболістів вилучити і заборонити брати участь у районному чемпіонаті за ФК “Локомотив” (Лішня), а результат гри 2:2 між ФК “Стебник” та ФК “Локомотив” залишити незмінним. Таке рішення базується на останньому реченні пункту 3.7 частини ІІІ-ої “Регламенту проведення змагань з футболу в сезоні 2010 року”.
ФК “Стебник” не погоджується із половинчастим рішенням контрольно-дисциплінарного комітету ФФД, адже допущене грубе порушення “Регламенту проведення змагань з футболу в сезоні 2010 року” в частині ІІІ “Учасники змагань та умови їх проведення”, пункту 3.7, де викладена пряма норма дій: “При виявленні футболіста, якого невірно заявлено з вини керівництва футбольного клубу, тобто невірно подані або сфальсифіковані дані про участь гравця в обласних змаганнях, перебування на контрактах в аматорських та професійних командах – зараховується поразка і накладаються штрафні санкції згідно з дисциплінарним кодексом. Гравцю забороняється виступати за команду до з’ясування всіх обставин та причин порушення регламенту”. ФК “Локомотив” “підсилив” рівень спортивної майстерності команди за рахунок гравців, що переважають за класом тих футболістів-аматорів, що грають у футбол чесно та за рахунок своєї відданості спорту прикрашають чемпіонат Дрогобиччини. Порушення ФК “Локомотив” ставить під сумнів об’єктивність результатів багатьох матчів чемпіонату Дрогобиччини. ФК “Локомотив” повинні бути зараховані поразки у матчах, де були гравці обласних змагань та професійних команд.
Просимо розглянути нашу апеляцію.
Сподіваємось, що “фундамент” спортивних змагань, яким є “Регламент проведення змагань з футболу в сезоні 2010 року”, є твердинею, з якої недозволено висмикувати “блоки” правил, адже ще древні римляни казали: “Збережи закон – і він збереже тебе”.
Віримо в справедливість, віримо, що всі ми, хто займається футбольним рухом у регіоні, дотримуємося порядку і підніматимемо змагання на вищі рівні спортивної майстерності.
З повагою,
Директор ФК “Стебник” Олександр Бодачевський
Голова ГО “Спортивний клуб “Стебник” Йосип Бандура
Президент “Спортивного клубу “Стебник” Іван Куць


Знай наших!

“ПАТРІОТ”: АНДРІЙ ПРОЦЬ - ПЕРШОРОЗРЯДНИК!

Відділ фізичної культури та спорту виконавчого комітету Дрогобицької міської ради присвоїв перший спортивний розряд з рукопашного бою Процю Андрію Степановичу (наказ № 26 від 24.06.2010 року).
Андрій Проць уже довгий час є членом спортивного клубу “Патріот”, фактично з самих початків існування товариства. За його безпосередньою участю був придбаний спортивний інвентар для занять боксом, кікбоксингом та рукопашним боєм. Незважаючи на вік, Андрій систематично тренується, щоб завжди бути у формі. Готується до виступів на змаганнях з рукопашного бою. Андрій Проць є депутатом Стебницької міської ради і робить усе можливе для розвитку спорту в нашому місті. Вітаємо з першим розрядом та одруженням. Зичимо здоров’я та спортивної вдачі!

Олег ГРИГОРЕНКО,
голова ГО “Спортивний клуб “Патріот”


Создан 06 авг 2010



  Комментарии       
Всего 1, последний 4 года назад
ллеьшлл 05 янв 2013 ответить
АНДРІЙ ПРОЦЬ злодій
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником