Воля громади № 16

 
 

Воля громади № 16




Слово редактора

ГКЧП

Здається, ми й забули, що дев’ятнадцять років тому не лише вибороли нашу незалежність, а й пережили три страшних дні, коли до влади хотіло прийти так зване ГКЧП.
Це нині ті події можна згадати з усмішкою, розповісти молодшим, як по телевізору мало не цілодобово ганяли “Лебедине озеро”, а в такого собі Янаєва, одного з лідерів ГКЧП, трусилися руки - чи то від хвилювання, чи то від перепою.
Насправді нас хотіли силоміць залишити в СРСР, причому його гіршого - сталінського - зразка, де нема не те що свободи слова, а й свободи думки.
Пригадую поведінку в ті дні багатьох людей, які й нині при владі та звично зараховують себе до національно-демократичного табору. Справа навіть не в тому, що вони побігли здавати заборговані за декілька місяців компартійні внески. Слабкість людини ще можна пояснити. Можна зрозуміти й вибачити страх, який оселився в їхніх душах, здається, на генному рівні. Але як і тоді вони уповні показали свою підлу душу, пристосовуючись до ситуації, так і зараз готові лизати те місце, звідки ноги ростуть, будь-якому панові, який хоч на щабель стоїть від них вище. Міняючи партії, як шкарпетки, вони переслідують одну мету: бути поближче до владного корита. Найбільш огидно, що при цьому вони прикриваються святими для нас ідеями та іменами.
Не за таку Україну, яка є нині, воювали наші ветерани національно-визвольних змагань. Прапор, герб, гімн - це лише атрибути, які не наповнені реальним змістом, бо й досі Україна залишається залежною економічно й політично.
І все-таки це наша незалежність. Якщо ми впорались із зовнішніми ворогами, то дамо собі раду й з ворогами внутрішніми, хоча інколи це буває важче зробити. Жодне ГКЧП вже нас не зламає, а своїх перекінчиків ми вже навчились розпізнавати й не вірити їм на слово. Головне, що маємо зрозуміти: незалежність - це не кінцевий результат, а процес. За незалежність треба боротися щодня.

Анатолій ВЛАСЮК

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!

Стебницький громадський рух вітають стебничан з Днем Незалежності й бажають міцного здоров’я, віри у завтрашній день й усіляких гараздів.

Народне віче

МИ ПОВИННІ БУТИ ЄДИНОЮ ГРОМАДОЮ – І ТОДІ НЕ БУДЕ КАЛАПАЧІВ

У неділю, 15 серпня, в Народному домі відбувся захід під назвою “Стебницьке нарoдне віче: стоп дерибану!”. Його організаторами виступили Стебницький громадський рух і Стебницький осередок Партії захисників Вітчизни.

ЧИ БУЛО В СТЕБНИКУ ВІЧЕ?

Я завжди з великою обережністю ставлюся до слів, які несуть у собі велике смислове навантаження. У Древній Русі на віче збиралися всі (підкреслюю: всі!) мешканці, аби разом прийняти якесь дуже важливе рішення. З часом це слово знівелювалося, і під віче почали розуміти зібрання багатьох людей, які приймають важливе рішення.
Те, що відбулось у Стебнику, вічем назвати важко, адже до Народного дому прийшло близько двох сотень людей - людей небайдужих, які вболівають за рідне місто і за все, що у ньому відбувається. Але, погодьтеся, один відсоток від усього населення Стебника, - це ще не віче.
Звичайно, з іншого боку можна говорити про пасивність громади, про тотальну недовіру нинішній владі, що породжує апатію, невпевненість у власних силах . Але ж рано чи пізно треба починати цей болісний процес - процес пробудження громади, залучення її до активних дій, усвідомлення нею своєї вирішальної ролі в тому, що відбувається навколо. Тому ініціативу громадського руху і партії слід лише вітати, хоча й можна закинути чимало зауважень щодо порядку проведення цього зібрання.
Наприклад, Партія захисників Вітчизни в особі місцевого лідера Марії Губицької та її обласного шефа Павла Барнацького не втримались від того, аби не скористатись нагодою і не прорекламувати свою політичну силу. З Дрогобича приїхали активісти цієї партії (у Стебнику вона хіба зароджується) з партійними малиновими, дещо вицвілими прапорами. Та й сам хід зустрічі, а особливо поведінка на сцені Марії Губицької говорили радше про партійний захід, ніж про, власне, зібрання громади. Нав’язування партійної складової у проведенні віче мало радше зворотній результат і навряд чи додало балів Партії захисників Вітчизни.
Можна закинути й те, що сценарій зустрічі був порушений. Замість чіткого розподілу між двома організаторами щодо того, хто й про що мав говорити (по-перше, як повернути награбоване, й, по-друге, як не допустити грабунку в майбутньому), все вийшло зіжмаканим, затягнутим, а потім узагалі перетворилося на вечір запитань-відповідей Павла Барнацького.
І все ж певний результат від віча є, не дивлячись на всі прорахунки. Слід пам’ятати, що всі проблеми зможе розв’язати лише сама громада, якщо виступить єдиним цілим. Різні партії тому й користуються ситуацією, бо бачать незгуртованість громади, її пасивність. Якщо цього не буде, партіям нічого стане робити в місті, бо все вирішуватиме громада.
Добре було би зберегти партнерські стосунки між Стебницьким громадським рухом і партією Юрія Кармазіна, адже вони разом працюють на громаду.

ПОЛІТИЧНИЙ ДЕБЮТ МАРІЇ ГУБИЦЬКОЇ

Але повернімося до самого віча. Левова частка часу була віддана Марії Губицькій. Вірніше, депутат міської ради все зробила для того, аби чим подовше говорити на сцені. Виступ її, що називається, був “правильним”, вона торкалася мало не всіх нагальних проблем Стебника, не забуваючи нагадувати присутнім про свою роль у їх ще не розв’язанні, але на шляху до їх розв’язання.
Не будемо переповідати, про що говорила Марія Петрівна, бо все це читачі нашої газети могли прочитати в попередніх номерах.
Відтак Марія Губицька надала слово дрогобицькому гостеві Богданові Мозолю, який, за деякими даними, буде балотуватися на міського голову Дрогобича від Партії захисників Вітчизни. Відчувалося, що той незнайомий зі стебницькими проблемами, а тому почав критикувати дрогобицьку владу й розповів, як партійна організація, яку він очолює (тієї ж таки Партії захисників Вітчизни) захистила машинобудівний завод від рейдерської атаки, а людей від безробіття. Мабуть, п.Богдан всетаки трохи перебільшив роль своєї партійної сили у цьому процесі, але не це є темою нашої публікації.
З легкої руки Марії Губицької добрих півгодини пішло на запитання-відповіді щодо водопостачання у Стебнику.
Мабуть, представник КП “Дрогобичводоканал” не сподівався, що стане заручником політичної ситуації (тим паче, що його шеф теж балотуватиметься на мера Дрогобича, але йтиме від іншої політичної сили), а тому попросив йому задавати питання суто по воді. Присутніх цікавило, чому насос час від часу виходить з ладу, і Стебник узагалі може залишитись без води, а під час включення і вимкнення насосів найбільше псуються мережі. Дрогобичанин давав кваліфіковані відповіді, розповідав, що багато від його організації не залежить, адже вона не будує водогони, а лише їх експлуатує і намагається тримати в належному стані. Суть його з’яви на сцені стала зрозумілою лише тоді, коли Марія Губицька зазначила, що “Стебникводоканал”, який мав би займатися всіма проблемами водопостачання Стебника, фактично вкрадено нинішньою владою у громади. Це й так зрозуміло. Тоді навіщо було турбувати гостя із Дрогобича й займати стільки дорогоцінного часу на віче?

КОЛИ СЯДЕ РОМАН КАЛАПАЧ?

Виступ Павла Барнацького, лідера обласної організації Партії захисників Вітчизни, помічника-консультанта народного депутата України Юрія Кармазіна, був конкретнішим.
Насамперед він зазначив, що у нормальній державі проти Романа Калапача вже давно би порушили кримінальну справу.
(Зазначу в дужках, що я був здивований позицією Марії Губицької, яка заявила, що стебницьким мером їхня партія займеться уже після виборів. Мовляв, нині він має статус недоторканності, а тому з ним буде важко впоратись, та ще й коли його “кришують” прокуратура і СБУ. Я не знаю, хто кого “кришує”, але маємо в Україні чимало прикладів, коли арештовують мерів, інших високопосадовців, відсторонюють їх від справ на момент слідства, а окремих запроваджують до цюпи. Якщо це точка зору Павла Барнацького та Юрія Кармазіна, то навіщо тоді такі серйозні звинувачення на адресу Романа Калапача? Закон повинен бути застосований незалежно від того, знаходиться людина при владі чи ні. Якщо це точка зору Марії Губицької, то чому її не зупинив Павло Барнацький?).
Лідер обласної організації Партії захисників Вітчизни зазначив, що меблевий магазин є у комунальній власності міста й належить громаді.
Пройшовся оратор і по наших “землячках” - представниках “Нашої України” та “Батьківщини”, які на західних теренах є при владі. “Комуністів і Партію регіонів я критикую на Сході та Півдні, - зазначив він, - а тут вони не керують’.
Проте Павлові Барнацькому не дали договорити, бо віче й так затягнулося. Одна з присутніх закинула йому, що дуже мало людей зібралося в залі, а це, мовляв, перший дзвіночок недовіри до Партії захисників Вітчизни. Не сподобалось присутнім і те, що пан Барнацький живе у Києві, розповідає здебільшого про дрогобицькі проблеми, а стебничани хочуть знати, як розв’язувати їхні.
Павло Барнацький спробував було знайти вихід, відповідаючи на записки, але й тут його спіткала невдача. Скажімо, цікаво послухати про таємну постанову російських урядовців, згідно якої без оголошення війни Україні тамтешні бізнесмени мають скуповувати наші підприємства і землю. Проте ця проблема виявилась настільки далекою від проблем пересічного стебничанина, що просто не могла його зацікавити у даній ситуації.
Звідси висновок: навіть такому досвідченому і шанованому політичному бійцю, яким є Павло Барнацький, слід готуватися до кожного виступу, а не говорити на загальні теми.

“НИНІШНЯ ВЛАДА ГІРША ТАТАРСЬКОЇ ОРДИ, БО НІЧОГО ПІСЛЯ СЕБЕ НЕ ЗАЛИШИЛА”

На цьому тлі виступ одного з лідерів Стебницького громадського руху Павла Побережного виглядав виграшно, був з цікавістю вислуханий і неодноразово переривався аплодисментами. Пізніше багато хто запитував: “Чи не балотується Павло Побережний у мери?”. Ні, не балотується.
Пан Павло зазначив, що у Стебницькому громадському русі є близько десяти громадських організацій, які займаються різними справами: опікуються інвалідами, дбають про розвиток футболу в місті, працюють з ВІЛ-інфікованими, не дають загинути тваринам і таке інше. “Ми не говоримо про владні амбіції", - зазначив він.
На його думку, ми повинні бути єдиною громадою - і тоді не буде калапачів. “Ті, що при владі, не тому, що вони хитріші, а тому, що ми байдужі. Наша байдужість приводить до влади калапачів”.
Павло Побережний зазначив, що більшість людей живе за гаслом: наша хата скраю. “Якщо нас обікрали - не нарікаймо, - підкреслив він. - Ми не мешканці, ми громада, ми не повинні розпорошувати зусилля”.
Оратор сказав, що ті, хто вкрав меблевий магазин і “Стебникводоканал”, повинні їх повернути громаді. Важливо також, аби такі об’єкти, як два гуртожитки, пральня, сауна, овочева база, які влада хоче приватизувати, залишились громаді.
“Громадське суспільство потрібне Україні й Стебнику”, - сказав Павло Побережний. На його думку, нинішня влада гірша татарської орди, бо нічого після себе не залишила. Потрібна приватизація, а не захоплення об’єктів, тому що під приватизацією скривається розкрадання.
Окремо виступаючий зупинився на неефективності роботи КП “МВУЖКГ”. За рік це підприємство “з’їдає” 700 тисяч гривень, тобто три тисячі гривень кожного робочого дня. І мова не лише про зарплату. Свого часу комунальне підприємство взяло позичку на 250 тисяч, а нині винне вже майже півмільйона. Йому дають пральню, але ж механізм зрозумілий: не маєш чим покрити борги - віддай цей ласий об’єкт. “Підприємство впиратися не буде, - сказав Павло Побережний, - бо наперед так домовлено”.
“Можна поміняти прапори влади, але не це потрібно нам, - зазначив він. - Нам потрібна воля громади. Влада ж інфікована корупцією”.
Павло Побережний подякував Партії захисників Вітчизни, якій вдалося орендувати зал, бо це рішення залежить виключно від волі Романа Калапача. Подальша співпраця з партією має велике значення для Стебницького громадського руху
Відтак він зачитав текст Громадської вимоги й запропонував зібрати тисячі підписів серед стебничан.
Роман Калапач на віче не був присутній. Мабуть, боїться глянути людям в очі…

Анатолій ВЛАСЮК

ГРОМАДСЬКА ВИМОГА

Ми, Громада міста Стебника, рішуче засуджуємо ініційовану нинішньою владою рейдерську приватизацію комунального майна та бездіяльність цієї влади в питаннях забезпечення необхідного рівня життя нашого міста.
Висловлюємо вам, Р.Калапачу та депутатському корпусу, свою повну недовіру та вимагаємо:
1.Повернути у власність Громади майнові комплекси меблевого магазину й так званого водоканалу, а винних у розкраданні громадського майна та їх спільників притягнути до відповідальності.
2.На найближчій сесії міської ради відмінити усі рішення, спрямовані на передачу (будь-то оренда, продаж, дарування і таке інше) міських гуртожитків (окрім їх приватизації їхніми мешканцями), пральні, сауни, овочевого складу й будь-якого іншого комунального майна.
3.Негайно розпочати ремонт усіх міських доріг і передати їх новій владі у стані не гіршому, аніж ви отримали ці дороги в 2006 році.
Якщо наші вимоги не будуть виконані, ми докладемо усіх зусиль для компенсації завданих нашому місту мільйонних збитків з ваших особистих кишень та притягнення кожного з вас до відповідальності.
Або ви виконаєте ВОЛЮ ГРОМАДИ, або наш гнів та ганьба супроводжуватимуть вас до кінця ваших днів.

Прийнято Громадою міста Стебника
на СТЕБНИЦЬКОМУ НАРОДНОМУ ВІЧЕ
(Народний дім, 15.08.2010 року)



У СТЕБНИКУ З’ЯВИЛАСЬ ТРЕТЯ СИЛА

Минулої п’ятниці Стебницький громадський рух додав до своєї назви ще два слова - “Третя сила”. Стебницький громадський рух “Третя сила” виступає з позиції альтернативи діючій владі й тим політичним силам, які її представляють. Основою Стебницького громадського руху “Третя сила” є, власне, громадські організації, які до нього входять, а опиратися він буде на волю громади.

КАЛАПАЧ ПОВЕРНУВСЯ...

Міський голова Стебника Роман Калапач повернувся з відпустки і приступив до виконання своїх службових обов’язків. Мабуть, найбільшим головним болем для нього стануть дороги, які знаходяться в жахливому стані. Перед відпусткою він обіцяв, що є гроші на їх ремонт. Однак літня спека поволі спадає, розпочинається сезон дощів - а по стебниць-их дорогах, як кажуть, і пес не валявся. Ніхто й не думав усерйоз їх ремонтувати. Мабуть, Роман Калапач думає взятися за них десь у жовтні, напередодні виборів.

... І ЗВІЛЬНИВ АСАФАТА І ШОЛОГОН

Тільки-но Роман Калапач повернувся з відпустки, як звільнив з роботи першого заступника міського голови Богдана Асафата і заступника Лілію Шологон. Лілія Василівна судиться з Романом Степановичем ще з приводу першого свого звільнення, а Богдан Іванович, мабуть, теж подаватиме до суду на мера, який звинуватив його у тому, що той два дні не був на роботі, хоча всі знали, що п.Асафат знаходиться у лікарні. Складається враження, що Роман Калапач хоче самотужки керувати містом і за два місяці, що залишилися до виборів, заробити купу грошей.

ВТОПИЛИСЯ СТЕБНИЦЬКІ ДІТИ

Минулої неділі втопилося двоє стебницьких дітей. Їх тіла привезли до моргу. Брат і сестра, 1996 і 1997 років народження, плавали на матраці й потонули у водоймі. Це вже третій випадок по Стебнику цього року. Декілька тижнів тому втопився 17-річний юнак. Батькам слід пильнувати, де проводять вільний час їхні діти.






ХТО ХОЧЕ ПРИВАТИЗУВАТИ ДРОГОБИЦЬКИЙ РИНОК?

На ім’я дрогобицького міського голови надійшла телеграма з вимогою зупинити приватизацію земельної ділянки, на якій розміщено комунальний ринок. Зокрема, автор телеграми стверджує, що міський голова Микола Гук у змові із фракцією Блоку Юлії Тимошенко у міській раді та Олександром Чебаненком із Трускавця приватизує земельну ділянку, на якій розміщено КП “Дрогобицький ринок”. Особа, яка відправила цю телеграму, не підписалась своїм іменем, а натомість вказала 2700 осіб, маючи, мабуть, на увазі підприємців, які торгують на комунальному ринку. Міська влада дійсно проводить роботу по впорядкуванню документації на земельну ділянку КП “Дрогобицький ринок”, але, за твердженнями високопосадовців, це ніяк не пов’язано з приватизацією цієї землі. В додаток до цього підлила оливи до вогню інформація про те, що нібито майбутні власники комунального ринку оглядали територію та погрожували підприємцям виселенням з торгових місць. Окремі підприємці-активісти закликали йти страйкувати під Ратушу та, оскільки значна частина підприємців у відпустках, вирішили перенести акцію протесту на пізніше.

НАШОУКРАЇНЕЦЬ ПОХВАЛИВ РЕГІОНАЛІВ

“Ми повинні робити так, як робить Партія регіонів: сьогодні сказали і сьогодні зробили”, - таку сенсаційну заяву зробив депутат Трускавецької міської ради від “Нашої України” Петро Шумин на засіданні містобудівної ради. Цікаво, що того дня розглядали питання про будівництво пам’ятника Степанові Бандері, яке обговорюється вже довший час.

ХЛІБ І ТЕРОРИЗМ У ТРУСКАВЦІ

У Трускавці в санаторії “Карпати” пройшла зустріч підприємців. Як було сказано, головне для них тепер - протистояти податковому тиску, не допустити прийняття нового податкового кодексу в запропонованій редакції, адже тоді малому та середньому підприємництву прийде кінець. А напередодні організатори зустрічі - “Клуб Ділових Людей Трускавця” - розвісили оголошення по під’їздах будинків. В листівці є фраза про те, що, купуючи буханку хліба, кожен платить податок на додану вартість, а якщо не протистояти тиску, то може бути така “демократія”, як в Америці, коли будь-кого можуть заарештувати за підозрою в тероризмі. Людям було важко зрозуміти, що має хліб до тероризму.

ЧИСТИЛИЩЕ ДЛЯ “БАТЬКІВЩИНИ”

Дрогобицька міська організація Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” запропонувала нинішнім депутатам міської ради від цієї політичної партії виборювати мандати у мажоритарних округах. Про це повідомив лідер організації, депутат Львівської обласної ради Михайло Ваврин. За його словами, це стане своєрідним чистилищем для депутатів від “Батьківщини”, дасть змогу перевірити, який рейтинг має кожен з них у громаді. Дрогобицька “Батьківщина” запроваджує публічне обговорення кандидатур у місцеві ради всіх рівнів від цієї політичної сили. Її голова Михайло Ваврин через місцеві засоби масової інформації запросив дрогобичан до дискусії. “Наступним кроком стане публічне висунення кандидатів у депутати, яке плануємо провести за активної участі усіх небайдужих”, - наголосив Михайло Ваврин. Цікаво, що першу трійку лідерів складають колишні міліціонери.


ПОЛІТИЧНИЙ КРИМІНАЛ У ТРУСКАВЦІ

Хоча до виборів ще далеко, проте в Трускавці не вщухають політичні пристрасті, які приводять до криміналу. Так, голові однієї з громадських організацій, який мимоволі втягнувся в протистояння по мерських виборах у Трускавці своїми статтями проти одного з кандидатів, постійно погрожують по телефону невідомі, вчиняють психологічний тиск на нього та інших членів організації. А один з кандидатів на міського голову 2006 року ображав свою сусідку за допомогою вишуканої лайки, а також погрожував фізичною розправою. Сусідка поскаржилася в міліцію .

“ХРИСТИТЯНСЬКИЙ ФЕСТ” У СХІДНИЦІ

Нещодавно в Східниці проходив молодіжний музичний фестиваль “Християнський фест”. У ньому взяли участь молоді люди із Нового Роздолу, Львова, Самбора, Хирова, Львова, Дрогобича, Стебника, Трускавця, Борислава, Києва. Окрім музики, молодь гарно проводила час у туристичних походах, на брейн-рингах, брала участь у спортивних іграх, спільних переглядах передач і таке інше.

ДРОГОБИЧАНИН БЕЗ ГОЛОВИ

У Дрогобичі під колесами автобуса загинув 70-річний чоловік. Увечері на майдані Злуки в Дрогобичі (біля залізничного вокзалу) водій автобуса, що належить ВАТ “НПК-“Галичина”, наїхав на 70-річного перехожого, який помер на місці пригоди, оскільки йому відтяло голову. За даним фактом дрогобицькі правоохоронці здійснюють перевірку.


Мале зернятко, кинуте в землю, породжує жниво

МУЗЕЙНА КІМНАТА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ – ОБЕРІГ ПАМ’ЯТІ

Все пливе, все змінюється, та не все минає. Залишаються добрі наші справи у спогадах нащадків, у пам’яті людській, у піснях і душах, у музейних експонатах.
І не було б поступу вперед, якби обірвалася нитка поколінь, якби згасла пам’ять про ті справи давні, але не дуже далекі у просторі та часі.
Власне, таким ланцюжком, що не лише єднає минуле й сучасне, а й повсякчас нагадує, якою ціною здобувалася наша незалежність, є у Стебнику музейна кімната з історії національно-визвольної боротьби.
Ідея створення музейної кімнати належала голові міського осередку “Меморіал” п. М.Тимишину. Її підтримали і втілили в життя члени Стебницького осередку Спілки політв’язнів та Братства ОУН-УПА. Вони зуміли донести до відвідувачів дух і славу, жертовність і всеперемагаючу віру Героїв національно-визвольної боротьби.
Стенди в музейній кімнаті розміщені у двох ракурсах. Пан І.Галяк за допомогою акварелі та художнього олівця вміло змалював цілу галерею портретів одчайдушних оборонців нашої землі, котрі йшли на криваву прю за її волю. Тут зібрана історія державотворення та визвольної боротьби українського народу від княжих часів до героїки ХХ століття.
Решта стендів у музейній кімнаті - краєзнавчого характеру. На них бачимо історичне тло нашого міста. Їх автором є багатолітній політв’язень, колишній голова осередку СПВУ Роман Пацула. Допомагали йому політв’язні М. Тимишин, Т. Федик, Т. Лабовка, О. Качмар.
На стенді “Вони боролись і вмирали за волю України” розміщені світлини людей, які брали участь у визвольній боротьбі 30 – 40-х років. Майже всі вони – корінні стебничани: Лоцуняк Гр., Лабовка М., Лавриковський М., Винницький В., Івасівка І. та інші. Це члени ОУН, учасники підпільної боротьби.
На двох наступних стендах засвітлені стебничани, котрі перебували в таборах Сибіру, Казахстану, Колими і Норильська. Кожний фотодокумент – німий свідок конкретних історичних подій, за кожною світлиною - чиясь понівечена доля.
Особливо дорогою для відвідувачів музейної кімнати є світлина і автобіографічні відомості про багатолітнього політв’язня отця-мітрата Петра Герилюка-Купчинського. Усе його життя – ненастанна офіра Богові і рідній землі. Хоча отець Петро відійшов у вічність, та він ніби промовляє до нас із фотографії: “Дорогенькі мої! Бережіть Україну, її волю! Не дайте їй знову згаснути в самоті і рабстві, загубитися в глумі і безпам’ятстві на радість і потіху ворогам”.
Музейна кімната поповнилася ще двома стендами: “А ми тую стрілецькую славу збережемо” – про історію Січового Стрілецтва та “Ми клятву, дану нами, не зламали” – про членів Стебницького осередку Спілки політв’язнів та їхніх побратимів, багато з яких були учасниками Норильського і Кенгірського повстань. Їх виготовили голова Стебницького осередку Спілки політв’язнів п. Теофіль Федик та члени Спілки і Братства Роман Пацула, Антоніна Сидір, Остап Качмар, Мирослава Тершівська та інші.
У музейній кімнаті зібрана бібліотека з книгами про національно-визвольну боротьбу нашого народу, є підбірка газетних матеріалів. Тут можна переглянути відеофільми про наше героїчне минуле і сьогодення (більшість проведених у місті заходів з нагоди знаменних дат записуються на відеокасети та диски і зберігаються в музейній кімнаті).
Кажуть, що мале зернятко, кинуте в землю, породжує жниво. Таке зернятко посіяли в душах стебничан творці музейної кімнати, котра стала справжнім оберегом пам’яті у нашому місті.
Найчастішими і найдопитливішими відвідувачами є учні шкіл. Щоразу гамірлива зграйка, переступаючи поріг цього храму пам’яті, затихає. Їх личка стають не по-дитячому серйозними. А загляньте в їхні очі – вони мов зорі горять. У них не лише дитяча допитливість, в них читаємо щось набагато більше. Їхні душі з тривогою сприймають той біль, що навічно закарбувався у світлинах музейної кімнати. У хвилину мовчазного єднання з полеглими оживають спогади. І звичайна екскурсія стає уроком пам’яті, мужності і краєзнавства. Тут можна поспілкуватися і з ще живими учасниками національно-визвольної боротьби.
Не один раз задумуюся: чи варто розповідати дітям про страхіття ГУЛАГу, про привиди тюрем, допитів, смерті? Адже все-таки це діти. Мабуть, таки треба. Бо тільки правдива історія і пам’ять, рідна мова, християнська віра – скарб, з яким наша нація нездоланна.
Відвідали музейну кімнату і високоповажні гості. Серед них: Дарія Гусяк і Ольга Ільків – зв’язкові головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича, старший науковий співробітник Львівського історичного музею Світлана Кочергіна, львівська поетка, прозаїк, перекладач, член Національної Спілки письменників України Ярослава Павличко, голова Львівської обласної Спілки письменників Марія Якубовська та інші.
“Щиру подяку складаю організаторам музейної кімнати національно-визвольної боротьби у Стебнику, – пише у “Книзі відгуків” відомий поет Богдан Стельмах. – Хай зібраний тут матеріал стане основою майбутньої книги спогадів і документів, які б висвітлювали історію міста ще глибше і яскравіше, – на добро, змужніння і змудріння прийдешніх поколінь, і то не лише у Стебнику”.
Дай Боже, аби побажання п. Богдана Стельмаха збулися.
А завершити свою розповідь про музейну кімнату хочу ще одним відгуком, котрий належить блаженної пам’яті пароху храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Стебника отцю Герилюку-Купчинському:
“Не дивлячись на всі ті труднощі, які сьогодні виникли навколо питання визнання вояків УПА, що в свою чергу свідчить про недостатній рівень національної свідомості наших державних посадовців, ми маємо схилити свої голови перед тими, котрі свої молодечі роки присвятили боротьбі за українську державність. Оскільки історія УПА з різних причин ще не є нам добре відомою, ми відчуваємо гостру потребу у створенні, власне, таких музеїв та інституцій, які донесуть до прийдешніх поколінь всю правду про національно-визвольний рух 1942 – 1952 рр.
Нехай всемилостивий Господь рясно винагородить Вашу працю і додасть Вам сили у подальшій праці для добра українського народу” (21.07.2004р.).

Любов ВОЛОШАНСЬКА,
голова Стебницького низового
об’єднання “Просвіта” і член
Братства УПА

ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!

Цього понеділка, 16 серпня, пані Любов Волошанська відсвяткувала свій золотий ювілей.
Асоціація підприємств і підприємців Стебника, редакція газети “Воля громади” приєднується до всіх привітань, які прозвучали на адресу ювілярки, і зичить їй міцного здоров’я.

Хай Матір Божа Вас охороняє,
Сіяє втіхи зірка золота,
Ісус Христос
з небес благословляє,
На щедрі, довгі,многії літа.
Ми бажаєм від щирого серця
Сотню років прожити в добрі.
І хай очі,немов дві перлини,
Будуть завжди веселі й ясні.
Хай доля буде,
як волошка в житі.
Душа хай буде вічно молода.
Від сонця - золота,
а від небес - блакиті.
Хай обминають
горе і біда.


Знаменні дати

КАЛЕНДАР УКРАЇНЦЯ

20 серпня
1843 - Помер Григорій Квітка-Основ’яненко, український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч
1863 - Народився Олександр Михайлович Андріяшев, український історик, архівіст, археограф
1920 - Договір у Севрі коло Парижу визнав Східну Галичину окремою державною територією
1924 - Народився Платон Григорович Костюк, український фізіолог і біофізик, Герой України
1925 - Шевченкова гора в Каневі проголошена державним заповідником
1939 - Народився Тарас Юрійович Мельничук, український поет, в’язень радянських таборів
1944 - У бою з більшовиками загинув д-р Юрій Липа, письменник, публіцист і лікар УПА
21 серпня
1627 - Випущено перший словник української мови Памви Беринди
1652 - Син Богдана Хмельницького Тимофій одружився на дочці молдавського правителя В. Лупу
1914 - Нагурський Я. здійснив перший у світі політ в Арктику
1886 - Народився Євстахій Єловицький, католицький релігійний діяч
1888 - Народився Володимир Гадзінський, український поет, прозаїк, критик
1891 - Народився Раєвський Олександр Миколайович, український психолог
1892 - Народився Кость Туркало, громадсько-політичний діяч, інженер-хімік, член Української Центральної Ради
1914 - Нагурський Я. здійснив перший у світі політ в Арктику
1925 - Помер поет і письменник Осип Маковей
1997 - Розпочав роботу Другий всесвітній форум українців у Києві
22 серпня
1944 - Загинув Клемпуш-Лопата, провідник ОУН на Закарпатті
1944 - Загинув Ростислав Волошин-Павленко, голова Збору УГВР
2006 - Катастрофа російського літака Ту-154 в Донецькій області
23 серпня
1863 - Помер Михайло Щепкін, визначний актор української та російської сцени
1975 - відкриття Харківського метрополітену
1992 - Українська Православна Церква зняла анафему з гетьмана Івана Мазепи
24 серпня
День Незалежності України
1745 - Помер Олекса Довбуш, ватажок опришків у Карпатах
1927 - Народився Левко Лук’яненко, український політик
1938 - Народився Богдан Омелянович Базиликут, український оперний співак
1958 - Народився Василь Червоній, український політик, народний депутат
25 серпня
1604 - Лжедмитрій I з польсько-українським військом почав похід на Москву
1698 - гетьман Петро Дорошенко загинув у московськiй неволi
1924 - Народився Павло Загребельний, український письменник
1940 - Народився Микола Жулинський, український політик, академік НАН України
1963 - Помер Іван Багряний, український письменник
1963 - Помер Володимир Дорошенко, громадський дiяч, бiблiограф i літературознавець
1964 - Дисидент Петро Григоренко позбавлений звання генерал-майора
2008 - Помер Михайло Сирота, народний депутат України, один з розробників Конституції
26 серпня
1657 - Гетьманом України обрано Івана Виговського
2000 - Відкриття і освячення пам’ятника-меморіалу в с. Базар у пам’ять 359 воїнів армії УНР, учасників Другого Зимового Походу, розстріляних там більшовиками 21 листопада 1921 p., спорудженого на кошти українців у Великобританії
2006 - Помер Євген Кучеревський, український футбольний тренер


“Кубок Стебника-2010”

“ПАТРІОТ” ЗАПРОШУЄ НА ТУРНІР

Запрошуємо всіх, хто бажає, 24 серпня 2010 року прийти на турнір з кікбоксингу “Кубок Стебника-2010”.
Організаторами турніру виступили Стебницька міська рада, місцеві спортивні клуби “Патріот”, “Стебник” і “Фаворит”.
У програмі свята: протистояння між збірними Львівської області та міста Стебника (так звана “стінка на стінку”), показові виступи спортсменів, а також привітання та подарунки від представників влади нашого міста.
Попередню згоду на участь у змаганнях дали кікбоксерські команди зі Львова, Борислава, Дрогобича, Трускавця та Стебника.
Змагання проводитимуть у розділі лайт-контакт.
Початок турніру об 11.00 на майдані Шевченка у місті Стебнику. Закликаємо стебничан прийти та підтримати своїх земляків.

Олег ГРИГОРЕНКО,
голова ГО “Спортивний клуб “Патріот”

Покропили поле освяченою водою

КОЛИ СТЕБНИЦЬКІ ФУТБОЛІСТИ ГРАТИМУТЬ ЗА ЗБІРНУ УКРАЇНИ?

15 серпня, у неділю, розпочалося друге коло чемпіонату Дрогобиччини з футболу у вищій лізі.
Суперниками ФК “Стебник” були наші сусіди – “Карпати” (Уличне). Це молода, цікава і непередбачувана команда, з якою ми завжди граємо у добротний футбол.
Перед початком цьогорічного чемпіонату ми пообіцяли насамперед нашій команді та Федерації футболу Дрогобиччини, що друге коло будемо грати на новому футбольному та якісному полі. Свого слова ми дотримали. У неділю ввели в експлуатацію на міському стадіоні футбольне поле.
Перед початком гри основних складів відбулося відкриття футбольного поля, на якому виступили прихильники нашої команди, які побажали успіхів і менше травм усім футболістам, які гратимуть тут.
Першим виступив Богдан Асафат, який має прямий стосунок до реконструкції футбольного поля. Будучи першим заступником міського голови, він був куратором цього питання і робив усе залежне від нього, щоб усі заплановані роботи були виконані.
Потім виступив Павло Барнацький, помічник-консультант народного депутата України Юрія Кармазіна. Він побажав успіхів і довгої експлуатації футбольного поля.
Після нього слово було надане гостеві з Дрогобича Богданові Мозолю, який жартома побажав, аби декілька наших футболістів зіграли за збірну України, бо та зараз не показує добротної гри при підготовці до чемпіонату Європи 2012 року.
На закінчення виступив Василь Пецюх, який нагадав, що проект на реконструкцію міського стадіону був розроблений і прийнятий ще тоді, коли він був міським головою. Саме тоді зробили боковий дренаж, тобто був покладений початок робіт з реконструкції міського футбольного поля. Введення в експлуатацію самого футбольного поля – це перший етап реконструкції міського стадіону. Далі потрібно робити огорожу, трибуни, роздягалки і все необхідне для повноцінної роботи міського стадіону. Зі слів Василя Федоровича було видно, що якщо він стане міським головою, то добудує стадіон. Поки що це слова, але фактом є і те, що п.Пецюх, не будучи при владі, цікавиться футболом. При зустрічах він не раз розпитував про нашу футбольну команду, і ми часто бачили його на іграх на стадіоні.
Хочу подякувати всім, хто допомагав нам підготувати футбольне поле до другого кола чемпіонату. Насамперед наша подяка директорові КП “Стебниккомунтеплоенерго” Орестові Лабовці та працівникам підприємства, які весь час допомагали нам у підготовці футбольного поля. Вдячні осередку Партії захисників Вітчизни за надану фінансову допомогу для закупівлі насіння трави. Особливі слова подяки нашому фан-клубу, який постійно допомагав у підготовці футбольного поля. Дякуємо Сергієві Женічу, який якісно та професійно зробив розмітку футбольного поля. Щирі слова подяки всім, хто нам допомагав.
Але повернімося до гри. Сам матч пройшов у цікавій боротьбі. Команди на початку пристосовувались до нового газону. Футболісти із Уличного грали на рівних з нашою командою, але все-таки було видно, що наші футболісти краще готові як фізично, так і технічно.
Основа, як і юнаки, виграли з однаковим рахунком – 3:1. Голи в нашій команді забили Василь Войнович, Олександр Куленич, Мар’ян Сович. У суперників відзначився з пенальті Микола Шлабан.
Що ж, гарний почин! Я думаю, що й надалі наше футбольне поле буде фартовим для нас. Недаремно ми покропили його освяченою водою. Значить, усе буде добре!

Осип БАНДУРА,
голова оргкомітету СК “Стебник”


Создан 20 авг 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником