СВІТЛАНА МАЛА: “ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ ЧЕТВЕРТОЇ ШКОЛИ ВИЙДЕ НА УРОЧИСТУ ЛІНІЙКУ 125 ПЕРШОКЛАСНИКІВ”

 
 

СВІТЛАНА МАЛА: “ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ ЧЕТВЕРТОЇ ШКОЛИ ВИЙДЕ НА УРОЧИСТУ ЛІНІЙКУ 125 ПЕРШОКЛАСНИКІВ”




СВІТЛАНА МАЛА: “ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ ЧЕТВЕРТОЇ ШКОЛИ ВИЙДЕ НА УРОЧИСТУ ЛІНІЙКУ 125 ПЕРШОКЛАСНИКІВ”

Коли ми згадуємо свої шкільні роки, то неодмінно линемо думками до рідної школи. В кожного вона своя.
Випускників четвертої дрогобицької школи розкидало мало не по всьому світу. Нині тут навчаються діти і вже навіть онуки перших випускників.
Про специфіку школи, нові зміни в законі про освіту розповідає директор цього навчального закладу Світлана Василівна МАЛА.

“ЯКЩО ДИРЕКТОР НЕ Є ВЧИТЕЛЕМ УЧИТЕЛІВ, ТО КИМ ТОДІ СТОЇТЬ ШКОЛА?”

- Світлано Василівно, що для Вас Перше вересня?
- Перше вересня – це стабільна робота колективу. Колективу дітей, батьків і вчителів.
- Скільки Ви вже працюєте в школі?
- В школі я вже з 1981 року, тобто 29 років.
- А директором?
- З 2000 року. Вже десять років.
- Кажуть, що директор – це вчитель учителів. Чи можете Ви себе назвати вчителем учителів?
- Я можу сказати, що вчителем школа стоїть, за словами Івана Франка. І якщо директор не є вчителем учителів, то ким тоді стоїть школа?

“ХТО НЕ ХОЧЕ ДАВАТИ ГРОШІ НА ШКОЛИ, ПОЧНЕ ДАВАТИ ЇХ НА ТЮРМИ”

- Хотів би почути Ваше ставлення до того нового, що пропонує міністерство освіти і науки України.
- Я ознайомилась зі змінами, які внесені до Закону України “Про освіту”, і зміни ці вітаю – на відміну від тих, хто зміни ці не може зрозуміти. Насамперед дехто критикує міністра Дмитра Табачника за те, що він, можливо, захоплюється не тими віяннями, які би ми хотіли бачити на теренах західного регіону України. Я до цих речей ставлюся толерантно. Чому? Тому що мене не цікавлять мова спілкування, релігійні погляди, не хвилюють етнічні переконання людей. Мене цікавить чітка постановка питання і виконання завдання. Тому гаслом і моєї роботи, і всього колективу є – більше діла.
- Що саме Ви вітаєте в тих змінах, які є до Закону України “Про освіту”?
- Насамперед перехід на одинадцятирічку. Шкода, що це стало дещо запізнілим кроком. Учні, які закінчили дев’ятий клас, настільки розгубились, що відразу почали влаштовувати свою подальшу долю. Тобто: або навчання, або робота. Більшість дітей перейшло у навчальні заклади другого рівня акредитації – технікуми, училища. Я тішуся за них. Ці заклади отримали шикарний контингент випускників, бо туди пішли учні, які мали добрі й відмінні знання. Якщо його не використають, буде дуже прикро, бо мали можливість це зробити.
- Але школи втратили.
- Так, звичайно, школи втратили. Діти не знали, що їх очікує: чи залишаться дванадцятирічна освіта і зовнішнє незалежне оцінювання, чи введуть додаткові іспити у вищих навчальних закладах? Діти пішли зі шкіл. А школи постраждали, бо зменшилась кількість учнів. У багатьох школах відбулося закриття класів, а за цим стоїть доля вчителя, його родини. Після цих змін до закону деякі учні повернулися до шкіл, але не всі, що хотіли, мали таку можливість, адже заплатили вже за навчання.
- Є багато опонентів, які стверджують, що слід повернутися до дванадцятирічки.
- Та ні! Я вітаю, вітаю щиро, вітаю мудрість і вітаю діло. Навіть за європейськими стандартами діти не витримують у школі 12 років. Повірте мені. В 10-11 класах можна за два роки дати дитині освіту, яку вона повинна отримати від школи.
- І що, у Вас немає жодних застережень щодо введення одинадцятирічки?
- Застереження, звичайно, є. Найперше мова йде про дуже великий обсяг предметів в 10-11 класах. Навчальні програми дуже незорієнтовані. Виконати їх за ту кількість годин, що є в навчальних планах, буде надзвичайно складно.
- Учні знову змушені будуть звертатися до репетиторів?
- Абсолютно точно! Я переконана, що репетиторство в школі не повинно існувати. Треба скоригувати програми шкіл і вищих навчальних закладів таким чином, щоби у дітей не виникало зайвих запитань при зовнішньому незалежному оцінюванні. Учні повинні повністю отримати освіту в школі. Не може бути приватна освіта при загальноосвітніх навчальних закладах. Ми викорінили репетиторство зі школи, тобто в наших кабінетах діти додаткової освіти не отримують. Але ж ні для кого не секрет, що вони йдуть на квартири до вчителів-репетиторів.
- А які ще є проблеми з одинадцятирічкою?
- Одинадцятирічна освіта – це дуже добре, але не встигли надрукувати підручників для дітей десятого класу. Є електронні варіанти, і в міністерстві кажуть, що кожна родина може скористатись цим. Особисто я, наприклад, не скажу, що моя родина могла би скористатись Інтернетом. Я бачу проблему батьків, які не можуть дозволити собі цього. Отже, з першого вересня все знову має робити вчитель: опрацьовувати електронні підручники, роздруковувати їх, технічно забезпечувати навчальний процес. Обіцяють, що упродовж двох місяців підручники надрукують.
- Чимало чуток гуляє про те, що при вступі у вищі навчальні заклади, окрім зовнішнього незалежного оцінювання, ще будуть вводити додатковий іспит. Це правда?
- У законі цього нема, але батьки й освітяни про це говорять. Навіщо цей іспит, чи ця співбесіда, чи цей погляд очі в очі, чи рука в руку? Ми мали три благодатні роки, коли мудрі діти за рівнем своїх знань могли вибирати, в якому вищому навчальному закладі їм учитись. Маємо в Дрогобичі прекрасний результат: шестеро наших дітей набрали по двісті балів на зовнішньому незалежному оцінюванні. А учениця нашої школи Анастасія Баша мала змогу вступити в Києво-Могилянську академію і Київський університет імені Тараса Шевченка. Дитина обирала, а виховувала її тільки мати. Тому я вважаю, що вводити додатковий іспит немає потреби.
- А як щодо дошкільної освіти?
- Дуже добре, що нарешті звернули потужну увагу на дошкільну освіту. Вся Європа давно охопила навчанням дітей п’ятирічного віку. Це золотий вік. Якщо в п’ять років не закласти в дитину те, що можуть педагоги, то потім ми втрачаємо, не можемо втрутитись у процес виховання. У шість років це запізно робити. В Дрогобичі відкрили чотири групи короткотривалого перебування дітей п’ятирічного віку, в тому числі й у нас.
- Але ж місто втратило чимало садочків.
- З 28 залишилось 16. Цифра дуже серйозна. Ось на Стрийській стоїть колишній садочок. Зараз там пустир, бомжі живуть. А варто його віддати дітям.
- Підсумовуючи вищесказане, хотів би запитати: яку роль відіграє школа в сучасному суспільстві?
- Школа – найскладніша соціальна система. Все, що відбувається навколо нас, насамперед відбивається на дітях. Можна сказати, що школа – це серцевина суспільства. Ми маємо значні проблеми: наркоманія, алкоголізм, ранні статеві стосунки. Є стара народна мудрість: хто не хоче давати гроші на школи, почне давати їх на тюрми. Наші учні, на жаль, теж здійснюють дрібні хуліганства, порушують норми поведінки, не відвідують школу, палять. Частина проблеми – суто психологічна. Її можна розв’язати за допомогою втручання педагогів, батьків, влади.

“ПРОФЕСІОНАЛІЗМ УЧИТЕЛІВ – ЦЕ ОСНОВА, НА ЯКІЙ СТОЇТЬ НАША ШКОЛА”

- Специфікою четвертої школи було те, що тут навчалися діти росіян. Нині обставини змінились, але все одно російськомовне населення обирає четверту школу для своїх дітей. Це якось впливає на роботу педагогічного колективу? Ця специфіка залишилась?
- На сьогоднішній день у нашій школі є 34 класи. Це українська школа, але з двома мовами навчання. Чотири класи – з російською мовою навчання.
- Коли розпочався цей перехід?
- У 2000 році. Ми дуже переживали, як відбудеться цей процес. Переглядали програми, можливості вчителів викладати українською, бо до того вони викладали російською мовою. Але зробити цей крок – відкрити український клас у російській школі – нам запропонували мешканці мікрорайону. Це була перша спроба, і вона завершилась позитивно. Жодних конфліктів у нас не було – між педагогами, в стосунках між батьками і учнями. Добре, що така єдина школа є в нашому регіоні. На сьогодні до нас приїжджають 80 учнів з сіл Дрогобицького району (навіть із Брониці) та Трускавця і Стебника. Це говорить саме про себе.
- Мабуть, насамперед, мова йде про професіоналізм учителів школи.
- Так, професіоналізм учителів – це основа, на якій стоїть наша школа. На наші терени повертаються колишні військовослужбовці, які служили в Росії та інших країнах СНД. Вони вдома розмовляли українською, а в школі – російською, бо там немає шкіл з українською мовою навчання. А діти різні – від 5-6 до 12-15 років. Їм треба якось адаптуватися в новому мовному середовищі.
- Чи всі предмети у цих чотирьох класах викладають російською?
- У російськомовних класах, згідно з законом, всі предмети маємо право викладати російською мовою. Але ми розуміємо, що дітям жити в Україні й тут формувати свою долю. Тому вивчення історії, географії, біології здійснюємо українською мовою. При цьому вивчення, власне, української мови не зменшено, а вводяться додаткові факультативи з цього предмету.
- Чи позначається це якось на вступі дітей з російськомовних класів у вищі навчальні заклади?
- Ви знаєте, ні. Зовнішнє незалежне оцінювання показало, що не має значення, в якому класі ти навчався, - українському чи російському. 90 відсотків учнів, які навчалися в класі з російською мовою, стали студентами. Тести вони здавали українською, хоча мали право це робити російською мовою.
- Чи багато випускників четвертої школи стали вчителями і працюють в рідних стінах?
- У нас створений музей історії школи, який названо на честь славного директора Василя Івановича Єрьоміна. Прізвище цієї людини відоме не лише в Дрогобичі, а й в Україні. Професія вчителя стала визнаною для нашої школи. Сьогодні кожний п’ятий учитель школи – її випускник, а кожний шостий – мій учень.
- Чи не хочете назвати школу іменем цієї людини?
- Хочемо. З цим визначились вчителі і батьки. Крім того, нам пропонують присвоїти школі ім’я Лесі Українки.
- Скільки першокласників прийде цього року до школи?
- Вперше в історії четвертої школи вийде на урочисту лінійку 125 першокласників.
- Світлано Василівно, питання “на засипку”. Якій політичній силі віддасте перевагу на майбутніх виборах і кого бачите мером Дрогобича?
- “Засипати” вам мене не вдасться. Віддаю перевагу “Сильній Україні”, а мером бачу Олексія Радзієвського.
- Що би Ви хотіли побажати всім нам з нагоди Першого вересня?
- Хочу побажати, щоб інтелектуальна атмосфера, яка панує в нашому колективі, була у всіх дрогобицьких загальноосвітніх школах і дошкільних установах. Вона сприяла б втіленню в освітній процес концепції життєтворчості і принципів педагогіки, співпраці, здійсненню навчального процесу на засадах толерантності і творчого розвитку особистості, підготовки молоді до самореалізації в нових суспільних умовах. Здоров’я, благополуччя, щастя! Хай у вашому домі завжди панують затишок, любов та злагода!

Анатолій ВЛАСЮК


Создан 06 сен 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником